Постанова

від 16.01.2024 по справі 564/1977/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року

м. Рівне

Справа № 564/1977/22

Провадження № 22-ц/4815/93/24

Головуючий у Костопільському районному суді

Рівненської області: суддя Олійник П.В.

Рішення суду першої інстанції ухвалено

(вступна і резолютивна частини) о 12 год. 15 хв.

17 жовтня 2023 року

у м. Костопіль Рівненської області

Дата складання повного тексту рішення: 26 жовтня 2023 року

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач1: ОСОБА_2 ;

відповідач2: ОСОБА_3 ;

відповідач3: ОСОБА_4 ;

відповідач4: ОСОБА_5 ;

відповідач5: ОСОБА_6 ;

відповідач6: ОСОБА_7 ;

відповідач7: ОСОБА_8 ;

відповідач8: ОСОБА_9 ;

відповідач9: ОСОБА_10 ;

відповідач10: ОСОБА_11 ;

відповідач11: ОСОБА_12 ;

відповідач12: ОСОБА_13 ;

відповідач13: ОСОБА_14 ;

відповідач14: ОСОБА_15 ;

відповідач15: ОСОБА_16 ;

відповідач16: ОСОБА_17 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

-Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

-ОСОБА_18 ;

-ОСОБА_19 ;

за участі: ОСОБА_1 та її представника адвоката Оніщука Святослава Петровича; ОСОБА_15 і його представника адвоката Грозіка Івана Івановича; ОСОБА_10 ; ОСОБА_12 ; представника ОСОБА_18 і ОСОБА_19 адвоката Артерчук Лілії Володимирівни;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; про визнання недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв колишніх членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес", яке оформлене протоколом №7 від 26 червня 2022 року,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" (далі ПСП "Прогрес"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; про визнання недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв колишніх членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" (далі КСП "Прогрес"), яке оформлене протоколом №7 від 26 червня 2022 року.

Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що вона є власником майнового паю члена КСП Прогрес, яке до ліквідації розташовувалося у с. Дюксин Рівненського (колишній Костопільський) району Рівненської області, що підтверджується майновим сертифікатом серія РВ №00251 від 17 серпня 2016 року. 26 червня 2022 року відбулися збори співвласників майнових паїв колишніх членів КСП Прогрес, результати яких оформлені протоколом №7 від того ж дня. Рішенням зборів було передано майно окремим громадянам, а саме вирішено виділити ОСОБА_18 шляхом викупу майнових сертифікатів приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_1 , рік вводу в експлуатацію 1980, залишковою вартістю 60 000,00 грн., площею 1693,4 м2 та приміщення зерноскладу за адресою: АДРЕСА_2 , рік вводу в експлуатацію 1980, залишковою вартістю 57 557,00 грн, загальною площею 1 270 м2. Також виділено ОСОБА_19 шляхом викупу майнових сертифікатів приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_3 , рік вводу в експлутацію 1981, залишковою вартістю 60 000, 00 грн., загальною площею 1 699,7 м2 та приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_4 , рік вводу в експлутацію 1981, залишковою вартістю 60 000, 00 грн., загальною площею 1690,5 м2.

Вважає, що оспорюване рішення зборів співвласників майнових паїв колишніх членів КСП Прогрес, яке оформлене протоколом №7 від 26 червня 2022 року, прийняте за відсутністю кворуму. Вона як власник паю разом із переважною більшістю решти співвласників жодним чином завчасно не були повідомлені про скликання зборів, вона не брала в них участі, а тому її інтереси грубо порушені.

Рішенням Костопільського районного суду від 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в позові до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне сільськогосподарське підприємство "Прогрес" (далі ПСП "Прогрес"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; про визнання недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв колишніх членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" (далі КСП "Прогрес"), яке оформлене протоколом №7 від 26 червня 2022 року.

Скасовано заходизабезпечення позову,застосовані ухвалоюКостопільського районногосуду від12жовтня 2022року усправі №564/1977/22,а самена: приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_1 , рік вводу в експлуатацію 1980, залишковою вартістю 60 000,00 грн., площею 1693,4 м2 ; приміщення зерноскладу за адресою: АДРЕСА_2 , рік вводу в експлуатацію 1980, залишковою вартістю 57 557,00 грн., загальною площею 1270 м2; приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_3 , рік вводу в експлуатацію 1981, залишковою вартістю 60 000,00 грн., загальною площею 1 699,7 м2; приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_4 , рік вводу в експлуатацію 1981, залишковою вартістю 60 000,00 грн., загальною площею 1 690,5 м2.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим внаслідок неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.

На її обґрунтування зазначалося про помилковість висновку суду щодо недоведеності позивачем своїх вимог, оскільки не підтверджено, яким чином оспорюваним рішенням зборів співвласників майнових паїв порушено її права та інтереси.

Вважає, що сама по собі відсутність нових свідоцтв, виданих на її ім`я, в жодному разі не свідчить про недоведеність правомірності набуття у власність майнових паїв з визначеною часткою в пайовому фонді КСП "Прогрес" за обставин, коли ніхто не довів протилежного. Вона набула право власності на майновий пай члена КСП "Прогрес" у спосіб укладення 06 лютого 2014 року договору купівлі-продажу зі своєю матір`ю, що засвідчено новим сертифікатом серії РВ №00292 від 01 вересня 2014 року, копію якого подано до суду відповідно до заяви про подання доказів від 24 квітня 2023 року. Натомість даний сертифікат та заява про подання доказів від 24 квітня 2023 року судом прийняті не були, а причина їх відхилення ним не наведена.

Заявник зауважувала, що новою обставиною, яку слід встановити апеляційному суду, є порушення рішенням зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП "Прогрес", що оформлене протоколом №7 від 26 червня 2022 року, її прав та інтересів. Тому звертала увагу на додатки до заяви про подання доказів від 24 квітня 2023 року, а саме копію майнового сертифіката серії РВ №00292 від 01 вересня 2014 року і копію договору купівлі-продажу майнового паю від 06 лютого 2014 року.

З наведених міркувань просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов, визнавши недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв колишніх членів КСП "Прогрес", що оформлене протоколом №7 від 26 червня 2022 року.

Відзиви на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подавалися, хоча про таке право їм було роз`яснено ухвалою Рівненського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Як з`ясовано судом, 26 червня 2022 року відбулися збори співвласників майнових паїв, що знаходяться в єдиному цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю колишніх членів КСП Прогрес, які оформлені протоколом №7, та вирішено виділити ОСОБА_18 шляхом викупу майнових сертифікатів приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_1 , рік вводу в експлуатацію 1980, залишковою вартістю 60 000,00 грн., площею 1 693,4 м2 та приміщення зерноскладу за адресою АДРЕСА_2 , рік вводу в експлуатацію 1980, залишковою вартістю 57 557,00 грн, загальною площею 1 270 м2. Також виділено ОСОБА_19 шляхом викупу майнових сертифікатів приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_3 , рік вводу в експлутацію 1981, залишковою вартістю 60 000, 00 грн., загальною площею 1699,7 м2 та приміщення телятника за адресою: АДРЕСА_4 , рік вводу в експлутацію 1981, залишковою вартістю 60 000, 00 грн., загальною площею 1 690,5 м2.

Вважаючи, що її суб`єктивні цивільні права порушені відповідачами внаслідок відсутності кворуму загальних зборів, у жовтні 2022 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про визнання недійсним рішення зборів співвласників майнових паїв колишніх членів Колективного сільськогосподарського підприємства "Прогрес" (далі КСП "Прогрес"), яке оформлене протоколом №7 від 26 червня 2022 рок, в подальшому залучивши до участі у справі ПСП "Прогрес", ОСОБА_18 , ОСОБА_19 як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності належних і допустимих доказів, які вказували би на порушення суб`єктивних цивільних прав позивача та необхідність їх судового захисту.

Оскільки ОСОБА_1 17 серпня 2016 року отримала в натурі у рахунок належного їй паю будинок тваринника залишковою вартістю 96 315 гривень на суму свого майнового паю у розмірі 49 920 гривень, що нею не заперечується і підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, тому вона припинила бути співвласником майнових паїв.

Щодо представлених позивачем копій свідоцтв на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства і договорів купівлі-продажу цих сертифікатів, то суд зазначив про неподання нею нових свідоцтв про право власності на майновий пай на ім`я ОСОБА_1 , що свідчило би про правомірність набуття у власність майнових паїв з визначеною часткою в пайовому фонді КСП "Прогрес". Натомість на час вирішення спірних правовідносин докази про це в матеріалах справи відсутні.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Згідно вимог ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Відповідно до порядку, визначеному наказом Міністерства аграрної політики України №16 від 07 лютого 2001 року «Про затвердження Рекомендацій щодо проведення загальних зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства», організаторами проведення зборів співвласників майнових паїв має бути опубліковане оголошення із вказанням дати, часу місця проведення зборів із зазначенням порядку денного.

При цьому на перших зборах має бути визначено, що збори

співвласників є правомочними за умови присутності на них не менше

двох третин співвласників і рішення приймаються більшістю голосів,

представлених на зборах співвласників.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 (62/2001) «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» забезпечено вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У пункті 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України 28 лютого 2001 року №177, передбачено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Отже, вказані норми передбачають можливість укладати договори відчуження майнового паю й, відповідно, за поданням особою відповідних документів орган місцевого самоврядування після їх отримання має видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 567/862/19.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Натомість до матеріалів справи не додано доказів, а саме нових свідоцтв про право власності на майновий пай на ім`я позивача, про те, що ОСОБА_1 правомірно набула у власність майнові паї з визначено часткою в пайовому фонді КСП Прогрес на підставі договорів, укладених між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .

Судом встановлено, що станом на день прийняття оспорюваного рішення співвласниками майнових паїв позивач не була таким співвласником, адже свій майновий сертифікат використала.

Так, ОСОБА_1 була власником майнового паю члена КСП Прогрес, що підтверджується майновим сертифікатом серії РВ №00251 від 17.08.2016 року, загальна вартість майнового фонду підприємства на 22 серпня 2002 року становить 157 6349 грн., частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 49 920 грн.

З акту прийому - передачі від 17 серпня 2016 року видно, що позивач 17 серпня 2016 року в рахунок свого паю отримала будинок тваринника залишковою вартістю 96 315, 00 грн., на суму свого майнового паю в розмірі 49 920 грн., що складало 52% від вартості отриманого майна.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 14 листопада 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення, будинок тваринника, що за адресою: АДРЕСА_5 .

Отже, позивач, отримавши 17 серпня 2016 року майно в натурі, припинила своє право на майновий пай.

Також під час розгляду справи нею до матеріалів справи долучено свідоцтва на право власності на майновий пай члена КСП "Прогрес", які видані на ім`я: ОСОБА_20 серії РІ-Х №156 від 07.04.2003; ОСОБА_21 серія РІ-Х №210 від 10.04.2003; ОСОБА_23 серії РІ-Х №130 від 02 .04.2002 та договори купівлі-продажу вказаних сертифікатів від: 15.05.2005; 15.05.2005; 07.07.2022.

Натомість нове свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), як це передбачено пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України 28 лютого 2001 року №177, ОСОБА_1 не видавалося. Тому підстав виникнення відповідного цивільного права у встановленому процесуальним законом порядку нею підтверджено не було.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Крім того, у статтях 7-9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

За загальним правилом, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст. 358 ЦК України).

Згідно зпунктом 2.5Рекомендацій щодопорядку здійсненняправа спільноїчасткової власностівласниками майновихпаїв колишніхколективних сільськогосподарськихпідприємств,затверджених наказомМіністерства аграрноїполітики Українивід 20травня 2008року №315,рішення загальнихзборів співвласниківприймається зазгодою неменш як2/3співвласників,крім рішеньщодо відчуженнямайна тавиділення внатурі часткиз майна,які приймаютьсяодностайно (постановаВерховного Судувід 28жовтня 2019року усправі №148/722/16-ц (провадження № 61-24530св18)).

Між тим, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої вимоги недодержанням кворуму при проведенні зборів співвласників майнових паїв, при пред`явленні позову та в судовому засіданні не надала будь-яких доказів про ці обставини. При цьому не змогла вказати загальну кількість співвласників майнових паїв, співвласників, які були присутні на зборах, а також, хто з присутніх голосував, а хто утримався.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягала позивач, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування копії майнового сертифіката серії РВ №00292 від 01 вересня 2014 року та копії договору купівлі-продажу майнового паю від 06 лютого 2014 року, які були долучені заявником до заяви про подання доказів від 24 квітня 2023 року, то з ними погодитися не можна.

Так, при обґрунтуванні позову ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником майнового паю члена КСП "Прогрес", яке до ліквідації розташовувалося у с. Дюксин Рівненського (колишній Костопільський) району Рівненської області, що підтверджується майновим сертифікатом серії РВ №00251 від 17 серпня 2016 року. Іншими доказами обставини її членства у КСП "Прогрес" вона не підтверджувала, на них у позовній заяві не покликалася, а про зміну предмета чи підстав позову не клопотала.

Предметом доказуванняєобставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що докази, які збираються або подаються сторонами (показання свідків, письмові чи речові докази), повинні стосуватися суті спору (предмета та підстав позову). Тому, вирішуючи питання про виклик свідків, в усіх випадках потрібно вимагати від сторін пояснення, які саме обставини вони можуть підтвердити. Це ж стосується й вирішення питання про витребування інших доказів (письмових, речових). Суд не має приймати доказів, які не стосуються справи і предмета доказування; одержаних з порушенням порядку, встановленого законом, або доказів, якими не можуть бути підтверджені певні обставини справи.

Отже, предметом доказування є:

- обставини,якіобґрунтовують вимогипозивача(підстава позову);

- обставини, які обґрунтовують заперечення відповідача (підстава заперечення);

- інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 7 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Разом з тим копію сертифіката серії РВ №00292 від 01 вересня 2014 року ОСОБА_1 подано 28 квітня 2023 року лише після п`ятого судового засідання у справі, що проводилося у порядку спрощеного позовного провадження. Тому з цих міркувань наведені нею обставини, які вважала поважними причинами пропуску подання доказів, - заперечення ОСОБА_10 проти належності майнового права на пайовий фонд КСП "Прогрес" суд обґрунтовано відхилив.

Поготів, позивачем подано копію сертифіката майнового сертифіката серії РВ №00292 від 01 вересня 2014 року та копію договору купівлі-продажу майнового паю від 06 лютого 2014 року з посиланням на те, що оригінал документа з невідомих причин знаходиться у ОСОБА_10 , який заперечував проти цієї обставини. При цьому ОСОБА_10 у засіданні апеляційного суду пояснив, що він був відповідальним за видачу і обмін майнових сертифікатів. Сертифікат серії РВ №00292 від 01 вересня 2014 року, на який покликається позивач, вона обміняла на свідоцтво на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), за яким в подальшому в рахунок свого паю отримала будинок тваринника.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 6 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власності ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Решті аргументам апеляційної скарги суд попередньої інстанції дав об`єктивну та переконливу оцінку, з чим погоджується і апеляційний суд, відхиляючи їх.

У справі"Рябихпроти Росії"(заява№52854/99,рішення від24липня 2003року)Європейський судз правлюдини зазначив,що правона справедливийсудовий розгляд,гарантоване ст.6§ ІКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень.

Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

З огляду на правила ст. 141 ЦПК України внаслідок відхилення апеляційної скарги понесені заявником судові витрати йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 17 жовтня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено: 16.01.2024

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

С.С.Шимків