Рішення

від 16.01.2024 по справі 420/28908/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28908/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Токмілової Л.М.

за участі:

секретаря судового засідання Кожухар В.В.

представника позивача Шевченко М.В.

представника відповідача Супрун Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Селянського Фермерського Господарства «Вікторія» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського Фермерського Господарства «Вікторія» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000016/1 від 18.09.2023 року.

Ухвалою суду від 30.10.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 17.11.2023 року було прийнято рішення про перехід до розгляду справи за правилами загального провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.12.2023 року.

05.12.2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.01.2024 року.

У судове засідання, призначене на 04.01.2024 року, з`явились представник позивача та відповідача. Представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що представником позивача подано до митного оформлення митну декларацію №23UA500220001404U9 від 15.09.2023 щодо митного оформлення товару. Для підтвердження митної вартості товару, а також на вимогу митного органу декларантом були надані всі необхідні документи для митного оформлення, однак відповідачем 03.08.2023 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації №UA500220/2023/000054, якою відмовлено у митному оформленні товарів. Рішення про коригування митної вартості №UA500220/2023/000016/ є протиправними оскільки у наданих декларантом документах достатньо інформації для визначення митної вартості товару, умови оплати за товар та банківські реквізити сторін вказані у контракті, банківська інструкція в повній мірі підтверджує вартість товару, наявні докази вартості транспортних послуг, пакувальний лист надавався, страхування вантажу не здійснювалось, печатки на інвойсі і контракті однакові, а нумерація аркушів контракту не є обов`язковою.

Відповідач у своєму відзиві та у судовому засіданні не погодився із заявленими вимогами, оскільки під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією №23UA500220001404U9 від 15.09.2023, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини були підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою вартістю. Так, у інвойсі не зазначено умови оплати товару та банківські реквізити, в банківському документі відсутні печатки банку, договір перевезення складений пізніше фактичного перевезення, відсутній пакувальний лист та експортна декларація країни відправлення, відсутні дані для підтвердження витрат транспортування, відсутні витрати на страхування товарів, печатки на контракті та інвойсі відрізняються, не пронумеровані аркуші контракту та не містять печаток та підписів контрагентів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Між Селянським Фермерським Господарством «Вікторія» (Покупець) та «WEST EAST SHIPPING INC» (Продавець) 03.07.2023 року було укладено Контракт № 03/07/23 (далі - Контракт), відповідно до якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти сільськогосподарську техніку, вживану (Товар). Найменування, вартість, кількість Товару визначаються за домовленістю сторін та фіксується у Інвойсі до контракту та являється його невід`ємною частиною (п.1 Контракту).

Відповідно до п. 2 Контракту Продавець доставляє товар на умовах СРТ Бремергафен, Німеччина, відповідно до INCOTERMS 2010, протягом 60 днів 100% передоплати.

Згідно п. 3 Контракту платіж буде проводитися прямим банківським переказом на рахунок Продавця, вказаний в цьому контракті, на умовах 100% передоплати. Валюта цього контракту - долари США. Всі банківські збори і комісії в Банку покупця - за рахунок Покупця, всі банківські збори і комісії в Банку продавця - за рахунок Продавця. Комісія Банку кореспондента - за рахунок Покупця.

На виконання умов Контракту «WEST EAST SHIPPING INC» здійснив поставку на адресу Покупця товару.

З метою митного оформлення імпортованого товару 15.09.2023 року декларантом позивача до Одеської митниці подано митну декларацію №23UA500220001404U9 для оформлення вантажу: Моторний транспортний засіб спеціального призначення (спеціально сконструйований та пристосований для розміщення пристроїв, які надають йому можливість виконувати визначені нетранспортні функції): - Самохідний колісний обприскувач, що був у використанні, John Deere модель R4038, 2018 року випуску.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи:

Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 21/07 від 21.07.2023;

Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 13456-45 UA/184127 від 11.09.2023;

Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) № 23DE245271856676J3 від 11.09.2023;

Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № 21/07 від 21.07.2023;

Некласифікований комерційний документ - Інвойс з аукціону №23250 від 19.07.2023;

Банківський платіжний документ, що стосується товару - Платіж.доручення №1 від 25.07.2023;

Документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Дов.трансп.витрат №56 від 15.09.2023;

Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 03/07/23 від 03.07.2023;

Договір про надання послуг митного брокера № 05/2022-ФОП від 04.01.2022;

Договір (контракт) про перевезення № 263 від 15.09.2023;

Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не включено в Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України б/н від 21.07.2023;

Заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю б/н від 21.07.2023;

Інші некласифіковані документи - Інформація з інтернету від 15.09.2023;

Інші некласифіковані документи - Техн.характеристики б/н від 21.07.2023;

Інші некласифіковані документи - Фотозображення від 15.09.2023;

Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA500220001404U9 від 15.09.2023.

Під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом було встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) У наданому до митного оформлені інвойсі не зазначено умови оплати за товар та банківські реквізити;

2) В наданому витязі платіжного банківського документу відсутні печатки банку;

3) Договір на перевезення від 15.09.2023 №263 складений 15.09.2023. Проте перевезення товару відбулося раніше, що підтверджується печатками в CMR від 11.09.2023 №13456-45 UA/184127. Вказане свідчить, що даний документ може містити ознаки підробки, а наведені в ньому відомості можуть бути неправдивими. Отже даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно;

4) Відсутність пакувального листа та експортна декларація країни відправлення, що суперечить вимогам пункту 6 контракту №03/07/23 від 03.07.2023;

5) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

6) Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів. В договорі на перевезення №263 від 15.09.2023 відсутня інформація щодо страхування та завантаженість;

7) При здійснені візуального співставлення печатки продавця на комерційному інвойсі від 21.07.2023 №21/07 та на контракті від 03.07.2023№03/07/23 встановлено, що на інвойсі печатка має ознаки підробки, а саме назва підприємства продавця «WEST EAST SHIPPING INC.» після SHIPPING кома або крапка відсутня, але при цьому на печатці в інвойсі присутня кома, а в контракті крапка. На печатці в контракті прописано « 2006», а на печатці в інвойсі «2008». Окружність печатки розмита та зміщена в бік. Все вищезазначене може свідчити про ознаки підробки документів;

8) Перший, другий, третій та четвертий аркуші контракту №03/07/23 від 03.07.2023 не пронумерований та перший, другий, третій аркуші контракту не містять печаток та підписів покупця та продавця, що в свою чергу свідчить, що вказаний документ може містити явні ознаки підробки.

3 огляду на вищевикладене, митницею відповідно до п.3 ст.53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості транспортного засобу, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України; 2) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) прайс-лист; 7) у довідках про транспортні витрати відсутнє посилання на договір на перевезення вантажу.

18.09.2023 року декларантом позивача було надано висновок експерта ФОП ОСОБА_1 від 15.09.2023 в якому зазначено, що ринкова вартість об`єкта на рівні 137 500 дол. США та повідомлено, що більше документи надаватися не будуть.

Як зазначив відповідач в оскаржуваному рішенні, митний орган прийшов до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.

В рішенні відповідачем зазначено, що згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ.

Так, 18.09.2023 року Одеська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000016/1, яким скориговано митну вартість товару за другорядним методом ідентичним методом, а саме, було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості відповідного транспортного засобу є більшим та становить 228 000 дол. США (МД IM40EA від 23.04.2022 №UA205140/2022/024765) ніж заявлено декларантом 142 675,28 дол. США. Взято до уваги інформацію з сайту з мережі Інтернет, де зазначено, що ціна ідентичного транспортного засобу 352 000 дол. США.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Одеська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500220/2023/000054.

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, врегульовано нормами Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача.

Однією з підстав коригування митної вартості митним органом зазначено, що у наданому до митного оформлення інвойсі не зазначено умови оплати за товар та банківські реквізити.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки умови оплати за товар та банківські реквізити сторін вказані у контракті № 03/07/23, наданому до митного оформлення.

Відповідно до п. 1 Контракту Продавець зобов`язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти сільськогосподарську техніку, вживану, у подальшому «Товар».

Згідно із п. 3 Контракту, платіж буде проводитися прямим банківським переказом на рахунок Продавця, що вказаний у цьому контракті, на умовах 100% передоплати.

Крім того, умови оплати за товар та банківські реквізити не є обов`язковими реквізитами інвойсу відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", адже інвойс є первинним документом.

Щодо твердження відповідача, що в наданому витязі платіжного банківського документу відсутні печатки банку, суд зазначає наступне.

До митного оформлення позивачем було надано платіжну інструкцію в іноземній валюті № 1 від 25.07.2023 року, в якій наявна печатка банку, а також підпис директора з Проксіміті банкінгу та мережі.

Стосовно того, що договір на перевезення №263 складений 15.09.2023, а перевезення товару відбулося раніше, що підтверджується печатками в CMR від 11.09.2023 №13456-45 UA/184127, слід зазначити наступне.

Як зазначає позивач, СФГ «Вікторія» та ТОВ «ВІЗАВТО» попередньо в усній формі домовилися про надання послуг з перевезення та укладання письмової угоди по прибуттю на територію України вантажу.

Договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №263 між СФГ «Вікторія» та ТОВ «ВІЗАВТО» укладено у м. Ковелі 15 вересня 2023 року, однак до митного оформлення позивачем було надано не лише зазначений договір, а й довідку про транспортні витрати, CMR (міжнародну транспортну накладну), банківську платіжну інструкцію про сплату вартості перевезення №2452 від 20.09.2023, рахунок-фактуру № СФ-0000103 від 16.09.2023 та калькуляційну картку-розрахунок, що виключає будь-які сумніви у визначенні та обрахунку такої складової митної вартості як транспортні витрати.

Також відповідач в оскаржуваному рішенні зазначав про відсутність пакувального листа та експортної декларації країни відправлення, що суперечить вимогам пункту 6 контракту №03/07/23 від 03.07.2023.

Суд звертає увагу, що представником позивача разом із зверненням від 16.10.2023 №230 було додатково надано пакувальний лист від 16.08.2023 з перекладом, коносамент №KKLU524131056 з перекладом.

Разом із зверненням від 06.10.2023 № 224 позивачем було надано митному органу електронну інформацію про експорт (внутрішній номер операції ITN:X20230801911630, номер для зовнішнього відстеження XTN:364167315- 23144551) країни відправлення з перекладом, однак митниця не надала жодної оцінки наданим документам.

Суд не погоджується також з висновками митного органу, щодо вимог про підтвердження витрат на транспортування, оскільки СФГ "Вікторія" було надано разом з митною декларацією договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №263 від 15.09.2023, довідку про транспортні витрати № 56 від 15.09.2023 року, а також додатково надано рахунок фактуру № СФ 0000103 від 16.09.2023 року про загальну вартість перевезення, платіжну інструкцію № 2452 від 20.09.2023 про сплату рахунку за перевезення вантажу, довідки про транспортні витрати, калькуляційну картку розрахунок планових затрат від 15.09.2023 року, автотранспортну накладну №13456-45 UA/184127.

Суд вважає перелічені докази достатніми для підтвердження понесених позивачем витрат на транспортування, а також зазначає, що вони узгоджуються між собою за вказаними в них даними.

Також, у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов правового висновку, що, оскільки МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, судом не приймаються до уваги посилання відповідача стосовно не надання інших документів, крім поданих, які б надавали інформацію щодо витрат на транспортування.

Стосовно відсутності в договорі на перевезення №263 від 15.09.2023 інформації щодо страхування та завантаженості слід зазначити наступне.

Позивачем було повідомлено митницю про те, що страхування вантажу не здійснювалось про, що також було зазначено у довідці про транспортні витрати №56 від 15.09.2023, яка подавалася під час митного оформлення.

Крім того у довідці про транспортні витрати №56 від 15.09.2023 також було зазначено, що витрати по завантаженню несе відправник.

Відповідач у своєму рішенні також зазначав, що при здійснені візуального співставлення печатки продавця на комерційному інвойсі від 21.07.2023 №21/07 та на контракті від 03.07.2023№03/07/23 встановлено, що на інвойсі печатка має ознаки підробки, а саме назва підприємства продавця «WEST EAST SHIPPING INC.» після SHIPPING кома або крапка відсутня, але при цьому на печатці в інвойсі присутня кома, а в контракті крапка. На печатці в контракті прописано « 2006», а на печатці в інвойсі « 2008». Окружність печатки розмита та зміщена в бік.

Суд, звіривши печатки продавця на комерційному інвойсі від 21.07.2023 №21/07 та на контракті від 03.07.2023№03/07/23, не встановив відмінностей в проставлених печатках, відповідно не погоджується з таким доводом відповідача.

Щодо того, що перший, другий, третій та четвертий аркуші контракту №03/07/23 від 03.07.2023 не пронумеровані та перший, другий, третій аркуші контракту не містять печаток та підписів покупця та продавця, слід зазначити наступне.

Як законодавство України так і міжнародні норми права не містять в собі вимог щодо обов`язковості нумерації, проставлення печаток та підписів на кожному з аркушів контракту. Контракт містить в собі послідовний виклад його положень, містить в собі всі необхідні умови та реквізити для його виконання сторонами.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої СФГ "Вікторія" митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Суд звертає увагу, що лише у разі встановлення митним органом невідповідності числових значень складових митної вартості товару в документах, які підтверджують митну вартість товарів, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів для встановлення дійсної митної вартості товару.

При цьому, окремі недоліки в оформленні документів не є підставою для не прийняття зазначених документів для підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

У даному випадку Одеська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товарів визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Отже, судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000016/1 від 18.09.2023 року прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на зазначене, дослідивши письмові докази, враховуючи приписи діючого законодавства та вищенаведені обґрунтування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог ст.139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 12168,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 194, 205, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Селянського Фермерського Господарства «Вікторія» (68111, Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Баштанівка, вул. Василя Антоновича Вєтрогона, буд. 48, код ЄДРПОУ 21014414) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000016/1 від 18.09.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Селянського Фермерського Господарства «Вікторія» (68111, Одеська обл., Татарбунарський р-н, с. Баштанівка, вул. Василя Антоновича Вєтрогона, буд. 48, код ЄДРПОУ 21014414) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12168,80 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 16.01.2024 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Токмілова Л.М.