Постанова
від 12.12.2023 по справі 911/654/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. Справа№ 911/654/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Тищенко А.І.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 12.12.2023.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 (суддя Бацуца В.М., повний текст рішення складено та підписано 25.07.2023)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Авіа Солюшнз"

до:

1)Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

2)Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

про визнання права на звільнення від орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов`язання провести перерахунок нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов?язання провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Преміум Авіа Солюшнз"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

про стягнення 9 077 232, 49 грн

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про визнання права на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 17.03.2020 по 21.06.2020 включно в сумі 6 653 936, 15 грн згідно з Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102; зобов`язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.01.2021 року, зменшивши її на 18 523 025, 31 грн; зобов`язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 135 189, 67 грн в рахунок майбутніх платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за первісним позовом) наявністю підстав для звільнення від сплати орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у період з 17.03.2020 по 21.06.2020 у зв`язку із неможливістю використання нерухомого майна за призначенням через обставини, за які він не відповідає, та наявністю підстав для застосування знижки щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у періоди з 12.03.2020 по 16.03.2020 та з 22.06.2020 по 31.01.2021 на підставі та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину».

У процесі розгляду справи ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (відповідач-2 за первісним позовом) у встановлений строк у справі № 911/654/21 звернулось в Господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» (позивач за первісним позовом) про стягнення 7 504 297, 52 грн основної заборгованості, 432 606, 47 грн пені, 750 429, 75 грн штрафу, 283 882, 18 грн інфляційних збитків, 106 016, 57 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) неналежним виконанням відповідачем (за зустрічним позовом) свого обов`язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз».

У процесі розгляду справи представник позивача (за зустрічним позовом) заявив про зміну предмету позову та надав суду відповідну заяву № 35-22/1-243 від 11.05.2021 про зміну предмету позову, у якій просив суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 7 746 144, 40 грн основної заборгованості, 568 438, 01 грн пені, 774 614, 44 грн штрафу, 283 882, 18 грн інфляційних збитків, 135 403, 33 грн 3 % річних.

Заява № 35-22/1-243 від 11.05.2021 позивача (за зустрічним позовом) про зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду.

У процесі розгляду справи представник позивача (за первісним позовом) заявив про зміну предмету позову та надав суду відповідну заяву б/н від 18.06.2021 про зміну предмету позову, у якій просив суд визнати право на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 17.03.2020 по 21.06.2020 включно в сумі 6 653 936, 15 грн згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 20 889 586, 88 грн, з яких 6 266 876, 07 грн є орендною платою нарахованою на користь та Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», а 14 622 710, 82 грн - на користь Державного бюджету; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 135 189, 67 грн в рахунок майбутніх платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102.

Заява б/н від 18.06.2021 позивача (за первісним позовом) про зміну предмету позову була прийнята судом до розгляду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі № 911/654/21 за первісним позовом ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» до РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про визнання права на звільнення від орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов`язання провести перерахунок нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов`язання провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди та за зустрічним позовом ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про стягнення 9 077 232, 49 грн відмовлено у задоволенні первісного позову повністю; зустрічний позов задоволено частково та вирішено стягнути з ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 7 746 144, 40 грн основного боргу, 568 326, 97 грн пені, 135 403, 33 грн 3% річних, 283 882, 18 грн інфляційних втрат, 774 614, 44 грн штрафу, 142 625, 57 грн витрат по сплаті судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 у справі № 911/654/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.11.2022 скасовано рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 911/654/21, а справу № 911/654/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

При цьому, скасовуючи рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 911/654/21, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що судами при розгляді спору не було належним чином досліджено правове обґрунтування первісного позову та можливості застосування правил пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням. Крім того, не було належним чином досліджено які саме послуги надавались орендарем.

Під час нового розгляду справи суду слід установити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі вказаних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 первісний позов задоволено частково.

Зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С., та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 7 476 817 грн 72 коп.

Присуджено до стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» судові витрати 2 270 грн 00 коп. судового збору.

Зобов`язано Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С., та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 01.04.2021 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 326 830 грн 43 коп.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз судові витрати 2 270 грн 00 коп. судового збору.

Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог первісного позову.

Зустрічний позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 2 732 390 грн 76 коп. основної заборгованості, 201 559 грн 24 коп. пені, 273 239 грн 08 коп. штрафу, 159 434 грн 16 коп. інфляційних збитків, 47 820 грн 96 коп. 3 % річних та судові витрати 51 216 грн 66 коп. судового збору.

Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог зустрічного позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 в частині зобов`язання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшиз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., та зареєстрованого в реєстрі за №102, за період з 01.04.2021 року до 31.05.2021 року, зменшивши її на 326 830 (триста двадцять шість тисяч вісімсот тридцять) грн 43 (сорок три) коп.

Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 у частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» заборгованості у розмірі 6 094 038,16 гривень, у тому числі: 5 013,753,64 гривень основного боргу, 366 878,77 гривень пені, 501 375, 36 гривень штрафу, 124 448,02 інфляційних збитків та 87 582,37 гривень 3% річних.

Ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшиз» у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, №2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С., та зареєстрованого в реєстрі за №102, за період з 01.04.2021 року до 31.05.2021 року та задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшиз» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» заборгованості у розмірі 6 094 038,16 гривень, у тому числі: 5 013,753,64 гривень основного боргу, 366 878,77 гривень пені, 501 375,36 гривень штрафу, 124 448,02 інфляційних збитків та 87 582,37 гривень 3% річних. 5. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшиз» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильних висновків щодо суті спірних правовідносин.

Апелянт посилається на те, що орендар не проводить виробничу діяльність у орендованому приміщенні та орендована площа не є виробничою, а висновки суду першої інстанції щодо такої обставини не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначає, що у постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №911/654/21 не надано висновку щодо застосування норм матеріального права, а отже посилання суду на вказану вище постанову є помилковим.

15.08.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Станік С.Р., Тищенко О.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №911/654/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 21.08.2023 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Київської області надіслати матеріали справи №911/654/21 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

31.08.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/654/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 24.10.2023.

15.09.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом заперечив проти доводів апелянта, просив відмовити у її задоволення, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Позивач за первісним позовом зазначив, що ним належними та допустимими доказами доведено наявність підстав для застосування знижки з орендної плати на період карантину, а доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Розпорядженням в.о керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4335/23 від 24.10.2023, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні та судді Станіка С.Р. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко А.І. Розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 призначено в режимі відеоконференції на 12.12.2023.

В судове засідання 12.12.2023 з`явились представники позивача за первісним позовом та відповідача-2 за первісним позовом.

Представник відповідача-1 за первісним позовом в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов`язковою, а наявних матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача-1 за первісним позовом.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

31.01.2019 між РВ ФДМУ по Київській області (орендодавець) і ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» (орендар) укладено договір оренди № 2216 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. 47578) загальною площею 776, 0 м2, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2018 і становить за незалежною оцінкою 43 662 922, 00 грн без ПДВ, приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу «С», загальною площею 1226, 7 м2, вартість яких визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2018 і становить за незалежною оцінкою 83 133 697, 00 грн без ПДВ, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт та перебувають на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач).

Згідно з пунктом 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. 47578) загальною площею 776, 0 м2 - розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу; приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу «С», загальною площею 1226, 7 м2 - розміщення зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу.

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2018 року - 1 584 957, 74 грн (пункт 3.1. договору).

У пункті 3.3. договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на офіційному веб-сайті ФДМУ.

Згідно з пунктами 3.6, 3.7 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становитиме загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (пункт 3.8 договору).

У пункті 5.3 договору сторони передбачили, що орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює відповідач, вказується «призначення платежу» за зразком, наведеним у розділі 11 договору).

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 31.01.2019 до 30.01.2029 включно (пункт 10.1 договору).

За актом приймання-передачі орендованого майна від 02.08.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. 47578) загальною площею 776, 0 м2, приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу «С», загальною площею 1226, 7 м2, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт та перебувають на балансі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Як вбачається із матеріалів справи, позивачеві (за первісним позовом) за період із 01.03.2020 по 31.01.2021 було нараховано орендну плату за спірним договором на підставі рахунків-фактур ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», а саме від 31.03.2020 № 76/538, від 30.04.2020 № 76/825, від 31.05.2020 № 76/1027, від 30.06.2020 № 76/1239, від 31.07.2020 № 76/1439, від 31.08.2020 № 76/1604, від 30.09.2020 № 76/1864, від 31.10.2020 № 76/2059, від 30.11.2020 № 76/2194, від 31.12.2020 № 76/2381, від 31.01.2021 № 76/390, від 28.02.2021 № 76/587, від 31.03.2021 № 76/914, від 30.04.2021 № 76/1135, від 31.05.2021 № 76/1474.

ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» зверталося до РВ ФДМУ та ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з листами від 16.03.2020 № 16032020-1, від 28.09.2020 № 28-09-2020-1 щодо звільнення його від орендної плати та здійснення її перерахунку, посилаючись, зокрема, на неможливість використання з 17.03.2020 орендованого майна у господарській діяльності позивача у зв`язку із запровадженням карантину та закриття пунктів пропуску через державний кордон і фактичне припинення авіаційного сполучення, а також, через заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, що підтверджується зокрема сертифікатом Торгово-промислової палати України від 24.06.2020 № 3100-20-1109, що є підставою для орендаря від сплати орендної плати, та зазначаючи про те, що з 22.06.2020 та до закінчення карантину, на думку позивача, орендна плата має нараховуватись з урахуванням положень Постанови № 611, а саме у розмірі 25 % від нарахованої орендної плати, оскільки приміщення № 54 та № 1 - 83 орендовані позивачем за первісним позовом для розміщення ресторану.

За актом б/н від 01.02.2021 повернення з оренди частини нерухомого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування частину нерухомого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, а саме приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу «С», загальною площею 1226, 7 м2, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт.

Позивач (за первісним позовом) у своїй позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд визнати право на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 17.03.2020 по 21.06.2020 включно в сумі 6 653 936, 15 грн згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 20 889 586, 88 грн; зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 135 189, 67 грн в рахунок майбутніх платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, а позивач (за зустрічним позовом) у своїй позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд стягнути з відповідача (за зустрічним позовом) на свою користь 7 746 144, 40 грн основної заборгованості за період з березня 2020 року по березень 2021 року, 568 438, 01 грн пені, 774 614, 44 грн штрафу, 283 882, 18 грн інфляційних збитків, 135 403, 33 грн 3 % річних.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 цього ж кодексу передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Оцінка об`єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об`єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Орендна плата визначається за результатами аукціону.

У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.

У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.

Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з ч. 14 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин - в редакції згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р.) з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року N 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.

Пунктом 6) ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено, що установити, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): суб`єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» установити, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 N 786 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 57; Офіційний вісник України, 2011 р., N 71, ст. 2677), здійснюється у розмірі:

50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

2. Орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.

Відповідно до Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків* - додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення:

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

ресторанів, ресторанів з нічним режимом роботи;

їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

ксерокопіювальної техніки для надання населенню послуг із ксерокопіювання документів;

комп`ютерних клубів та інтернет-кафе;

торговельних об`єктів з продажу промислових товарів (крім таких, що здійснюють роздрібну торгівлю засобами гігієни);

торговельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, що були у використанні;

проведення виставок образотворчої та книжкової продукції, виробленої в Україні;

виставок непродовольчих товарів без здійснення торгівлі;

готелів;

транспортних підприємств з перевезення пасажирів;

офісних приміщень (зокрема в аеропортах).

2. Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

3. Суб`єкти кінематографії, основною діяльністю яких є кіновиробництво або технічне забезпечення і обслуговування кіновиробництва, за умови, що вони внесені до Державного реєстру виробників, розповсюджувачів і демонстраторів фільмів.

* Нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину, крім орендарів, які здійснюють невід`ємні поліпшення в закладах освіти державної форми власності.

Відповідно до Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 25 відсотків* - додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення на території аеропортів:

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, буфетів, кафетеріїв, що здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

кафе, барів, кафе-барів, закусочних, кафетеріїв, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

ресторанів, ресторанів з нічним режимом роботи;

їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи;

торговельних об`єктів.

* Нарахування орендної плати у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установити з 12 березня 2020 до 22 травня 2020 на всій території України карантин.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 до 31 липня 2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 N 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 N 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 N 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 до 30 червня 2023 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 N 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 N 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 N 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., N 63, ст. 2029).

Відповідно ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення Господарського суду Київської області від 16.11.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 911/654/21, Верховний Суд у своїй постанові від 22.11.2022 зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

Відповідно до приписів частин 4, 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: « 14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу».

Законом України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: « 14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини 2 статті 286 Господарського кодексу України, частин 4 та 6 статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб».

У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Отже, для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20.

З огляду на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначила, що питання щодо застосування положень пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № 553-ІХ) та частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України вже було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17 у подібних правовідносинах, в якій розглядалося питання можливості на період дії карантину звільнення орендаря від сплати орендної плати (зменшення її розміру), що, у свою чергу, спростовує доводи скаржника про зворотне.

Разом із тим, питання щодо звільнення орендарів від орендної плати, а також нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном врегульовані Постановою № 611. Так, зокрема у пункті 1 цієї Постанови передбачено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі:

50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

25 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

У пункті 3 Постанови № 611 зазначено, що орендодавці мають забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї Постанови, починаючи з дати встановлення карантину.

Відповідно до пункту 2 додатку 2 до Постанови № 611 до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 %, включені вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» на обґрунтування вимог первісного позову, посилалося, зокрема, на наявність у нього у заявленому періоді права на застосування знижки зі сплати орендної плати, що запроваджено Постановою № 611, а саме щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 % суми нарахованої орендної плати, оскільки орендар є вітчизняною юридичною особою та суб`єктом малого підприємництва, що здійснює виробничу діяльність безпосередньо на орендованих приміщеннях аеропорту, натомість ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» виставив йому рахунки на оплату орендної плати за спірним договором без урахування вимог Постанови № 611. При цьому, товариство, серед іншого, наголошувало, що державне нерухоме майно - приміщення, розташовані в будівлі аеропорту «Бориспіль», передавалися йому в оренду за договором оренди від 31.01.2019 з метою розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу та зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу; зміст послуг з обслуговування пасажирів в бізнес-залах, яку надає позивач за первісним позовом, полягає, зокрема, у забезпеченні споживачів (пасажирів міжнародних рейсів) можливістю очікування відправлення міжнародних рейсів у комфортних умовах з високим рівнем обслуговування у поєднанні з організуванням харчування, забезпечення напоями (холодними, гарячими, слабоалкогольними, алкогольними), відпочинку і дозвілля споживачів; до складу послуг бізнес-зали очікування віднесено послуги з організації харчування та забезпечення напоями, а також користування: зоною відпочинку із сучасними меблями, спеціальними кріслами Flat-bed та пледами; кімнатою для паління з витяжкою; душовою кімнатою та аксесуарами; кімнатою для людей з інвалідністю та сповивання немовлят; кімнатою для переговорів; українською та закордонної пресою; wi-fi; принтерами і копіювальним апаратом; широкоформатними телевізорами. Отже, надання товариством послуг з обслуговування пасажирів категорії VIP та бізнес-класу в залах очікування аеропорту за своїм змістом підпадає під положення пункту 2 додатку 2 до Постанови № 611 та, відповідно, надає йому право на зниження орендної плати на 50 %.

В основу скасованих Верховним Судом рішень у даній справі покладено висновок судів, зокрема, про те, що позивач за первісним позовом не належить до суб`єктів, перерахованих у додатках до Постанови № 611, зокрема і у додатку 2, а тому він не має права на зниження орендної плати.

Однак, такі висновки судів попередніх інстанцій Верховним Судом визнано передчасними, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки та достеменно не дослідили фактичного змісту послуги з обслуговування пасажирів в бізнес-залах аеропорту, яку надає позивач за первісним позовом за договором оренди від 31.01.2019, зважаючи на діяльність самого аеропорту «Бориспіль» (наземне обслуговування пасажирів), та з огляду на визначену у спірному договорі мету надання в оренду державного нерухомого майна та цілі використання його орендарем, що у наведеному випадку має значення для правильного вирішення спору у цій справі, зважаючи на предмет і підстави первісного позову, наявність чи відсутність підстав для задоволення якого безпосередньо впливає на вирішення зустрічного позову.

При цьому, відхиляючи відповідні доводи позивача за первісним позовом, суд апеляційної інстанції обмежився виключно посиланням на статтю 261 Господарського кодексу України, а місцевий господарський суд навів лише застереження про недоведеність та необґрунтованість таких доводів.

Разом із цим, колегія суддів суду касаційної інстанції, зазначила, що згідно з положеннями частини 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об`єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

За змістом розділу 4 вказаного Наказу виробництво - це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності.

Термін «виробництво» призначено не тільки стосовно сільського господарства, добувної або переробної промисловості. Його використовують також стосовно сфери послуг. Для позначення виробництва можуть використовувати і точніші терміни: надання послуг, оброблення, перероблення тощо залежно від сфери діяльності. Обсяг виробництва вимірюють за допомогою різних методів у натуральному чи вартісному вираженні.

Економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устатковання, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Послуги - це результат економічної діяльності, відносно якого не можна встановити права власності. Послуги не підлягають продажу окремо від процесу їх виробництва. Момент завершення виробництва послуги збігається з моментом надання її споживачеві.

Однак, наведене залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій.

Колегія суддів касаційного господарського суду також зазначила, що питання звільнення орендаря від орендної плати/нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 % відповідно до додатку 2 до Постанови № 611 було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема, у постановах від 21.12.2021 у справі № 911/354/21, від 07.06.2022 у справі № 922/1010/21 (в останній справі, між іншим, майно аеропорту передавалося в оренду з метою розміщення зони відпочинку пасажирів без права розміщення торгівельних об`єктів і закладів харчування), які не були враховані судами.

Поза тим, попередні судові інстанції залишили поза увагою питання можливості застосування у наведеному випадку правила пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995 (див., mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ «Bellet v. France», заява № 23805/94, 4 December 1995, § 36).

Невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності є. Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають.

Принцип правової визначеності має широке застосування у практиці ЄСПЛ. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначено, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». У разі коли законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 24.04.2008 у справі «C. G. та інші проти Болгарії» (C. G. and Others v. Bulgaria)).

ЄСПЛ у справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, рішення від 18.12.2008) зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

Наведене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 910/15737/20, від 07.10.2021 у справі № 903/834/20, від 03.07.2019, у справі № 911/1521/18, від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18.

Колегія суддів суду касаційної інстанції звернула увагу на те, що Постанова № 611 була розроблена саме з метою надання державою підтримки орендарям державного майна під час дії карантину, а будь-яка державна підтримка, у тому числі і державна підтримка орендарів державного майна, має ґрунтуватися, зокрема, на принципах справедливості, розумності, передбачуваності, та, відповідно, суб`єкти, яким вона надається, повинні мати рівні можливості для її отримання та не піддаватися невиправданим обмеженням у отриманні такої державної підтримки.

Безумовно, в умовах триваючого карантину та суттєвого зниження пасажиропотоку в аеропортах, існуючі обмеження, ставлять орендарів у складне фінансове становище, тож цілком виправданим є встановлення на час дії карантину знижки зі сплати орендної плати за державне майно, зокрема для орендарів, що орендують приміщення в аеропортах.

Постанова № 611, зважаючи на мету, яку вона переслідувала, не може бути направлена на позбавлення суб`єктів, які отримали в оренду приміщення з метою розміщення зали очікування в аеропорту права отримати державну підтримку на період встановленого в країні карантину, поряд із орендарями, що розміщують в аеропортах кафе, бари, чи торгівельні об`єкти, зважаючи, зокрема на те, що діяльність позивача за первісним позовом спрямована на надання послуг з обслуговування пасажирів в бізнес-залах, яка, у тому числі, включала в себе, і організацію харчування та забезпечення напоями.

Звідси надання Постановою № 611 знижки зі сплати орендної плати за державне майно іншим орендарям, зокрема, тим, що орендують приміщення в аеропортах, з метою розміщення кафе, барів, ресторанів, кафетеріїв та торгівельних об`єктів, та відмова у зменшенні розміру орендної плати позивачеві за первісним позовом у наведеному випадку свідчила би про невиправдане та немотивоване обмеження останнього в його правах та охоронюваних законом інтересах, адже він також здійснює свою діяльність на території аеропорту «Бориспіль» та його діяльність теж залежить від пасажиропотоку цього аеропорту, тобто позивач за первісним позовом перебуває у схожому становищі порівняно із орендарями, що орендують приміщення з метою розміщення в аеропортах барів, кафе, ресторанів та торгівельних об`єктів.

Зважаючи на викладене, а також те, що предметом спірних орендних правовідносин є державне майно, та беручи до уваги те, що Постанова № 611 приймалася саме з метою надання підтримки суб`єктам, що є орендарями державного майна, сама по собі відсутність у переліку орендарів, яким надається знижка зі сплати орендної плати, які отримали в оренду державне майно з метою розміщення зали очікування в аеропорту, не може позбавляти таку особу права на державну підтримку, закріпленого у Постанові № 611.

Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Національного класифікатора України класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД) установлює основи для підготовлення та поширення статистичної інформації за видами економічної діяльності. Основний принцип КВЕД полягає в об`єднанні підприємств, що виробляють подібні товари чи послуги або використовують подібні процеси для створення товарів чи послуг (тобто сировину, виробничий процес, методи або технології), у групи.

За змістом розділу 4 Наказу Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, яким затверджено Національний класифікатор України, виробництво - це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності.

Економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі № 911/654/21.

Викладене, спростовує твердження відповідача-2 за первісним позовом (зокрема, і як заявника апеляційної скарги) про те, що під виробничою діяльністю можна розуміти виключно діяльність з виробництва товарів у вузькому значенні.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правильних висновків про те, що ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» за період з 12.03.2020 року по 31.05.2021 року мало сплачувати 50 % суми нарахованої орендної плати.

Щодо доводів відповідача-2 які стосуються застосування до спірних правовідносин частини 6 статті 762 ЦК України, необхідно зазначити наступне.

Так, у частині 6 статті 762 ЦК України відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження.

За змістом пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції, чинній до 16.07.2020) такого вичерпного переліку обставин теж не передбачено.

У пункті 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини 6 статті 762 ЦК України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Відтак, для застосування частини 6 статті 762 ЦК України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, №910/13158/20.

При цьому звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували повну неможливість використання нерухомого майна за договором оренди, повну відсутність доступу до вказаного майна, тощо.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, а саме із листа № АБ-2028 від 10.03.2020 ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», списку від 10.03.2020 - додатку до листа № 2028 від 10.03.2020, та інших доказів, наявних у матеріалах справи, позивач (за первісним позовом) - відповідач (за зустрічним позовом) - ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз» мав доступ до орендованого майна за договором оренди, здійснював його обслуговування та користування ним.

Отже, враховуючи вищевикладене та вищевказані положення Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та інших нормативно-правових актів, висновки Верховного Суду та Північного апеляційного господарського суду, викладені у відповідних постановах, у справах № 911/654/21, № 911/2925/21, 911/3067/20 та за наслідками їх правового аналізу, а також те, що позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували повну неможливість використання нерухомого майна за договором оренди, повну відсутність доступу до вказаного майна, тощо, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) від сплати орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у період з 17.03.2020 по 21.06.2020 на підставі ч. 6 ст. 762, Прикінцевих та Перехідних Цивільного кодексу України та положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-9 від 17.03.2020 і інших нормативно-правових актів.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування щодо позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) знижки у розмірі 50 % на сплату орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі, у спірний період з 12.03.2020 по 31.05.2021 на підставі та у відповідності до п. 2) постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», п. 2 Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків* - додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (2. Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

Заперечення відповідача-1 (за первісним позовом) - третьої особи (за зустрічним позовом) та відповідача-2 (за первісним позовом) - позивача (за зустрічним позовом) яким подано апеляційну скаргу, щодо того, що у спірних відносинах відсутні підстави для застосування щодо позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) знижки у розмірі 50 % на сплату орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі, у спірний період з 12.03.2020 по 31.05.2021 на підставі та у відповідності до п. 2) постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», п. 2 Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків* - додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (2. Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах), є необґрунтованими з вищевказаних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем-2 (за первісним позовом) - позивачем (за зустрічним позовом) було виставлено за користування позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у період з березня 2020 по травень 2021 наступні рахунки:

- рахунок-фактура № 76/538 від 31.03.2020 за березень 2020 на загальну суму 2 071 569, 05 грн, з якої 1 208 415, 28 грн - до Державного бюджету України, 863 153, 77 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/825 від 30.04.2020 за квітень 2020 на загальну суму 2 088 141, 61 грн, з якої 1 218 082, 60 грн - до Державного бюджету України, 870 059, 01 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/1027 від 31.05.2020 за травень 2020 на загальну суму 2 094 406, 03 грн, з якої 1 221 736, 85 грн - до Державного бюджету України, 872 669, 18 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/1239 від 30.06.2020 за червень 2020 на загальну суму 2 098 594, 85 грн, з якої 1 224 180, 33 грн - до Державного бюджету України, 874 414, 52 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/1439 від 31.07.2020 за липень 2020 на загальну суму 2 086 003, 27 грн, з якої 1 216 835, 24 грн - до Державного бюджету України, 869 168, 03 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/1604 від 31.08.2020 за серпень 2020 на загальну суму 2 081 831, 27 грн, з якої 1 214 401, 57 грн - до Державного бюджету України, 867 429, 70 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/1864 від 30.09.2020 за вересень 2020 на загальну суму 2 092 240, 43 грн, з якої 1 220 473, 58 грн - до Державного бюджету України, 871 766, 85 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/2059 від 31.10.2020 за жовтень 2020 на загальну суму 2 113 162, 82 грн, з якої 1 232 678, 31 грн - до Державного бюджету України, 880 484, 51 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/2194 від 30.11.2020 за листопад 2020 на загальну суму 2 140 633, 94 грн, з якої 1 248 703, 14 грн - до Державного бюджету України, 891 930, 80 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/2381 від 31.12.2020 за грудень 2020 на загальну суму 2 159 899, 64 грн, з якої 1 259 941, 46 грн - до Державного бюджету України, 899 958, 18 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/390 від 31.01.2021 за січень 2021 на загальну суму 2 187 978, 34 грн, з якої 1 276 320, 70 грн - до Державного бюджету України, 911 657, 64 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/587 від 28.02.2021 за лютий 2021 на загальну суму 812 719, 36 грн, з якої 474 086, 29 грн - до Державного бюджету України, 338 633, 07 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/914 від 31.03.2021 за березень 2021 на загальну суму 773 910, 02 грн, з якої 451 447, 51 грн - до Державного бюджету України, 322 462, 51 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/1135 від 30.04.2021 за квітень 2021 на загальну суму 779 327, 40 грн, з якої 454 607, 65 грн - до Державного бюджету України, 324 719, 75 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- рахунок-фактура № 76/1474 від 31.05.2021 за травень 2021 на загальну суму 789 458, 65 грн, з якої 460 517, 55 грн - до Державного бюджету України, 328 941, 10 грн - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Отже, враховуючи вищевикладене та вищевказані висновки суду у даній справи про наявність підстав для застосування щодо позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) знижки у розмірі 50 % на сплату орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі, у спірний період з 12.03.2020 по 31.05.2021 р., розмір щомісячної орендної плати за користування позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у період з березня 2020 по травень 2021 наступний:

- березень 2020 року (11 повних днів з 01.03.2020 по 11.03.2020 до встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), + 20 днів із застосуванням знижки після встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)) - 818 603, 90 грн (428 792, 52 грн за 11 повних днів + 389 811, 38 грн (779 622, 76 грн *50%) за 20 днів із застосуванням знижки) - до Державного бюджету України, та 584 717, 07 грн (306 280, 37 грн за 11 повних днів + 278 436, 70 грн (556 873, 40 грн *50%) за 20 днів із застосуванням знижки) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- квітень 2020 року - 609 041, 30 грн (1 218 082, 60 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 435 029, 51 грн (870 059, 01 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- травень 2020 року - 610 868, 43 грн (1 221 736, 85 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 436 334, 59 грн (872 669, 18 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- червень 2020 року - 612 090, 17 грн (1 224 180, 33 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 437 207, 26 грн (874 414, 52 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- липень 2020 року - 608 417, 62 грн (1 216 835, 24 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 434 584, 06 грн (869 168, 03 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- серпень 2020 року - 607 200, 79 грн (1 214 401, 57 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 433 714, 85 грн (867 429, 70 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- вересень 2020 року - 610 236, 79 грн (1 220 473, 58 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 435 883, 43 грн (871 766, 85 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- жовтень 2020 року - 616 339, 16 грн (1 232 678, 31 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 440 242, 26 грн (880 484, 51 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- листопад 2020 року - 624 351, 57 грн (1 248 703, 14 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 445 965, 40 грн (891 930, 80 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- грудень 2020 року - 629 970, 73 грн (1 259 941, 46 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 449 979, 09 грн (899 958, 18 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- січень 2021 року - 638 160, 35 грн (1 276 320, 70 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 455 828, 82 грн (911 657, 64 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- лютий 2021 року - 237 043, 16 грн (474 086, 29 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 169 316, 54 грн (338 633, 07 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- березень 2021 року - 225 723, 76 грн (451 447, 51 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 161 231, 26 грн (322 462, 51 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- квітень 2021 року - 227 303, 83 грн (454 607, 65 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 162 359, 88 грн (324 719, 75 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;

- травень 2021 року - 230 258, 78 грн (460 517, 55 грн *50%) - до Державного бюджету України, та 164 470, 55 грн (328 941, 10 грн *50%) - ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Колегія суддів враховує, що апелянтом оскаржується право позивача за первісним позовом на застосування знижки, однак розрахунок орендної плати, пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних який міститься в рішенні суду першої інстанції сторонами не оскаржується, та контррозрахунку суду не надано.

Як встановив суд першої інстанції, позивач (за первісним позовом) - відповідач (за зустрічним позовом) користувався орендованим майном за договором з моменту укладення договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору і у заявлений позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) період з 01.03.2020 по 31.05.2021 і загальний розмір орендної плати за користування орендованим майном (до Державного бюджету України без урахування знижки та з урахуванням знижки у розмірі 50 % на сплату орендної плати) у вказаний період склав 15 382 428, 06 грн та 7 905 610, 34 грн відповідно (різниця - 7 476 817, 72 грн), що підтверджується договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», відповідними актами прийому-передачі, вищевказаними рахунками-фактурами, розрахунками заборгованості, наявними у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом також встановлено, що позивач (за первісним позовом) - відповідач (за зустрічним позовом) користувався орендованим майном за договором з моменту укладення договору та фактичного передання в оренду майна та у період дії договору і у заявлений позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) період з 01.03.2020 по 31.05.2021 і загальний розмір орендної плати за користування орендованим майном (на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» без урахування знижки та з урахуванням знижки у розмірі 50 % на сплату орендної плати) у вказаний період склав 10 987 448, 62 грн та 5 646 864, 57 грн відповідно, що підтверджується договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», відповідними актами прийому-передачі, вищевказаними рахунками-фактурами, розрахунками заборгованості, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) було лише частково виконано свій обов`язок по оплаті орендної плати за користування орендованим майном (на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль») у період з березня 2020 по березень 2023 та перераховано ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» грошові кошти у розмірі 2 587 643, 38 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку, розрахунками заборгованості, наявними у матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором оренди строк і станом на час розгляду справи позивач (за первісним позовом) - відповідач (за зустрічним позовом) обов`язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном (на користь ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль») у заявлений відповідачем-2 (за первісним позовом)-позивачем (за зустрічним позовом) період з 01.03.2020 по 31.03.2021 не виконав і його основна заборгованість перед відповідачем-2 (за первісним позовом)-позивачем (за зустрічним позовом) складає 2 732 390, 76 грн, що підтверджується договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», відповідними актами прийому-передачі, вищевказаними рахунками-фактурами, розрахунками заборгованості, відповідними платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку, розрахунками заборгованості, наявними у матеріалах справи.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, відсутні підстави для звільнення позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) від сплати орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у період з 17.03.2020 по 21.06.2020 на підставі ч. 6 ст. 762, Прикінцевих та Перехідних Цивільного кодексу України та положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-9 від 17.03.2020 і інших нормативно-правових актів, та наявні підстави для застосування щодо позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) знижки у розмірі 50 % на сплату орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі, у спірний період з 12.03.2020 по 31.05.2021 на підставі та у відповідності до п. 2) постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», п. 2 Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків* - додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (2. Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах), у зв?язку із чим судом не встановлено жодних переплат (надміру сплаченої) орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди у спірний період, а тому відповідно позовні вимоги позивача (за первісним позовом) до відповідачів (за первісним позовом) про визнання права на звільнення від орендної плати (право на несплату орендної плати), нарахованої за період з 17.03.2020 по 21.06.2020 включно в сумі 6 653 936, 15 грн згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102, та зобов`язання Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальному розмірі 1 135 189, 67 грн в рахунок майбутніх платежів за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстрованого в реєстрі за № 102, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не знаходить підстав для задоволення первісного позову в цій частині.

Крім того, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, наявні підстави для застосування щодо позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом) знижки у розмірі 50 % на сплату орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), у тому числі, у спірний період з 12.03.2020 по 31.05.2021 на підставі та у відповідності до п. 2) постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», п. 2 Переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків* - додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 611 від 15.07.2020 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (2. Вітчизняні юридичні і фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах), а тому суд дійшов висновку, що з урахуванням зазначеного розмір орендної плати за користування позивачем (за первісним позовом) - відповідачем (за зустрічним позовом) нерухомим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», підлягає перерахуванню відповідачами (первісним позовом) у спірний період з березня 2020 по травень 2021 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про часткове задоволення позовної вимоги позивача (за первісним позовом) до відповідачів (за первісним позовом) про зобов`язання провести перерахунок нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, а саме про зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 7 476 817, 72 грн (різниця між повним розміром орендної плати у вказаний період - 15 382 428, 06 грн та розміром орендної плати із знижкою у 50 % - 7 905 610, 34 грн); та про зобов`язання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102, за період з 01.04.2021 року по 31.05.2021 року, зменшивши її на 326 830, 43 грн (різниця між повним розміром орендної плати у вказаний період - 653 660, 25 грн та розміром орендної плати із знижкою у 50 % - 326 830, 43 грн), а в частині зобов`язання Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, № 2216 від 31 січня 2019 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О. С. та зареєстровано в реєстрі за № 102, за період з 12.03.2020 року по 31.03.2021 року, вказана позовна вимога позивача (за первісним позовом) є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, з огляду на пред`явлення та розгляду судом у даній справі зустрічної позовної вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Авіа Солюшнз» основної заборгованості по орендній за користування орендованим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у період з 01.03.2020 по 31.03.2021, і за таких обставин вказаний обраний позивачем (за первісним позовом) у спірних відносинах спосіб захисту не є ефективним та не призведе до поновлення його відповідних прав, а тому відсутні підстави для задоволення первісного позову в цій частині.

Також, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги позивача (за зустрічним позовом) в частині стягнення із відповідача (за зустрічним позовом) основної заборгованості по орендній платі за користування орендованим майном за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у період з 01.03.2020 по 31.03.2021 на загальну суму у розмірі 2 732 390, 76 грн.

Крім того, позивач (за зустрічним позовом), з урахуванням його заяви про зміну предмету позову, просив суд стягнути із відповідача (за зустрічним позовом) пеню, передбачену договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», за періоди прострочення відповідачем (за зустрічним позовом) виконання обов`язку по сплаті орендних платежів з 16.04.2020 по 05.05.2021 всього на загальну суму 568 438, 01 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за зустрічним позовом), є неправильним.

При цьому, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні наведено детальний розрахунок пені, який судом апеляційної інстанції перевірено та визнано правильним та обґрунтованим, а тому вимоги зустрічної позовної заяви в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 201 559, 24 грн.

Крім того, позивач (за зустрічним позовом), з урахуванням його заяви про зміну предмету позову, просить суд стягнути із відповідача (за зустрічним позовом) штраф, передбачений договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», за прострочення відповідачем (за зустрічним позовом) виконання обов`язку по оплаті орендної плати понад 3 місяці на загальну суму 774 614, 44 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем (за зустрічним позовом), є неправильним.

Правильний розрахунок штрафу від суми основної заборгованості за договором наступний:

2 732 390, 76 грн х 10 % = 273 239, 08 грн;

Отже, загальний розмір штрафу від суми основної заборгованості за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», у вищевказані періоди становить 273 239, 08 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу за порушення зобов`язання у спірний період підлягають частковому задоволенню на суму 273 239, 08 грн.

Крім того, позивач (за зустрічним позовом) просив стягнути із відповідача (за зустрічним позовом) інфляційні втрати та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем (за зустрічним позовом) виконання обов`язку по сплаті орендної плати за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», з 16.04.2020 по 05.05.2021, всього на загальну суму 283 882, 18 грн та 135 403, 33 грн відповідно до виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором оренди № 2216 від 31.01.2019 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Преміум Авіа Солюшнз», виконаний позивачем (за зустрічним позовом), є неправильним, оскільки позивачем застосована неправильна база нарахування (сума заборгованості).

З урахуванням права відповідача за зустрічним позовом на застосування знижки по сплаті орендної плати у розмірі 50%, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, відповідно до арифметично правильного розрахунку підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 159 434, 16 грн та 3 % річних у сумі 47 820, 96 грн.

В решті вимог зустрічної позовної заяви суд першої інстанції правомірно відмовив у зв`язку з необґрунтованістю, що не було спростовано апелянтом в суді апеляційної інстанції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення як вимог первісної позовної заяви так і вимог зустрічної позовної заяви.

Апеляційний господарський суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, наведені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі №911/654/21 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/654/21 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.01.2023 після виходу суддів з відпустки.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді А.І. Тищенко

М.Л. Яковлєв


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	12.12.2023
Оприлюднено	19.01.2024
Номер документу	116354239
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди

Шаптала Є.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.12.2023 по справі 911/654/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/654/21

Постанова від 12.12.2023

Постанова
від 12.12.2023 по справі 911/654/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД