Вирок
від 16.01.2024 по справі 638/4185/21
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа638/4185/21

Провадження № 1-кп/638/477/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представника цивільних відповідачів - ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Обмачево Бахматцького району Чернігівської області, українця, громадянина України, працюючого машиністом баштового крану 5-го розряду в АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», розлученого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 згідно з наказом № 8-к від 01.02.2012 голови правління АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» прийнятий на роботу та працює на вказаному підприємстві на посаді машиніста баштового крану 5-го розряду, тобто знаходиться у трудових відносинах з АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ».

Між АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» та АТ «Трест Житлобуд-1» 02.01.2020 укладено договір №2М на виконання підрядником послуг для замовника на об`єктах, що будуються, монтаж, демонтаж і перевезення баштових кранів.

Згідно з договором №2М від 02.01.2020, де «замовником» виступає АТ «Трест Житлобуд-1», а «підрядником» - АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», усі механізми експлуатуються машиністами «підрядника», щозмінне обслуговування баштових кранів робиться машиністом баштового крану перед початком виконання робіт.

Відповідно до «Інструкції з охорони праці № 61 для машиніста баштового крану», а саме п. 2.9, 3.30, 3.45, ОСОБА_7 зобов`язаний:

- перевірити перед початком роботи наявність посвідчення на право проведення робіт у стропальника, якщо стропальник вперше стає до роботи з кранами. Якщо для виробництва стропування вантажів виділені робочі, що не мають посвідчення стропальника, то машиніст не повинен приступати до роботи по переміщенню вантажів;

- проводити роботи краном тільки за сигналом стропальника. Якщо стропальник подає сигнал, діючи всупереч інструкції, то машиніст не повинен виробляти необхідного маневру крана;

- не допускати до зачіпки вантажів випадкових осіб, які не мають посвідчень.

ОСОБА_8 , відповідно до наказу № 43К від 14.03.2016 начальника АТ «Трест Житлобуд-1» № 3 прийнятий на роботу на посаду муляра 3-го розряду АТ «Трест Житлобуд-1».

Так, 28.08.2020 близько 07:20 муляр 3-го розряду ОСОБА_8 згідно з графіком вийшов на роботу, а саме на територію будівництва житлового комплексу будинків, що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 86. У цей же день, о 07:30 виконроб ОСОБА_9 провів усний інструктаж з охорони праці з працівниками та видав змінне завдання на виконання робіт, а саме виконання цегляної кладки будинку №1, секції 5 на 6 поверсі.

У свою чергу, ОСОБА_7 28.08.2020 до обідньої перерви виконував змінне завдання на вказаному будинку, а саме подавав краном розчин в тарі, розвантажував цеглу, подавав плити перекриття та перемички. Після обідньої перерви бригада мулярів піднялась на перекриття і він подавав розчин. Приблизно о 15.00 муляр ОСОБА_8 попросив ОСОБА_7 за допомогою крану переставити порожній ящик для розчину. ОСОБА_8 зачепив за два крюки 4-х стропного вантажозахоплювального пристрою, при чому інші 2 крюки він не зачепив за кільце пристрою та дав команду «віра» (підйом). Вказані вільні 2 крюки зачепилися за поміст, на якому знаходився ОСОБА_8 . Машиніст баштового крану ОСОБА_7 основним гаком почав підіймати порожній ящик для розчину і в цей час разом з ящиком піднявся поміст з цеглою і почав перехилятися. ОСОБА_7 різко опустив гак («змайнав»), але поміст з цеглою та муляром ОСОБА_8 впав з висоти 6-го поверху на підкранові колії, в результаті чого ОСОБА_8 помер на місці.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10-12/2377-ДМ/20 від 20.10.2020 причиною смерті ОСОБА_8 стала тупа сукупна травма тіла.

Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 15933/3407/3408 від 25.02.2021 у причинному зв`язку з настанням 28.08.2020 нещасного випадку з муляром 3-го розряду АТ «Трест Житлобуд-1» ОСОБА_8 перебувають дії машиніста баштового крану ОСОБА_7 , які не відповідали вимогам п. 38 розділу 2 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п. п. 2.9, 3.30, 3.45 «Інструкції №61 з охорони праці для машиніста баштового крану», а саме: виконання команд працівника, який не мав посвідчення стропувальника та у невідповідний спосіб застропував вантаж, а також не дотримання вимог щодо попереднього підйому на незначну висоту вантажу.

Згідно з п. 101 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою» роботи по строповці порожнього ящику для розчину, під час яких 28.08.2020 відбувся нещасний випадок, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

Незважаючи на те, що зазначені вимоги з охорони праці ОСОБА_7 достовірно відомі, він не виконав покладену на нього роботу відповідно до інструкцій та положень з охорони праці, не виконав вимоги п.п. 2.9, 3.30, 3.45, а саме: «Інструкції №61 з охорони праці для машиніста баштового крану» в частині:

- перевірки перед початком роботи наявності посвідчення на право проведення робіт у стропальника, допуску до зачіпки вантажів випадкових осіб, які не мають посвідчень та проведення роботи краном тільки за сигналом стропальника, яким не являвся ОСОБА_8 ;

- недотримання вимог п. 38 розділу 2 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» в частині: вантаж має бути попередньо піднятий на висоту від 200 мм до 300 мм для перевірки правильності стропування та надійності дії гальм.

У даній виробничій ситуації машиніст баштового крану ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути настання шкідливих наслідків події нещасного випадку, шляхом не виконання команд працівника, який не мав посвідчення стропувальника та у невідповідний спосіб застропував вантаж, а також не дотримання вимог щодо попереднього підйому на незначну висоту вантажу (від 200 мм до 300 мм) для перевірки правильності стропування та надійності дії гальм.

Внаслідок неналежного ставлення до виконання робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_7 , грубо порушуючи правила техніки безпеки, не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті свого діяння, хоча міг і зобов`язаний був їх передбачити, що спричинило загибель ОСОБА_8 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у висунутому обвинуваченні визнав у повному обсязі, не заперечував, що дійсно смерть муляра ОСОБА_8 настала внаслідок того, що основним гаком почав підіймати порожній ящик для розчину і в цей час разом з ящиком піднявся поміст на якому стояв загиблий, з цеглою і почав перехилятися. Обвинувачений різко опустив гак, але поміст з цеглою та загиблий впав з висоти 6-го поверху. Обвинувачений вказував на те, що вперше бачив загиблого та не бачив його посвідчення, не знав що він муляр.

Обвинувачений вказував на те, що вибачався перед потерпілими, матеріальну шкоду не відшкодовував.

Проти позовних вимог потерпілих, захисник обвинуваченого, заперечувала, наполягаючи на тому, що відповідно до ЦК України моральну шкоду зобов`язаний відшкодовувати підрядник, а саме АТ «Трест Житлобуд-1» і наголошувала на тому, що потерпілим АТ «Трест Житлобуд-1» моральна шкода відшкодована, про що свідчить копія розписки, яка наявна в матеріалах справи. Захисник вказувала та те, що потерпілі самі сформулювали суму, назвали її представнику АТ «Трест Житлобуд-1», яку і було представником АТ «Трест Житлобуд-1» відшкодовано. Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Не зважаючи на визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні інкримінованого йому злочину, на думку суду його винуватість повністю підтверджується наступними доказами, які суд безпосередньо дослідив під час судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що про смерть батька дізнався, коли йому зателефонувала дружина, якій зателефонувала його матір - потерпіла ОСОБА_4 , він одразу поїхав з товаришем на місце події, на місці нікого не було окрім охорони, пізніше підійшов представник АТ «Трест Житлобуд-1» та повідомив, що всі витрати на поховання візьмуть на себе.

Обвинувачений не вибачився та не пропонував грошового відшкодування.

Втрата батька та чоловіка є непоправною.

Представник АТ «Трест Житлобуд-1» передав 62000 грн. на поховання та 15000 доларів США, але ніхто у представника АТ «Трест Житлобуд-1» грошей не просив.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснення не надавала, в судове засідання 26.10.2021, потерпіла не з`явилася, просила проводити цього дня, судове засідання за її відсутності, про що надала відповідну заяву.

В судовому засіданні 26.10.2021 було встановлено порядок дослідження доказів, та ухвалено допитати тільки одного потерпілого - ОСОБА_5 , в наступне судове засідання потерпіла ОСОБА_4 з`явилася, головуючим з`ясовувалося питання щодо необхідності зміни порядку дослідження доказів, задля допиту потерпілої, але потерпіла не виявила бажання, щодо зміни порядку та її допиту.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_9 засвідчив, що в серпні 2020 він прибув на об`єкті по проспекту Перемоги, 2 на роботу, де він працював виконробом в АТ «Трест Житлобуд-1», в обов`язки свідка входило постановка завдань та контроль виконання робіт робітниками, а саме: мулярів, бетонщиків, стропальників та різноробочих. Машиністу баштового крану свідок може дати завдання та повинен контролювати його роботу, але у машиністів своє керівництво. Загиблий ОСОБА_8 був у підпорядкуванні свідка і він його контролював разом з бригадиром Тереховським. Загиблий був на посаді муляра офіційно і виконував тільки роботу муляра, тобто укладання цегляної кладки.

Перевдягнувшись того дня, свідок провів з робітниками нараду на якій провів усний інструктаж щодо техніки безпеки та дав усім змінне завдання, загиблий був присутній на нараді, слухав інструктаж та отримав завдання, у обвинуваченого інше керівництво і він не був присутній на цій нараді. Протягом дня свідок контролював виконання робіт, а саме, щоб робітники правильно виконували роботи, тобто, щоб було все згідно проектної документації і щоб всі робітники використовували усі предмети засобів індивідуального захисту, який їм було видано. Свідок бачив, що усі робітники носили предмети особистого захисту на будівництві В другій половині дня, приблизно о 15.00 свідку зателефонував бетонщик та повідомив, що на першому будинку п`ятої секції впав муляр, свідок побіг туди, дав розпорядження викликати швидку та сам викликав поліцію. Про те, як саме все відбулося, дізнався від робітників, які були недалеко від місця події та все бачили. Вони розповіли, що машиніст баштового крану зачепив випадково поміст, на якому стояв загиблий і разом з помостом загиблий впав. Хто винен у трагедії, свідок пояснити не міг. Додатково пояснював, що стропальники у бригаді були, але прізвищ їх не пам`ятає. Тільки стропальники можуть чіпляти крюки баштового крану і того дня було саме так. Як пояснив свідок, машиніст баштового крану не міг виконувати команди муляра, машиніст виконує тільки команди стропальників, бригадира та розпорядження свідка. Машиніст зобов`язаний перевіряти та вказати у відповідному журналі осіб, які є стропальниками.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_10 засвідчив, що 28.08.2020 він дізнався про трагедію від виконроба, на час події свідок працював на іншому об`єкті по вулиці Клочківська бригадиром - муляром. ОСОБА_8 був на посаді муляра та пропрацював в бригаді свідка приблизно, рік. У свідка відсутні повноваження перевіряти документи у мулярів.

В обов`язки бригадира входить поставити робітників на місця, де необхідно виконувати роботи та слідкувати за виконанням роботи.

Свідок пояснив, що муляри приймали на своє робоче місце на висоті від машиніста баштового крану розчин для кладки без участі стропальника, муляри самі чіпляють та відчіпляють вантаж та розчин для кладки, стропальники працювали лише внизу. У мулярів захисні каски, жилети та пояси, якими вони зобов`язані чіплятися за перекриття.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_11 засвідчив, що працює в АТ «Трест Житлобуд-1» з грудня 2014 муляром. В серпні 2020 були направлені на об`єкт по проспекту Перемоги.

Свідок завжди працював у бригаді ОСОБА_12 , але за дня чотири до трагедії частина людей і бригадир поїхали на об`єкт по вулиці Клочковська, а свідок та інші залишилися на об`єкті по проспекту Перемоги виконувати роботи, свідка призначили бригадиром на час відсутності ОСОБА_12 в цю бригаду, призначення відбулося словесно, офіційно свідок залишався на посаді муляра. 28.08.2020 прийшли на роботу, виконроб ОСОБА_13 провів нараду, видав усім змінне завдання, проінструктував по техніці безпеки, видав каски і всі пішли виконувати роботу, а саме: робили цегляну кладку та демонтували плити перекриття. В кінці робочого дня, приблизно після третьої години, загиблий закінчив свою ділянку стіни і йому заважав ящик з розчином, він попросив машиніста баштового крану, щоб переставити цей ящик і машиніст баштового крану почав рухати кран у бік загиблого, далі свідок відволікся на свою роботу, почув крики і вже побачив, як стропний вантажозахоплювальний пристрій зачепився за поміст, на якому стояв загиблий, поміст піднявся і загиблий з нього з`їхав та впав вниз. Загиблий був у касці, жилетці, страхувальному поясі, але він ним не був причеплений для страховки, на думку свідка, на тій ділянці вже було безпечно. Муляри по кілька разів на день просять машиніста баштового крану переставляти стропний вантажозахоплювальний пристрій, стропальники працюють тільки внизу, там де чіпляють розчин, цеглу, муляри виконували на своєму робочому місці функцію стропальника.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_14 засвідчив, що працює на посаді інженера виробничого відділу, в його професійні обов`язки входить розробка проектів та інших документів пов`язаних з виконанням будівельних робіт. В день події перебував у відпустці за межами міста Харкова та дізнався про все від керівника охорони праці.

Як пояснив свідок, документів, які стосуються охорони праці на будівництві він не розробляє, такі правила розробляє ДСТУ, а він вже елементи цих правил вставляє в кожен проект виконання робіт, щоб на місці виконання робіт люди вже могли ознайомитись з цими правилами. В обов`язки свідка не входить ознайомлення з правилами з охорони праці, це має робити виконроб, або майстер, які мають відношення до цього об`єкту і згідно з наказом по управлінню має виконувати там роботи. Усіх робітників ознайомлюють з відповідним інструкціями по охороні праці під підпис у відповідності до посади.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_15 засвідчив, що з обвинуваченим працює на одному підприємстві, на момент події працювали на одному об`єкті. На момент події, свідок працював заступником начальника підрозділу, у сфері будівництва працює вже 10 років.

28.08.2020 свідку зателефонував виконроб ОСОБА_16 та повідомив про нещасний випадок, на місці події свідка не було.

Свідок пояснив, що загиблий не мав допуску до стропильних робіт, він був проінструктований виконробом саме на виконання роботи муляра, розписався у відповідних інструкціях. Виконроб контролює, які робітники, яку роботу виконують. Виконроб контролював мулярів і невідомо, з яких причин загиблий виконував роботу стропальника.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_17 засвідчив, що він працює з 2004 керівником підрозділу генпідрядної організації АТ «Трест Житлобуд-1» № 3, а взагалі свідок працює в АТ «Трест Житлобуд-1» з 1981.

17.08.2020 по 30.08.2020 свідок перебував у відпустці, про подію дізнався від робітників організації.

Свідок знав бригадира та склад бригади де працював загиблий та обвинувачений, в кожній бригаді є приблизно чотири стропальника, загиблий не мав допуску до стропильних робіт. В крановому журналі є перелік робітників, які мають право виконувати стропильні роботи. Перед початком зміни, виконроб записує стропальників, номери їх посвідчень і машиніст баштового крану ознайомлюється з цим переліком.

На думку свідка, трагедія відбулася із-за людського фактору, вже був кінець робочого дня, неуважність зі сторони загиблого та обвинуваченого. Звісно машиніст баштового крану не може виконувати команди не стропальника, не може машиніст баштового крану на команду не стропальника реагувати і тим паче робити те, що просить не стропальник, якщо почався рух крючків крану без команди стропальника, відповідно машиніст баштового крану винен у тому, що відбулося.

Аналізуючи свідчення свідків, які були допитані під час судового слідства, суд приймає до уваги та розцінює їх як правдиві, оскільки вони в цілому узгоджуються між собою, були стабільні протягом усього слідства, останні були попереджені про кримінальну відповідальність. Крім того, їх свідчення та пояснення узгоджуються з іншими матеріалами кримінальної справи, а саме протоколами огляду місця події та трупа, висновками експертиз, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Протоколом огляду місця події та трупа від 28.08.2020р., складеного слідчим Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ст.лейтенантом поліції ОСОБА_18 , у присутності понятих ОСОБА_19 ОСОБА_15 та спеціаліста ХОБ СМЕ чи лікаря ОСОБА_20 , проведено огляд трупа ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 53- 58);

Вказані у протоколі та додатках до нього, відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця події, що в свою чергу в цілому відповідає як свідченням свідків, допитаних під час судового слідства, так і поясненням, наданим самим обвинуваченим.

Відповідно до висновку експерта №15933/3407/3408 за результатами проведення комісійної судової інженерно - технічної експертизи з безпеки життєдіяльності від 25.02.2021:

«1, 2, 3, 4. Організаційні та технічні заходи щодо безпечного ведення робіт, під час яких 28.08.2020 настав досліджуваний нещасний випадок з муляром ОСОБА_8 , регламентуються положеннями та вимогами Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці» НПАОП 0.00-1.80-18 «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», локальними нормативно-правовими актами (інструкція з охорони праці на конкретні види робіт), що діють в межах конкретного підприємства.

Порядок виконання робіт, під час яких настав 28.08.2020 досліджуваний нещасний випадок з муляром ОСОБА_8 , не відповідали вимогам п.п.9, 10 розділу 5, п.п. 18, 19 розділу 6 глави VI, п. 38 розділу 2 глави VIІ НПАОП 0.00-1.80-18 «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п.п.1.9.2, 1.9.5 «Інструкції з охорони праці №2 муляра», п.п.3.4, 3.6 «Інструкції з охорони праці № 55 для робітників під час робіт або знаходження в зоні дії кранів або поблизу їх», п.п. 15, 19 «Інструкції з охорони праці № 43 про правила застосування робітниками і службовцями спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту», п.п. 2.9, 3.30, 3.45 «Інструкції № 61 з охорони праці для машиніста баштового крану» в частині виконання стропальних робіт виключно працівниками, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань та мають посвідчення; виконання стропальних робіт лише по завданню особи відповідальною за безпечне ведення робіт дотримання нормативно визначеного способу стропування вантажу; виконання нормативно визначеної процедури підйому вантажу краном; виконання муляром лише дорученої роботи з якої він пройшов інструктаж, необхідності застосовувати на робочому місці відповідні засоби індивідуального захисту; виконання машиністом команд лише стропальника з посвідченням, обов`язку припинити роботу у разі виконання стропальних робіт сторонніми особами.

З технічної точки зору, причиною настання досліджуваного нещасного випадку є недотримання постраждалим визначеного способу стропування вантажу.

З технічної точки зору в причинному зв`язку з подією нещасного випадку вбачається:

- дії муляра ОСОБА_8 , які не відповідали вимогам п. 19 розділу 6 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п.п.1.9.2, 1.9.5 «Інструкції з охорони праці №2 муляра» та полягали у виконанні робіт непередбачених виробничих завдань та стропувані вантажу всупереч нормативним вимогам;

- дії машиніста баштового крану ОСОБА_7 , які не відповідали вимогам п. 38 розділу 2 глави VIІ НПАОП 0.00-1.80-18 «Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п.п. 2.9, 3.30, 3.45 «Інструкції № 61 з охорони праці для машиніста баштового крану» та полягали у виконанні команд працівника, який не мав посвідчення стропальника та у невідповідний спосіб застропував вантаж, і не дотримання вимог щодо попереднього підйому на незначну висоту вантажу.

З технічної точки зору, причинного зв`язку між діями /бездіяльністю посадових осіб підприємства з подією нещасного випадку, що стався 28.08.2020 з муляром ОСОБА_21 , не вбачається.

В дослідницькій частині висновку, з поставлених питань, експерти вказують, чому саме такого висновку вони дійшли: в матеріалах спеціального розслідування є «Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28 серпня 2020 о 15 год. в ПАТ «Трест Житлобуд-1» (далі - Акт розслідування). У відповідності до Акту розслідування:... ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ..муляр 4 розряду. Дата проходження:

- навчання за професією чи роботою - 19.10.2017;

- перевірки знань з охорони праці - 16.10.2019.

Дата проведення інструктажів з охорони праці:

- вступного - 14.03.2016;

- повторного - 20.08.2020;

- цільового - 20.08.2020.

Дата проходження медичного огляду:

- попереднього - 11.03.2016;

- періодичного - 15.07.2020.

…Роботи по цегляній кладці стін будинку №1 секції 5 виконувалися бригадою робітників в кількості 6-ти осіб. На виконання робіт підвищеної небезпеки виданий наряд-допуск №45 від 20.08.2020 року, затверджений начальником підрозділу ОСОБА_17 . Члени бригади ознайомлені під підпис з нарядом-допуском.

Місце нещасного випадку - це будівництво 9-ти поверхового житлового будинку №1 секції 5. Перекриття житлового будинку має розміри 17,5 м х 30,63 м, де велися роботи по цегляній кладці зовнішніх стін та перегородок 6-го поверху. Частина перекриття - залізобетонні плити, які укладені щільно, поверхня без пошкоджень, зайвих речей на поверхні немає та дільниця перекриття не захаращена будівельним сміттям. На робочому місці потерпілого ОСОБА_8 знаходилися раніше встановлений металевий ящик для розчину та пакет з цеглою. Відстань від краю робочого місця потерпілого ОСОБА_8 та до ящика з розчином складає 0,7 м.

Місце, де знаходився потерпілий після падіння - це ділянка кранової колії баштового крану КБ - 403Б, рег.№356733Б, зав.№42 біля фіксуючого елементу (стяжки-розпірки). Поруч лежать уламки цегли. В зазначеному місці на уламках цегли були краплі бурого кольору. Від місця падіння потерпілого ОСОБА_8 на відстані приблизно 2 м знаходиться шпалбалка підкранової колії. Між підкрановою колією та будинком лежить на боці помост, який впав разом із ОСОБА_8 . Цей помост являє собою конструкцію довжиною 2,9 м, шириною 1,9 м та висотою 1,5 м, виготовлений із металевих куточків, арматури та дерев`яних настилів. На підкрановій колії лежить запобіжний пояс.

4. Обставини, за яких стався нещасний випадок, гостре професійне захворювання, аварія…

28 серпня 2020 року приблизно о 07 годині 20 хвилин на будівництво житлового комплексу прибули робітники в кількості 44-х осіб, у тому числі і муляр ОСОБА_8 . Робітники переодягнулися у робочий одяг, взяли засоби індивідуального захисту (каски, сигнальні жилети, запобіжні пояси) та підійшли до побутового приміщення виконроба для отримання змінного завдання.

О 07 годині 30 хвилин виконроб ОСОБА_9 провів з працівниками усний інструктаж з охорони праці та видав змінне завдання на виконання робіт, а саме: для бригад мулярів - цегляна кладка, монтаж залізобетонних плит та перемичок на буд. №1 сек.5 - 6 поверх, буд. №3 сек.3 - 1 поверх, буд. №3 сек. 1-9 поверх, буд. №3 сек.2 - 6 поверх, буд. №3 сек. 4 - 1 поверх; електрозварникам - виготовлення анкерів з арматури; бетонярам - підготовка матеріалів на опалубку. Під час інструктажу робітники скарг на стан здоров`я не виказували. Ознак алкогольного сп`яніння та конфліктних ситуацій не було. Після отримання завдання робітники пішли на свої робочі місця, а виконроб ОСОБА_9 пішов здійснювати обхід будівельного майданчику, а потім зайнявся виробничими питаннями (подання заявок, робота з документами, робота з підрядними організаціями).

Робітники виконували свої змінні завдання до обідньої перерви. Після обідньої перерви приблизно о 13 години 05 хв. бригада піднялась на буд. №1 сек.5 - 6 поверх та продовжила виконувати цегляну кладку на своїх робочих місцях.

ОСОБА_7 - машиніст баштового крану АТ«ПСАЕМ» до обідньої перерви виконував змінне завдання на буд. №1 сек.5, а саме: подавав краном розчин в тарі, розвантажував цеглу, подавав плити перекриття та перемички. Після обідньої перерви бригада мулярів піднялась на перекриття і він подавав розчин. Приблизно о 15 год. 00 хв. муляр ОСОБА_8 попросив ОСОБА_7 краном переставити порожній ящик для розчину. ОСОБА_8 зачепив за два крюки 4-х стропний вантажозаохоплювальний пристрій, при чому інші 2 крюки він не зачепив за кільце пристрою та дав команду «віра». Вільні 2 крюки якимось чином зачепилися за помост, на якому знаходився ОСОБА_8 . Згідно пояснень ОСОБА_7 основним гаком почав піднімати ящик на 1-му положенні і в цей час разом з ящиком піднявся помост з цеглою і почав перехилятися. Він різко опустив гак («змайнав»), але помост з цеглою та муляром почали падати вниз на підкранові колії. ОСОБА_7 крикнув у вікно кабіни крану, що впала людина, виключив кран та спустився вниз.

Бетоняр ОСОБА_22 , перебуваючи біля підкранових колій, почув шум, підняв голову догори та побачив що падає робітник, а за ним падає помост. ОСОБА_22 підбіг до нього, одразу зателефонував виконробу ОСОБА_9 та повідомив, що трапилось.

Виконроб ОСОБА_9 , після обідньої перерви, проконтролював вихід робітників з побутових приміщень на свої робочі місця і пішов виконувати відмітки на буд. №3 сек. 4 під цегляну кладку. Потім він пішов в побутове приміщення заповнювати відомості на заробітну платню. В цей час йому зателефонував ОСОБА_22 та повідомив, що впав муляр на буд. № 1 сек. 5 разом з помостом.»

