Ухвала

від 16.04.2024 по справі 911/654/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/654/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Краснов Є. В., Могил С. К.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Авіа Солюшнз"

до: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

2) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",

про визнання права на звільнення від орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов`язання провести перерахунок нарахованої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди, зобов`язання провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати за користування нерухомим майном за договором оренди

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Авіа Солюшнз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

про стягнення 9 077 232,49 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Дзюбенко С. М., відповідача - Рабченюк Л. П.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Авіа Солюшнз" (далі - ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням змін) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - РВ ФДМУ) та Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль") про: 1) визнання у ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" права на звільнення від орендної плати (права на несплату орендної плати), нарахованої за період із 17.03.2020 по 21.06.2020 включно в сумі 6 653 936,15 грн згідно з договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.01.2019 № 2216 (далі - договір оренди від 31.01.2019), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - РВ ФДМУ по Київській області, правонаступником якого є РВ ФДМУ) та ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз"; 2) зобов`язання РВ ФДМУ і ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди від 31.01.2019 за період із 12.03.2020 по 31.05.2021, зменшивши її на 20 889 586,88 грн, з яких 6 266 876,07 грн - орендна плата нарахована на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", а 14 622 710,82 грн - на користь державного бюджету; 3) зобов`язання РВ ФДМУ і ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести зарахування (залік) надміру сплаченої орендної плати у загальній сумі 1 135 189,67 грн в рахунок майбутніх платежів за вказаним договором оренди.

Первісний позов обґрунтовано тим, що позивач в період із 17.03.2020 по 21.06.2020 з незалежних від нього причин (введення Кабінетом Міністрів України карантину на території Україні та відповідних обмежень і заборон, зокрема заборони роботи суб`єктів господарювання, діяльність яких передбачає приймання відвідувачів) не міг користуватися та не користувався орендованим майном. За таких обставин та з огляду на положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нарахування орендної плати за спірним договором за вказаний період, як вважав позивач, не мало здійснюватися. Також, на думку позивача, зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - Постанова № 611) нарахування позивачеві орендної плати за користування нерухомим державним майном за період із 12.03.2020 по 16.03.2020 та з 22.06.2020 по 31.01.2021 мало здійснюватися у розмірі 25 % від нарахованої орендної плати як суб`єкту, що орендує приміщення на території аеропорту з метою розміщення ресторанів, ресторанів з нічним режимом роботи, що передбачено у додатку 3 до Постанови № 611, та, окрім цього, враховуючи, що позивач є вітчизняною юридичною особою та суб`єктом малого підприємництва і провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах в аеропорту, то він має право на отримання знижки в розмірі 50 % орендної плати за договором оренди від 31.01.2019 згідно з пунктом 2 додатку 2 до Постанови № 611. За таких обставин, позивач також просив зарахувати надміру сплачену орендну плату в рахунок майбутніх платежів.

ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", у свою чергу, звернулося до ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" із зустрічним позовом (з урахуванням змін) про стягнення з товариства 9 508 482,36 грн, з яких: 7 746 144,40 грн основного боргу, 568 438,01 грн пені, 135 403,33 грн - 3 % річних, 283 882,18 грн інфляційних втрат, 774 614,44 грн штрафу.

Зустрічний позов обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" зобов`язань зі сплати орендної плати з березня 2020 року по лютий 2021 року за спірним договором оренди.

Справа розглядалася судами не одноразово.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2023 у справі № 911/654/21 (суддя Бацуца В. М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (Шаптала Є. Ю. - головуючий, судді: Тищенко А. І., Яковлєв М. Л.) первісний позов задоволено частково; зобов`язано РВ ФДМУ провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди від 31.01.2019, за період з 12.03.2020 по 31.05.2021, зменшивши її на 7 476 817,72 грн; зобов`язано ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди від 31.01.2019, за період з 01.04.2021 по 31.05.2021, зменшивши її на 326 830,43 грн; відмовлено в задоволенні інших позовних вимог первісного позову; зустрічний позов задоволено частково; присуджено до стягнення з ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 2 732 390,76 грн основної заборгованості, 201 559,24 грн пені, 273 239,08 грн штрафу, 159 434,16 грн інфляційних збитків, 47 820,96 грн 3 % річних та судові витрати 51 216,66 грн судового збору; відмовлено в задоволенні інших позовних вимог зустрічного позову.

