УХВАЛА
17 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 906/963/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (далі- Департамент)
на рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023,
додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський Автодор"
до Департаменту
про стягнення 28 205 334,57 грн,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - виробничо-комерційна фірма "Урарту",
ВСТАНОВИВ:
Департамент 29.12.2023 (згідно з поштовою відміткою на конверті та через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023 в частині задоволення позову та стягнення витрат на послуги адвоката, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 в частині відмови у задоволенні заяви Департаменту про розподіл судових витрат та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 906/963/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Як свідчить зміст касаційної скарги, як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
При цьому оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Однак у поданій касаційній скарзі скаржник, посилаючись на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, зазначає про порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України, проте без конкретизації того, яке саме процесуальне порушення (конкретний пункт) з передбачених частиною третьою вказаної норми підстав, призвело до прийняття незаконного рішення у цій справі.
Разом з тим у касаційній скарзі скаржник просить також скасувати додаткове рішення господарського суду від 14.07.2023, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у цій справі, проте скарга не містить обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та посилання на жодну з передбачених частиною другою статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Департаменту необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- уточнити наведену скаржником підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України та конкретизувати яке саме процесуальне порушення з передбачених частиною третьої статті 310 названого Кодексу (зазначити пункт/пункти) призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі, а також обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права з посиланням на визначену відповідним пунктом частини другої статті 287 ГПК України підставу для касаційного оскарження додаткового рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 у цій справі.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації на рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2023, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 14.07.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 906/963/20 залишити без руху.
2. Надати Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 18.01.2024 |
Номер документу | 116358284 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Булгакова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні