Ухвала

від 17.01.2024 по справі 906/963/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/963/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (далі- Департамент)

на рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023,

додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор"

до Департаменту

про стягнення 28 205 334,57 грн,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - виробничо-комерційна фірма "Урарту",

ВСТАНОВИВ:

Департамент 29.12.2023 (згідно з поштовою відміткою на конверті та через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 в частині задоволення позову та стягнення витрат на послуги адвоката, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 в частині відмови у задоволенні заяви Департаменту про розподіл судових витрат та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 906/963/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Як свідчить зміст касаційної скарги, як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Однак у поданій касаційній скарзі скаржник, посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, зазначає про порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України, проте без конкретизації того, яке саме процесуальне порушення (конкретний пункт) з передбачених частиною третьою вказаної норми підстав, призвело до прийняття незаконного рішення у цій справі.

Разом з тим у касаційній скарзі скаржник просить також скасувати додаткове рішення господарського суду від 14.07.2023, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у цій справі, проте скарга не містить обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та посилання на жодну з передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі.

З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Департаменту необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- уточнити наведену скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та конкретизувати яке саме процесуальне порушення з передбачених частиною третьої статті 310 названого Кодексу (зазначити пункт/пункти) призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі, а також обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права з посиланням на визначену відповідним пунктом частини другої статті 287 ГПК України підставу для касаційного оскарження додаткового рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у цій справі.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 906/963/20 залишити без руху.

2. Надати Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова