Ухвала

від 17.01.2024 по справі 916/1824/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/1824/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

на рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2023 та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2023,

за позовом керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

Південного офісу Держаудитслужби,

Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області,

відділу освіти Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія"

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 267 302,22 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія", відповідач, скаржник) звернулося 01.01.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: повністю скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2023 у справі № 916/1824/23; скасувати рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2023 у цій справі в частині позовних вимог про визнання додаткових угод недійсними, які було задоволено та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні названих вимог.

За результатом розгляду матеріалів касаційної скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються.

З тексту касаційної скарги вбачається, що скаржником оскаржується постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2023 у справі № 916/1824/23. Натомість згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2023 у справі № 916/1824/23 - відсутня.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, при цьому, оскаржуючи судовий акт апеляційної інстанції, відповідач зазначає про неіснуючий текст судового рішення, то зміст касаційної скарги, поданої ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" від 01.01.2024, щодо оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції, підлягає уточненню, шляхом усунення недоліків касаційної скарги.

Крім того, предметом касаційної скарги є рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження спірних судових актів ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України (вказує на невідповідність висновків спірної постанови, сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, щодо змісту статті 23 Закону України "Про прокуратуру", частин першої та четвертої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" та частин третьої та четвертої статті 53 ГПК України, викладеній в постановах: Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 21.12.2018 у справі № 922/901/17; від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20; постановах Верховного Суду: від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17; від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17; від 15.09.2020 у справі № 906/282/19; від 09.02.2021 у справі № 910/13730/19; від 13.04.2021 у справі № 906/756/20; від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21; від 31.08.2022 у справі № 924/1996/21; від 13.09.2022 у справі № 918/1222/21). Другою підставою касаційного оскарження спірних судових актів скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування: статті 217 Цивільного кодексу України; пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах). Зазначені підстави узгоджуються з вимогами касаційної скарги про скасування спірних судових актів та ухваленням нового рішення у справі.

Крім того, скаржник вказує на унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, через недослідження судами зібраних у справі доказів - третя підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України.

Однак підстава 3 (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України) для звернення із касаційною скаргою є необґрунтованою та взаємонеузгодженою стосовно вимог про скасування судових актів з ухваленням нового рішення у справі. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження, які підлягають усуненню.

Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" на рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2023 зі справи № 916/1824/23 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк