Рішення

від 09.01.2024 по справі 240/26372/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/26372/23

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Мельниченко В.В.,

за участю: представника позивача - Панченко М.О.,

представника відповідача - Кінзерська Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Пролісок Агро 2016" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фермерське господарство "Пролісок Агро 2016" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №000128260710 від 07.07.2023 року про застосування фінансових санкцій.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Судове засідання у справі, призначене на 05.10.2023 року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача.

Ухвалою суду від 06.10.2023 року задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 07.11.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника Позивача для надання додаткового часу для подання відповіді на відзив.

Судове засідання у справі, призначене на 13.11.2023 року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Відповідача.

Ухвалою суду від 21.11.2023 року задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 04.12.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника Позивача для надання додаткового часу для подання додаткових пояснень

Судове засідання у справі, призначене на 14.12.2023 року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідного клопотання представником Позивача.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представник Позивача, Фермерського господарства "Пролісок Агро 2016", позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що Відповідачем в період 17.05.2023 року по 25.05.2023 року була проведена документальна позапланова перевірка платника з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Фабрика органічних добрив" за жовтень 2019року. Вважає, що за результатами такої перевірки Відповідачем безпідставно було зроблено висновок про нереальність таких господарських операцій і, як наслідок, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення

На думку представника Позивача, окремі недоліки первинних документів бухгалтерського обліку не можуть бути підставою для не визнання господарської операції. Такі недоліки в документах за ініціативою платника уже усунено.

Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, в судовому засіданні проти позову заперечила і пояснила, що за результатами проведеної документальної перевірки, проведеної ще в 2021році, було встановлено безпідставність віднесення платником за листопад 2019 року до свого податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені за, ніби-то, придбану суміш органічну (послід курячий підсушений) у ТОВ "Фабрика органічних добрив" у жовтні 2019 року. В ході тієї перевірки платнику направлявся запит від 25.08.2021 року про надання первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження вказаної господарської операції. На такий запит не було надано жодних документів, що стало підставою для висновку про відсутність підстав у платника для декларування податкового кредиту з цього податку в листопаді 2019 року на загальну суму 160000,00 грн. та складання відповідного акту перевірки від 07.09.2021 року.

Такий акт перевірки був вручений платнику 14.09.2021 року, але заперечення на такий акт перевірки платником було подано лише 12.10.2021 року, тобто з пропуском 10 денного строку. І лише до таких заперечень платником було долучено окремі документи бухгалтерського обліку, які не підлягають врахуванню так як подані з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до рішення ДПС України від 26.08.2022року уповноваженими особами Головного управління ДПС у Житомирській області в порядку контролю була проведена позапланова перевірки платника з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Фабрика органічних добрив" за жовтень 2019року. В ході такої перевірки була встановлено відсутність підстав у платника для декларування податкового кредиту з цього податку в листопаді 2019 року на загальну суму 160000,00 грн. у взаємовідносинах з ТОВ "Фабрика органічних добрив" за жовтень 2019року. Таке порушення правомірно стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення про збільшення платнику грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 160000,00 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 40000,00грн.

На думку представника Відповідача, у вже поданих Позивачем до позову документах податкового кодексу наявні протиріччя та неузгодженості, які не можуть підтвердити реальність такої господарської операції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення платником своїх зобов`язань з податку на додану вартість та порядку їх перерахування до відповідного бюджету, застосування відповідних фінансових санкцій за їх порушення регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що у вересні 2021 року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Фабрика органічних добрив" за жовтень 2019 року, про що був складений акт перевірки від 07.09.2021 року.

За результатами такої перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення №00095150701 від 12.10.2021 року про збільшення платнику грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 160000,00 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 16000,00грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення платником було оскаржено до ДПС України. За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 26.08.2022 року таке податкове повідомлення - рішення було скасовано.

Вказані обставини сторонами визнаються і відповідно до вимог ст.77 КАС України перед судом не доказувалися.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 17.05.2023 року по 25.05.2023 року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Фабрика органічних добрив" за жовтень 2019 року у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової перевірки від 07.09.2021 року.

Правомірність призначення такої перевірки Позивачем не оскаржується і відповідно до вимог ст.9 КАС України не є предметом судового розгляду в межах даної справи.

За результатами такої перевірки був складений акт перевірки від 01.06.2023 року.

На підставі висновків такої перевірки та доводів платника, наведених в запереченнях Відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №000128260710 від 07.07.2023 року про збільшення платнику грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 160000,00 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 40000,00 грн.

Суд вважає обґрунтованими доводи податкового органу, викладені в акті перевірки, та його представника в суді щодо безтоварності вказаних господарських операцій та їх невідповідності вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Безспірно, згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, суд враховує, що Верховний Суд в постанові від 22 травня 2020 року у справі №810/1379/16 (провадження №К/9901/35513/18) зазначив, що з метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договору Позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України такий правовий висновок судом враховується при вирішенні даних спірних правовідносин.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. При цьому, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Одночасно суд враховує особливості правового регулювання порядку організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів та газів вуглеводневих скраплених.

Як встановлено судом, висновки податкового органу щодо порушення Позивачем положень податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Фабрика органічних добрив" щодо придбання в жовтні 2019 року суміші органічної (послід курячий підсушений).

Так, в податкові звітності з податку на додану вартість за листопад 2019 року платником до складу податкового кредиту було віднесено 160000,00 грн. цього податку, сплачених в жовтні 2019 року ТОВ "Фабрика органічних добрив" за придбану суміш органічну (послід курячий підсушений).

Відповідно до доводів платника та його представника в судовому засіданні господарські відносини з ТОВ "Фабрика органічних добрив" були зумовлені договором на поставку такої суміші від 15.10.2019 року (а.с.46-47).

Саме у відповідності до вказаних договірних відносин, як пояснила представник Позивача, Позивачу в жовтні 2019 року було поставлено 40 тон суміші органічної (послід курячий підсушений) на загальну суму 960000,00 грн., в тому числі 160000,00 грн. ПДВ.

На підтвердження таких доводів Позивачем до позову долучені первинні документи бухгалтерського обліку.

Так, за видатковою накладною №292 від 09.10.2019 року, копія якої досліджена судом, ТОВ "Фабрика органічних добрив" поставило Позивачу 19 тон суміші органічної (послід курячий підсушений) на загальну суму 456000,00 грн., в тому числі 76000,00 грн. ПДВ. (а.с.39).

За видатковою накладною №302 від 16.10.2019 року, копія якої досліджена судом, ТОВ "Фабрика органічних добрив" поставило Позивачу 21 тону суміші органічної (послід курячий підсушений) на загальну суму 504000,00 грн., в тому числі 84000,00 грн. ПДВ. (а.с.38).

Суд погоджується із доводами представника Відповідача, що вказані документи не можуть підтверджувати передачу таких матеріальних цінностей, так як в них відсутні підписи особи, яка від імені ТОВ "Фабрика органічних добрив" передала такі матеріальні цінності на такі суми, та відсутнє зазначення уповноваженої особи Позивача з посилкою на відповідну довіреність, що була наділена повноваженнями на отримання таких матеріальних цінностей.

Більш того, видаткова накладна №292 від 09 жовтня 2019 року містить посилання на договір поставки від 15.10.2019 року. Тобто, така видаткова накладна видавалася на виконання договору, який буде укладено в майбутньому.

Суд вважає безпідставними доводи представника Позивача, що у видаткових накладних помилково зазначені дати укладання договору.

По-перше, посилання на дату договору (15.10.2019 року) містяться посилання в рахунках на оплату вартості товару від 09.10.2019 року №1710/001 та від 16.10.2019 року №2310/0021, які платником надавалися в ході проведення перевірки (а.с.101).

