Ухвала

від 15.01.2024 по справі 540/1167/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/1167/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про стягнення недоотриманої суддівської винагороди,

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, в якому позивач просив суд стягнути з Державної судової адміністрації України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів» грошову суму у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року включно в сумі 208 900,99 грн. з відрахуванням обов`язкових податків та зборів.

Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 р. №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду Одеському окружному адміністративному суду.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 ухвалу суду від 17.07.2023 скасовано, справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 01.09.2023 справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 12.10.2023 відкладено розгляд справи, продовжено строк підготовчого провадження, визнано явку позивача у підготовче засідання обов`язковою.

Ухвалою суду від 27.11.2023 відкладено розгляд справи, роз`яснено позивачу право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судове засідання призначене на 12.10.2023, 27.11.2023, та 15.01.2024 учасники справи не з`явились будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, щодо причин неявки суд не повідомили.

09.11.2023 та 28.12.2023 від позивача надійшли заяви про розгляд справи без її участі, із зазначенням відсутності наміру змінювати предмет та підстави позову.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 229 КАС України судове засідання проведено судом в порядку письмового провадження, без його фіксування технічними засобами.

Визначаючись із можливістю залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.04.2023 року по справі №9901/345/21 зазначила, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Суд зазначає, що подання позивачем заяви від 09.11.2023 (вхід. №ЕП/44328/23), 28.12.2023 (вхід. № ЕП/48088/23) свідчить про її обізнаність щодо обов`язкової явки ОСОБА_1 в підготовче засідання, та належне повідомлення про розгляд справи.

Суд вказує, що питання поважності причин неявки позивача (його представника) до суду є оціночним і залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють прибуття у судове засідання (підготовче засідання) у визначені судом дату і час.

Жодних поважних причин, які унеможливили прибуття ОСОБА_1 у підготовче засідання матеріали справи не містять.

При цьому суд зауважує, що КАС України передбачає наявність у позивача не лише прав, а і обов`язків.

Ухвалою від 12.10.2023 судом покладено на позивача обов`язок прибути у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 27.11.2023 роз`яснено позивачу про те, що явка позивача у підготовче засідання визнана обов`язковою у зв`язку із необхідністю уточнення предмету спору, з`ясування обставин що входять у предмет доказування, визначення складу учасників у справі, та строків звернення до суду у відповідності та на виконання вимог ст. 180 ч.2 КАС України.

З метою надання позивачу можливості реалізувати доступ до правосуддя позивачу роз`яснено що у разі неможливості явки у підготовче засідання, суд може провести слухання справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за заявою позивача відповідно до положень ст. 195 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд розцінює дії позивача щодо неприбуття у підготовче засідання як невиконання такого обов`язку без поважних причин та зволікання у розгляді справи, а також перешкоджання у його належному розгляді.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постанові від 18.12.2019 у справі 9901/949/18 зазначала, що частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично вказує на своє небажання розглядати спір.

Законодавче формулювання частини п`ятої цієї статті «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які передбачають її застосування.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За пунктом 2 частини 2 цієї статті суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п.9 ч.3 ст.2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.5 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

При цьому, ч.ч.1,2 ст.45 КАС України також передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Згідно ч.3 ст.45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За приписами ч.4 ст.45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач не з`явився до суду без поважних причин та сукупність вищенаведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 4. ч. 1 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст. 205, 240, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Херсонської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про стягнення недоотриманої суддівської винагороди - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.

СуддяО.О. Хурса