Судові рішення аргументовані, зокрема тим, що відповідач орендував приміщення в будівлі аеропорту "Бориспіль" з метою розміщення залів очікування пасажирів підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу "ATMOSFERA FLY", що передбачає надання пасажирам можливості очікування рейсів, що підтверджується переліком послуг, які надає відповідач згідно з правилами та умовами користування зазначеною послугою. Така діяльність відповідача є інтегрованою у загальну виробничу структуру аеропорту та забезпечувала комплекс послуг, що зазвичай має надаватися аеропортом пасажирам, які відлітають з нього.

Надаючи оцінку доводам ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" стосовно наявності у нього права на пільгу зі сплати орендної плати згідно з додатком 2 Постанови № 611 (орендарі - вітчизняні юридичні та фізичні особи, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичні особи, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах), суди з урахуванням частини 1 статті 3, частини 3 статті 286, 1 першої статті 333 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пункту 10 частини 1 Закону України "Про ціни та ціноутворення" та Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (далі - Національний класифікатор України), відхилили твердження ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" і РВ ФДМУ стосовно того, що під виробничою діяльністю можна розуміти виключно діяльність з виробництва товарів у вузькому значенні, та зробили висновок, що діяльність ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" з надання послуг з комфортного розміщення пасажирів у залі очікування є виробничою діяльністю. Тому визначили, що ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" відповідає критеріям, визначеним у пункті 2 додатку 2 до Постанови № 611, і має право на отримання пільги зі сплати орендних платежів у розмірі 50 %.

У підсумку суди дійшли висновку про те, що ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" зобов`язане сплатити 50 % орендної плати від нарахованої позивачем суми протягом спірного періоду. Оскільки ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" сплатило за кожним виставленим рахунком по 25 % від нарахованих сум, то суди задовольнили позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у сумі 2 732 390,76 грн. Відповідно, визначивши неправильне обчислення ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" сум пені, інфляційних втрат, штрафу та 3 % річних, суди здійснили власний розрахунок і присудили до їх стягнення у належному розмірі. Крім цього, суди зобов`язали РВ ФДМУ провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди від 31.01.2019, за період з 12.03.2020 по 31.05.2021, зменшивши її на 7 476 817,72 грн та зобов`язали ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди від 31.01.2019, за період з 01.04.2021 по 31.05.2021, зменшивши її на 326 830,43 грн.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Київської області від 25.05.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та в частині задоволення первісного позову, ухвалити в оскаржуваній частині нове рішення, яким:

- відмовити ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" провести перерахунок нарахованої орендної плати за договором оренди від 31.01.2019, за період з 01.04.2021 по 31.05.2021;

- стягнути з ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" на користь ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" заборгованість у розмірі 6 094 038,16 грн, яка складається з: 5 013,753,64 грн основного боргу, 366 878,77 грн пені, 501 375, 36 грн штрафу, 124 448,02 грн інфляційних збитків та 87 582,37 грн 3% річних.

За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За твердженням скаржника, суди неправильно застосували до спірних правовідносин додаток 2 Постанови № 611, частини 1 статті 3 ГК України, Національний класифікатор України. При цьому, суди безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення статті 259, частин 1, 2 статті 261 ГК України та п.п. 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України та з порушенням норм процесуального права, а саме: статей 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 316 ГПК України, при цьому відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" надало на адресу суду клопотання, в якому просить закрити касаційне провадження у справі № 911/654/21 за касаційною скаргою ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023, зазначивши, що зі змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 911/654/21, вбачається, що апеляційний суд переглянув рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 із урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.11.2022. Отже, ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" вважає, що існують фактичні та правові підстави для закриття касаційного провадження у справі № 911/654/21 за касаційною скаргою ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", оскільки існує висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення та постанову - без змін.

ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" надало на адресу суду письмові заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у справі № 911/654/21, з огляду на таке.

Як установили суди та свідчать матеріали справи, 31.01.2019 між РВ ФДМУ по Київській області (орендодавець) і ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" (орендар) укладено договір оренди № 2216 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. 47578) загальною площею 776, 0 кв. м, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2018 і становить за незалежною оцінкою 43 662 922, 00 грн без ПДВ, приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу "С", загальною площею 1226,7 кв. м, вартість яких визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.09.2018 і становить за незалежною оцінкою 83 133 697, 00 грн без ПДВ, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт та перебувають на балансі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач).

Згідно з пунктом 1.2 договору оренди від 31.01.2019 майно передається в оренду з метою розміщення приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. 47578) загальною площею 776, 0 кв. м - розміщення зали очікування пасажирів бізнес-класу; приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу "С", загальною площею 1226,7 кв. м - розміщення зали очікування підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу.

Відповідно до пункту 2.1 договору оренди від 31.01.2019 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2018 року - 1 584 957, 74 грн (пункт 3.1. договору оренди від 31.01.2019).

У пункті 3.3 договору оренди від 31.01.2019 встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на офіційному веб-сайті ФДМУ.

Згідно з пунктами 3.6, 3.7 договору оренди від 31.01.2019 орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становитиме загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості (пункт 3.8 договору оренди від 31.01.2019).

У пункті 5.3 договору оренди від 31.01.2019 сторони передбачили, що орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює відповідач, вказується "призначення платежу" за зразком, наведеним у розділі 11 договору).

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 31.01.2019 до 30.01.2029 включно (пункт 10.1 договору оренди від 31.01.2019).

За актом приймання-передачі орендованого майна від 02.08.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - приміщення № 54 на четвертому поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. 47578) загальною площею 776,0 кв. м, приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу "С", загальною площею 1226,7 кв. м, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт та перебувають на балансі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Як вбачається із матеріалів справи, позивачеві (за первісним позовом) за період із 01.03.2020 по 31.01.2021 було нараховано орендну плату за спірним договором на підставі рахунків-фактур ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", а саме від 31.03.2020 № 76/538, від 30.04.2020 № 76/825, від 31.05.2020 № 76/1027, від 30.06.2020 № 76/1239, від 31.07.2020 № 76/1439, від 31.08.2020 № 76/1604, від 30.09.2020 № 76/1864, від 31.10.2020 № 76/2059, від 30.11.2020 № 76/2194, від 31.12.2020 № 76/2381, від 31.01.2021 № 76/390, від 28.02.2021 № 76/587, від 31.03.2021 № 76/914, від 30.04.2021 № 76/1135, від 31.05.2021 № 76/1474.

ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" зверталося до РВ ФДМУ та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з листами від 16.03.2020 № 16032020-1, від 28.09.2020 № 28-09-2020-1 щодо звільнення його від орендної плати та здійснення її перерахунку, посилаючись, зокрема, на неможливість використання з 17.03.2020 орендованого майна у господарській діяльності позивача у зв`язку із запровадженням карантину та закриття пунктів пропуску через державний кордон і фактичне припинення авіаційного сполучення, а також, через заборону роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, що підтверджується зокрема сертифікатом Торгово-промислової палати України від 24.06.2020 № 3100-20-1109, що є підставою для орендаря від сплати орендної плати, та зазначаючи про те, що з 22.06.2020 та до закінчення карантину, на думку позивача, орендна плата має нараховуватись з урахуванням положень Постанови № 611, а саме у розмірі 25 % від нарахованої орендної плати, оскільки приміщення № 54 та № 1 - 83 орендовані позивачем за первісним позовом для розміщення ресторану.

За актом б/н від 01.02.2021 повернення з оренди частини нерухомого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування частину нерухомого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, а саме приміщення № 1-58 на першому поверсі та приміщення № 59-83 на другому поверсі будівлі терміналу "С", загальною площею 1226,7 кв. м, що розміщені за адресою: Київська область, м. Бориспіль, аеропорт.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).

Верховний Суд зауважує, що Постановою № 611 урегульовані питання щодо звільнення (повного чи часткового) орендарів від орендної плати, у пункті 1 якої передбачено, що на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2:

1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1;

2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі:

- 50 % суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2;

- 25 % суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.

У пункті 2 цієї Постанови № 611 зобов`язано орендодавців державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1, починаючи з дати встановлення карантину.

У додатку 2 до Постанови № 611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, здійснюється у розмірі 50 %. До таких орендарів віднесено, зокрема, вітчизняних юридичних і фізичних осіб, що є суб`єктами малого підприємництва, фізичних осіб, які провадять виробничу діяльність безпосередньо на орендованих виробничих площах (зокрема в аеропортах).

Для вирішення цього спору необхідно встановити чи є діяльність, яку провадить відповідач в орендованому приміщенні, виробничою, що надає йому право на отримання пільги, встановленої пунктом 2 додатку 2 до Постанови № 611.

Як зазначено раніше, відповідач отримав в оренду приміщення, розташовані в будівлі аеропорту "Бориспіль" з метою розміщення залів очікування пасажирів підвищеної комфортності для пасажирів категорії VIP та бізнес-класу "ATMOSFERA FLY".

Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач є вітчизняною юридичною особою - суб`єктом малого підприємництва, яка проводить свою діяльність у приміщенні, орендованому на території аеропорту "Бориспіль", і зробили висновок про те, що послуги, які надавалися відповідачем на території орендованих приміщень, є виробничою діяльністю. З урахуванням того, що статус і діяльність відповідача відповідають критеріям, визначеним пунктом 2 додатку 2 до Постанови № 611, суди дійшли висновків про те, що ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у період з березня 2020 року по лютий 2021 року мало сплачувати 50 % суми нарахованої орендної плати, визнавши при цьому необґрунтованим здійснення ним платежів за кожним виставленим рахунком у сумі 25 % від нарахованої суми.

Натомість ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" наполягає на помилковості такого висновку судів попередніх інстанцій, наголошуючи на тому, що виробничою діяльністю можна розуміти виключно діяльність з виробництва товарів у вузькому значенні. Ці ж самі доводи ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" є основним аргументом касаційної скарги. Отже, зі змісту касаційної скарги вбачається, що спірним питанням у цій справі є правильність застосування до ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" знижки, передбаченої пунктом 2 додатку 2 до Постанови № 611, у контексті зменшення на 50 % за названим вище договором оренди від 31.01.2019 розміру орендної плати у спірному періоді, а саме з березня 2020 року по лютий 2021 року.

Утім, судом касаційної інстанції після відкриття касаційного провадження у справі, що розглядається, встановлено, що у постанові від 22.11.2022 у цій справі № 911/654/21 Верховний Суд направляючи справу на новий розгляд зробив висновки про те, що: "… термін "виробництво" призначено не тільки стосовно сільського господарства, добувної або переробної промисловості. Його використовують також стосовно сфери послуг. Для позначення виробництва можуть використовувати і точніші терміни: надання послуг, оброблення, перероблення тощо залежно від сфери діяльності. Обсяг виробництва вимірюють за допомогою різних методів у натуральному чи вартісному вираженні. Постанова № 611 була розроблена саме з метою надання державою підтримки орендарям державного майна під час дії карантину, а будь-яка державна підтримка, у тому числі і державна підтримка орендарів державного майна, має ґрунтуватися, зокрема, на принципах справедливості, розумності, передбачуваності, та, відповідно, суб`єкти, яким вона надається, повинні мати рівні можливості для її отримання та не піддаватися невиправданим обмеженням у отриманні такої державної підтримки. Безумовно, в умовах триваючого карантину та суттєвого зниження пасажиропотоку в аеропортах, існуючі обмеження, ставлять орендарів у складне фінансове становище, тож цілком виправданим є встановлення на час дії карантину знижки зі сплати орендної плати за державне майно, зокрема для орендарів, що орендують приміщення в аеропортах. Постанова № 611, зважаючи на мету, яку вона переслідувала, не може бути направлена на позбавлення суб`єктів, які отримали в оренду приміщення з метою розміщення зали очікування в аеропорту права отримати державну підтримку на період встановленого в країні карантину, поряд із орендарями, що розміщують в аеропортах кафе, бари, чи торгівельні об`єкти, зважаючи, зокрема на те, що діяльність позивача за первісним позовом спрямована на надання послуг з обслуговування пасажирів в бізнес-залах, яка, у тому числі, включала в себе, і організацію харчування та забезпечення напоями. Звідси надання Постановою № 611 знижки зі сплати орендної плати за державне майно іншим орендарям, зокрема, тим, що орендують приміщення в аеропортах, з метою розміщення кафе, барів, ресторанів, кафетеріїв та торгівельних об`єктів, та відмова у зменшенні розміру орендної плати позивачеві за первісним позовом у наведеному випадку свідчила би про невиправдане та немотивоване обмеження останнього в його правах та охоронюваних законом інтересах, адже він також здійснює свою діяльність на території аеропорту "Бориспіль" та його діяльність теж залежить від пасажиропотоку цього аеропорту, тобто позивач за первісним позовом перебуває у схожому становищі порівняно із орендарями, що орендують приміщення з метою розміщення в аеропортах барів, кафе, ресторанів та торгівельних об`єктів. Зважаючи на викладене, а також те, що предметом спірних орендних правовідносин є державне майно, та беручи до уваги те, що Постанова № 611 приймалася саме з метою надання підтримки суб`єктам, що є орендарями державного майна, сама по собі відсутність у переліку орендарів, яким надається знижка зі сплати орендної плати, які отримали в оренду державне майно з метою розміщення зали очікування в аеропорту, не може позбавляти таку особу права на державну підтримку, закріпленого у Постанові № 611".

Зробивши такі висновки, Верховний Суд скасував судові рішення попередніх інстанцій, в основу яких покладався висновок про те, що ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" не належить до суб`єктів, перерахованих у додатку 2 до Постанови № 611, а тому не має права на зниження орендної плати, вказавши на наявність підстав для застосування до орендаря пільг, визначених Постановою № 611, і направив справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У пункті 71 постанови від 07.09.2022 у справі № 910/22858/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що норми ГПК України не поділяють висновків Верховного Суду щодо застосування норм права на ті, що викладені у постановах, якими справу направлено на новий розгляд, та ті, що викладені у постановах, якими завершений розгляд справи. Подібний підхід також відсутній у судовій практиці. Кожна постанова Верховного Суду в силу частини 3 статті 317 ГПК України є остаточною і оскарженню не підлягає, а якщо в ній викладені висновки щодо застосування норми права, то такі висновки підлягають врахуванню іншими судами при вирішенні подібних спорів.

Верховний Суд звертає увагу на те, що зміст оскаржуваних судових рішень переконливо свідчить про те, що суд апеляційної інстанції фактично переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до висновків щодо застосування норм права (пункту 2 додатку 2 до Постанови № 611, частини 1 статті 3 ГК України, Національного класифікатору України), викладених у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 911/354/21, від 07.06.2022 у справі № 922/1010/21 та від 22.11.2022 у цій справі (№ 911/654/21). Як зазначалося, суди достеменно встановили те, що матеріалами цієї господарської справи підтверджено обставини того, що ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" є вітчизняною юридичною особою та суб`єктом малого підприємництва, що здійснює виробничу діяльність безпосередньо на орендованих приміщеннях аеропорту. При цьому, виходячи з фактичного змісту послуги з обслуговування пасажирів в бізнес-залах аеропорту, яку надає позивач за первісним позовом за договором оренди від 31.01.2019, зважаючи на діяльність самого аеропорту "Бориспіль" (наземне обслуговування пасажирів), та з огляду на визначену у спірному договорі мету надання в оренду державного нерухомого майна та цілі використання його орендарем, суди встановили наявність у ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" у заявленому періоді права на застосування знижки зі сплати орендної плати, що запроваджено Постановою № 611, а саме щодо нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50 % суми нарахованої орендної плати.

Крім цього варто звернути увагу, що під час вирішення подібних спорів (за участю тих самих сторін) Верховний Суд неодноразово підтримував правову позицію щодо обов`язку ТОВ "Преміум Авіа Солюшнз" як орендаря сплатити ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" як орендодавцю 50 % орендної плати від нарахованої суми за договором оренди від 31.01.2019 з огляду на положення Постанови № 611, що підтверджується, зокрема, змістом ухвали Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 911/2925/21.

До того ж Верховний Суд вже неодноразово висловлювався про те, що Постанова № 611 розроблена саме з метою надання державою підтримки орендарям державного майна під час дії карантину, а будь-яка державна підтримка, у тому числі і державна підтримка орендарів державного майна, має ґрунтуватися, зокрема, на принципах справедливості, розумності, передбачуваності, та, відповідно, суб`єкти, яким вона надається, повинні мати рівні можливості для її отримання та не піддаватися невиправданим обмеженням в отриманні такої державної підтримки. Безумовно, в умовах триваючого карантину та суттєвого зниження пасажиропотоку в аеропортах існуючі обмеження ставлять орендарів у складне фінансове становище, тож цілком виправданим є встановлення на час дії карантину знижки зі сплати орендної плати за державне майно, зокрема для орендарів, що орендують приміщення в аеропортах (постанови від 07.12.2022 у справі № 911/1064/21, від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20 та від 22.11.2022 у справі № 911/654/21).

Висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо застосування положень Постанова № 611 у спірних правовідносинах відповідають цій правовій позиції.

Зважаючи на те, що наведена ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася після відкриття касаційного провадження, колегія суддів, керуючись пунктом 4 частини 1 статті 296 цього ж Кодексу, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за його касаційною скаргою у цій справі.

Щодо решти доводів, викладених ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що умовою для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Проте у цій справі заявлена скаржником підстава для касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України не підтвердилася.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд) застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справах: "LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE", № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23.10.1996; "BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN", № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19.12.1997).

Усталена практика ЄСПЛ наголошує, що право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай запроваджуються для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Чинне законодавство України надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в пункті 4 частини 1 статті 296 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на Касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 25.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 911/654/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Є. В. Краснов

С. К. Могил