Рішення

від 28.12.2023 по справі 132/3304/22

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/3304/22

Провадження № 2-др/132/11/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" грудня 2023 р. місто КАЛИНІВКА

Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді - СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РЯБІШИНІЙ Ю.С., за участі: позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Якименко Олексія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 132/3304/22 за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Константа-Літ» та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про витребування майна та повернення його у володіння співвласникам майнових паїв,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 01.08.2023 року у цивільній справі № 132/3304/22, залишено без задоволення позов ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Константа-Літ» та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про витребування майна та повернення його у володіння співвласникам майнових паїв.

03.08.2023 року за вх.№ Еп-1929/23-Вх на адресу Калинівського районного суду Вінницької області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Якименко О.О. про ухвалення додаткового рішення.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2023 року, зазначена заява представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Якименко О.О. про ухвалення додаткового рішення, передана на розгляд судді Сєліну Є.В.

В судове засідання, призначене на 31.08.2023 року на 11год.30хв., учасники справи не з`явилися.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Якименко О.О. у поданій заяві просив вирішити питання щодо ухвалення додаткового рішення у його відсутності.

Позивач ОСОБА_3 у поданій заяві, яка була зареєстрована в канцелярії суду 30.08.2023 року за вх.№ 7347/23, просив відкласти розгляд справи на інший день, у зіязку із зайнятістю його представника - адвоката Глазунової Л.М. в іншому процесі.

З урахуванням заяви позивача та за відсутності відомостей про вручення іншим учасникам справи повідомлення про дату, час та місце цього судового засідання, суд з метою дотримання належної правової процедури розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, непорушення прав учасників справи, відклав його розгляд.

30.08.2023 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Вінницького апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 01.08.2023 року у цивільній справі № 132/3304/22, за якою ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04.09.2023 року було відкрите апеляційне провадження, та витребувано з Калинівського районного суду Вінницької області матеріали вказаної цивільної справи.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 17.10.2023 року, преляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Мотивувальну частину рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 01.08.2023 року змінено, викладено її в редакції цієї постанови. В решті рішення залишити без змін.

31.10.2023 року за вх.№ 9307/23, відповідно до листа начальника управління забезпечення судового процесу Вінницького апеляційного суду Козлова О. від 24.10.2023 року за вих.№ 03.1-02/2717/2023, на адресу Калинівського районного суду Вінницької області повернулися матеріали цивільної справи № 132/3304/22.

За приписами частини четвертої статті 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судове засідання, призначене на 27.11.2023 року на 11год.30хв., учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце цього судового засідання, були повідомлені в передбаченому законом порядку.

З метою забезпечення реалізації учасникамм справи процесуальними правами та виниконня ними процесуальними обовязками, розгляд справи було відкладено на 11.12.2023 року на 14год.30хв.

В судове засідання, призначене на 11.12.2023 року на 14год.30хв., учасники справи не з`явилися, та за відсутності відомостей про вручення їм повідомлення про дату, час та місце цього судового засідання, суд з метою дотримання належної правової процедури розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, непорушення прав учасників справи, відклав його розгляд на 28.12.2023 року на 11год.00хв.

Позивач ОСОБА_17 в судовому засіданні 28.12.2023 року просив суд відмовити у відшкодуванні відповідачу ОСОБА_2 понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. З наявних в матеріалах справи відомостей, об`єктивно вбачається, що учасники справи обізнані з тим, що представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Якименко О.О. було подане клопотання про ухвалення додаткового рішення, розгяд якого здійснюється Калинівським районним судом Вінницької області.

У відповідності до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, як джерело право.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Саме на національні суди покладено обов`язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).

У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України та учасники справи не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

За вищевказаних обставин, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності учасників справи, що не може розцінюватись, як порушення їх прав, передбачених ст.ст.43, 49 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до вимог статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналіз наведених процесуальних норм вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.

Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) та підтримані у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 712/8522/19 (провадження № 61-11155св2).

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються у спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Указані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19).

У постанові від 11 травня 2021 року у справі № 2040/8270/18, Верховний Суд вказав, що судам слід уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог в питанні розподілу судових витрат, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Як вбачається з матеріалів справи, у текті відзиву на позовну заяву, який зареєстрований в канцелярії Калинівського районного суду Вінницької області - 31.01.2023 року, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Якименко О.О. зробив заяву про необхідність вирішення судом питання щодо відшкодування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, попередній (орієнтовний) розмір якої становить 20000грн.00коп., про що, додатково зробив відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі.

У подальшому, 03.08.2023 року, у межах визначеного частиною восьмою статті 141 ЦПК України строку з дня ухвалення рішення суду, представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Якименко О.О. подано докази витрат на професійну правничу допомогу разом із відповідним клопотанням.

Таким чином, представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Якименко О.О. було дотримано процесуальні вимоги щодо порядку та строків подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу для вирішення судом питання щодо їх стягнення з іншої сторони, оскільки такі докази були подані в межах визначеного нормами процесуального законодавства п`ятиденного строку з дати ухвалення рішення суду, про що було попередньо зроблено письмову заяву, викладену у відзиві на позов, тобто до закінчення судових дебатів.

Заперечень іншої сторони відносно дотримання заявником вимог щодо порядку та строків подання доказів понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а також неспівмірності цих витрат на професійну правничу допомогу, суду не надходило.

На підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, адвокат Якименко О.О. у встановлені законом строки надав до суду:

договір на надання правової допомоги від 26.01.2023 року, згідно умов якого, ОСОБА_2 сплачує за надання правової допомоги 20000грн. Витрати, повязані з веденням справи (збирання доказів, поїздки тощо) відшкодовуються окремо. При складності ведення справи, в т.ч. при її тривалості, та позитивному її вирішенні тощо, здійснюється доплата згідно окремої угоди. В день підписання цього договору, ОСОБА_2 сплатив 20000грн. за надання правової допомоги та 1000грн. витрат;

довідку, згідно якої при надання професійної правничої допомоги ОСОБА_2 виконано насутпну правову допомогу: збирання доказів та підготовка відзиву - 20 годин; складання письмових пояснень - 15 годин; участь у судовому розгляді - 3 години; витрати на проїзд до суду, очікування судового засідання - 6 годин. ОСОБА_2 за професійну правничу допомогу сплатив згідно договору від 26.01.2023 року - 20000грн.;

копію квитанції б/н від 26.01.2023 року, згідно якої ОСОБА_2 за договором від 26.01.2023 року сплачено 20000грн.

Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Договір про надання правничої допомоги б/н від 26.01.2023 року, укладений між адвокатом Якименко О.О. та ОСОБА_2., та ордер на представництво інтересів останнього в суді містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Якименко О.О. про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає задоволенню, оскільки ним дотримано вимог ст.ст.137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000грн.00коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.137, 141, 246, 258-261, 268, 270, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Якименко Олексія Олексійовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі № 132/3304/22 за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Константа-Літ» та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про витребування майна та повернення його у володіння співвласникам майнових паїв - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справи № 132/3304/22 за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Константа-Літ» та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про витребування майна та повернення його у володіння співвласникам майнових паїв.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 20000грн.00коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя