Постанова

від 09.01.2024 по справі 380/3981/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/3981/23 пров. № А/857/11941/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Затолочного В.С., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судових засідань Гриньків І.С.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя: Крутько О.В., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту судового рішення 19.06.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 , 01.03.2023 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_2 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе, затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 01.07.2013 № 197.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Задоволено клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту містобудування Львівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво залишено без розгляду.

Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивачка та оскаржила в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивачка зазначає, що у листопаді 2022 року, коли вона приїхала з-за кордону, де вона перебувала з 31.07.2022, дізналася, що її права і законні інтереси, як мешканки Сихівського району міста Львова та члена територіальної громади міста Львова, на використання об`єктів благоустрою, зокрема скверів Сихівського району, порушуються оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями, які згідно з законом зберігають чинність до завершення будівництва. Вважає, що строк звернення до адміністративного суду з цим позовом має бути поновлено.

Третя особа ОСОБА_2 , 08.01.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник позивачки Мельник Л.Я. та представник відповідача Тимощук О.О. у судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_2 Фостяк О.Я., просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не навела доводів та не надала доказів існування обґрунтованих перешкод для ознайомлення її з документами щодо забудови спірної земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України та вказано, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалося вище, частиною другою статті 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведеної норми КАС свідчить, що у разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справа № 990/139/23.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом оскарження у цій справі є Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_2 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе, затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 01.07.2013 № 197.

У заяві про поновлення строку звернення, яка подана до суду першої інстанції, позивачка зазначала, що їй було відомо, що існував спір між територіальною громадою та ОСОБА_2 щодо можливого будівництва торгового центру на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:07:004:0045 площею 0,0670 га. Однак, вона вважала, що документи, які були видані для забудови вищевказаної земельної ділянки скасовані. Зокрема, на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради 30.08.2022 № 758 «Про заходи безпеки навколо території ЗСШ № 98», яким скасовано рішення про затвердження оскаржуваних містобудівних умов та обмежень.

Про те, що це рішення виконавчого комітету Львівської міської ради 30.08.2022 № 758 скасоване рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 у справі № 380/12348/22, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023, позивачці відомо не було.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що у згаданій вище справі № 380/12348/22, серед учасників цієї справи, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, брала участь Громадська організація «Кращий Сихів», одним із засновником якої є ОСОБА_3 . Зі слів представника третьої особи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_1 .

На запитання суду апеляційної інстанції представнику позивачки чи така інформація відповідає дійсності, остання не змогла відповісти на таке запитання.

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, з`ясовано, що позивачка та Громадська організація «Кращий Сихів», не тільки зареєстровані в одному будинку, але і в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

За таких обставин, суду першої інстанції, під час вирішення клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з порушенням позивачкою строків звернення до суду, необхідно дослідити чи ці обставини (родинні зв`язки та реєстрація за однією адресою позивачки та Громадської організації «Кращий Сихів») могли вплинути на обізнаність ОСОБА_1 про чинність оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень, які затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 01.07.2013 № 197 (звернення одноособово чи колективно із заявами, листами, клопотаннями до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суду тощо).

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду без поважних причин.

Оскільки, у розглядуваних спірних правовідносинах неможливо встановити точну дату коли позивачка дізналася про порушення свого права, а тому для вирішення питання про пропуск строку звернення до суду у цій справі необхідно встановити дату, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів), цих обставин судом апеляційної інстанції не досліджено.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до приписів ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 310, 320, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/3981/23 скасувати та справу направити для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 17.01.2024.