При цьому, суд зазначає, що в платіжних дорученнях на оплату цієї суміші №457 від 18.10.2019року та №462 від 24.10.2019року йде посилання на інші рахунки. Копій таких рахунків та пояснень щодо такої неузгодженості платником суду не надано.

В картці рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в графах щодо надходження товарів та щодо списання коштів також міститься відображення на договір поставки з ТОВ "Фабрика органічних добрив" від 15.10.2019року (а.с.67).

Аналогічно в картці рахунку 208 " Матеріали сільськогосподарського призначення" в графах щодо надходження товарів та щодо списання товарів також міститься відображення на договір поставки з ТОВ "Фабрика органічних добрив" від 15.10.2019 року (а.с.67).

По-друге, на підтвердження таких доводів суду не надано жодних доказів внесення сторонами за взаємною згодою змін та доповнень до такого договору щодо дати його укладання.

Долучена представником Позивача копія наказу від 19.06.2023 року про притягнення до відповідальності бухгалтера підприємства та зобов`язання її змінити дату в договорі та в усіх первинних документах з 15.10.2019 року на 09.10.2019 року, на думку суду, є нікчемним враховуючи строки для притягнення до відповідальності, передбачені чинним трудовим законодавством, та в розумінні вимог ст.ст.73-74 КАС України є неналежним та недопустимим доказом на підтвердження правомірності бухгалтерського та податкового обліку спірної господарської операції.

Суд враховує, що відповідно до вимог п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки) (п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України).

Всупереч вказаним вимогами Податкового кодексу України Позивачем документи бухгалтерського обліку на підтвердження його відносин з ТОВ "Провіднес фарм" щодо оренди нежитлового приміщення та з СФГ "Полісся" щодо надання послуг по розкиданні суміші органічної не були надані ні під час проведення перевірки та не були долучені до його заперечень на акт перевірки.

По цій причині суд не приймає до уваги такі документи бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що за визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Безспірно, відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а).

Приписи пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця як платника - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідно до доводів податкового органу та його представника в суді, підприємство завищило податковий кредит з ПДВ у листопаді 2019 року (рядок 10.1 колонка Б) за рахунок віднесення до його складу зазначених 160000,00 грн. ПДВ.

Результати дослідження судом письмових доказів у справі дають підстави погодитися з такими доводами податкового органу з огляду на таке.

Так, встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження, зокрема сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні суми податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

Крім того, в акті перевірки та в поясненнях представника податкового органу в суді обґрунтовано зроблено також посилання на інформацію, отриману з реєстру судових рішень, відповідно до якої є наявною інформації відносно посадових осіб ТОВ ""Фабрика органічних добрив", які в період безпідставно сформували податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 8759325,00 грн., в тому числі за рахунок, ніби-то використання обладнання для сушки курячого посліду за адресою: с.Жабокрич Вінницької області.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Досліджені в судовому засіданні первинні документи бухгалтерського обліку, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження вказаних господарських операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, Позивачем у справі, в силу вимог п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2019 року на загальну суму 160000,00 грн.

За приписами пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Заниження платником зобов`язань з податку на додану вартість правомірно слугували підставою для донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 160000,00 грн.

Відповідно до вимог п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України таке донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 160000,00 грн. тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, що відповідає 40000,00 грн.

Зазначене свідчить, що податковим органом податкове повідомлення - рішення від 07.07.2023 року №000128260710 винесено на підставі вимог чинного податкового законодавства, в межах наданих Відповідачу повноважень, із врахуванням всіх обставин справи, а тому підстави для його скасування та задоволення позову відсутні.

Таким чином, позовні вимоги Фермерського господарства "Пролісок Агро 2016" не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати по даній справі, які підлягали б відшкодуванню або стягненню, відсутні.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Фермерського господарства "Пролісок Агро 2016" до Головного управління ДПС у Житомирській області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 16 січня 2024 року