Повістка

від 08.02.2024 по справі 908/3425/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/239/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 Справа № 908/3425/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

розглянувши без виклику учасників справи клопотання (вих. № б/н від 18.01.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий про стягнення судових витрат, та матеріали справи № 908/3425/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий (пр. Чорновола, буд. 16Е, кв. 3, м. Львів, 79015)

до відповідача: Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (просп. Повітрофлотський, буд. 39/1, м. Київ, 03037) в особі Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (вул. Космічна, буд. 123, м. Запоріжжя, 69050)

про стягнення 447 758,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.01.2024 у справі № 908/3425/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий задоволені частково. Стягнуто з Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (просп. Повітрофлотський, буд. 39/1, м. Київ, 03037, код ЄДРПОУ 05416892) в особі Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (вул. Космічна, буд. 123, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 24913294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий (пр. Чорновола, буд. 16Е, кв. 3, м. Львів, 79015, код ЄДРПОУ 43562876) 120280 (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 2556 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 57 коп. 3% річних, 43092 (сорок три тисячі дев`яносто дві) грн. 25 коп. пені, 4008 (чотири тисячі вісім) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 2039 (дві тисячі тридцять дев`ять) грн. 25 коп. судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

19.01.2024 від позивача через систему Електронний суд надійшло клопотання (вих. № б/н від 18.01.2024) про стягнення судових витрат. Згідно прохальної частини клопотання просив стягнути з Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор в особі Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.01.2024, клопотання визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 22.01.2024 вказане клопотання залишено без руху.

24.01.2024 через систему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 29.01.2024 клопотання прийнято до розгляду. Встановлено відповідачу строк до 05.02.2024 для подання заперечення на клопотання позивача з доказами, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів позивачу.

У вказаній увалі судом зазначено, що останнім днем строку розгляду даного клопотання є 08.02.2024.

29.01.2024 ухвала доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача: державного підприємства та Запорізького відділу, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми, справа № 908/3425/23 розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, сторони в судове засідання не викликалися, частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначені строки для ухвалення додаткового рішення, судом 08.02.2024 ухвалено додаткове судове рішення в цій справі.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Статтею 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З дотриманням вказаних приписів процесуального законодавства, позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, до якого входять витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Докази щодо понесення таких витрат подані позивачем після ухвалення судового рішення в цій справі протягом п`яти днів.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач заявив про свій намір щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, докази щодо понесення таких витрат були подані в установлений законодавством строк. Судові дебати, враховуючи розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не проводились.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Верховний Суд зазначив, що у рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції" від 26.07.2007).

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Позивачем подано до матеріалів справи копію договору про надання правничої допомоги від 09.11.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий (клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням «Пролекс» (адвокат за договором), предметом якого є зобов`язання адвоката представництва інтересів клієнта, а клієнт, у свою чергу, зобов`язався оплатити надання правничої допомоги та нести фактичні витрат, необхідні для виконання цього договору. Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає у представництві інтересів клієнта в господарських судах України за встановленою підсудністю, іншими третіми особами з питань стягнення заборгованості з Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор в особі Запорізького відділу комплексного проектування за договором від 25.11.2021 № 11-2021-34528 (п. 1 договору). Відповідно до п. 3 договору, сторони погодили виплату клієнтом фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги у Господарському суді Запорізької області в розмірі 15000,00 грн. Відповідно до п. 5 договору сторони погодили, що виплата гонорару (винагороди) здійснюється в наступний спосіб: - 9 500 гривень у строк до 31.12.2023 року; остаточний розрахунок - протягом 10 (десяти) календарних днів з дати ухвалення рішення за позовною заявою, поданою адвокатом в інтересах клієнта на виконання умов цього договору. 29 грудня 2023 року Адвокатським об`єднанням «Пролекс» сформовано

рахунок на оплату 9 500 гривень. Як підтверджується матеріалами справи, 15 січня 2024 позивач здійснив оплату 17000,00 гривень, в тому числі часткову оплату гонорару в розмірі 9500,00 гривень згідно з рахунком від 29.12.2023 року.

18.01.2024 року між Адвокатським об`єднанням «Пролекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут інженерно геодезичних та геологічних вишукувань «Мірничий» підписано акт приймання-передачі наданих послуг, яким сторони засвідчили виконання адвокатом та прийняття позивачем правничої допомоги, що полягала у представництві інтересів клієнта у справі Господарського суду Запорізької області № 908/3425/23 на суму 15000,00 гривень.

У матеріалах справи наявна копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВСР № 1239793 від 09.11.2023, виданого позивачу АО «Пролекс» (адвокат Науменко І.В.), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Науменко І.В.

Адвокатом Науменко І.В. подано до суду детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), в якому зазначено, що адвокатом Науменко І.В., яка діє в складі АО «Пролекс» позивачу надані послуги: 1. Підготовлено та направлено до Господарського суду Запорізької області позовну заяву; 2. Підготовлено та направлено до Господарського суду Запорізької області клопотання про надання до ознайомлення матеріалів, які надійшли у справі № 908/3425/23 за межами підсистеми «Електронний суд»; 3. Підготовлено та подано до Господарського суду Запорізької області відповідь на відзив на позовну заяву; 4. Підготовлено та направлено до Господарського суду Запорізької області клопотання про стягнення судових витрат.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно в кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зазначає, що сторонами в договорі від 09.11.2023 визначено розмір гонорару за надання правничої допомоги в фіксованій сумі 15000,00 грн.

Позовна заява, що надійшла до суду, а також інші процесуальні документи підписані та подавалися через систему «Електронний суд» адвокатом Науменко І.В. Судом не встановлено подання адвокатом необґрунтованих заяв і клопотань. У детальному описі виконаних робіт від 18.01.2024 відображені послуги, які реально надані адвокатом позивачу.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Враховуючи, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий був задоволений частково, суд стягує з відповідача на користь позивача 5692,94 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, клопотання (вих. № б/н від 18.01.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий про стягнення судових витрат задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання (вих. № б/н від 18.01.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (просп. Повітрофлотський, буд. 39/1, м. Київ, 03037, код ЄДРПОУ 05416892) в особі Запорізького відділу комплексного проектування Державного підприємства Українського державного інституту з проектування об`єктів дорожнього господарства Укрдіпродор (вул. Космічна, буд. 123, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 24913294) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут інженерно-геодезичних та геологічних вишукувань Мірничий (пр. Чорновола, буд. 16Е, кв. 3, м. Львів, 79015, код ЄДРПОУ 43562876) 5692 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 94 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 08 лютого 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко