Постанова

від 17.01.2024 по справі 300/2220/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 300/2220/19

адміністративне провадження № К/9901/20650/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Стародуба О.П.,Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргою Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф"

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 (головуючий суддя Грицюк П.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 (головуючий суддя Шевчук С.М., судді Нос С.П., Кухтей Р.В.)

у справі №300/2220/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф"

до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківськторф» (далі - ПАТ «Івано-Франківськторф») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 05.11.2019, реєстраційний №573/0/92-19-ДК/0220Пр/03/01-19.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020, відмовлено в задоволенні позову.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. 09.03.1997 між Верхньострутинською сільською радою та ВАТ «Івано-Франківськторф» було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) площею 241,7га на умовах тимчасового довгострокового користування терміном на 10 років для видобування торфу.

3.2. 10.03.1997 рішенням Верхньострутинської сільської ради 10 сесії 2 демократичного скликання продовжено термін тимчасового користування земельною ділянкою торф`яного родовища «Під Бором» площею 241,7 га на 10 років, про що суду подано копію цього рішення.

3.3. Рішенням Верхньострутинської сільської ради від 19.03.2000 внесено зміни в межі населеного пункту та введено нові землі в межі населеного пункту, загальною площею 369 га, у т.ч. землі промисловості ВАТ «Івано-Франківськторф», площею 241,6 га.

3.4. Рішенням Рожнятівської районної ради від 24.11.2000 внесено зміни у межі населених пунктів, додатково включивши у межі с. Верхній Струтин 369,0 га земель згідно площ, вказаних у рішенні Верхньострутинської сільської ради від 19.03.2000.

3.5. 05.03.2001 рішенням Верхньострутинської сільської ради 12 сесії сільської ради 3 демократичного скликання продовжено термін користування до 20 років на час дії ліцензії та зобов`язано внести зміни до договору на право користування земельної ділянки від 09.03.1997, що підтверджено копією рішення 12 сесії 3 скликання Верхньострутинської сільської ради, протоколу 12-ї сесії сільської ради 111-го демократичного скликання від 05.03.2001 та договору про внесення змін договору на право користування земельної ділянки від 09.03.1997. На підставі даного рішення внесено зміни до договору на право тимчасового користування землею від 09.03.1997, а саме: "земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування терміном до 2020 року для видобутку торфу згідно рішення Верхньострутинської сільської ради від 05.03.2001».

3.6. Рішенням Верхньострутинської сільської ради від 28.12.2003 затверджено звіт по інвентаризації земельної ділянки під торф`яне родовище «Під Бором» правлінню ВАТ «Івано-Франківськторф» в с.Верхній Струтинь Рожнятівського району Івано-Франківській області, складений ДП «Івано-Франківський регіональний центр державного земельного кадастру». Під час інвентаризації землі, як вказує позивач та як зазначено в самому звіті по інвентаризації, було встановлено, що площа земельної ділянки під родовищем торфу в урочищі "Під Бором" складає не 241,7 га, а 222,3250 га. Вказаним вище рішенням сільська рада також передала в оренду ПАТ «Івано-Франківськторф» земельну ділянку площею 222,3250 га для експлуатації родовища торфу в урочищі "Під Бором".

3.7. 09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою та ВАТ «Івано-Франківськторф» було укладено терміном на 17 років договір оренди землі площею 222,3250 га, який зареєстрований Івано-Франківським центром ДЗК №040421000012 від 29.01.2004.

3.8. 11.11.2014 Господарським судом Івано-Франківської області у справі № 909/794/14 прийнято рішення, яким визнано недійсним договір оренди землі, укладений 09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою та ПАТ «Івано-Франківськторф» та зобов`язано ПАТ «Івано-Франківськторф» повернути земельну ділянку площею 222,3250 га, яка знаходиться на території Верхньострутинської сільської ради в урочищі Під Бором, за межами населеного пункту с.Верхній Струтин Рожнятівського району до державної власності.

3.9. На виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 136 від 13.02.2015 ПАТ «Івано-Франківськторф» повернуло вказану земельну ділянку площею 222,3250 га, кадастровий номер 2624880901:004:0001, до державної власності, передавши її по акту приймання-передачі Івано-Франківській обласній державній адміністрації, що підтверджується копією такого акту від 29.05.2015.

3.10. 29.05.2015 державним виконавцем ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції Лутчин В.Я. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2015 № 136, виданого у справі № 909/794/14 про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 09.01.2004 та повернення земельної ділянки площею 222,3250 га до державної власності, складено акт приймання -передачі земельної ділянки площею 222,3250 га, що знаходиться за адресою: с. Верхній Струтинь, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, (урочище) торфяне «Під Бором», кадастровий номер: 26244880901:01:004:0001 передала представник за довіреністю ПАТ «Івано-Франківськторф» Герула З.Й., яку прийняв представник за довіреністю Івано-Франківської обласної державної адміністрації Зрайко О.І.

3.11. 05.12.2016 розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельна ділянка площею 222,3250 га поділена на 3 земельні ділянки: кадастровий номер: 264880901:01:004:0006 площа 172,1564 га., кадастровий номер: 264880901:01:004:0005 площа 38,7587 га., кадастровий номер: 264880901:01:004:0004 площа 11,4099 га.

3.12. Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом від 30.07.2019 № 0-9-0.2-4423/0/2-19 повідомило відповідача, що відомості про зареєстроване право оренди за ПАТ «Івано-Франківськторф» до системи Державного земельного кадастру на вищевказані земельні ділянки станом на 30.07.2019 не надходили.

3.13. На підставі листа прокуратури Івано-Франківської області від 23.09.2019 №05/1-585вих-19 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області видано наказ від 10.10.2019 за № 573-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», яким державному інспектору Дащуку Т.Ф. доручено здійснити заходи державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), площею 11,4099 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0004), які розташовані на території с. Верхній Струтин Рожнятівського району.

3.14. Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Дащуком Т.Ф. здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земельної ділянки. За результатом проведення перевірки державним інспектором складено акти обстеження щодо кожної земельної ділянки: №573/0/92-19ДК/731АО/10/01/-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 172,1564 га, №573/0/92-19ДК/732АО/10/01/-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 38,7587 га, № 573/0/92-19ДК/730АО/10/01/-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 11,4099 га, та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №573/0/92-19-ДК/538АП/09/01 /-19 від 16.10.2019.

3.15. 17.10.2019 державним інспектором складено протокол №573/0/92-19-ДК/0209П/07/01/-19 про вчинення генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом «б» частини 1 статті 211 Земельного кодексу України та статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

3.16. За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 05.11.2019, відповідачем винесено постанову про закриття провадження у справі.

3.17. 05.11.2019 державним інспектором складено припис за №573/0/92-19-ДК/0220Пр/03/01-19. У вказаному приписі зазначено про обставини щодо самовільного зайняття позивачем земельних ділянок за кадастровими номерами: 2624880901:01:004:0006 та 2624880901:01:004:0005. Документи, які б підтверджували державну реєстрацію права власності чи права постійного користування, або права оренди вказаних ділянок у Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» відсутні. У зв`язку з вказаним зобов`язано позивача в тридцятиденний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосуються перевірок дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Тому, посилання позивача на Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є безпідставним. Також суд дійшов висновку, що з дня укладення Верхньострутинською сільською радою та ВАТ «Івано-Франківськторф» договору оренди землі від 09.01.2004, зобов`язання за договором на право тимчасового користування землею від 09.03.1997, укладеного між тими самими сторонами, є припиненими та виникли зобов`язання щодо користування землею за договором оренди землі від 09.01.2004. Встановлено, що земельні ділянки на час винесення відповідачем припису №573/0/92-19-ДК/0220Пр/03/01-19 від 05.11.2019 перебували у державній власності в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Суд зазначив, що факт сплати земельного податку чи інших платежів за користування самовільно зайнятих земельних ділянок жодним чином не спростовує факту такого незаконного користування.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. ПАТ «Івано-Франківськторф» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020, ухвалити нове рішення, яким позовні вимог задовольнити.

7.1. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що ПАТ «Івано-Франківськторф» є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване родовище торфу «Під Бором» на підставі діючого договору на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, від 09.03.1997. Свою позицію позивач обґрунтовує неправильним застосуванням норм Цивільного кодексу України, зокрема пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень та частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України.

7.2. Також, позивач в якості підстави для відкриття касаційного провадження у справі послався на ухвалення судового рішення без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 28.02.2020 у справі №821/717/16. За вказаним висновком норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинні застосовуватись під час здійснення функцій державного контролю (нагляду). Також скаржник посилається на висновки Верховного Суду, зроблені у постановах від 13.06.2019 у справі №815/5113/17, від 28.02.2019 у справі №813/3201/17, від 10.02.2020 у справі №1.380.2019.000037.

8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 - без змін.

8.1. Відповідач вважає безпідставними доводи позивача про те, що договір на право тимчасового користування на землю від 09.03.1997 є чинним. Наполягає на тому, що посилання на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставними.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, в тому числі, порушенням порядку проведення перевірок, встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим вважає наслідки такої перевірки незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач наводить аналогічні доводи у касаційній скарзі.

11. Відтак питанням, яке слід вирішити у цій справі, є застосовність до спірних відносин Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яким регламентовано, зокрема, порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель шляхом проведення перевірки у сфері дотримання вимог земельного законодавства, зокрема використання та охорони земель, яка проводиться на підставі Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

12. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

13. Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

14. За нормами частин 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

15. У відповідності до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

16. Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

17. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

18. Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 Головне управління Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

19. Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - Положення №308).

20. За змістом пп. 30 п. 4 Положення №308 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

21. Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

22. У статті 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

23. Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

24. Положеннями статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

25. Відповідно до статей 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

26. Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

27. ПАТ «Івано-Франківськторф», як зазначалось вже вище, обґрунтовує неправомірність дій відповідача незастосуванням при проведення перевірки положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

28. Варто відзначити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання застосування положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у подібних правовідносинах, у постанові від 12.12.2023 у справі № 160/7116/19 сформував таку правову позицію:

1) правові основи організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведенням моніторингу ґрунтів визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", проте він не визначає порядку проведення перевірок під час здійснення такого контролю у сфері земельних відносин, яка охоплює як суб`єктів, так і об`єкти цих відносин;

2) цілі й завдання Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо правових засад регулювання організації та проведення державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, основ взаємовідносин контролюючих органів та суб`єктів господарювання, встановлення єдиного порядку організації та проведення контролю корелюються із повноваженнями органу, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведенням моніторингу родючості ґрунтів в особі інспекторів, визначених Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель";

3) норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов`язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об`єкта державного контролю та охорони нерозривно пов`язано з діяльністю на ній суб`єктів земельних відносин, у тому числі господарської (об`єктом перевірки є земельна ділянка, яка перебуває у користуванні суб`єкта, а суб`єктом перевірки є суб`єкт господарювання, предметом перевірки є дотримання суб`єктом вимог земельного законодавства під час здійснення господарської діяльності).

При цьому, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків колегій суддів Верховного Суду, за якими під час здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель не можуть бути застосовані вимоги та правила Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 15.07.2019 у справі №140/2320/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 11.06.2021 у справі №818/970/17, від 09.07.2020 у справі №824/561/18-а, від 25.05.2022 у справі №120/1196/19-а, від 04.11.2021 у справі №818/1365/17, від 28.02.2023 у справі №280/2932/20, від 08.06.2023 у справі №380/7230/20 та інших аналогічних за своїм змістом рішень.

29. Застосовуючи наведені висновки до обставин справи, що розглядається, слід зробити висновок про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про непоширення на спірні правовідносини Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

30. Позивач звертав увагу судів на порушеннях Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення заходу контролю, проте оцінка таким порушенням не була надана судом першої та апеляційної інстанцій.

31. Суд не оцінює доводи касаційної скарги, що стосуються права користування земельною ділянкою, на якій розташоване родовище торфу «Під Бором», оскільки їхній оцінці передує вирішення питання дотримання відповідачем процедури проведення заходу контролю, яке судами попередніх інстанцій у повному обсязі вирішено не було.

32. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктах 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.

33. Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

34. З огляду на встановлені порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, справу слід повернути на новий розгляд до суду першої інстанції, а касаційну скаргу задовольнити частково.

35. Під час нового розгляду справи суду повинні врахувати викладене в цій постанові та встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та ухвалити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Керуючись статтями 341, 351, 352, 356 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді О.П. Стародуб

С.М. Чиркін