Ухвала

від 09.01.2025 по справі 638/4185/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №638/4185/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11кп/818/137/25 Доповідач: ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.272 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

-головуючого ОСОБА_2 ,

-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

-при секретарі ОСОБА_5 ,

-за участю прокурора ОСОБА_6 ,

-обвинуваченого ОСОБА_7 ,

-потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

-представника цивільного

відповідача ОСОБА_10 ,

-представника потерпілих адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ОСОБА_10 на вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 16 січня 2024 року, -

УСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Обмачево Бахматцького району Чернігівської області, українця, громадянина України, працюючогомашиністом баштового крану 5-го розряду в АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», розлученого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.272 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права виконання робіт з підвищеною небезпекою на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і покладенням на нього ряду обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково.

Постановлено стягнути з Акціонерного Товариства «Трест Житлобуд-1», на користь ОСОБА_8 грошову суму на відшкодування моральної шкоди 300 000 гривен 00 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково.

Постановлено стягнути з Акціонерного Товариства «Трест Житлобуд-1», на користь ОСОБА_9 грошову суму на відшкодування моральної шкоди 300 000 гривен 00 копійок.

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом першої інстанції обставин

Як установивсуд, ОСОБА_7 згідно з наказом № 8-к від 01.02.2012 голови правління АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» прийнятий на роботу та працює на вказаному підприємстві на посаді машиніста баштового крану 5-го розряду, тобто знаходиться у трудових відносинах з АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ».

Між АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ» та АТ «Трест Житлобуд-1» 02.01.2020 укладено договір №2М на виконання підрядником послуг для замовника на об`єктах, що будуються, монтаж, демонтаж і перевезення баштових кранів.

Згідно з договором №2М від 02.01.2020, де «замовником» виступає АТ «Трест Житлобуд-1», а «підрядником» - АТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», усі механізми експлуатуються машиністами «підрядника», щозмінне обслуговування баштових кранів робиться машиністом баштового крану перед початком виконання робіт.

Відповідно до «Інструкції з охорони праці № 61 для машиніста баштового крану», а саме п. 2.9, 3.30, 3.45, ОСОБА_7 зобов`язаний:

- перевірити перед початком роботи наявність посвідчення на право проведення робіт у стропальника, якщо стропальник вперше стає до роботи з кранами. Якщо для виробництва стропування вантажів виділені робочі, що не мають посвідчення стропальника, то машиніст не повинен приступати до роботи по переміщенню вантажів;

- проводити роботи краном тільки за сигналом стропальника. Якщо стропальник подає сигнал, діючи всупереч інструкції, то машиніст не повинен виробляти необхідного маневру крана;

- не допускати до зачіпки вантажів випадкових осіб, які не мають посвідчень.

ОСОБА_12 , відповідно до наказу № 43К від 14.03.2016 начальника АТ «Трест Житлобуд-1» № 3 прийнятий на роботу на посаду муляра 3-го розряду АТ «Трест Житлобуд-1».

Так, 28.08.2020 близько 07:20 муляр 3-го розряду ОСОБА_12 згідно з графіком вийшов на роботу, а саме на територію будівництва житлового комплексу будинків, що розташовані за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 86. У цей же день, о 07:30 виконроб ОСОБА_13 провів усний інструктаж з охорони праці з працівниками та видав змінне завдання на виконання робіт, а саме виконання цегляної кладки будинку №1, секції 5 на 6 поверсі.

У свою чергу, ОСОБА_7 28.08.2020 до обідньої перерви виконував змінне завдання на вказаному будинку, а саме подавав краном розчин в тарі, розвантажував цеглу, подавав плити перекриття та перемички. Після обідньої перерви бригада мулярів піднялась на перекриття і він подавав розчин. Приблизно о 15.00 муляр ОСОБА_12 попросив ОСОБА_7 за допомогою крану переставити порожній ящик для розчину. ОСОБА_12 зачепив за два крюки 4-х стропного вантажозахоплювального пристрою, при чому інші 2 крюки він не зачепив за кільце пристрою та дав команду «віра» (підйом). Вказані вільні 2 крюки зачепилися за поміст, на якому знаходився ОСОБА_12 . Машиніст баштового крану ОСОБА_7 основним гаком почав підіймати порожній ящик для розчину і в цей час разом з ящиком піднявся поміст з цеглою і почав перехилятися. ОСОБА_7 різко опустив гак («змайнав»), але поміст з цеглою та муляром ОСОБА_12 впав з висоти 6-го поверху на підкранові колії, в результаті чого ОСОБА_12 помер на місці.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 10-12/2377-ДМ/20 від 20.10.2020 причиною смерті ОСОБА_12 стала тупа сукупна травма тіла.

Відповідно до висновку судової інженерно-технічної експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності ННЦ «ІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 15933/3407/3408 від 25.02.2021 у причинному зв`язку з настанням 28.08.2020 нещасного випадку з муляром 3-го розряду АТ «Трест Житлобуд-1» ОСОБА_12 перебувають дії машиніста баштового крану ОСОБА_7 , які не відповідали вимогам п. 38 розділу 2 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», п. п. 2.9, 3.30, 3.45 «Інструкції №61 з охорони праці для машиніста баштового крану», а саме: виконання команд працівника, який не мав посвідчення стропувальника та у невідповідний спосіб застропував вантаж, а також не дотримання вимог щодо попереднього підйому на незначну висоту вантажу.

Згідно з п. 101 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою» роботи по строповці порожнього ящику для розчину, під час яких 28.08.2020 відбувся нещасний випадок, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

Незважаючи на те, що зазначені вимоги з охорони праці ОСОБА_7 достовірно відомі, він не виконав покладену на нього роботу відповідно до інструкцій та положень з охорони праці, не виконав вимоги п.п. 2.9, 3.30, 3.45, а саме: «Інструкції №61 з охорони праці для машиніста баштового крану» в частині:

- перевірки перед початком роботи наявності посвідчення на право проведення робіт у стропальника, допуску до зачіпки вантажів випадкових осіб, які не мають посвідчень та проведення роботи краном тільки за сигналом стропальника, яким не являвся ОСОБА_12 ;

- недотримання вимог п. 38 розділу 2 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання» в частині: вантаж має бути попередньо піднятий на висоту від 200 мм до 300 мм для перевірки правильності стропування та надійності дії гальм.

У даній виробничій ситуації машиніст баштового крану ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути настання шкідливих наслідків події нещасного випадку, шляхом не виконання команд працівника, який не мав посвідчення стропувальника та у невідповідний спосіб застропував вантаж, а також не дотримання вимог щодо попереднього підйому на незначну висоту вантажу (від 200 мм до 300 мм) для перевірки правильності стропування та надійності дії гальм.

Внаслідок неналежного ставлення до виконання робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_7 , грубо порушуючи правила техніки безпеки, не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків у результаті свого діяння, хоча міг і зобов`язаний був їх передбачити, що спричинило загибель ОСОБА_12 .

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційнійскарзі представникцивільного відповідача ОСОБА_10 ставить питання про зміну вироку та відмову в задоволенні цивільного позову в частині стягнення з АТ «Трест Житлобуд-1» на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_8 грошової суми в рахунок відшкодування моральної шкоди 300000 гривень кожному. Указала, що між представниками АТ «Трест Житлобуд-1» та сім`єю загиблого ОСОБА_12 , а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було досягнуто компроміс щодо розміру та порядку компенсації заподіяної моральної шкоди, та потерпілими було отримано обговорену грошову суму, а саме 60000 гривень та 15000 доларів США, які отримав ОСОБА_8 , що підтверджується розпискою від 02.09.2020 та факт отримання коштів при розгляді справи не був оскаржений цивільними позивачами. Вважає, що заявлений розмір моральної шкоди та вимога повторної виплати моральної шкоди є незаконними. Зауважила, що законодавством України чітко встановлено поняття шкоди моральна та матеріальна та не існує інших видів шкоди, чи просто поміч. Також зауважила, що оскільки отримані потерпілими грошові кошти не обґрунтовані як витрати за матеріальну шкоду із зазначенням чеків на їх використання, то виплачені кошти і є відшкодуванням моральної шкоди. А оскільки моральна шкода відповідно до норм чинного законодавства може бути сплачена одноразово, то в задоволенні цивільного позову на відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити у повному обсязі.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду представник цивільного відповідача ОСОБА_10 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу представника цивільного відповідача.

Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх представник адвокат ОСОБА_11 прокурор заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили вирок суду залишити без змін.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи представника цивільного відповідача, думку обвинуваченого, потерпілих та їх представника, прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положеньст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися в апеляційній скарзі, не перевіряються, тому суд апеляційної інстанції виходить з того, що було встановлено вироком суду першої інстанції.

Що стосується доводів апеляційної скарги представника цивільного відповідача про необґрунтованість рішення суду при вирішенні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч.2ст.127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно дост.129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно дост.128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно дост.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження, потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , кожний окремо, заявили позовні вимоги про відшкодування завданої кримінальним правопорушення моральної шкоди у розмірі 500000 гривень, яку вони просили стягнути з ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» та ПАТ «ПІВДЕНСПЕЦАТОМЕНЕРГОМОНТАЖ», солідарно, а з ОСОБА_7 100 000 гривень.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо визначення особи, яка повинна відшкодовувати завдану злочином шкоду, врахував, що факт наявності підрядних відносин між замовником (АТ «Трест Житлобуд-1) та підрядником (АТ «ПСАЕМ») встановлений, то відповідно до вимог ст.1172 ЦК України моральна шкода, яка завдана Позивачу підлягає стягненню саме з замовника АТ «Трест Житлобуд-1», за завданням якого виконувались будівельні роботи, які призвели до смерті ОСОБА_12 , що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Що стосується вирішення питання про стягнення моральної шкоди на користь потерпілих, суд першої інстанції врахував, що між представниками цивільного відповідача АТ «Трест Житлобуд-1» та сім`єю загиблого ОСОБА_12 , а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було проведено зустріч та обговорено розмір моральної шкоди, яку АТ «Трест Житлобуд-1» було відшкодовано у розмірі, який погодили сторони, а саме 60000 гривень та 15000 доларів США, які отримав ОСОБА_8 , що підтверджується розпискою від 02.09.2020, але зважаючина те,що врозписці вказано,що потерпіліотримали саме,як «помочіїх сім`ї»а невідшкодування моральноїшкоди, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що з врахуванням смерті близької людини, непоправної втрати і душевних страждань, на користь потерпілого ОСОБА_8 слід стягнути з АТ «Трест Житлобуд-1» на відшкодування моральної шкоди 300000 грн., і на користь потерпілої ОСОБА_9 слід стягнути з АТ «Трест Житлобуд-1» 300000 грн., з урахуванням того, що шкоду потерпілим частково відшкодовано АТ «Трест Житлобуд-1».

Надаючи оцінку цим обставинам колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір стягнення моральної шкоди з АТ «Трест Житлобуд-1» на користь потерпілих є співрозмірним понесеним останніми моральним стражданням.

Згідно із законодавством України, матеріальна та моральна шкода це окремі види шкоди, які можуть бути відшкодовані окремо, і рішення про відшкодування кожного виду повинно бути чітко обґрунтоване. Якщо кошти не було обґрунтовано як компенсацію за матеріальну шкоду, то це не означає автоматично, що вони є компенсацією за моральну шкоду, а тому доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача в цій частині є безпідставними.

Крім того, враховуючи, що в розписці чітко зазначено, що кошти були надані як допомога родині, а не як відшкодування будь-якої шкоди (моральної чи матеріальної), суд першої інстанції правомірно трактував їх як допомогу, а не як компенсацію за моральну шкоду.

З огляду на наведене, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, зміні чи скасуванню із зазначених в апеляційній скарзі представника цивільного відповідача підстав не підлягає.

Керуючись ст.ст. 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 16 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника цивільного відповідача без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: