Ухвала

від 16.01.2024 по справі 0508/4374/2012

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0508/4374/2012

Провадження № 6/242/8/23

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2024 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна, зацікавлені особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", ОСОБА_1 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

в с т а н о в и в :

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 .

Подане подання державний виконавець мотивує тим, що у неї на виконанні знаходиться виконавче провадження № 66454457 з виконання дублікату виконавчого листа № 0508/4374/2012 виданого 30.04.2021 Селидівським міським судом Донецької області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 280 ЗН/08-1 від 11.04.2008 року в сумі 340458,90 грн., судових витрат в сумі 1 820,00 грн., сплачені в якості судового збору та за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 342 278 грн. 90 копійок.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 07.05.2020 у справі № 0508/4374/2012 замінено стягувача на ТОВ «Вердикт Капітал».

10.08.2021 р. постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 66454457 за заявою стягувача ТОВ "Вердикт Капітал".

10.08.2021 р. винесено постанову про арешт коштів у розмірі 376 806,79 грн. та направлено її до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", АТ "Універсал Банк", АТ "ОКСІ Банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК", ПАТ "Банк Восток", АТ "КРЕДОБАНК", АТ "ОТП Банк", АТ "АКБ "КОНКОРД", АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", АТ АКБ "Львів", АТ «ІДЕЯ БАНК», АТ "МетаБанк".

12.08.2021 р. винесено постанову про арешт коштів та направлено її до АТ «ПУМБ» та АТ «Ощадбанк».

У вищезазначених банках відсутні кошти на ранках боржника.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України від 05.10.2022 р. інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.

Приватним виконавцем в примусовому порядку стягнуто із доходів боржника, які він отримував до 24.02.2022 р. суму боргу у розмірі 30 138,04 грн. Залишок заборгованості у виконавчому провадженні складає 346 668,75 грн.

19.10.2021 р. приватним виконавцем отримано заяву боржника про зняття арешту з коштів на рахунках, з якої стало відомо про фактичну адресу його проживання: АДРЕСА_1 .

25.10.2022 р. приватним виконавцем за адресою, вказаною боржником, надіслано постанову про відкриття та інші документи виконавчого провадження, а також виклик до приватного виконавця на 25.11.2021 р.

На виклик 25.11.2021 р. боржник не з`явився, відомостей про доходи та майно не надав.

26.11.2022 р. приватним виконавцем за адресою, вказаною боржником, надіслано повторний виклик до приватного виконавця на 30.12.2021 р.

На виклик 30.12.2021 р. боржник не з`явився, відомостей про доходи та майно не надав.

17.01.2022 р. приватним виконавцем за адресою, вказаною боржником, надіслано повторний виклик до приватного виконавця на 27.01.2022 р.

На виклик 27.01.2022 р. боржник не з`явився, відомостей про доходи та майно не надав.

Приватним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника як внутрішньо переміщено особи в м. Маріуполі 30.11.2021 р. та 30.01.2022 р. Двері зазначеної квартири не вимогу приватного виконавця відчинено не було, доступу до приміщення боржником не надано.

14.09.2022 р. Селидівським міським судом Донецької області надіслано приватному виконавцю копію скарги боржника ОСОБА_1 у справі № 0508/4374/2012, провадження № 4-с/242/12/22, на дії приватного виконавця, з якої стало відомо, що боржник зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

11.10.2022 р. приватним виконавцем за адресою нової реєстрації боржника як внутрішньо переміщено особи ( АДРЕСА_2 ) направлено виклик на 22.10.2022 р. та вимогу надати приватному виконавцю декларацію про майновий стан та доходи боржника, надати доступ приватному виконавцю до приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , для проведення опису та арешту майна боржника, який відбудеться 21.10.2022 р. з 10.00 до 17.00 год.

21.10.2022 р. за адресою: АДРЕСА_3 , здійснено вихід, в ході якого двері ніхто не відчинив, доступу до приміщення приватному виконавця не надано, про що складено відповідний акт.

22.10.2022 р. на виклик приватного виконавця боржник не з`явився.

25.10.2022 р. приватним виконавцем за адресою реєстрації боржника як внутрішньо переміщено особи ( АДРЕСА_2 ) направлено виклик на 01.12.2022 р. та вимогу надати приватному виконавцю декларацію про майновий стан та доходи боржника, надати доступ приватному виконавцю до приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , для проведення опису та арешту майна боржника, який відбудеться 05.12.2022 р. з 10.00 до 17.00 год.

01.12.2022 р. на виклик приватного виконавця боржник не з`явився.

05.12.2022 р. з 10.00 до 13.00 та 14.00 до 17.00 приватним виконавцем зроблено вихід за адресою: АДРЕСА_3 для проведення опису та арешту майна боржника. Двері зазначеної квартири не вимогу приватного виконавця відчинено не було, доступу до приміщення боржником не надано.

19.05.2023 р. приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. змінено виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області. Всі виконавчі провадження, які перебували у неї на виконанні в Донецькому окрузі продовжуються виконуватись після зміни на виконавчий округ Одеської області.

03.06.2023 р. постановою про прийняття виконавчого провадження виконавче провадження № 66454457 прийнято до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є.

09.08.2023 приватним виконавцем за адресою реєстрації боржника як внутрішньо переміщено особи ( АДРЕСА_2 ) направлено виклик з`явитись до виконавця 29.08.2023, 10:00 за адресою: 65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, офіс 6-2, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

29.08.2023 на виклик приватного виконавця боржник не з`явився, пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа не надав, достовірних відомостей про доходи та майно не надав, про причини неявки не повідомив.

05.01.2023 ухвалою Селидівського міського суду Донецької області боржника оголошено у розшук так як фактичне місце проживання чи перебування останнього невідоме, боржник добровільно не виконує рішення суду.

Згідно до відповіді Державної прикордонної служби України боржник перетинає державний кордон, виїхав з України 27.02.2023 року.

Боржник знаходиться в розшуковій базі МВС протягом року, однак розшук не дав результату. Боржник продовжує перетинати державний кордон не дивлячи на знаходження у розшуку.

Приватним виконавцем за адресою, вказаною боржником, неодноразово направлялись виклики, на які боржник не з`являється, відомостей про доходи та майно не надає, жодних дій на виконання рішення не вчиняє та чинить перепони у його виконанні.

Боржник обізнаний про наявність виконавчого провадження, адже в провадженні Селидівського міського суду перебувала справа № 0508/4374/2012 за його скаргою на дії приватного виконавця.

Селидівським міським судом Донецької області у справі № 0508/4374/2012 відмовлено у задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на дії приватного виконавця щодо арешту коштів на рахунках.

Приватним виконавцем вжито всіх можливих заходів примусово виконання рішення.

Умисне ухилення боржника доводиться тим, що ним не надано декларацію про майновий стан та доходи відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», не повідомлено нову адресу відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» (боржник тричі змінив адресу), жодного разу не з`явився на численні виклики, не надавав допуск до свого місця мешкання для проведення опису та арешту майна відповідно до вимог від 25.10.2021 р., від 26.11.2021 р., від 17.01.2022 р., від 11.10.2022 р., від 25.10.2022 р., ухиляється від оплати боргу, маючи можливість його сплачувати (наявність доходів та нерухомого майна, можливість виїжджати за кордон), чинить перепони шляхом подання необгрунтованих скарг.

Майже за десять років з дати ухвалення рішення з боржника у примусовому порядку стягнуто 30 138,04 грн з 376 806,79 грн, тобто менше 10%. З дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням боржником жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі або частково виконання не вчинено, що вказує на ухилення від виконання рішення суду.

Приватний виконавець подання просив розглядати у його відсутність.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 цього Закону встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості.

Частиною 4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно відомостей з матеріалів справи боржник зареєстрований в м. Донецьку, тобто на тимчасово непідконтрольній території України, куди «Укрпошта» на теперішній час не здійснює поштові відправлення, що унеможливлює направлення йому постанови про відкриття виконаного провадження відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, неможливість з об`єктивних причин надіслання боржнику кореспонденції за місцем реєстрації не є підставою вважати дії приватного виконавця такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного суду від 29.06.2022 у справі № 225/890/21.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 року права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс.

Згідно із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

У справі «Гочев проти Болгарії», рішення від 26 листопада 2009 (заява№34383/03), ЄСПЛ підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, які обмежують свободу пересування наступним чином.

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, у параграфі 49 суд зазначив, що таке обмеження є виправданим лише настільки, наскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії», (Napijalo v Croatia), скарга № 66485/01,§§ 78-82).

Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-які обставин.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначення випадків тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв`язання спорів у цій сфері регулюєЗакон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Статтею 6 зазначеного Закону України у редакції від 10.12.2015 встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Враховуючи інформацію щодо пропорційності обмеження (можливість скасування заочного рішення, оскарження рішення, розмір боргу, наявність майна, попередні активні дії щодо виконання рішення, скільки за часом воно виконується, рівень та можливість обізнаності боржника про наявність виконавчого провадження) те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, не вживає заходів щодо виконання такого за рахунок належного майна та/або доходів, суд вважає, що вимоги приватного виконавця є правомірними та підлягають до задоволення.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання - задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до погашення заборгованості за виконавчим документом у справі № 0508/4374/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором № 280 ЗН/08-1 від 11.04.2008 року.

Виконання ухвали доручити Державній прикордонній службі України (вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.Г.Черков