Ухвала

від 14.03.2024 по справі 420/28908/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/28908/23

Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.,

рішення суду першої інстанції

прийнято 04.01.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Селянського Фермерського Господарства ВІКТОРІЯ до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року позовну заяву Селянського Фермерського Господарства ВІКТОРІЯ задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500220/2023/000016/1 від 18.09.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Селянського Фермерського Господарства Вікторія судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12168,80 грн.

На зазначене судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, однак без дотримання вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

У зв`язку із вказаним, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 року, зазначену апеляційну скаргу суд залишив без руху, апелянту було надано строк для усунення недоліків, а також роз`яснено наслідки не усунення виявленого недоліку апеляційної скарги.

Проте, упродовж встановленого апеляційним судом строку, недоліки скарги апелянт не усунув.

Водночас, 19.02.2024р. апелянт подав до апеляційного суду клопотання, у якому посилаючись на відсутність у Одеської митниці можливості надати доказ оплати судового збору через відсутність в умовах воєнного стану бюджетних надходжень на оплату судового збору, просив про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024р. апеляційний суд клопотання Одеської митниці задовольнив частково.

Відмовив апелянту у відстроченні сплати судового збору у справі №420/28908/23 та при цьому, продовжив Одеській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги, на рішення суду у цій справі.

Зазначену вище ухвалу апеляційного суду від 22.02.2024р. Одеська митниця отримала 23.02.2024р. (01:50).

Враховуючи приписи п.5 ч.6 ст. 251 КАС України, строк для усунення недоліків спливає 04.03.2023р. (включно).

Однак, і у додатково наданий судом строк, недоліки апеляційної скарги митний орган не усунув.

При цьому, 27.02.2024р. через електронний кабінет від Одеської митниці до апеляційного суду надійшла заява, фактично аналогічна за змістом попередній заяві, про усунення недоліків, у якій скаржником ще раз заявлено клопотання про продовження строку усунення недоліків цієї апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи таку необхідність у продовженні строку, так само як і у попередній заяві, скаржник посилається на відсутність у Одеської митниці можливості надати своєчасно докази оплати судового збору та ведення в Україні воєнного стану. Крім того, посилаючись на ст. 121 КАС України, апелянт звертає також увагу на рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану оприлюднені 02.03.2022р., в яких зокрема рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Вказує також про вжиті митним органом дії щодо забезпечення виконання вимог процесуального закону в частині надання доказу сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. До клопотання додано витяг з виписки Одеської митниці за 22.02.2024р. та лист головного бухгалтера юридичному управлінню Одеської митниці.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, вивчивши матеріали апеляційної скарги, клопотання митниці, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до п.6 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги в тому числі й в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Згідно з ч.2 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, однак вважає, що апелянт не навів підстав для прийняття судом вдруге ухвали про продовження строку для усунення недоліків цієї апеляційної скарги.

Водночас, така необхідність повинна бути доведена заявником відповідного клопотання, позаяк безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги призведе до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, що може свідчити про надання незаконних переваг одному з учасників справи.

Проаналізувавши викладе та зміст повторного клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів не встановила обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для його задоволення.

Викладеними у клопотанні доводами заявника та доданими до нього доказами не підтверджено наявності обґрунтованих та таких, що узгоджуються з законодавчими приписами підстав станом на даний час у продовженні строку для усунення недоліків апеляційної скарги, не довів обставин, які дійсно перешкоджають виконанню вимог процесуального закону, що полягає у наданні доказу сплати судового збору, не довів неможливості сплатити судовий збір за подання цієї апеляційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі, протягом наданого судом строку, не вказує які саме вчинені ним дії направлені на забезпечення сплати судового збору за апеляційне оскарження судового рішення спричиняють наразі необхідність у продовженні строку для усунення недоліків.

Наведені заявником обставини не надають підстав вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків (продовжений ухвалою від 22.02.2024) був недостатнім.

Доданий до заяви витяг з виписки по рахунку Одеської митниці за 22.02.2024р., оцінюється критично, оскільки такий документ лише засвідчує фактичну наявність певної суми коштів на рахунку митниці саме цієї дати 22.02.2024р., однак при цьому, не доводить відсутність у апелянта фінансової спроможності для сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги упродовж всього наданого судом строку для усунення недоліків, з урахуванням продовження відповідно до ухвали від 22.02.2024р.

До того ж, виписка, додана до клопотання зроблена за 22.02.2024р., в той час як строк для усунення недоліків з урахуванням ухвали від 22.02.2024 04.03.2024 (включно).

Жодних доказів відсутності коштів у митниці для сплати судового збору за апеляційне оскарження судового рішення упродовж строку з моменту залишення апеляційної скарги без руху і до моменту закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків апеляційної скарги, - скаржник не надав.

Що стосується листа головного бухгалтера, адресованого юридичному управлінню (№7.10-22-01/8212 від 23.02.2024р.) то вказаний доказ засвідчує лише факт знаходження в ГУ ДКСУ в Одеській області платіжних інструкцій на відшкодування судового збору по заявам, на оплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тощо. Між тим, обставин, які б свідчили про необхідність та доцільність задоволення поданого апелянтом клопотання не доводить. До того ж, такий лист було надано головним бухгалтером опрацювавши службові листи по іншим справам.

Посилання скаржника на введення воєнного стану також є неґрунтовними, оскільки виходячи зокрема із приписів Закону України Про правовий режим воєнного стану, лише сам факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного та систематичного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Колегія суддів не встановила обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для задоволення поданої заяви.

При цьому, як вже було зазначено вище, апелянтом не надано жодних належних доказів, які б підтверджували неможливість останнього сплатити судовий збір та наявність об`єктивних та дійсних перешкод для виконання свого процесуального обов`язку, не доведено підстав для продовження строку на усунення недоліків.

Скаржником також не надано доказів вжиття ним належних та достатніх заходи, направлених на сплату судового збору, зокрема, не надано доказів, що скаржником подавалося платіжне доручення на проведення платежу-судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі №420/28908/23.

Разом з цим, апеляційний суд також зауважує, що в силу приписів ст. 119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, на переконання судової колегії, апелянт в даному випадку, мав поза розумним сумнівом достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору та надання до суду відповідного платіжного документу, враховуючи що відповідні строки для усунення недоліків попередньою ухвалою (від 22.02.2024р.) скаржнику були продовжені.

Однак, станом на даний час, апелянтом не виконано вимоги процесуального закону відповідно до ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 року, не усунув недоліку апеляційної скарги, доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги до суду не надав, не довів наявності обставин, які утруднюють або роблять неможливим сплату ним судового збору, тощо.

До того ж, відповідні строки скаржнику вже продовжувались, про що також зазначалось вище, і при повторному зверненні із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, ним не надано доказів того, що після продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють скаржника можливості сплатити судовий збір.

В свою ж чергу безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги призведе до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, що може свідчити про надання незаконних переваг одному з учасників справи.

Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення безпідставного та необґрунтованого клопотання Одеської митниці та продовження строку для усунення недоліків.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відтак, оскільки наразі апелянтом недоліки апеляційної скарги не усунуто, наявні підстави для повернення даної апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст.121, 325, 328 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Одеської митниці, викладеного у заяві про усунення недоліків (вхід.№8829/24 від 27.02.2024) про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №420/28908/23 відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2024 року у справі №420/28908/23 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати скаржнику та учасникам справи.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді Ю.В. Осіпов О.О. Димерлій