УХВАЛА
17 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/963/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" (далі- Товариство)
на рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023,
додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023
за позовом Товариства
до Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації
про стягнення 28 205 334,57 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - виробничо-комерційна фірма "Урарту",
ВСТАНОВИВ:
Товариство 02.01.202 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 906/963/20 в частині відмови у стягненні боргу у розмірі 7 441 762, 94 грн, а справу у відповідній частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Водночас у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс; у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX та від 19.10.2023 № 3424-IX) у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, згідно з приписами статті 6 ГПК України: суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац перший та другий частини шостої в редакції Закону від 19.10.2023 № 3424-IX ).
Тобто, Товариство як юридична особа згідно з наведеними приписами цього Кодексу, зобов`язане зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Однак, при зверненні з касаційною скаргою Товариство не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, що також підтверджується інформацією, отриманою на запит уповноваженого працівника Суду та сформованою засобами підсистеми "Електронний суд", згідно з якою Товариство (ЄДРПОУ: 41938723) не має зареєстрованого кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, що з огляду на приписи частини другої статті 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Крім того, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Як свідчить зміст касаційної скарги, скаржник просить також скасувати додаткове рішення господарського суду від 14.07.2023, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у цій справі, проте у касаційній скарзі не обґрунтовано та не зазначено жодної з передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Окрім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак до касаційної скарги не додано жодних доказів надіслання її копії іншим сторонам у справі у визначеному частиною сьомою статті 42 ГПК України порядку ні в електронній формі, ані в паперовій формі листом з описом вкладення.
Неповідомлення учасника справи в установленому процесуальним законом порядку про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права з посиланням на визначену відповідним пунктом частини другої статті 287 ГПК України підставу для касаційного оскарження касаційного оскарження додаткового рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у цій справі;
- надати докази надіслання копії цієї касаційної скарги іншим сторонам у цій справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
З огляду на залишення касаційної скарги без руху клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без вирішення до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" на рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 906/963/20 залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 18.01.2024 |
Номер документу | 116358283 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Булгакова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні