Ухвала

від 16.01.2025 по справі 918/961/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"16" січня 2025 р. Справа № 918/961/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Петухов М.Г.

судді Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивача 1 - не з`явився

від позивача 2 - не з`явився

від відповідача 1 - Блащук Т.В.

від відповідача 2 - Пилипака С.І.

прокурор - Немкович І.І.

від третьої особи - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 (повний текст складено 16 січня 2024 року, суддя Романюк Ю.Г.)

за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області (позивач 1) та в особі Західного офісу Держаудитслужби (позивач 2)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

до відповідача - 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія"

та до відповідача - 2 Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс"

про визнання недійсним договору про надання послуг, стягнення 2 798 820,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області, Західного офісу Держаудитслужби, за участі Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "ТТЦ Технологія", КП КМР "Костопількомунсервіс" про визнання недійсним Договору №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18 квітня 2019 року, укладеного між КП КМР "Костопількомунсервіс" і ТОВ "ТТЦ Технологія" та про стягнення з ТОВ "ТТЦ Технологія" на користь КП Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" 2 798 820, 00 грн, а з КП Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" одержані за рішенням суду кошти в сумі 2 798 820,00 грн - стягнути в дохід держави.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 задоволено позов Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Костопільської міської ради Рівненської області та в особі Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" та до Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" про визнання недійсним договору про надання послуг, стягнення 2 798 820,00 грн.

Визнано недійсним договір №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18 квітня 2019 року, укладений між Комунальним підприємством Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія".

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на користь Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" 2 798 820 грн 00 коп., а з Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопільськомунсервіс" одержані за рішенням суду кошти в сумі 2 798 820 грн 00 коп. стягнути в дохід держави.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на користь Рівненської обласної прокуратури 23 675 грн 15 коп. 50% судового збору.

Присуджено до стягнення з Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" на користь Рівненської обласної прокуратури 23 675 грн 15 коп. 50% судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, що дії ТОВ "ТТЦ Технологія" спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору із замовником не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки обмежує розвиток конкуренції у державі. Отже, в діях ТОВ "ТТЦ Технологія" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Враховуючи встановлені обставини справи щодо проведення тендеру, допущення ТОВ "ТТЦ Технологія" антиконкурентних узгоджених дій з іншим учасником закупівлі, Договір №181а про виконання робіт з капітального ремонту від 18 квітня 2019 року, на переконання місцевого суду, слід визнати недійсним на підставі частини 1 статті 215, частини 1 статті 203 та частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що обставини справи свідчать, що ТОВ "ТТЦ Технологія", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, прийняв участь в проведенні конкурентної процедури закупівлі знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти в сумі 2798820,00 грн. Судом першої інстанції виснувано, що в даному випадку вбачається наявність умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що учасників у проведені відкритих торгів по закупівлі робіт з будівництва системи відеоспостереження та оптоволоконної мережі в м. Костопіль згідно програми "Безпечне місто Костопіль" було троє. Проте, учаснику ТОВ "ЕНЕРГО ТЕЛЕКОМ" було відмовлено, оскільки учасник не надав необхідних документів, а тому визнаний таким, що не відповідає критеріям ТД, учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям, відсутнє забезпечення пропозиції; учаснику ТОВ "ДАЙТЕКС ТЕХНОЛОДЖІС" було відмовлено, оскільки учасник не відповідає критеріям ТД. Натомість ТОВ "ТТЦ ТЕХНОЛОГІЯ" визнано переможцем. Відповідно різниця між очікуваною вартістю робіт та вартістю після оголошення переможця склала 209 605грн., а це майже 10% економії. Таким чином, КП "Костопількомунсервіс" обрав найкращу запропоновану цінову пропозицію завдяки конкуренції.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення суду першої інстанції абсолютно не враховує ту обставину, що Договір №181а від 18 травня 2019 року було виконано належним чином, зауважень до якості робіт немає як у замовника, так і у третіх осіб, про що неодноразово говорилось у відзиві та під час судового процесу у суді першої інстанції.

Скаржник звертає увагу суду, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на застосуванні статті 228 Цивільного кодексу України. Суд стверджує про наявності умислу лише у однієї із сторін та стягує одержане ТОВ "ТТЦ Технологія" за правочином на користь іншої сторони, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. ТОВ "ТТЦ Технологія" вважає, що до спірних правовідносин не підлягає до застосування положення статті 228 Цивільного кодексу України, оскільки не має підстав для кваліфікації спірного правочину як такого, що порушує публічний порядок. Окрім того, заявник звертає увагу на необхідність дотримання принципу пропорційності та балансу інтересів сторін, що було проігноровано судом.

Крім того, апелянт зауважує, що при постановленні судом першої інстанції повністю проігноровано доводи відповідача 1, що ТОВ "ТТЦ ТЕХНОЛОГІЯ" сплатило штраф у повному обсязі і занесене у чорний список АМКУ (обмеження у процедурах держзакупівель) вже більше двох років, що спричинило різке зменшення доходів товариства, а значить товариство уже понесло відповідальність, визначену законом. Тому визнання договору недійсним і стягнення коштів з ТОВ "ТТЦ Технологія" є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України, в якій зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Листом №918/961/23/845/24 від 08 лютого 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 20 лютого 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 лютого 2024 року у справі №918/961/23 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 25189,38 грн.

01 березня 2024 року від ТОВ "ТТЦ Технологія" надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну інструкцію №562 від 28 лютого 2024 року про сплату 25189,38 грн. судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 березня 2024 року у справі №918/961/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 та призначено розгляд апеляційної скарги на 03 квітня 2024 року об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

20 березня 2024 року від Західного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу. Позивач зазначає, що Західний офіс як орган державного фінансового контролю належно здійснює свої повноваження, оскільки замовником виконано вимоги щодо усунення порушень встановлених моніторингом закупівлі №UA-2019-03-11-001387-a.

25 березня 2024 року від Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у позові.

02 квітня 2024 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

02 квітня 2024 року від Здолбунівської окружної прокуратури також надійшла відповідь на відзив КП Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 квітня 2024 року у справі №918/961/23 розгляд апеляційної скарги відкладено на "01" травня 2024 р. об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2024 року, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді -члена колегії Маціщук А.В. внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Петухов М.Г.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30 квітня 2024 року у справі №918/961/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01 травня 2024 року у справі №918/961/23 апеляційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21. Зобов`язано сторін повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

15 травня 2024 року від ТОВ "ТТЦ Технологія" надійшли додаткові пояснення у господарській справі №918/961/23. Апелянт додатково зазначає, що передбачені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України санкції є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України

На переконання скаржника, прокурор не довів належними та допустимими доказами, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення оспорюваних правочинів, наявність протиправних наслідків оспорюваних правочинів, а також наявність умислу (наміру) у сторін саме на укладення договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, не обґрунтував належними та допустимими доказами спрямованість та відповідність оспорюваного правочину ознакам, які б свідчили про посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства. Посилаючись на приписи частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України прокурор жодними доводами та аргументами не довів наявності у сторін (сторони) умислу в настанні протиправних наслідків, як необхідної передумови для застосування цього правового механізму захисту порушеного права.

Апелянт зауважує, що для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним оспорюваного правочину укладеного за результатами проведення відкритих торгів, які проведені на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" недостатньо лише констатації факту встановлення рішенням АМК антиконкурентних узгоджених дій відповідача та третьої особи-2 під час проведення процедури закупівлі без доведення позивачем, який у даному випадку є стороною цього правочину, зокрема, такого факту як порушення його права та/або інтересу внаслідок вчинення правочину.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2024 року у справі №918/961/23 поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 та призначено дату судового засідання на 14 листопада 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14 листопада 2024 року у справі №918/961/23 розгляд апеляційної скарги відкладено на 27 листопада 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2024 року у справі №918/961/23 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16 січня 2025 року.

16 січня 2025 року від представника ТОВ "ТТЦ Технологія" - Блащук Т.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №918/961/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №922/3456/23.

В судовому засіданні 16 січня 2025 року представник ТОВ "ТТЦ Технологія" підтримала подане клопотання. Представник Комунального підприємства Костопільської міської ради "Костопількомунсервіс" також наполягав на зупинені провадження у справі. Прокурор проти зупинення провадження у справі заперечив, посилаючись на те, що провадження у справі вже зупинялося та з огляду на наявність відповідної практики Верховного Суду в аналогічних справах.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі, колегія суддів вбачає наявність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2024 року справу №922/3456/23 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від правових висновків у справі №914/1507/23, що встановлення в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Підстави для передачі судової справи колегія суддів мотивувала тим, що майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, частини першої статті 208 Господарського кодексу України в разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не підлягають застосуванню як такі, що порушують критерій сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції у світлі практики ЄСПЛ.

Так, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 17 жовтня 2024 року у справі №914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 61).

Оскільки, як зазначено вище, майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, частини першої статті 208 Господарського кодексу України, не підлягають застосуванню, то в разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені частиною першою статті 216, пунктом 1 частини першої статті 1212 ЦК України (пункт 62).

Зокрема, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (пункт 63).

Окрім того в частині визнання правочину недійним Верховний Суд вказує, що фактично як у справі №922/3456/23, що переглядається, так і у справі №914/1507/23, від правових висновків у якій прагне відступити колегія суддів, єдиним доказом того, що оспорюваний договір завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є рішення Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, яким визнано дії відповідачів, як учасників спірної закупівлі, щодо узгодження ним своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю, яким встановлений факт порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів (пункт 77).

Касаційний господарський суд зазначає, що сам лише факт вчинення ПП "ЛСВ Моноліт" та ПП "Будерія" порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (пункт 78).

Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 і частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (пункт 79).

Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд об`єднаної палати колегія суддів зауважує, що згідно з частинами першою і другою статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування (пункт 83).

Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди (пункт 84).

Колегія суддів звертає увагу на те, що положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням (пункт 85).

Відтак, прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (пункт 86).

Ухвалою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20 грудня 2024 року у справі №922/3456/23 прийнято до розгляду дану справу за касаційними скаргами Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на рішення Господарського суду Харківської області від 22 листопада 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24 січня 2024 року.

Об`єднана палати Касаційного господарського суду вказала, що доводи, викладені в ухвалі Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі №922/3456/23 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд Об`єднаної палати, не є вочевидь неприйнятними, а тому справа №922/3456/23 прийнята до розгляду Об`єднаною палатою відповідно до частини 2 статті 302 ГПК.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що Верховний Суд у постанові від 19 березня 2024 року у справі №910/4293/22 зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Приписи статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлюють право суду зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.

Отже, зміст статті 228 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №915/547/17.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, підстав позову, а також умов застосування правових норм.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

З огляду на те, що як у справі №918/961/23, так і у справі №922/3456/23 прокурор та, відповідно, позивачі просять суд визнати недійсними договори з підстав порушення однією із сторін таких договорів законодавства про захист економічної конкуренції через вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що спрямовані на спотворення результатів торгів та укладення договорів на неконкурентних засадах, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини у справі №918/961/23 та у справі №922/3456/23 є подібними як за предметним, так і за суб`єктним критеріями.

З урахуванням викладеного суд вважає, що висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №922/3456/23 матиме значення для надання правової оцінки, зокрема, щодо застосування норм частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у спорі, що виник у справі №918/961/23, та, зважаючи на те, що вирішення відповідної правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі та задля забезпечення єдності судової практики, дотримання принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, суд дійшов висновку про пов`язаність цих справ та об`єктивну неможливість розгляду справи №918/961/23 до вирішення справи №922/3456/23.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що результат перегляду оскаржуваного рішення у справі №918/961/23 в апеляційному порядку пов`язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №922/3456/23 Об`єднаною палатою Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №918/961/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Відтак, клопотання ТОВ "ТТЦ Технологія" про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню.

При цьому пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.

За статтею 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).

Таким чином, необгрунтованими є доводи прокурора щодо наявності актуальної судової практики Верховного Суду в аналогічних справах, оскільки колегія суддів Верховного Суду у справі №922/3456/23 вказала на необхідність відступу від таких висновків, зокрема у справі №914/1507/23.

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (рішення Конституційного Суду України від 05 червня 2019 року №3-р (І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п. 123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Згідно із пунктом 11 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТТЦ Технологія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 09 січня 2024 року у справі №918/961/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду

Зобов`язати учасників справи повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №922/3456/23.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до статті 287 ГПК України.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.