Рішення

від 16.01.2024 по справі 910/9995/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024Справа № 910/9995/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Бізнес Солюшенс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Плюс"

про стягнення 1 073 436,01 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор Бізнес Солюшенс" (далі - ТОВ "Колор Бізнес Солюшенс", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Плюс" (далі - ТОВ "Сфера-Плюс", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 073 436,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору купівлі-продажу № 03 від 26.02.2021 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ "Колор Бізнес Солюшенс" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 719 666,09 грн., пеню у сумі 58 361,96 грн., інфляційні втрати у сумі 253 292,71 грн., 3 % річних у сумі 42 115,25 грн., що разом становить 1 073 436,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2023 було повернуто без розгляду заяву ТОВ "Колор Бізнес Солюшенс" про забезпечення позову, викладену у прохальній частині позовної заяви.

Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що з огляду на пред`явлену відповідачу претензію від свого контрагента - ТОВ "Мультівак Україна" про брак продукції (що була придбана у позивача), ТОВ "Сфера-Плюс" провело експертні дослідження цієї продукції, якими було встановлено її неякісні характеристики. У зв`язку з чим відповідач сплатив ТОВ "Мультівак Україна" вартість забракованої продукції, давальницької сировини та збитки кінцевого покупця такої продукції (ТОВ "Алан") у загальній сумі 495 478,74 грн., які позивач, за результатами переговорів з відповідачем, зобов`язався частково відшкодувати (однак, кінцева сума сторонами узгоджена не була). У свою чергу відповідач, за вирахування сплачених ТОВ "Мультівак Україна" коштів, визнає борг перед позивачем на суму 224 178,35 грн. (719 666,09 грн. - 495 478,74 грн.).

28.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній проти доводів відповідача заперечив, вважав їх необґрунтованими.

04.09.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, а 14.09.2023 від позивача надійшли письмові пояснення, у яких останні виклали свої доводи та заперечення по суті позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ "Сфера-Плюс" до ТОВ "Колор Бізнес Солюшенс" про стягнення 495 478,74 грн. та припинення зобов`язання на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Також відповідач заявив клопотання про витребування від позивача документів, що підтверджують закупівлю позивачем фарб у швейцарській фірми "Rotoflex AG". Проте, оскільки до заявленого ТОВ "Сфера-Плюс" клопотання про витребування відповідачем доказів не було додано належних доказів вжиття заявником заходів, направлених на самостійне отримання цих доказів, як це передбачено ст. 81 ГПК України, тому суд вирішив, що підстав для задоволення заявленого клопотання немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив та інші заяви по суті справи, а також додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2021 між ТОВ "Колор Бізнес Солюшенс" (продавець) та ТОВ "Сфера-Плюс" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 03 (далі - договір купівлі-продажу). Відповідно до умов цього договору продавець зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1).

Найменування товару - допоміжні поліграфічні матеріали, друкарські фарби та лаки (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору асортимент та кількість товару, що постачається, визначається у рахунках та видаткових накладних, що є невід`ємною частиною договору.

Постачання продукції відбувається окремими партіями та в обсягах та термін, погоджений продавцем і покупцем згідно замовлень (п. 2.3 договору).

Покупець та продавець узгоджують кожне замовлення наступним чином: покупець передає по факсу або електронною поштою замовлення в якому вказано найменування, артикул, кількість та бажаний термін постачання не менше, ніж 30 календарних днів. У 2-денний строк з моменту отримання замовлення продавець повинен повідомити покупця по факсу або електронною поштою про прийняття або неприйняття замовлення до виконання та про дату постачання (п. 4.1 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах FCA, склад продавця: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 27, згідно Інкотермс 2000 (п. 4.2 договору).

Разом з кожною партією товару продавець передає покупцю один оригінальний примірник видаткової накладної, рахунку-фактури та один оригінальний примірник податкової накладної на таку партію товару. У свою чергу покупець зобов`язується надати продавцю належним чином оформлену довіреність на особу, що уповноважена покупцем приймати товар та підписувати документи, що засвідчують приймання-передачу товару (п. 4.3 договору).

Датою поставки є дата передачі товару покупцю, зазначена у видатковій накладній на товар, що підписана представниками сторін (п. 4.4 договору).

Загальна сума договору складає загальну вартість товару, поставленого в строк дії цього договору на підставі видаткових накладних (п. 5.1 договору).

Покупець зобов`язаний здійснити оплату кожної окремої поставленої партії товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати поставки товару, якщо інші умови оплати окремої партії товару не погоджено сторонами в додатках до даного договору (п. 5.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору приймання-передача товару здійснюється за місцем розташування складу продавця.

Приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється уповноваженими представниками сторін в день фактичної передачі товару та й порядку, що визначається чинним законодавством України (п. 6.2 договору).

Приймання-передача товару за кількістю оформляється видатковими накладними, які підтверджують кількість, комплектність товару. Видаткові накладні підписуються представниками сторін (п. 6.3 договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов`язання за вказаним договором поставив відповідачу обумовлений сторонами товар на загальну суму 958 695,30 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними ВН № 124 від 16.04.2021, ВН № 143 від 06.05.2021, ВН № 152 від 14.05.2021, ВН № 166 від 25.05.2021, ВН № 173 від 27.05.2021, ВН № 200 від 15.06.2021, ВН № 208 від 18.06.2021, ВН № 275 від 05.08.2021, ВН № 324 від 03.09.2021, ВН № 350 від 17.09.2021.

Однак, відповідач, зі свого боку, зобов`язання з оплати поставленого товару у порядку, визначеному договором, виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - на суму 160 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Отже, у відповідача за договором поставки купівлі-продажу № 03 від 26.02.2021 виникла заборгованість у сумі 719 666,09 грн. (958 695,30 грн. - 160 000,00 грн.).

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що позивачем товар був поставлений неналежної якості, у зв`язку з чим контрагентом відповідача - ТОВ "Мультівак Україна" були висунуті відповідні претензії щодо браку продукції - розшарування виготовленого пакувального матеріалу, а відповідачем замовлені відповідні експертні дослідження стосовно якості товару, за результатами яких було встановлено недостатність адгезії фарби, що спричинило розшарування плівки.

Розглянувши такі доводи відповідача, суд врахував наступне.

Згідно зі ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Згідно зі ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Також у п. 6.4 договору поставки сторони домовились, що у разі виявлення прихованих недоліків покупець зобов`язаний протягом 48 годин направити продавцю повідомлення про виклик представника продавця для участі в дослідженні якості поставленого товару і підписання документів, пов`язаних з визначенням якості поставленого товару. Повідомлення має бути направлено продавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також, в разі необхідності, додатково направлено будь-яким іншим зручним для покупця способом (електронною поштою на адресу, вказану в цьому договорі, факсом, нарочним та інше). Представник продавця зобов`язаний з`явитись не пізніше ніж у триденний термін після отримання відповідного виклику покупця. У разі неявки повноважного представника продавця у встановлений термін перевірка якості товару та складання актів про відбір зразків і про приховані недоліки проводиться за участю представника будь-якого іншого підприємства/третьої сторони, при цьому сторони визнають, що дані акти будуть доказом поставки товару неналежної якості та є обов`язковими для продавця.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, у період з квітня по вересень 2021 позивачем була поставлена продукція на загальну суму 958 695,30 грн., про що свідчать підписані обома сторонами видаткові накладні, частина якої була оплачена відповідачем.

У відзиві відповідач вказує, що у червні 2021 до нього надійшла претензія ТОВ "Мультівак Україна" № 71 від 25.08.2021, у зв`язку з чим відповідачем були замовлені експертні дослідження у лабораторіях Novacote - coim (висновок від 05.08.2021) Henkel (висновок від 10.06.2021).

Проте, як вже вказувалось, у разі виявлення недоліків продукції покупець зобов`язаний був протягом 48 годин направити продавцю повідомлення про виклик для участі в дослідженні якості поставленого товару і підписанні документів, пов`язаних з визначенням якості поставленого товару. У матеріалах справи відсутнє таке повідомлення про виклик представника позивача для участі у відповідному дослідженні, при цьому, лише після отримання висновків експертних лабораторій відповідач повідомив позивача про неякісну продукцію.

Крім того, у матеріалах даної справи відсутні результати експертних досліджень Novacote - coim від 05.08.2021 та Henkel від 10.06.2021, а тому суду неможливо зробити висновок, що експертами досліджувались саме та продукція, що була предметом видаткових накладних ВН № 124 від 16.04.2021, ВН № 143 від 06.05.2021, ВН № 152 від 14.05.2021, ВН № 166 від 25.05.2021, ВН № 173 від 27.05.2021, ВН № 200 від 15.06.2021, ВН № 208 від 18.06.2021, ВН № 275 від 05.08.2021, ВН № 324 від 03.09.2021, ВН № 350 від 17.09.2021, постачальником за якими виступав позивач.

Окремо слід зазначити щодо вимоги контрагента відповідача - ТОВ "Мультівак Україна" від 25.08.2021, яку суд вважає неналежним доказом підтвердження поставки позивачем неякісного товару, оскільки, з даною вимогою третя особа звернулась до відповідача 27.08.2021, у той час, як експертні дослідження, на які посилається відповідач, були проведені 10.06.2021 та 05.08.2021, тобто раніше, ніж ТОВ "Мультівак Україна" повідомив про брак товару.

Крім того, сплата відповідачем за вимогою ТОВ "Мультівак Україна" забракованої продукції, вартості давальницької сировини та збитків кінцевого покупця у загальній сумі 495 478,74 грн. була вчинена відповідачем на власний розсуд, без узгодження такої сплати з позивачем.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до положення частини 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Сторонами договору встановлений строк (термін) виконання зобов`язання (оплата товару), а саме п. 5.4. договору встановлено, що Покупець зобов`язаний здійснити оплату кожної окремої поставленої партії товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати поставки товару, якщо інші умови оплати окремої партії товару не погоджено сторонами в додатках до даного договору.

Доказів оплати кожної окремої поставленої партії товару в строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати поставки товару матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Строк оплати, є таким, що настав.

Факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 719 666,09 грн. доведений суду належним чином.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував свого обов`язку сплатити належним чином вартість поставленого товару за договором купівлі-продажу № 03 від 26.02.2021 у повному обсязі.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 719 666,09 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач також просив стягнути з відповідача пеню у сумі 58 361,96 грн. за період з 16.05.2021 по 16.11.2021 за прострочення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 8.2 договору покупець за прострочення терміну оплати сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, суд, перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми штрафних санкцій відповідно до наведених положень закону та договору, вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 58 066,21 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки нарахування пені здійснюється на наступний день, після того, як мала б бути здійснена відповідачем оплата за поставлений товар - з 17.05.2021.

Також за порушення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 253 292,71 грн. та 3 % річних у сумі 42 115,25 грн. за період з 16.05.2021 по 27.04.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 253 292,71 грн. інфляційних втрат за період з червня 2021 по березень 2023, підлягає задоволенню в заявленій Позивачем сумі.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що Позивачем невірно здійснено розрахунок 3 % річних, а саме Позивачем помилково здійснено розрахунок не на наступний день, після того, як мала б бути здійснена відповідачем оплата за поставлений товар - з 17.05.2021.

У зв`язку з чим, за перерахунком суду підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 42 056,10 грн. за період з 17.05.2021 по 27.04.2023 (711 днів), тобто, у меншій сумі, ніж просить позивач. В решті частині вимоги про стягнення 59,15грн. - 3% річних слід відмовити.

Відтак, суд за наслідками розгляду справи дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, та відповідно задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 231, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Бізнес Солюшенс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Плюс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сфера-Плюс" (02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 9, літ. А, офіс 369, ідентифікаційний код 32824011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор Бізнес Солюшенс" (04073, місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 27, ідентифікаційний код 37949933) основний борг у сумі 719 666 (сімсот дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 09 коп., пеню у сумі 58 066 (п`ятдесят вісім тисяч шістдесят шість) грн. 21 коп., інфляційні втрати у сумі 253 292 (двісті п`ятдесят три тисячі двісті дев`яносто дві) грн. 71 коп., 3 % річних у сумі 42 056 (сорок дві тисячі п`ятдесят шість) грн. 10 коп. та судовий збір у сумі 16 096 (шістнадцять тисяч дев`яносто шість) грн. 23 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 16 січня 2024 року.

Суддя Борисенко І. І.