Законом України «Про охорону праці» (далі - Закон [1]) регламентовано наступне:

«...Стаття 13. Управління охороною праці та обов`язки роботодавця

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно - правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Стаття 14. Обов`язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Працівник зобов`язаний:

дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

...Стаття 18. Навчання з питань охорони праці

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

...Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці».

Процес підготовки працівника, його спеціальне навчання, перевірку знань з питань охорони праці та проведення інструктажів з охорони праці регламентується вимогами НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці» (далі - Положення [8]):

«...3.1. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

...3.16. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

4.1. Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 15.02.2005 N 232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 N 263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25.01.95 з N 18/554 (далі - роботи підвищеної небезпеки), проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

...4.4. Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства.

...6.1. Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

...6.4. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до фізичної особи, яка використовує найману працю;

який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

який виконуватиме нову для нього роботу;

...Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

6.5. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

6.7 Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

при ліквідації аварії або стихійного лиха;

при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюються наряд-допуск, наказ або розпорядження.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

6.8 Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю.

...6.10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.».

У відповідності до відомостей з наданих на дослідження матеріалів ОСОБА_8 пройшов вступний інструктаж 14.03.2016, повторний інструктажу з охорони праці за посадою муляр - 20.08.2020, цільовий інструктаж згідно до наряду-допуску № 45 від 20.08.2020 - 20.08.2020.

Згідно до протоколу №63 від 16.10.2019 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці муляр 4 розряду ОСОБА_8 після спеціального навчання пройшов перевірку знань нормативних актів: Закону України «Про охорону праці», ДБН А.3.2.-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві», НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті», інструкцій з охорони праці №№ 2, 7, 46, 55, 60, 71, що розроблені, затверджені та діють в межах ПрАТ «Трест Житлобуд-1».

Враховуючи вищевикладене, стверджується, що кваліфікація ОСОБА_8 для виконання робочих обов`язків по посаді муляр відповідала встановленим вимогам.

Як відомо з матеріалів кримінального провадження № 12020220480002928 під час настання нещасного випадку муляр ОСОБА_8 фактично виконував обов`язки стропальника, оскільки він особисто здійснював стропування ємності для цементного розчину та давав команди машиністу баштового крану ОСОБА_7 .

НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» (далі - Правила [12]) встановлюють наступне:

«1. Ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, що займаються монтажем, демонтажем, експлуатацією (використання за призначенням, технічне обслуговування, ремонт), модифікацією (реконструкція чи модернізація), перевіркою технічного стану (технічний огляд, експертне обстеження) вантажопідіймальній: кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання (далі - обладнання), а також установлюють мінімальні вимоги безпеки до обладнання, яке роботодавцем повинно підтримуватися на рівні, зазначеному в цих Правилах та інших нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, під час його використання.

2. Дія цих Правил поширюється на таке обладнання:

вантажопідіймальні крани всіх типів;

VI. Вимоги щодо експлуатації

5. Утримання, нагляд та технічне обслуговування

1. Суб`єкт господарювання, який експлуатує обладнання, забезпечує його утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації нагляду, технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами або укладає договір з іншим суб`єктом господарювання на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цієї глави.

Суб`єкт господарювання:

4) допускає до виконання своїх обов`язків за процедурою, визначеною суб`єктом господарювання, обслуговувальний і ремонтний персонал (машиністів, їх помічників; слюсарів; слюсарів-електриків; електромонтерів; налагоджувальників; працівників, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги /з підвісного пульта чи по радіо/ або зі стаціонарного пульта; працівників, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі; працівників, які виконують роботи з робочої платформи підйомників, колисок тощо), стропальників;

10) організовує розроблення та затверджує інструкції з охорони праці для відповідальних працівників, обслуговувального та ремонтного персоналу, працівників, які виконують роботи з робочої платформи підйомників, колисок, стропальників тощо та забезпечує ними цих працівників;…

5. Обслуговувальний і ремонтний персонал (машиністи, слюсарі, слюсарі-електрики, налагоджувальники, працівники, які виконують роботи з робочої платформи підйомника чи колисок тощо), стропальники перед допуском до виконання своїх обов`язків повинні пройти підготовку і перевірку знань з питань охорони праці, а машиністи, працівники, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі, працівники, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги (з підвісного пульта чи по радіо) або зі стаціонарного поста, крім того, - стажування. Порядок проведення, умови і тривалість стажування визначає суб`єкт господарювання відповідно до законодавства залежно від специфіки виробництва і типу кранів.»

Наказом AT «Трест Житлобуд-1» №2 від 03.01.2020 «Про призначення особи, відповідальної за безпечне ведення робіт вантажопідіймальними кранами, знімними вантажозахоплювальними пристроями, тарою, а також за утримання в справному стані знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари на новому будівництві житлового комплексу по проспекту Перемоги, 86» визначено список працівників, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань з питань охорони праці та допущені до виконання обов`язків стропальника. У зазначеному списку муляр ОСОБА_8 відсутній, тобто він не допущений та не мав права виконувати обов`язки стропальника.

На підприємстві наказом №63 від 07.11.2019 розроблені, затверджені та введені в дію локальні нормативні акти з охорони праці, а саме: «Інструкція з охорони праці № 2 муляра» (далі - ІОП 2), «Інструкція з охорони праці № 55 для робітників під час робіт або знаходження в зоні дії кранів або поблизу їх» (далі - ІОП 55), «Інструкція з охорони праці № 46 під час робіт на риштуваннях і помостах» (далі - ІОП 46), «Інструкція з охорони праці № 43 про правила застосування робітниками і службовцями спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту» (далі - ІОП 43), «Інструкція з охорони праці №7 під час виконання робіт на висоті» (далі - ІОП 47), «Інструкція з охорони праці № 15 стропальника» (далі - ІОП 15).

На будівництві житлового будинку по проспекту Перемоги 86 з виробничою метою використовувався баштовий кран КБ-403Б per. № 356733Б зав. № 42 АТ «ПСАЕМ» під управлінням машиніста ОСОБА_7 (матер.розслід. а. 10-22).

На AT «ПСАЕМ» наказом №20 від 08.012019 затверджено та введено в дію «Інструкцію №61 з охорони праці для машиніста баштового крану», якою машиніст має керуватися у роботі під час експлуатації вантажопідіймального крану.

Враховуючи вищевикладене, стверджується наступне.

Організаційні та технічні заходи щодо безпечного ведення робіт, під час яких 28.08.2020 настав досліджуваний нещасний випадок з муляром ОСОБА_8 , регламентуються положеннями та вимогами Закону України «Про охорону праці», Типового положення [8], Правил [12], локальними нормативно-правовими актами (інструкціями з охорони праці на конкретні види робіт), що діють в межах конкретного підприємства.

Акті розслідування зазначено безпосередній порядок виконання робіт, під час яких настав нещасний випадок з ОСОБА_8 :

«... ОСОБА_7 - машиніст баштового крану АТ«ПСАЕМ» до обідньої перерви виконував змінне завдання на буд. №1 сек. 5, а саме: подавав краном розчин в тарі, розвантажував цеглу, подавав плити перекриття та перемички. Після обідньої перерви бригада мулярів піднялась на перекриття і він подавав розчин. Приблизно о 15 годині 00 хв. муляр ОСОБА_8 попросив ОСОБА_7 краном переставити порожній ящик для розчину. ОСОБА_8 зачепив за два крюки 4-х стропний вантажозахоплювальний пристрій, при чому інші 2 крюки він не зачепив за кільце пристрою та дав команду «віра». Вільні 2 крюки якимось чином зачепилися за помост, на якому знаходився ОСОБА_8 . Згідно пояснень ОСОБА_7 основним гаком почав піднімати ящик на 1-му положенні і в цей час разом з ящиком піднявся помост з цеглою і почав перехилятися. Він різко опустив гак («змайнав»), але помост з цеглою та муляром почали падати вниз на підкранові колії» (матер.розслід. а. 10-22).

У відповідності до наказу підприємства №2 від 03.01.2020 муляр ОСОБА_8 не був призначений стропальником та не мав права виконувати його обов`язки.

ІОП 2 (для муляра) регламентує наступне:

«1.9 Муляр повинен:

…1.9.2. Перебуваючи на будівельному майданчику користуватися спецодягом, спецвзуттям, та засобами індивідуального захисту (каска, запобіжний пояс, сигнальний жилет).

1.9.5. Виконувати тільки ту роботу, по якій проінструктований і яка доручена керівником робіт».

ІОП 55 (для робітників під час робіт або знаходження в зоні дії кранів або поблизу їх) встановлено:

«... 3.4. Подавати команди кранівникам за винятком сигналу «Стоп», мають право тільки стропальники, а при призначенні 2-х і більше стропальників тільки старший стропальник...

3.6. Виконувати стропову матеріалів, виробів і інших деталей повинен тільки стропальник, навчений згідно Правил по кранах, має посвідчення і розпізнавальний знак.»

ІОП 43 (про правила застосування робітниками спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ) регламентує наступне:

«...15. ... Працівники не допускаються до виконання робіт без виданих їм в установленому порядку ЗІЗ, а також з несправними, чи не відремонтованими і забрудненими ЗІЗ.

...19. Під час роботи працівники і службовці зобов`язані користуватися ЗІЗ. Керівник структурного підрозділу зобов`язаний не допускати до роботи робітників і службовців без ЗІЗ...».

Машиніст баштового крану ОСОБА_7 має посвідчення № 37-26 машиніста крану (крановика), згідно із записами у якому він пройшов навчання за професією машиніст крану баштового та 04.03.2020 пройшов чергову перевірку знань НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» (протокол засідання комісії № 29/1-СН).

20.07.2020 ОСОБА_7 пройшов повторний інструктаж з охорони праці за інструкціями № 57 та № 61.

«Інструкцією № 61 з охорони праці для машиніста баштового крану» (далі - ІОП 61) встановлено наступне:

«...2.9. Машиніст перед початком роботи повинен перевірити наявність посвідчення на право проведення робіт у стропальника, якщо стропальник вперше стає до роботи з кранами. Якщо для виробництва стропування вантажів виділені робочі, що не мають посвідчення стропальника, то машиніст не повинен приступати до роботи по переміщенню вантажів.

...3.30 Машиніст повинен проводити роботи краном тільки за сигналом стропальника. Якщо стропальник подає сигнал, діючи всупереч інструкції, то машиніст не повинен виробляти необхідно маневру крана...

...3.45 Машиніст зобов`язаний опустити вантаж, припинити роботу та повідомити про це особу, відповідальну за безпечне виробництво робіт з переміщення вантажів кранами, у разі виникнення несправностей, а також:

- не допускати до зачіпки вантажів випадкових осіб, які не мають посвідчень...».

Правила [12] визначають наступне:

« VI. Вимоги щодо експлуатації

5. Утримання, нагляд та технічне обслуговування

…9. Підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника, за винятком випадків, зазначених у пункті 10 цієї глави, повинні виконувати стропальники, які пройшли професійну підготовку.

У разі обслуговування одного крана, машини, мобільного підйомника двома або більше стропальниками один із них призначається старшим стропальником.

10. Підвішування на гак вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника вантажу без попередньої обв`язки (вантаж, що має петлі, рим-болти, цапфи, а також той, що знаходиться в ковшах, контейнерах або іншій тарі) або, коли застосовуються напівавтоматичні знімні вантажозахоплювальні пристрої, можуть виконувати інші працівники на своїх робочих місцях, які пройшли перепідготовку за професією стропальника.

Допуск до роботи машиністів кранів, їх помічників; працівників, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги /з підвісного пульта чи по радіо/ або зі стаціонарного поста; машиністів підйомників; працівників, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі; працівників, які виконують роботи з робочої платформи; слюсарів; слюсарів-електриків; електромеханіків; налагоджувальників, стропальників, інших працівників, які здійснюють підвішування вантажу на гак вантажопідіймального крана, машини чи мобільного підйомника, згідно з пунктами 9, 10 цієї глави має оформлятися наказом (розпорядженням) суб`єкта господарювання.

6. Вимоги до відповідальних працівників, машиністів, стропальників

...16. Стропальник у своїй роботі підпорядковується працівнику, відповідальному за безпечне проведення робіт.

...18. Стропальник може приступати до роботи тільки після отримання завдання від працівника, відповідального за безпечне проведення робіт.

19. Під час обв`язування та зачіплювання вантажу стропальник має керуватися такими вимогами:

…не застосовані для зачіплювання вантажу кінці багатовіткових стропів закріпити так, щоб під час переміщення вантажу краном унеможливлювалося торкання цими кінцями за предмети, що перебувають на шляху переміщення;

VII. Вимоги безпеки щодо використання обладнання

2. Виконання робіт вантажопідіймальними кранами та машинами

...38. Для безпечного виконання робіт з підіймання і переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами та машинами необхідно дотримуватися таких вимог:

8) вантаж має бути попередньо піднятий на висоту від 200 мм до 300 мм для перевірки правильності стропування та надійності дії гальма».

Аналізуючи вище приведене стверджується наступне.

В процесі виконання робіт, під час яких настав 28.08.2020 досліджуваний нещасний випадок з муляром ОСОБА_8 , не були дотримані вимоги п.п. 9, 10 розділу 5, п.п. 18, 19 розділу 6 глави VI, п.п. 38 розділу 2 глави VII Правил [12], п.п. 1.9.2, 1.9.5 ІОП 2 (для муляра), п.п. 3.4, 3.6 ІОП 55 (для робітників під час робіт або знаходження в зоні дії кранів або поблизу їх), п.п. 15, 19 ІОП 43 (про правила застосування робітниками спецодягу, спецвзуття та ЗІЗ), п.п. 2.9, 3.30, 3.45 ІОП 61 (для машиніста крану) в частині: виконання стропальних робіт виключно працівниками, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань та мають посвідчення; виконання стропальних робіт лише по завданню особи відповідальної за безпечне ведення робіт; дотримання нормативно визначеного способу стропування вантажу; виконання нормативно визначеної процедури підйому вантажу краном; виконання муляром лише дорученої роботи з якої він пройшов інструктаж, необхідності застосовувати на робочому місці відповідні засоби індивідуального захисту; виконання машиністом команд лише стропальника з посвідченням, обов`язку припинити роботу у разі виконання стропальних робіт сторонніми особами.

Як було встановлено вище, виконання робіт, під час яких настав нещасний випадок, проводились всупереч нормативно-технічним вимогам. Муляр ОСОБА_8 не маючи спеціальної підготовки за власної ініціативи застропував порожній ящик для цементного розчину. Стропування проводив виходячи із власного розуміння правильності та безпечності обраного способу. При цьому всупереч вимогам п.19 розділу 6 глави VI Правил [12] він не закріпив вільні кінці стропів таким чином, щоб унеможливити чіпляння цими кінцями будь-яких предметів. При підйомі краном ящика для цементного розчину вільний кінець стропа зачіпив помості, на яких стояв ОСОБА_8 , та вони стали підійматися разом з вантажем.

При дотримані нормативно визначених правил стропування вантажу чіпляння помості, на яких стояв постраждалий, не відбулося б.

Аналізуючи фактичні обставини виконання робіт, під час яких настав нещасний випадок, у співвідношенні з нормативно-технічними вимогами стверджується, що причиною настання досліджуваного нещасного випадку є недотримання самим постраждалим визначеного способу стропування вантажу.

У даній виробничій ситуації постраждалий ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути настання шкідливих наслідків події нещасного випадку шляхом безумовного дотримання вимог нормативно-технічних актів - не приступати до виконання робіт непередбачених виробничим завданням та без застосування відповідних засобів індивідуального захисту.

Обставинами, що з технічної точки зору сприяють настанню небажаних шкідливих подій, є такі обставини, що самі по собі не можуть викликали указані події, але і без таких обставин небажані шкідливі події не настали б.

У даному випадку такими обставинами є виконання машиністом баштового крану команд працівника, який не проходив спеціального навчання та перевірку знань за обов`язками стропальника, та здійснення підіймання вантажу без попереднього підйому на висоту 200-300 мм для перевірки правильності стропування. У відповідності до ІО 61 (для машиніста баштового крану) машиніст зобов`язаний пересвідчитися, що стропальник має відповідне посвідчення, та не допускати до стропування сторонніх осіб.

Самі ці обставини не могли спричинити нещасний випадок, так як при дотримані безпосередньо постраждалим працівником вимог трудової дисципліни та нормативних актів з охорони праці небажані наслідки не настали б. В той же час безумовне дотримання машиністом свої нормативно-визначених обов`язків, не призвело б до настання досліджуваного випадку, оскільки він не здійснював би жодних маніпуляцій з вантажем.

Однак, призвело чіпляння вільним кінцем стропу помості та її перекидання.

Негативний розвиток події нещасного випадку обумовлюється як діями самого постраждалого - недотримання ним трудової дисципліни та вимог нормативно-технічних актів з питань охорони праці, що виразилося у виконанні робіт непередбачених виробничим завданням та невідповідного способу стропування вантажу, так і діями машиніста крану, що виразилися виконання команд працівника, який не проходив спеціального навчання та перевірку знань за обов`язками стропальника, та здійснення підіймання вантажу без попереднього підйому на висоту 200- 300 мм для перевірки правильності стропування.

Небажані шкідливі наслідки мають причинно-наслідковий зв`язок з діями конкретних осіб у тому випадку, коли фактичні їх дії призводять до виникнення таких обставин, при яких настання небажаних шкідливих наслідків могло відбутися з великим ступенем вірогідності і така небезпечна подія настала. На цій підставі дії самого постраждалого ОСОБА_8 , який виконував роботу непередбачену виробничим завданням та застропував вантаж всупереч нормативним вимогам, є невідповідними, що заборонені вимогами нормативних актів з охорони праці, і на цій підставі перебувають у причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку.

Виконання машиністом баштового крану ОСОБА_7 команд постраждалого, який у невідповідний спосіб застропував вантаж, та не дотримання вимог щодо попереднього підйому на незначну висоту вантажу, є невідповідними діями, які чітко регламентовані нормативними актами. На цій підставі дії вказаної особи також перебувають у причинному зв`язку з подією досліджуваного нещасного випадку.

Небажані шкідливі наслідки мають причинно-наслідковий зв`язок з діями (бездіяльністю) конкретної посадової особи у тому випадку, коли нормативними документами у конкретній ситуації передбачені конкретні дії такої особи з метою виявлення невідповідних дій, наявності або можливості виникнення того чи іншого небезпечного фактору, прийняття відповідних корегувальних дій, запобіжних заходів, але такі дії посадовою особою не були вчинені, при цьому настання небажаних шкідливих наслідків могло відбутися з великим ступенем вірогідності і така небезпечна подія настала. Процес виконання робіт з цегляної кладки муляром не потребує постійного контролю та присутності на його робочому місці посадових осіб. Виконання цегляної кладки входить до робочих обов`язків муляра ОСОБА_8 , він був належним чином підготовлений та проінструктований по безпечним методам роботи. Перед початком робіт, які виконувались у відповідності до наряду-допуску № від 20.08.2020, муляр ОСОБА_8 пройшов цільовий інструктаж з охорони праці, про що свідчить підпис у відповідній графі наряду (матер.розслід, д. 117-118), був забезпечений засобами індивідуального захисту (матер.розслід. а. 10-22) Слід зазначити, що у даному виробничому випадку, з урахуванням фактичних обставин події, виконроб ОСОБА_23 не міг передбачити та запобігти настанню нещасного випадку, оскільки перебував на іншій виробничій дільниці.

На підставі викладеного, стверджується, що в діях/бездіяльності посадових осіб підприємства відсутні технічні складові причини нещасного випадку, та причинного зв`язку між діями/бездіяльністю цих осіб з подією нещасного випадку, що стався 28.08.2020 з муляром ОСОБА_8 , не вбачається.

Синтезуючий розділ

Організаційні та технічні заходи щодо безпечного ведення робіт у даному випадку регламентуються положеннями та вимогами Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці», НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», локальними нормативно-правовими актами (інструкціями з охорони праці на конкретні види робіт), що діють в межах конкретного підприємства.

Порядок виконання робіт у досліджуваному випадку не відповідали вимогам п.п. 9, 10 розділу 5, п.п. 18, 19 розділу 6 глави VI, п. 38 розділу 2 глави VII НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п.п. 1.9.2, 1.9.5 «Інструкції з охорони праці № 2 муляра», п.п. 3.4, 3.6 «Інструкції з охорони праці № 55 для робітників під час робіт або знаходження в зоні дії кранів або поблизу їх», п.п. 15, 19 «Інструкція з охорони праці № 43 про правила застосування робітниками і службовцями спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту», п.п. 2.9, 3.30, 3.45 «Інструкції № 61 з охорони праці для машиніста баштового крану» в частині: виконання стропальних робіт виключно працівниками, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань та мають посвідчення; виконання стропальних робіт лише по завданню особи відповідальної за безпечне ведення робіт; дотримання нормативно визначеного способу стропування вантажу; виконання нормативно визначеної процедури підйому вантажу краном; виконання муляром лише дорученої роботи з якої він пройшов інструктаж, необхідності застосовувати на робочому місці відповідні засоби індивідуального захисту; виконання машиністом команд лише стропальника з посвідченням, обов`язку припинити роботу у разі виконання стропальних робіт сторонніми особами.

З технічної точки зору в причинному зв`язку з подією нещасного випадку вбачаються:

- дії муляра ОСОБА_8 , які не відповідали вимогам п. 19 розділу 6 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п.п. 1.9.2, 1.9.5 «Інструкції з охорони праці №2 муляра» та полягали у виконанні робіт непередбачених виробничим завданням та стропувані вантажу всупереч нормативним вимогам;

- дії машиніста баштового крану ОСОБА_7 , які не відповідали вимогам п. 38 розділу 2 глави VII НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п.п. 2.9, 3.30, 3.45 «Інструкції№ 61 з охорони праці для машиніста баштового крану» та полягали у виконанні команд працівника, який не мав посвідчення стропальника та у невідповідний спосіб застропував вантаж, і не дотримання вимог щодо попереднього підйому на незначну висоту вантажу.

В діях/бездіяльності посадових осіб підприємства відсутні технічні складові причини нещасного випадку та причинного зв`язку між діями/бездіяльністю цих осіб з подією досліджуваного нещасного випадку не вбачається (т. 2 а.с. 61-73).

Згідно висновку експерта №10-12/2377-ДМ/20 та схеми ушкоджень: «На підставі даних судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_8 1961р.н., враховуючи результати лабораторних експертиз, у відповідь на поставлені питання, приходжу до наступних підсумків:

1-5.В ході проведення судово-медичної експертизи трупа гр-на ОСОБА_8 встановлено наступні тілесні ушкодження:

Голови: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забійної рани лівої тім`яної ділянки уламкового перелому тім`яних та потиличної кісток черепу з крововиливами у м`які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні, з розривом твердої мозкової оболонки, крововиливів під м`які мозкові оболонки лівої тім`яної ділянки та крововиливів у речовину головного- мозку (тім`яних та потиличної ділянок) й у шлуночки головного мозку та наявністю синця та саден на обличчі.

Тулуба: садна та синці на тулубі; крововиливи у брижу тонкого кишківника у позачеревному просторі, переломи ребер: справа: 3,4,6 по середньо-ключичній лінії (зовнішні кісткові пластини пікоподібні, внутрішні кісткові пластини крупнозазубрені, стоншені), плевра в місцях переломів з темно-червоними крововиливами, без пошкодження; зліва - 4,5 ребер по передньо-пахвовій лінїї (зовнішні кісткові пластини відносно рівні, внутрішні кісткові пластини пікоподібні, стоншені); плевра в місцях переломів з темно- червоними крововиливами, без пошкодження; 5-11 ребер по навколохребтовій лінії (зовнішні кісткові пластини пікоподібні, внутрішні кісткові пластини дрібнозазубрені, стоншені), плевра в місцях переломів з темно-червоними крововиливами та щілиноподібними розривами; переломи 9-12 ребер справа по навколохребтовій лінії (зовнішні кісткові пластини пікоподібні, внутрішні кісткові пластини крупнозазубрені, стоншені), плевра в місцях переломів з темно-червоними крововиливами, без пошкодження; уламкові переломи остистих виростків 4-7 грудних хребців з темно-червоними крововиливами у прилеглі м`які тканини; забій та розриви лівої легені у прикореневих ділянках, розрив селезінки, печінки, забій лівої нирки; забійна рана у ділянці куприка з кишеньоподібним розширенням м`язів з їх розчавленням та заповненням згортками та рідкою кров`ю з темно-червоними крововиливами у м`язи.

Кінцівок: синці та садна на верхніх та нижніх кінцівках відкриті уламкові переломи правої великогомілкової та малогомілкової кісток з крововиливами у м`які тканини.

Причиною смерті гр-на ОСОБА_8 стала вищевказана тупа сукупна травма тіла. Встановлені ушкодження утворились незадовго до настання смерті від травматичних дій тупих твердих предметів за механізмом удару-струсу, що могло мати місце при падінні потерпілого з великої висоти.

Вищевказана травма тіла (у вигляді зазначених вище ушкоджень), має ознаки ТЯЖКОГО тілесного ушкодження, за критерієм небезпеки для життя (згідно п.2.1.1.а., п.2.1.3.б., п.4.8., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995р.)

Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ, встановлених при огляді трупа на місці події («...Трупне заклякання добре виражене во всіх звичайно дослідних групах м`язів. Трупні плями обільні, зливні, багрово-фіолетового кольору, розташовані на лівій боковій та передній поверхнях тіла, при натисканні пальцем зникають та відновлють свій колір через 15-19 сек (19.41). При вимірюванні тіла ректально електронним термометром вона склала 36,6С (19.42 год.)....»), слід вважати, що смерть гр-на ОСОБА_8 , настала близько за 2 години до огляду трупа на місці події.

Згідно висновків судово-токсикологічної експертизи крові ОСОБА_8 метиловий, етиловий, ізопропиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоамиловий спирти не виявлені (т. 2 а.с. 75-81).

Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 28.08.2020 о 15 год. 00 хв. у ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД - 1» від 12.01.2021, який був предметом дослідженння експертами та викладений в дослідницькій частині висновку експерта №15933/3407/3408 за результатами проведення комісійної судової інженерно - технічної експертизи з безпеки життєдіяльності від 25.02.2021 (т. 2 а.с. 82-94).

Протоколом № 3 огляду місця події, де стався нещасний випадок 28.08.2020 о 15 год. 00 хв. з муляром 4 розряду ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД - 1» від 01.09.2020 у складі спеціальної комісії з ескізом місця, де стався нещасний випадок 28.08.2020 та фотоматеріалами місця, де стався нещасний випадок 28.08.2020 (т. 2 а.с. 95-100).

Копією посвідчення № 51/22 на ім`я ОСОБА_8 , виданого 19.10.2017, дане посвідчення видане проте, що він пройшов навчання за програмою курсової підготовки муляра, рішення кваліфікаційної комісії на підставі протоколу від 19.10.2017 № 51 присвоєно кваліфікацію муляра 3 розряду (т. 2 а.с. 101).

Копією посвідчення № 63/19 на ім`я ОСОБА_8 , фах: муляр, місце роботи АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД - 1» від 16.10.2019 (т. 2 а.с. 101).

Копією інструкції з охорони праці № 61 для машиніста баштового крану, вказівок до виконання робіт, затверджених головою правління АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД - 1», відповідно до якого, своїм підписом ОСОБА_7 затвердив прийняття до виконання викладених у ньому дотримання вимог про охорону праці (т. 2 а.с. 102-107).

Копією наказу від 14.03.2016 за № 43к, яким ОСОБА_8 прийнято 15.03.2016 муляром 3р.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що своїми діями, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, що спричинило загибель людей.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі Довженко проти України) зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Згідно зі ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у значенні ст. 414 КПК України, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК України дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Під особою обвинуваченого у контексті ст. 414 КПК України розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття особа обвинуваченого вживається у тому ж значенні, що й у п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України поняття особа винного.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, згідно копії посвідчення № НОМЕР_2 на ім`я обвинуваченого, посвідчення видане про те, що він пройшов навчання за програмою курсової підготовки машиніста крана та рішенням кваліфікаційної комісії на підставі протоколу від 22.02.2008 та присвоєно кваліфікацію машиніста крана баштового, відповідно до копії посвідчення № НОМЕР_1 та копії наказу від 01.02.2012 за № 8к обвинуваченого прийнято машиністом баштового крану 5 розряду в управління механізації АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_7 , є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставини, дані про особу винного, його ставлення до скоєного злочину та щире каяття, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 272 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.

Зважаючи на те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе і без призначення йому максимального строку покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст. 272 КК України, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства, що також підтверджується засудженням ним своєї протиправної поведінки, яка може свідчити про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.

На підставі статті 75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_7 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 272 КК України у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд враховує грубе порушення Правил техніки безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою з боку обвинуваченого, що спричинило загибель особи, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавленням права виконання робіт з підвищеною небезпекою на строк два роки.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Пред`явлений потерпілою ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_7 , ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» та ПАТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» цивільний позов про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. з ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» та ПАТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», солідарно, а з ОСОБА_7 - 100000грн.

Потерпілим Кокоть Миколj. Миколайовичtv також подано позовну заяву до обвинуваченого ОСОБА_7 , ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» та ПАТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000 грн. з ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» та ПАТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», солідарно, а з ОСОБА_7 - 100000грн.

В судових засіданнях потерпілі підтримали свої позови, наполягали на їх задоволенні, щодо отримання під розписку 02.09.2020 грошей від представника ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» у розмірі: 60000 грн. та 15000 доларів США помочі їх сім`ї, пояснив син загиблого, що отримали від представника ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» 62000 грн. на поховання батька, не заперечував, щодо отримання 15000 доларів США, вказав, що вони не просили, натомість отримали 15000 доларів США.

В судовому засіданні 03.08.2021, в якому були присутні потерпілі та їх представник, захисником обвинуваченого ОСОБА_24 клопотанням, долучено до матеріалів кримінального провадження вищевказану розписку, проти долучення копії розписки, ніхто з учасників процесу, не заперечував.

13.08.2021 представником цивільного відповідача ОСОБА_7 , подано через канцелярію суду, відзиви на позовні заяви потерпілих, якими просила відмовити у задоволенні позовних заяв потерпілих в частині стягнення з ОСОБА_7 грошових кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі по 100000грн., які обґрунтований тим, що відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду" та "особа, яка відповідає за шкоду". За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України, набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок виконання робіт, що виразились у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою з вини працівника, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним машиністом.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (частина друга статті 1193 ЦК України).

Так, згідно з наказом № 8-к від 01.02.2012 голови правління АТ «ПСАЕМ» ОСОБА_7 був прийнятий на роботу та працює на підприємстві на посаді машиніста баштового крану 5-го розряду, тобто перебуває у трудових відносинах з АТ «ПСАЕМ».

Відтак, АТ «ПСАЕМ», з яким ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах, має нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Однак, ч. 2 ст. 1172 ЦК України передбачено, що відповідальність замовника за шкоду, завдану третій особі підрядником, якщо останній діяв за завданням замовника. Підстави притягнення замовника до відповідальності є такими самими, як і підстави відповідальності роботодавця.

Отже з цього вбачається, наявність існування підрядних відносин між замовником та підрядником. Так, між АТ «ПСАЕМ» (підрядник) та АТ «Трест Житлобуд-1» (замовник) було укладено договір № 2М від 02.01.2020 р. на виконання підрядником послуг для замовника на об`єктах, що будуються, монтаж, демонтаж і перевезення баштових кранів.

Оскільки факт наявності підрядних відносин між замовником та підрядником встановлений, то відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України моральна шкода, яка завдана Позивачу підлягає стягненню саме з замовника, за завданням якого виконувались будівельні роботи, які призвели до смерті ОСОБА_8 .

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Так, між представниками цивільного відповідача (він же замовник) АТ «Трест Житлобуд-1» та сім`єю загиблого ОСОБА_8 , а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було проведено зустріч та обговорено розмір моральної шкоди, яку АТ «Трест Житлобуд-1» було відшкодовано у розмірі, який погодили сторони, а саме 60000грн. та 15000доларів США, які отримав ОСОБА_5 , що підтверджується розпискою від 02.09.2020.

Статтею 1168 ЦК закріплено, що моральну шкоду, завдану каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовують одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Такі ж положення містить і ч. 5 ст. 23 цього Кодексу, за якою моральну шкоду відшкодовують одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Наведене свідчить про те, що підстав для її повторного відшкодування немає.

Позивачі отримали одноразове грошове відшкодування нанесеної моральної шкоди та підстав для задоволення його вимог, призведе до подвійної відповідальності Відповідачів, за заподіяння потерпілому моральної шкоди.

13.08.2021 представником цивільного відповідача Приватного Акціонерного Товариства «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», подано через канцелярію суду, відзиви на позовну заяву потерпілих, якими просила відмовити у задоволенні позовних заяв потерпілих в частині солідарного стягнення з ПАТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» грошових кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі по 500000грн., які обґрунтований тим, що відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

АТ «ПСАЕМ», з яким ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах, має нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, але між АТ «ПСАЕМ» (підрядник) та АТ «Трест Житлобуд-1» (замовник) було укладено договір № 2М від 02.01.2020 р. на виконання підрядником послуг для замовника на об`єктах, що будуються, монтаж, демонтаж і перевезення баштових кранів.

Між представниками цивільного відповідача (він же замовник) АТ «Трест Житлобуд-1» та сім`єю загиблого ОСОБА_8 , а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було проведено зустріч та обговорено розмір моральної шкоди, яку АТ «Трест Житлобуд-1» було відшкодовано у розмірі, який погодили сторони, а саме 60000грн. та 15000доларів США, які отримав ОСОБА_5 , що підтверджується розпискою від 02.09.2020.

Норми ст. 1190 ЦК України, на яку посилається Позивачі обґрунтовуючи солідарне стягнення з АТ «Трест Житлобуд-1» та АТ «ПСАЕМ» завданої моральної шкоди, як діяльність цивільних відповідачів, пов`язана з використанням механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб, в результаті якої було спричинено моральну шкоду, врегульовано 'питання, щодо відшкодування шкоди, завданої спільно кількома, зокрема, коли в деліктному зобов`язанні на стороні боржника виникає солідарна множинність. Відповідно заподіювані шкоди несуть солідарну відповідальність перед потерпілим у разі, якщо шкоди було завдано, зокрема, спільними діями. Однак, не будь-яка шкода, котра є результатом поведінки кількох осіб, визнається такою, що завдана ними спільно.

За змістом зазначеної норми закону спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. При цьому, у і заподіянні шкоди спільними діями має місце єдність дій заподіювачів.

З огляду на приведені обставини застосування норм ст. 1190 ЦК України до спірних правовідносин є некоректним, оскільки відсутні будь-які докази про вжиття АТ «Трест Житлобуд-1» та АТ «ПСАЕМ» дій направлених на завдання Позивачу моральної шкоди, що відповідно виключає її відшкодування в солідарному порядку.

13.08.2021 представником цивільного відповідача АТ «Трест Житлобуд-1», подано через канцелярію суду, відзиви на позовну заяву потерпілих, якими просила відмовити у задоволенні позовних заяв потерпілих в частині солідарного стягнення з АТ «Трест Житлобуд-1» грошових кошти на відшкодування моральної шкоди у сумі по 500000грн., які обґрунтований тим, що законодавство встановлює відповідальність замовника за шкоду, завдану третій особі підрядником, якщо останній діяв за завданням замовника. Підстави притягнення замовника до відповідальності є такими самими, як і підстави відповідальності роботодавця, а саме:

- загальні - наявність в діях підрядника складу цивільного правопорушення;

- спеціальні - наявність підрядних відносин між замовником та підрядником, що підтверджується договором підряду; та дія підрядника за завданням замовника.

За загальним принципом цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібно, зокрема, протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками тощо.

Отже з цього вбачається, наявність існування підрядних відносин між замовником та підрядником. Так, між АТ «ПСАЕМ» (підрядник) та АТ «Трест Житлобуд-1» (замовник) було укладено договір № 2М від 02.01.2020 на виконання підрядником послуг для замовника на об`єктах, що будуються, монтаж, демонтаж і перевезення баштових кранів.

Оскільки факт наявності підрядних відносин між замовником та підрядником встановлений, то відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України, моральна шкода, яка завдана позивачам, підлягає стягненню саме з замовника, за завданням якого виконувались будівельні роботи, які призвели до смерті ОСОБА_25 .

Так, представники АТ «Трест Житлобуд-1» та потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 досягли компромісу щодо розміру й порядку компенсації заподіяної моральної шкоди, та потерпілими було отримано обговорену грошову суму.

Згідно із цим правочином Позивачі отримали одноразове грошове відшкодування нанесеної моральної шкоди. Якщо ж задовольнити вимоги Позивачів про відшкодування моральної шкоди в судовому порядку, Це призведе до подвійної відповідальності АТ «Трест Житлобуд-1», за заподіяння Потерпілим моральної шкоди, що суперечить чинному Законодавству України.

З огляду на приведені обставини застосування норм ст. 1190 ЦК України до (спірних правовідносин є некоректним, оскільки відсутні будь-які докази про вжиття АТ «Трест Житлобуд-1» та АТ «ПСАЕМ» дій направлених на завдання Позивачам моральної шкоди, що відповідно виключає її відшкодування в солідарному порядку.

Щодо розміру моральної шкоди, яку Позивачі просять стягнути солідарно з АТ «Трест Житлобуд-1» та АТ «ПСАЕМ» варто зазначити наступне:

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, а саме: характер правопорушення, характер стосунків позивачів та померлого, довічність негативних наслідків та істотність вимушених змін у способі їх життя пов`язаних із втратою чоловіка та батька, виходячи із принципів розумності і справедливості, визначається розмір завданої моральної шкоди.

Позивачі безсумнівно зазнали моральних страждань зумовлених глибокими емоційними переживаннями з приводу втрати чоловіка та батька, однак заявлений розмір моральної шкоди є явно завищеним.

Позивачами розмір моральної шкоди не доведено та не надано доказів та розрахунку того, чому саме майнова шкода складає 500 000 грн.

Варто звернути увагу, що Позивачами одночасно зазначено різні взаємовиключні підстави своїх позовних вимог, а саме, посилання на положення ст. 1190 ЦК України (Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами), на положення ч. 2 ст. 1187 ЦК України (Відшкодування шкоди, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом) та на положення ст. 1172 ЦК України (Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданою їхнім працівником або іншою особою). Враховуючи дані підстави, на яких ґрунтуються вимоги Позивачів, попередню виплату AT «Трест Житлобуд-1» сім`ї загиблого моральної шкоди до подання даного позову, а тому позовні заяви не підлягає задоволенню.

Відзиви представника цивільних відповідачів потерпілі отримали, що підтвердили в судовому засіданні 26.10.2021, позовні вимоги підтримали і під час судового слідства і у під час судових дебатів.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За вимогами ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Також ч. 1 ст. 368, частинами 3, 4 ст. 374 КПК України передбачено, що при ухваленні вироку суд повинен вирішити, чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, і якщо так, то на чию користь, в якому розмірі та порядку, а в мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, рішення про цивільний позов.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК, і при цьому застосовуються норми ЦК.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівникам під час виконання ними своїх трудових обов`язків (частина перша статті 1172 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

З урахуванням встановлених обставин, а саме, що ОСОБА_7 перебував на посаді машиніста баштового крану та перебував у трудових відносинах з АТ «ПСАЕМ», але між АТ «ПСАЕМ» (підрядник) та АТ «Трест Житлобуд-1» (замовник) було укладено договір № 2М від 02.01.2020 р. на виконання підрядником послуг для замовника на об`єктах, що будуються, монтаж, демонтаж і перевезення баштових кранів, тому, враховуючи положення частини першої статті 1172 ЦК України, обов`язок із відшкодування шкоди покладається на замовника - АТ «Трест Житлобуд-1».

Крім того, зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Водночас, як вже було зазначено вище, виконання машиністом баштового крану ОСОБА_7 команд постраждалого, який у невідповідний спосіб застропував вантаж, та не дотримання вимог щодо попереднього підйому на незначну висоту вантажу, є невідповідними діями, які чітко регламентовані нормативними актами. На цій підставі дії вказаної особи також перебувають у причинному зв`язку з подією досліджуваного нещасного випадку.

Оскільки факт наявності підрядних відносин між замовником та підрядником встановлений, то відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України моральна шкода, яка завдана Позивачам підлягає стягненню саме з замовника, за завданням якого виконувались будівельні роботи, які призвели до смерті ОСОБА_8 .

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення з замовника АТ «Трест Житлобуд-1», аналізуючи обставини вчинення злочину, не визнання обвинуваченим та його захисником, та представником цивільних відповідачів позовних вимог потерпілих, часткового відшкодування шкоди, а саме: між представниками цивільного відповідача (він же замовник) АТ «Трест Житлобуд-1» та сім`єю загиблого ОСОБА_8 , а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було проведено зустріч та обговорено розмір моральної шкоди, яку АТ «Трест Житлобуд-1» було відшкодовано у розмірі, який погодили сторони, а саме 60000грн. та 15000доларів США, які отримав ОСОБА_5 , що підтверджується розпискою від 02.09.2020, але зважаючи на те, що в розписці вказано, що потерпілі отримали саме, як «помочі їх сім`ї» а не відшкодування моральної шкоди, тому суд приходить до висновку, що з врахуванням смерті близької людини, непоправної втрати і душевних страждань, на користь потерпілого ОСОБА_5 слід стягнути з АТ «Трест Житлобуд-1» на відшкодування моральної шкоди 300000 грн., і на користь потерпілої ОСОБА_4 слід стягнути з АТ «Трест Житлобуд-1» - 300000 грн., з урахуванням того, що шкоду потерпілим частково відшкодовано АТ «Трест Житлобуд-1».

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права виконання робіт з підвищеною небезпекою на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Трест Житлобуд-1», на користь ОСОБА_5 грошову суму в рахунок відшкодування моральної шкоди - 300 000 гривен 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного Товариства «Трест Житлобуд-1», на користь ОСОБА_4 грошову суму в рахунок відшкодування моральної шкоди - 300 000 гривен 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати пов`язані з проведенням комісійної судової інженерно - технічної експертизи з безпеки життєдіяльності за №15933/3407/3408 від 25.02.2021 року в сумі 27457 гривні 60 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний судом м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1


Суд	Дзержинський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення	16.01.2024
Оприлюднено	18.01.2024
Номер документу	116335844
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти безпеки виробництва Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

Цвіра Д. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 16.01.2024 по справі 638/4185/21ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Судовий реєстр по справі —638/4185/21

Вирок від 16.01.2024

Вирок
від 16.01.2024 по справі 638/4185/21
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА