Ухвала

від 17.01.2024 по справі 521/9561/13-ц

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ_____

Справа №521/9561/13-ц

Пр. №6/521/94/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Замниборщ А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінч В» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінч В» (далі ТОВ «Кінч В») про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Кінч В» про стягнення заборгованості за кредитним договором №11306561000 від 28 лютого 2008 року було задоволено (т. 1 а.с. 157-161).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2020 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» (т. 1 а.с. 232-234).

Постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року скасовано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2020 року; заяву представника ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну стягувача задоволено та замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» (т. 2 а.с. 89-92).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2023 року заяву представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повернути без розгляду (т. 2 а.с. 118-119).

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 ,діючий напідставі ордерувід 04листопада 2023рокузвернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої зазначив, що 15 квітня 2014 року Малиновським районним судом на виконання рішення суду від 16 січня 2014 року було видано виконавчий лист по справі №521/9561/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором №11306561000 від 28 лютого 2008 року станом на 14 травня 2013 року в сумі 2065482,48 грн. та було відкрите виконавче провадження №49876418 (т. 2 а.с. 138).

В обгрунтування поданої заяви вказував, що у якості забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №11306561000 від 28 лютого 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за №758, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Деордісвою І.В, згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк» належну їй на праві власності квартиру, загальною площею 129,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначив, що станом на сьогодні ТОВ «Укрдебт плюс» звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору, а саме шляхом передачі іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки третій особі шляхом продажу в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Так, 26 жовтня 2023 року між ТОВ «Укрдебт плюс» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого ТОВ «Укрдебт Плюс» на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», передає у власність належну ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 приймає у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 129,5 кв.м. і зобов`язується сплатити за вищевказане нерухоме майно визначену цим договором грошову суму.

Стверджував, що обов?язок ОСОБА_1 перед ТОВ «Укрдебт плюс», який є правонаступником ПАТ «Дельта Банк» відсутній повністю у зв`язку з його припиненням, оскільки ТОВ «Укрдебт плюс» скористалося своїм правом позасудового врегулювання та в рахунок виконання основного зобов?язання за договором про надання споживчого кредиту №11306561000 від 28 лютого 2008 року в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» відчужило об`єкт іпотеки третій особі на підставі договору купівлі-продажу. Як наслідок, вимога стягувача ТОВ «Укрдебт плюс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11306561000 від 28 лютого 2008 року у розмірі 2065482,48 гривень за виконавчим листом є недійсною.

Посилаючись на викладені обставини, з метою припинення безпідставного утримання коштів з його доходів, заявник просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 15 квітня 2014 року Малиновським районним судом м. Одеси у справі №521/9561/13-ц.

Заявник та його представник, діючий на підставі ордеру від 04 листопада 2023 року, в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву, якою підтримали подану заяву, просили суд її задовольнити та розглянути справу за їх відсутності (т. 2 а.с. 138, 156).

Представник ТОВ «Укрдебт Плюс», діючий на підставі довіреності від 29 вересня 2023 року, правонаступник позивачка у справі, в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу без його участі (т. 2 а.с. 142-143, 144, 145-146, 150-151, 152, 153-154).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Малиновського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Кінч В» про стягнення заборгованості за кредитним договором №11306561000 від 28 лютого 2008 року було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВ «Кінч В», на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №11306561000 від 28 лютого 2008 року, станом на 14 травня 2013 року в сумі 2065482,48 грн. (т. 1 а.с. 157-161).

15 квітня 2014 року Малиновським районним судом на виконання рішення суду від 16 січня 2014 року було видано виконавчий лист по справі №521/9561/13-ц (т. 1 а.с. 184, т. 2 а.с. 124-125).

Постановою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Одеського обласного управління юстиції Кіпіткового І.О. від 19 січня 2016 року було відкрито виконавче провадження №49876418 (т. 2 а.с. 126).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2020 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» (т. 1 а.с. 232-234).

Постановою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2021 року скасовано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2020 року; заяву представника ТОВ «Укрдебт Плюс» про заміну стягувача задоволено та замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Укрдебт Плюс» (т. 2 а.с. 89-92).

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

Крім того, за своїм змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Підстави припинення зобов`язання визначені главою 50 розділу І книги п`ятої ЦК України.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.

Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

В обгрунтування поданої заяви представник боржника посилається на те, що обов`язок ОСОБА_1 як боржника перед стягувачем є виконаним. У відповідності до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання спору.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов`язання боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Встановлено, що 26 жовтня 2023 року між ТОВ «Укрдебт плюс» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого ТОВ «Укрдебт Плюс» на підставі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», передає у власність належну ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 приймає у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 129,5 кв.м. і зобов`язується сплатити за вищевказане нерухоме майно визначену цим договором грошову суму (т. 2 а.с. 131-134).

Згідно довідки ТОВ «Укрдебт Плюс» від 26 жовтня 2023 року №1073/2/02/ НОМЕР_1 , надану ОСОБА_1 про те, що станом на 26 жовтня 2023 року зобов`язання ОСОБА_1 по договору про надання споживчого кредиту №11306561000 від 28 лютого 2008 року припинені, у зв`язку із задоволенням прав вимоги іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки, а саме: квартири під АДРЕСА_2 , у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», заборгованість по зазначеному кредитному договору відсутня (т. 2 а.с. 137).

Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. 432, 258-261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінч В» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Малиновським районним судом м. Одеси15 квітня 2014 року по справі №521/9561/13-ц про стягнення в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 17 жовтня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 17 жовтня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінч В», код ЄДРПОУ 32470029 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» /01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, р/р № НОМЕР_6 / судовий збір в розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга. Учасник справи, якому не було вручено ухвалу у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Сегеда