Рішення

від 17.01.2024 по справі 908/3425/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/239/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024 Справа № 908/3425/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3425/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий (пр. Чорновола, буд. 16Е, кв. 3, м. Львів, 79015)

до відповідача: Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (просп. Повітрофлотський, буд. 39/1, м. Київ, 03037) в особі Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (вул. Космічна, буд. 123, м. Запоріжжя, 69050)

про стягнення 447 758,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

14.11.2023 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд надійшла позовна заява (вих. № б/н від 09.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий до Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор про стягнення 120280,00 грн. заборгованості, 2636,99 грн. 3% річних, 320833,00 грн. пені, 4008,65 грн. інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано несплатою відповідачем заборгованості за договором від 25.11.2021 № 11-2021-34528.

На виконання умов договору від 25.11.2021 № 11-2021-34528 позивачем були надані послуги: виконано топографічну зйомку за адресою об`єкту. 08.12.2022 між сторонами підписано акт надання послуг № 34528 на суму 215280,00 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 120280,00 грн.

16.11.2023 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява-клопотання, згідно якої просив належним відповідачем у справі вважати Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор в особі Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор. До заяви додано позовну заяву з повним зазначенням найменування юридичної особи відповідача.

11.01.2024 через систему Електронний суд надійшла відповідь на відзив. Відповідачем у справі є Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор, що виключає посилання Запорізького відділу щодо неналежного відповідача у справі. Щодо суті позовних вимог, то останній, як сторона договору, не зазначив про виконання договірних зобов`язань, інших обставин у спростування заявлених позовних вимог. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

06.12.2023 від Запорізького відділу комплексного проектування ДП Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор надійшов відзив. Запорізький відділ має правовий статус без права юридичної особи. Таким чином, вважає, що справа не може розглядатися без належного відповідача, оскільки виконання рішення може мати непередбачувані наслідки.

Відзив від Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор до суду не надійшов. Останнім днем строку для подання відзиву було 11.12.2023.

Відповідач заяву з запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3425/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 20.11.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.

21.11.2023 через систему Електронний суд від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3425/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор 24.11.2023 та до електронного кабінету Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор 24.11.2023, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з ненадання відповідачем: Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор відзиву, неповідомлення поважності причин його ненадання, суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Рішення по суті ухвалено судом 17.01.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

25.11.2021 між Запорізьким відділом комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий (виконавець) укладено договір № 11-2021-34528, за умовами якого (пункт 1.1) виконавець зобов`язався за замовленням замовника виконати топографічну зйомку 1:500 (ІV-та кат.) 23 км за адресою об`єкту: Розроблення проектної документації на будівництво автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на ділянці км 502+300 км 526+230 (обхід смт. Запитів), Львівська область (ДК 021:2015:45220000-5-Інженерні та будівельні роботи) (надалі предмет договору).

Згідно п. 3.1 договору, загальна вартість роботи є договірною і складає 215280,00 грн. з ПДВ 20% - 35880,00 грн.

Замовник, відповідно п. 3.2, перед виконанням роботи здійснює авансові платежі в розмірі 50% від вартості робіт, визначеної п. 3.1 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Другий платіж в розмірі 50% від загальної суми договору, в триденний термін після підписання акту виконаних робіт (п. 3.3).

Виконані роботи: інженерно-геодезичні роботи виконавець передає замовнику по акту виконаних робіт в термін, передбачений п. 4.1 (пункт 7.2).

Згідно п. 8.2, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 1% від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно п. 9.1, договір діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

До договору укладено додаток № 1 «Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт».

Згідно платіжної інструкції від 29.11.2021 № 428 Запорізький відділ комплексного проектування перерахував на рахунок позивача 30000,00 грн. та згідно платіжної інструкції від 30.12.2021 № 450 50000,00 грн. авансових платежів.

Позивач виписав відповідні податкові накладні № 24 від 29.11.2021, № 25 від 30.12.2021.

Між позивачем та Запорізьким відділом комплексного проектування був підписаний акт надання послуг № 34528 від 08.12.2022, згідно якого позивачем були виконані наступні роботи (надані такі послуги) на об`єкті за адресою: Розроблення проектної документації на будівництво автомобільної дороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на ділянці км 502+300 км 526+230 (обхід смт. Запитів), Львівська область (ДК 021:2015:45220000-5-Інженерні та будівельні роботи) - топографічна зйомка 1:500 (ІV-та кат.) 23 км, на суму 215280,00 грн. В акті зазначено: доплата з врахуванням авансового платежу: 135280,00 грн.; замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Позивач виписав відповідну податкову накладну № 5 від 08.12.2022.

Згідно платіжної інструкції від 28.12.2022 № 523 Запорізький відділ комплексного проектування перерахував на рахунок позивача 10000,00 грн., згідно платіжної інструкції від 01.03.2023 № 508 перерахував 5000,00 грн.

Таким чином, всього за договором Запорізький відділ комплексного проектування перерахував на рахунок позивача 95000,00 грн.

Позивач, згідно матеріалів справи, надсилав Запорізькому відділу комплексного проектування та ДП - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор претензії щодо сплати наявної заборгованості за договором.

Листом від 25.05.2023 вих. № 15 Запорізький відділ комплексного проектування повідомив позивача про призупинення фінансування на час воєнного стану. Зазначив, що по можливості буде проводити погашення заборгованості.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг (виконання робіт) за договором № 11-2021-34528 від 25.11.2021 на загальну суму 215280,00 грн. Відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 95000,00 грн. Таким чином, заборгованість складає 120280,00 грн.

Відповідач вказаних обставин щодо надання послуг за договором та часткової оплати не заперечив та не спростував.

Щодо неналежного відповідача, про що зазначено у відзиві Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор, суд зазначає, що провадження у цій справі відкрито за позовною заявою до відповідача - Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор в особі Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор.

Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор є юридичною особою, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Згідно нової редакції положення про Запорізький відділ комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (далі ВКП), затвердженого наказом ДП Укрдіпродор від 09.12.2015 № 203, ВКП має право укладати договори (угоди), набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки.

Відповідно ч. 3 ст. 29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Враховуючи, що даний спір виник саме з діяльності Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор, яким було укладено договір № 11-2021-34528 від 25.11.2021, позов був пред`явлений за вибором позивача за місцезнаходженням Запорізького відділу комплексного проектування до Господарського суду Запорізької області.

Відповідач виконання робіт за договором № 11-2021-34528 від 25.11.2021 не заперечив, доказів оплати заборгованості в сумі 120280,00 грн. не надав.

Відповідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 120280,00 грн. основної заборгованості, наявність якоїа підтверджена матеріалами справи.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Позивач нарахував інфляційні втрати на суму боргу 120280,00 грн. за період з березня по липень 2023 включно. За розрахунком позивача, інфляційні втрати за даний період становлять 1175,47 грн., що є арифметично неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено сукупний індекс інфляції: 1.00977277 (сукупний індекс інфляції за цей період становить 1.0241103188). За перерахунком суду, інфляційні втрати становлять 2899,99 грн.

В іншому розрахунок інфляційних втрат зроблений позивачем правильно.

За перерахунком суду, загальна сума інфляційних втрат становить 5736,17 грн. Суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується загальна сума інфляційних втрат у сумі 4008,65 грн.

Оскільки акт надання послуг був підписаний між сторонами договору 08.12.2022, відповідач мав здійснити оплату в строк до 12.12.2022 включно (з урахуванням вихідних днів).

Позивач неправомірно нарахував 3% річних на суму боргу 135280,00 грн. за період з 12.12.2022, оскільки 12.12.2022 було останнім днем виконання зобов`язання з оплати.

3% річних за період з 13.12.2022 по 28.12.2022, згідно розрахунку суду, становить 177,90 грн.

Згідно перерахунку суду, 3% річних на суму боргу 120280,00 грн. за період з 02.03.2023 по 30.08.2023 становить 1799,26 грн. Позивачем визначено 3% річних за вказаний період у сумі 1729,96 грн.

Згідно ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

В іншій частині розрахунок 3% річних зроблений позивачем правильно.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 3% річних у загальній сумі 2556,57 грн. У стягненні 80,42 грн. 3% річних судом відмовляється в зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині. Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем до стягнення заявлено 3% річних в загальній сумі 2636,99 грн. Разом з тим, згідно викладених у позовній заяві розрахунків, загальна сума 3% річних становить: 189,02 грн. + 648,71 грн. + 1729,96 грн. = 2567,69 грн.

Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, відмінність штрафу від пені полягає в тому, що штраф обчислюється з суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання одноразово, а пеня обчислюється за кожний день протягом періоду прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 8.2 договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 1% від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Таким чином, у договорі сторони фактично визначили, що за порушення зобов`язання з оплати наступає відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторонами в договорі не встановлено строку, більшого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивач неправомірно нарахував пеню на суму боргу 135280,00 грн. за період з 12.12.2022, оскільки 12.12.2022 було останнім днем виконання зобов`язання з оплати.

Також, позивачем неправомірно при розрахунку пені застосовано 1% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, оскільки Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За перерахунком суду, зробленим виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, загальна сума пені в межах заявленого позивачем періоду становить 43092,25 грн., яка стягується з відповідача на користь позивача. У стягненні 277740,75 грн. пені судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 2039,25 грн. стягується з відповідача на користь позивача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з оплатою позивачем судового збору у розмірі більшому, ніж визначено Законом України «Про судовий збір» (без застосування коефіцієнту 0,8), сплачена сума судового збору в розмірі 1343,29 грн. буде повернута позивачу з Державного бюджету України ухвалою суду, за наявності відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (просп. Повітрофлотський, буд. 39/1, м. Київ, 03037, код ЄДРПОУ 05416892) в особі Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (вул. Космічна, буд. 123, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 24913294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий (пр. Чорновола, буд. 16Е, кв. 3, м. Львів, 79015, код ЄДРПОУ 43562876) 120280 (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 2556 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 57 коп. 3% річних, 43092 (сорок три тисячі дев`яносто дві) грн. 25 коп. пені, 4008 (чотири тисячі вісім) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 2039 (дві тисячі тридцять дев`ять) грн. 25 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 17 січня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко