Ухвала

від 12.01.2024 по справі 286/653/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 січня 2024 року

м. Київ

справа № 286/653/23

провадження № 61-83ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 30 серпня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області до ОСОБА_1 , третя особа - Нововелідницький ліцей Словечанської сільської ради, про визнання недійсним договору оренди та повернення нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Нововелідницький ліцей Словечанської сільської ради, про визнання недійсним договору оренди та повернення нерухомого майна.

Позов мотивований тим, що рішенням 44 позачергової сесії VІІ скликання Овруцької районної ради від 11 вересня 2020 року № 582 передано з 01 січня 2021 року із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Овруцького району у комунальну власність Словечанської сільської ради бюджетні установи, комунальні підприємства та організації, а також їх нерухоме та рухоме майно, яке закріплене за цими об`єктами згідно додатку №1. Зокрема, у підпункті 5 додатку № 1 до вказаного рішення зазначено, що у комунальну власність Словечанської сільської ради передано нежитлову будівлю Сорокопенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, рішенням 21 сесії ІV скликання Овруцької районної ради від 23 березня 2005 року «Про оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів району» надано дозвіл на закриття Сорокопенської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Нежитлове приміщення навчального закладу передано в оперативне управління та на баланс Нововелідницького ліцею Словечанської сільської ради. Рішенням виконавчого комітету Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 04 липня 2022 року № 51 до Переліку першого типу об`єктів комунальної власності територіальної громади Словечанської сільської ради, що підлягають передачі в оренду через аукціон, включено об`єкт нерухомого майна - частину нежитлової будівлі загальноосвітньої шкоди І-ІІ ступенів, що перебуває на балансі Нововелідницького ліцею Словечанської сільської ради, орієнтовною площею 158,9 кв. м на АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням - розміщення складів. 01 серпня 2022 року за результатами електронного аукціону (LLE001-UA-20220708-38782) між Словечанською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір №1 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Словечанської сільської ради, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно - вбудовані нежитлові приміщення № 11, № 12 загальною площею 158,9 кв. м, що перебуває на балансі Нововелідницького ліцею Словечанської сільської ради. Пунктом 7.1. договору передбачено, що майно передається в оренду для розміщення складів. Договір укладено строком на 5 років. На виконання вказаного договору, 01 серпня 2022 року між балансоутримувачем - Нововелідницьким ліцеєм Словечанської сільської ради, та орендарем - ОСОБА_1 підписано акт прийому-передачі приміщення до договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01 серпня 2022 року.

Нововелідницький ліцей Словечанської сільської ради, як заклад загальної середньої освіти, належить до об`єктів освіти. Головною метою ліцею є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти. Надання в оренду майна закладів освіти, як виняток, передбачено лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Вбудовані нежитлові приміщення площею 158,9 кв.м, що перебувають на балансі Нововелідницького ліцею Словечанської сільської ради, згідно умов договору № 1 від 01 серпня 2022 року передані в оренду ОСОБА_1 для розміщення складів, тобто здійснення господарської діяльності, яка не пов`язана із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, що суперечить імперативним вимогам частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту».

Орган місцевого самоврядування - Словечанська сільська рада, яка відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» уповноважена здійснювати управління закладами освіти, які належать територіальним громадам, організовувати їх матеріально-технічне та фінансове забезпечення, незаконно передала в оренду приміщення загальноосвітнього навчального закладу, чим порушила інтереси держави. До того ж, знаючи про порушення Закону, жодних заходів щодо їх усунення не вживає.

Листом від 26 вересня 2022 року № 948 Словечанська сільська рада повідомила, що нежитлове приміщення Сорокопенської ЗОШ І-ІІ ступенів перебуває в оперативному управлінні на балансі Нововелідницького ліцею Словечанської сільської ради, не використовується для навчального процесу протягом тривалого часу і в майбутньому не планується його використання для указаних цілей. Керуючись законодавством про оренду комунального майна, розглядаючи об`єкт оренди, як недіючий навчальний заклад, вважає, що не порушила вимог законодавства.

Вказане свідчить про бездіяльність органів місцевого самоврядування та не здійснення захисту інтересів територіальної громади Словечанської сільської ради належним суб`єктом.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд:

визнати недійсним договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Словечанської сільської ради № 1 від 01.08.2022, укладений між Словечанською сільською радою та ОСОБА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути вбудовані нежитлові приміщення № (11, 12), загальною площею 158, 9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , у користування Нововелідницького ліцею Словечанської сільської ради.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 30 серпня 2023 року, залишеним без змінпостановою Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, у задоволенні позову заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Словечанської сільської ради Коростенського району Житомирської області до ОСОБА_1 , третя особа - Нововелідницький ліцей Словечанської сільської ради, про визнання недійсним договору оренди та повернення нерухомого майна відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив висновок, що відповідне майно передано в оренду відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Закону України «Про охорону дитинства», Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03 червня 2020 року, в редакції на час виникнення спірних правовідносин. При цьому суди встановили, що Сорокопенську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, деякі приміщення якої було передано в оренду ОСОБА_1 , закрито в 2005 році, і з того часу її приміщення взагалі не використовувалися і прийшли в непридатний для використання в освітньому процесі стан (стан несучих конструктивних елементів - аварійний, а не несучих - дуже ветхий). 15-тьом дітям, які є мешканцями с. Сорокопень, забезпечено підвоз до Нововелідницького ліцею, в якому створені належні та комфортні умови для навчання, і в якому при розрахунку на 400 дітей фактично навчається 216 дітей. Отже, передане в оренду приміщення не віднесено до санаторних шкіл та спеціальних закладів загальної середньої освіти, на які встановлені обмеження статтею 61 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Суди вказали, що формальне посилання прокурора на порушення органом місцевого самоврядування частини четвертої статті 80 Закону України «Про освіту» без системного аналізу чинного законодавства в сфері спірних правовідносин не є належним обґрунтуванням позовних вимог.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі

№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, та зобов`язання повернення нежитлових приміщень.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Справа № 286/653/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга заступника керівника Житомирської обласної прокуратури подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 30 серпня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 286/653/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

М. М. Русинчук