Рішення

від 08.07.2024 по справі 300/2220/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2024 р. справа № 300/2220/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису від 05.11.2019,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Відділ контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Рогатинському, Рожнятівському районах та в м. Болехові управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі відповідач), про визнання протиправним та скасування припису від 05.11.2019.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (т.1, а.с.1-2).

12.12.2019 ухвалою суду замінено неналежного відповідача - Відділ контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Рогатинському районах та в м. Болехові Управління контролю за використанням земель на належного відповідача - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (т.1, а.с.192-193).

Позовні вимоги мотивовано тим, що Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області за відсутності правових підстав та в порушення порядку, встановленого Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", проведено перевірку використання земельних ділянок, які знаходяться в урочищі під "Під Бором" загальною площею 210,9151 га. Позивач вважає, що звернення органу прокуратури в розумінні Закону України "Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності" не є правовою підставою для проведення перевірки. Крім того, позивач стверджує, що земельні ділянки, які знаходяться в урочищі "Під Бором" знаходяться в його користуванні на підставі договору від 10.03.1997 зі внесеними змінами, на право тимчасового користування землею до 2020 року для видобутку торфу та відповідно за користування якими сплачується плата. Звернув увагу суду на те, що вказаний договір зі змінами, був зареєстрований в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) недійним не визнавався та не був розірваним між сторонами. Також позивачем вказано, що захід контролю земельної ділянки проведений 16.10.2019 в урочищі "Під Бором" з грубим порушенням Закону України "Про основні засади державного (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме без проведення замірів ділянок, за відсутності представника підприємства та встановлення факту видобування торфу на загальній площі ділянок 210,9151 га. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 16.10.2019 року №573/0/92-19-ДК/538АП/09/01/-19 не відповідає Акту встановленої форми, яка затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №538 від 06.11.2018. З наведених підстав просив позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати припис №573/0/92-19-ДК/0220Пр/03/01-19 від 05.11.2019.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.02.2020 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису від 05.11.2019 (т.2, а.с.60-71 та а.с.200-213).

17.01.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято постанову у справі №300/2220/19 адміністративне провадження №К/9901/20650/20, якою касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" - задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.3, а.с.75-84).

У наведеній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що «Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.12.2023 у справі №160/7116/19 відступив від висновків колегій суддів Верховного Суду, за якими під час здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель не можуть бути застосовані вимоги та правила Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 15.07.2019 у справі №140/2320/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 11.06.2021 у справі №818/970/17, від 09.07.2020 у справі №824/561/18-а, від 25.05.2022 у справі №120/1196/19-а, від 04.11.2021 у справі №818/1365/17, від 28.02.2023 у справі №280/2932/20, від 08.06.2023 у справі №380/7230/20 та інших аналогічних за своїм змістом рішень. Застосувавши наведені висновки до цієї справи, дійшов висновку про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про непоширення на спірні правовідносини Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Зазначив, що позивач звертав увагу судів на порушеннях Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" під час проведення заходу контролю, проте оцінка таким порушенням не була надана судом першої та апеляційної інстанцій. Суд не оцінює доводи касаційної скарги, що стосуються права користування земельною ділянкою, на якій розташоване родовище торфу «Під Бором», оскільки їхній оцінці передує вирішення питання дотримання відповідачем процедури проведення заходу контролю, яке судами попередніх інстанцій у повному обсязі вирішено не було. Під час нового розгляду справи суду повинні врахувати викладене в цій постанові та встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та ухвалити рішення відповідно до вимог ст. 242 КАС України».

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024, судова справа №300/2220/19 передана на розгляд головуючому судді Скільському І.І.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято до розгляду Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративну справу №300/2220/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису від 05.11.2019 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (т.3, а.с.93-94).

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив, зокрема зазначив, що Держгеокадастр та його територіальні органи не відноситься до перелічених у частині 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органів. Об`єкт державного контролю згідно Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (всі землі в межах України) не збігаються з об`єктом державного контролю згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (господарська діяльність суб`єкта господарювання). В даному випадку, об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність підприємства. Враховуючи позиції Верховного Суду викладені в постановах від 13.03.2019 у справі №826/11708/17 і від 15.07.2019 у справі № 140/2320/18, вважає, що норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» стосуються безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання і жодним чином не стосуються перевірок земельних ділянок, на спірні правовідносини розповсюджуються норми Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а відтак, посилання позивача на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставним. Заходи державного контролю здійснювалися на підставі наказу Головного управління "Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" від 10.10.2019 року № 573-ДК, який видано відповідно до вимог ЗК України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та Положення про Головне управління. В ході здійснення заходів державного контролю, державним інспектором ОСОБА_1 , було складено акти обстеження щодо кожної земельної ділянки: №573/0/92-19-ДК/731АО/10/01-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 172,1564 га, №573/0/92-19-ДК/732АО/10/01-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 38,7587га, №573/0/92-19-ДК/730АО/10/01-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 11,4099га, а також акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту-земельної ділянки №573/0/92-19-ДК/538АП/09/01-19 від 16.10.2019. Форма вказаних актів затверджена Наказом Держгеокадастру від 27.12.2016 №353 «Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів територіальними органами Держгеокадастру», який є чинним та застосовується при здійсненні заходів державного контролю за об`єктом земельної ділянки. Також державним інспектором, складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.10.2019 №573/0/92-19-ДК/0209/11/07/01/-19 а також видано припис від 05.11.2019 №573/0/92-19-ДК/0220ПР/03/01-19 про усунення вимог земельного законодавства в 30-денний термін. Щодо встановлення факту адміністративного правопорушення та правомірності припису від 05.11.2019 представник відповідача зазначив, що у 2014 році Івано-Франківський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, який діяв в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, звернувся в Господарський суд Івано-Франківської області з позовом до Верхньострутинської сільської ради та ПАТ «Івано-Франківськторф» про визнання недійсним договору оренди земельної від 09.01.2004.

Рішенням від 14.11.2014 Господарський суд Івано-Франківської області позов у справі №909/794/14 задовольнив повністю та ухвалив визнати недійсним договір оренди землі, укладений 09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою та Відкритим акціонерним товариством «Івано-Франківськторф». Приватному акціонерному товариству "Івано-Франківськторф" повернути земельну ділянку площею 222,3250 га, до державної власності.

Спірні земельні ділянки на виконання рішення Господарського суду було передано їх власнику - Івано-Франківській обласній державний адміністрації, та на сьогоднішній день такі знаходяться у державній власності. Вказане підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Жодних інших речових прав на спірні земельні ділянки не зареєстровано. Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що державним інспектором було правомірно встановлено, що земельні ділянки площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005) самовільно зайняті ПАТ «Івано-Франківськторф», оскільки використовуються без будь-яких правовстановлюючих документів. Оскільки на земельній ділянці площею 11,4099 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0004) знаходиться нерухоме майно, яке зареєстроване за ПАТ «Івано-Франківськторф», то в порядку частини другої статті 120 ЗК України до останнього перейшло право користування земельною ділянкою на якій розміщено таке майно. Власне тому державним інспектором встановлено факт адміністративного правопорушення на двох земельних ділянках. Вказує на добросовісність та послідовність дій Головного управління як контролюючого органу та дотримання встановлених Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» процедур під час реалізації функцій державного контролю. Тому, припис державного інспектора є правомірним, а відтак не може бути скасованим (т.3, а.с.99-110).

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив відповідача, у якому зазначив, що порядок проведення перевірки, оформлення її результатів та прийняття на підставі висновків перевірки приписів, регулюється не лише Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», але й Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності». У зв`язку з чим, на переконання позивача, державний інспектор при здійсненні заходу контролю зобов`язаний був виконувати вимоги обидвох законів. Звернув увагу на те, що в даному випадку захід контролю здійснений без участі уповноваженої особи ПАТ «Івано-Франківськторф», без надання можливості надати пояснення, а тому висновок державного інспектора про самовільне зайняття земельної ділянки зазначений у актах та оскаржуваному приписі є необ`єктивним. Твердження відповідача про самовільне зайняття земельних ділянок вважає хибним, а припис протиправним. На спростування тверджень відповідача про самовільне зайняття земельної ділянки зазначив, що рішення Рожнятівської ради №7 від 09.01.1953 року затверджено землевідвід під торфорозробку «Під Бором» на території земель Верхньострутинської сільської ради Рожнятівського району. 10.03.1997 року рішенням Верхньострутинської сільської ради, 10 сесії 2 демократичного скликання, продовжено користування землею на 10 років, згодом 05.03.2001 року рішенням 12 сесії 3 демократичного скликання продовжено термін користування до 2020 року. Відповідно було укладено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою 09.03.1997 року та зміни до нього терміном до 2020 року. Площа земельної ділянки по даному договору - 241.7 га. Відомості про реєстрацію даного договору зазначені в самому договорі, як того вимагала форма. Рішенням В.Струтинської сільської ради від 19.03.2000 року та рішенням Рожнятівської районної ради від 24.11.2000 року землі родовища включено в межі села. Надалі позивачем зроблено Звіт з інвентаризації земельної ділянки родовища у 2002 році відповідно зменшилась земельна ділянка - до 222,3250 га. Рішенням В.Струтинської сільської ради від 28.12.2003 року даний звіт затверджено та надано земельну ділянку терміном до 2020 року. Позивач звертає увагу на те, що в рішенні від 28.12.2003 року - рішення про припинення договору від 09.03.1997 року в тексті рішення немає. 09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою та Відкритим акціонерним товариством «Івано-Франківськторф» укладено договір оренди земельної ділянки площею 222,3250 га. 29.04.2014 року рішенням Рожнятівської ради приведено у відповідність форми держстат. звітність - це послуговало, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2014 року договір оренди від 09.01.2004 року визнано недійсним, а товариство зобов`язано повернути земельну ділянку до державної власності, що і було зроблено по акту від 29.05.2015 року. При цьому повернення земельної ділянки було здійснено не з користування, а до державної власності. Після повернення земельної ділянки з комунальної до державної власності відбулось повернення до договору від 09.03.1997 року. Надалі 24.05.2016 року між ПАТ «Івано-Франківськторф», ПП «Луги» та ОДА заключено договір №170 ТД із виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 222,3250га. Розпорядженням №836 від 05.12.2016 року затверджено технічну документацію по поділу земельної ділянки державної власності. В результаті поділу утворилося три ділянки державної власності: - площею 172,1564 га кадастровий номер 2624880901:01:004:0006, -площею 38,7587 га кадастровий номер 2624880901:01:004:0005, - площею 11,4099 га кадастровий номер 2624880901:01:004:0004 для потреб пов`язаних з користуванням надрами. 17.03.2017 року товариство отримало розпорядження Рожнятівської районної адміністрації про дозвіл на виготовлення ДПТ, заключили договір на виготовлення ДПТ. 10.08.2017 року ДПТ розглянутий відділом містобудування та архітектури, пройшов громадські слухання 2624880901:01:004:0004 на 49 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд підприємствами,що пов`язані з користуванням надрами і 04.10.2017 року затверджений розпорядженням Рожнятівської РДА. Позивач звертає увагу на те, що ДПТ був виготовлений і затверджений на всі три земельні ділянки. 21.03.2019 року було затверджено рішенням Верхньострутинської сільської ради №424-17/2019 матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. 26.09.2018 року Розпорядженням Івано-Франківської ОДА №549 нам надано земельну ділянку площею 11,4099 га державної власності. 24.10.2019 року Рожнятівська районна рада прийняла рішення відповідно до якого погоджено проект землеустрою, відповідно до якого земельна ділянка урочища «Під Бором» переходить знову до комунальної власності. На переконання позивача, враховуючи факт оплати за земельну ділянку починаючи з 1996 року по час здійснення заходку та подання позову, наявність чинного договору із змінами від 09.03.1997року терміном до 2020 року землекористування земельної ділянки не може трактуватися як самовільне. Також позивач зазначає, що після повернення земельної ділянки до державної власності товариством сплачувався земельний податок у відповідності до договору на право тимчасового користування від 10 березня 1997 року, який ні сторонами, ні судом не розривався, ні визнавався судом недійсним. Крім того, позивач вказує на те, що рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.05.2022 року по справі №300/2536/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2022 року по справі №909/671/20, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області по справі №909/351/20 від 16.09.2020 року про тлумачення договору, рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року по справі №352/1221/19, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року по справі №300/3574/20, встановлено, що ПАТ «Івано-Франківськторф» було законним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване родовище торфу «Під Бором», на підставі діючого договору на право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/ від 09.03.1997 року. Просив позов задовольнити (т.3, а.с.123-128).

Відповідач скористався своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив (т.3,а.с.130-136), у якому представником викладено аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив, аналогічні тим що викладені у поданому відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.

09.03.1997 між Верхньострутинською сільською радою та ВАТ «Івано-Франківськторф» було укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) площею 241,7га на умовах тимчасового довгострокового користування терміном на 10 років для видобування торфу.

10.03.1997 рішенням Верхньострутинської сільської ради 10 сесії 2 демократичного скликання продовжено термін тимчасового користування земельною ділянкою торф`яного родовища «Під Бором» площею 241,7 га на 10 років, про що суду подано копію цього рішення.

Рішенням Верхньострутинської сільської ради від 19.03.2000 внесено зміни в межі населеного пункту та введено нові землі в межі населеного пункту, загальною площею 369 га, у т.ч. землі промисловості ВАТ «Івано-Франківськторф», площею 241,6 га.

Рішенням Рожнятівської районної ради від 24.11.2000 внесено зміни у межі населених пунктів, додатково включивши у межі с. Верхній Струтин 369,0 га земель згідно площ, вказаних у рішенні Верхньострутинської сільської ради від 19.03.2000.

05.03.2001 рішенням Верхньострутинської сільської ради 12 сесії сільської ради 3 демократичного скликання продовжено термін користування до 20 років на час дії ліцензії та зобов`язано внести зміни до договору на право користування земельної ділянки від 09.03.1997, що підтверджено копією рішення 12 сесії 3 скликання Верхньострутинської сільської ради, протоколу 12-ї сесії сільської ради 11-го демократичного скликання від 05.03.2001 та договору про внесення змін договору на право користування земельної ділянки від 09.03.1997.

На підставі даного рішення внесено зміни до договору на право тимчасового користування землею від 09.03.1997, а саме: "земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування терміном до 2020 року для видобутку торфу згідно рішення Верхньострутинської сільської ради від 05.03.2001».

Рішенням Верхньострутинської сільської ради від 28.12.2003 затверджено звіт по інвентаризації земельної ділянки під торф`яне родовище «Під Бором» правлінню ВАТ «Івано-Франківськторф» в с. Верхній Струтинь Рожнятівського району Івано-Франківській області, складений ДП «Івано-Франківський регіональний центр державного земельного кадастру». Під час інвентаризації землі, як вказує позивач та як зазначено в самому звіті по інвентаризації, було встановлено, що площа земельної ділянки під родовищем торфу в урочищі "Під Бором" складає не 241,7 га, а 222,3250 га. Вказаним вище рішенням сільська рада також передала в оренду ПАТ «Івано-Франківськторф» земельну ділянку площею 222,3250 га для експлуатації родовища торфу в урочищі "Під Бором".

09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою та ВАТ «Івано-Франківськторф» було укладено терміном на 17 років договір оренди землі площею 222,3250 га, який зареєстрований Івано-Франківським центром ДЗК №040421000012 від 29.01.2004.

11.11.2014 Господарським судом Івано-Франківської області у справі №909/794/14 прийнято рішення, яким визнано недійсним договір оренди землі, укладений 09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою та ПАТ «Івано-Франківськторф» та зобов`язано ПАТ «Івано-Франківськторф» повернути земельну ділянку площею 222,3250 га, яка знаходиться на території Верхньострутинської сільської ради в урочищі «Під Бором», за межами населеного пункту с. Верхній Струтин Рожнятівського району до державної власності.

На виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №136 від 13.02.2015 ПАТ «Івано-Франківськторф» повернуло вказану земельну ділянку площею 222,3250 га, кадастровий номер 2624880901:004:0001, до державної власності, передавши її по акту приймання-передачі Івано-Франківській обласній державній адміністрації, що підтверджується копією такого акту від 29.05.2015.

29.05.2015 державним виконавцем ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції Лутчин В.Я. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2015 № 136, виданого у справі №909/794/14 про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 09.01.2004 та повернення земельної ділянки площею 222,3250 га до державної власності, складено акт приймання-передачі земельної ділянки площею 222,3250 га, що знаходиться за адресою: с. Верхній Струтинь, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, (урочище) торфяне «Під Бором», кадастровий номер: 26244880901:01:004:0001 передала представник за довіреністю ПАТ «Івано-Франківськторф» Герула З.Й., яку прийняв представник за довіреністю Івано-Франківської обласної державної адміністрації Зрайко О.І.

05.12.2016 розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації земельна ділянка площею 222,3250 га поділена на 3 земельні ділянки: кадастровий номер: 264880901:01:004:0006 площа 172,1564 га., кадастровий номер: 264880901:01:004:0005 площа 38,7587 га., кадастровий номер: 264880901:01:004:0004 площа 11,4099 га.

Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області листом від 30.07.2019 №0-9-0.2-4423/0/2-19 повідомило відповідача, що відомості про зареєстроване право оренди за ПАТ «Івано-Франківськторф» до системи Державного земельного кадастру на вищевказані земельні ділянки станом на 30.07.2019 не надходили.

На підставі листа прокуратури Івано-Франківської області від 23.09.2019 №05/1-585вих-19 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області видано наказ від 10.10.2019 за № 573-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», яким державному інспектору ОСОБА_1 доручено здійснити заходи державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), площею 11,4099 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0004), які розташовані на території с. Верхній Струтин Рожнятівського району.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області ОСОБА_1 здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки використання земельної ділянки. За результатом проведення перевірки державним інспектором складено акти обстеження щодо кожної земельної ділянки: №573/0/92-19ДК/731АО/10/01/-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 172,1564 га, №573/0/92-19ДК/732АО/10/01/-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 38,7587 га, № 573/0/92-19ДК/730АО/10/01/-19 від 16.10.2019 щодо земельної ділянки площею 11,4099 га, та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №573/0/92-19-ДК/538АП/09/01 /-19 від 16.10.2019.

17.10.2019 державним інспектором складено протокол №573/0/92-19-ДК/0209П/07/01/-19 про вчинення генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом «б» частини 1 статті 211 Земельного кодексу України та статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 05.11.2019, відповідачем винесено постанову про закриття провадження у справі.

05.11.2019 державним інспектором складено припис за №573/0/92-19-ДК/0220Пр/03/01-19. У вказаному приписі зазначено про обставини щодо самовільного зайняття позивачем земельних ділянок за кадастровими номерами: 2624880901:01:004:0006 та 2624880901:01:004:0005. Документи, які б підтверджували державну реєстрацію права власності чи права постійного користування, або права оренди вказаних ділянок у Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськторф» відсутні. У зв`язку з вказаним зобов`язано позивача в тридцятиденний термін усунути виявлені порушення земельного законодавства.

Вважаючи припис відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно частин 1 та 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Головне управління Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі Положення №308).

За змістом пп. 30 п. 4 Положення №308 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У статті 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Статтею 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положеннями статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до статей 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Направляючи цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд в постанові від 17.01.2024 зазначив, що … «Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, вирішуючи питання застосування положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у подібних правовідносинах, у постанові від 12.12.2023 у справі №160/7116/19 сформував таку правову позицію:

1) правові основи організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведенням моніторингу ґрунтів визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", проте він не визначає порядку проведення перевірок під час здійснення такого контролю у сфері земельних відносин, яка охоплює як суб`єктів, так і об`єкти цих відносин;

2) цілі й завдання Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо правових засад регулювання організації та проведення державного контролю (нагляду) за господарською діяльністю в Україні, основ взаємовідносин контролюючих органів та суб`єктів господарювання, встановлення єдиного порядку організації та проведення контролю корелюються із повноваженнями органу, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведенням моніторингу родючості ґрунтів в особі інспекторів, визначених Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель";

3) норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов`язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об`єкта державного контролю та охорони нерозривно пов`язано з діяльністю на ній суб`єктів земельних відносин, у тому числі господарської (об`єктом перевірки є земельна ділянка, яка перебуває у користуванні суб`єкта, а суб`єктом перевірки є суб`єкт господарювання, предметом перевірки є дотримання суб`єктом вимог земельного законодавства під час здійснення господарської діяльності).

При цьому, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків колегій суддів Верховного Суду, за якими під час здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель не можуть бути застосовані вимоги та правила Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що викладені у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №826/11708/17, від 15.07.2019 у справі №140/2320/18, від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, від 11.06.2021 у справі №818/970/17, від 09.07.2020 у справі №824/561/18-а, від 25.05.2022 у справі №120/1196/19-а, від 04.11.2021 у справі №818/1365/17, від 28.02.2023 у справі №280/2932/20, від 08.06.2023 у справі №380/7230/20 та інших аналогічних за своїм змістом рішень».

Застосовуючи наведені висновки до обставин цієї справи, що розглядається, Верховний Суд в постанові від 17.01.2024 дійшов висновку про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про непоширення на спірні правовідносини Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, оскільки останній як найвищий суд у системі судоустрою України, поряд з іншим, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Таким чином враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду в постанові від 17.01.2024 у справі №300/2220/19 а також висновки Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постанові від 12.12.2023 у справі №160/7116/19, до спірних правовідносинах підлягають застосуванню положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а тому суд відхиляє доводи відповідача про непоширення на спірні правовідносини Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно із статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За змістом статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» суб`єктами перевірки є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, і закон не передбачає здійснення перевірки за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель щодо об`єктів земельних ділянок окремо від суб`єктів, на які і покладено обов`язок дотримання вимог законодавства.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі №817/1155/18 зробив правовий висновок про те, що Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель є правовою основою - визначає основи організації здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, тоді як порядок здійснення державного контролю визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Щодо обов`язковості визначення порядку проведення контролюючих процедур Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

У рішенні від 10.12.2009 у справі «Михайлюк та Петров проти України» (заява №11932/02) судом зазначено, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див. рішення у справі «Полторацький проти України» (заява №38812/97).

Верховним Судом також вказано, що в подібних правовідносинах об`єктом перевірки є земельна ділянка, суб`єктом перевірки є суб`єкт господарювання, а предметом перевірки є дотримання суб`єктом господарювання земельного законодавства під час здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом прокуратурою Івано-Франківської області 23.09.2019 направлено на адресу начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області лист №05/1-585 вих-19 в якому вказано на необхідність вирішення питання щодо проведення перевірки правомірності користування ПрАТ «Івано-Франківськторф» у с. Верхній Струтин Рожнятівського району, земельними ділянками кадастрові номери 2624880901:01:004:0006 та 2624880901:01:004:0004 (т.2, а.с.50).

На підставі вказаного листа прокуратури Івано-Франківської області, Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області видано наказ від 10.10.2019 за № 573-ДК "Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності", яким державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Івано-Франківської області, головному спеціалісту відділу контролю за використанням та охороною земель у Долинському, Калуському, Рогатинському, Рожнятівському районах та м. Болехові Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Тарасу Дащуку у термін з 10.10.2019 по 24.10.2019 доручено здійснити заходи державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки, щодо перевірки використання земельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), та площею 11,4099 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0004), які розташовані на території с. Верхній Струтин Рожнятівського району (том 1 а.с. 72).

Враховуючи зміст листа прокуратури Івано-Франківської області та наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №573-ДК від 10.10.2019 підставою для проведення перевірки здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, в даному випадку перевірки використання земельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), та площею 11,4099 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0004), які розташовані на території с. Верхній Струтин Рожнятівського району, стало звернення прокуратури Івано-Франківської області, об`єктом перевірки були зазначені земельні ділянки, суб`єктом перевірки був ПрАТ «Івано-Франківськторф» предметом перевірки було правомірність використання ПрАТ «Івано-Франківськторф» земельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), та площею 11,4099 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0004), які розташовані на території с. Верхній Струтин Рожнятівського району.

Відповідно до абзацу 7 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (тут і надалі в редакції чинній станом на час здійснення державного контролю) державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно частини 10 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Частинами першою - сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити суб`єкту господарювання посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За змістом частини одинадцятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» плановий чи позаплановий захід державного нагляду (контролю) має здійснюватися у присутності представника суб`єкта господарювання.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Нормами зазначених вище нормативно-правових актів, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) суб`єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб. Невиконання вимог частини одинадцятої статті 4 та частини п`ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладено у постанові від 16.03.2021 у справі №817/1155/18.

Як зазначалось судом вище, підставою для проведення перевірки здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, в даному випадку перевірки використання ПрАТ «Івано-Франківськторф» земельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), та площею 11,4099 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0004), які розташовані на території с. Верхній Струтин Рожнятівського району, стало звернення прокуратури Івано-Франківської області від 23.09.2019 №05/1-585вих-19, щодо проведення перевірки правомірності користування ПрАТ «Івано-Франківськторф» земельними ділянками за кадастровими номерами 2624880901:01:004:0006 та 2624880901:01:004:0004.

Про наслідки проведеної перевірки Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області проінформовано прокуратуру Івано-Франківської області листом від 24.10.2019 №10-9-0.41-6223/0/2-19 про розгляд її звернення, щодо проведення перевірки використання земельних ділянок ПрАТ «Івано-Франківськторф», які розташовані на території с. Верхній Струтин Рожнятівського району. Повідомлено, що Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області у відповідності до наказу №573-ДК від 10.10.2019 здійснено заходи державного контролю за результатами яких, встановлено, що земельні ділянки площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), та площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), які розташовані в урочищі «Під Бором», за межами населеного пункту с. Верхній Струтин Рожнятівського району, самовільно зайняті ПрАТ «Івано-Франківськторф» ПрАТ «Івано-Франківськторф», шляхом видобування торфу, що є порушенням ст.125,126 Земельного кодексу України, за яке передбачена відповідальність згідно п. «б» ч.1 ст.211 Земельного кодексу України та статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Головним управлінням здійснюються заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності генерального директора ПрАТ «Івано-Франківськторф» ОСОБА_2 в порядку та спосіб передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення (т.2, а.с.51).

Враховуючи наведене суд констатує, що у даному випадку фактично мало місце призначення Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області позапланового заходу державного нагляду (контролю) за зверненням прокуратури Івано-Франківської області щодо необхідності перевірки правомірності користування ПрАТ «Івано-Франківськторф» земельними ділянками за кадастровими номерами 2624880901:01:004:0006 та 2624880901:01:004:0004, які розташовані на території с. Верхній Струтин Рожнятівського району.

Суд звертає увагу на те, що у переліку підстав для здійснення позапланових заходів наведених в частині 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, відсутня така підстава як звернення прокуратури (прокурора) про необхідність проведення перевірки.

Таким чином Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області позаплановий захід державного контролю щодо ПрАТ «Івано-Франківськторф» здійснено за відсутності встановлених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, підстав.

За змістом абзацу 12 статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», одним з наслідків застосування цього закону є обов`язковість затвердженої та оприлюдненої уніфікованої форми акта за результатами перевірки.

При цьому, тільки одна форма акта, яка затверджена наказом Мінагрополітики від 06.11.2018 №538 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, та інших форм розпорядчих документів», відповідає Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Методиці розробки уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)», затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342.

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.11.2018 №538 прийнято відповідно до частини першої статті 5, статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а також відповідно до абзацу сьомого частини другої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №342.

На сайті законодавства Верховної Ради в текст пункту «в» частини першої статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» включено посилання на наказ Мінагрополітики від 06.11.2018 №538. Цей наказ, як зазначено вище, затверджує форми акта та інших розпорядчих документів за результатами планових та позапланових перевірок.

Однак, Акт перевірки від 16.10.2019 №573/0/92-19-ДК/538АП/09/01/-19 не відповідає уніфікованій формі, затвердженій наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06.11.2018 №538.

Як зазначено представником відповідача у відзиві акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою №573/0/92-19-ДК/538АП/09/01/-19 від 16.10.2019 та акти обстеження земельних ділянок №573/0/92-19-ДК/731АО/10/01/-19 від 16.10.2019, №573/0/92-19-ДК/732АО/10/01/-19 від 16.10.2019 та №573/0/92-19-ДК/730АО/10/01/-19 від 16.10.2019 складені за формою, затвердженою наказом Держгеокадастру від 27.12.2016 № 353.

Наказом Держгеокадастру від 27.12.2016 №353 «Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру» відповідно до пункту 52 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1242, з метою забезпечення здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, територіальними органами Держгеокадастру, керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях наказано запровадити в діловодство головних управлінь Держгеокадастру в областях, зокрема: бланк акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно з додатком 3: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою; бланк акта обстеження земельної ділянки, згідно з додатком 5: акт обстеження земельної ділянки.

Судом встановлено, що складені відповідачем акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 16.10.2019, акти обстеження земельних ділянок від 16.10.2019 не відповідають затвердженій формі. Так, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою не заповнено графи: «за участю» (посада, прізвище, ім`я та по батькові осіб, що брали участь в обстеженні земельної ділянки) «у присутності» кого проводилась перевірка (посада, прізвища, ім`я та по батькові осіб, що брали участь в обстеженні земельної ділянки, керівник юридичної особи чи її представника, свідків які були присутні при обстеженні земельної ділянки); назва підприємства, установа чи організація, ПІБ керівника, представника юридичної особи, що перевіряється, свідків, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної особи чи фізичної особи, які перевіряються; підпис представника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, які перевірялись; ознайомлення з актом та отримання його копій керівником юридичної особи чи уповноваженої ним особою; відомості про відмову керівника суб`єкта господарювання чи уповноваженої ним особи отримати копію такого акта, відомості щодо особи, яка відправила копію акта поштою і дати такого відправлення.

В актах обстеження не заповнено графу за участю кого проводилась перевірка; також не заповнено графу у присутності кого проводилась перевірка, не зазначено посади особи, що брала участь в обстеженні земельної ділянки, керівника юридичної особи чи її представника, свідків які були присутні при обстеженні земельної ділянки; відсутні підписи керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи про отримання копій актів; відомості про відмову керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи отримати копію актів, відомості щодо особи, яка відправила копії актів поштою і дати такого відправлення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення порядку призначення та проведення заходів державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, чим порушено права позивача, визначені статтею 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), у випадках визначених законом;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

При цьому суд зазначає, що складання акта перевірки за відсутності суб`єкта перевірки чи його уповноваженого представника є порушенням прав суб`єкта перевірки бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Порушення процедури призначення та проведення перевірки нівелює подальші висновки такої перевірки. Порушення процедури призначення проведення перевірки є достатньою підставою для скасування її результатів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №210/3059/17, від 17.07.2019 у справі №822/714/16, від 08.08.2019 у справі №822/712/16, від 08.11.2019 у справі №400/2866/18 та від 14.11.2019 у справі №822/680/16.

Щодо встановлених відповідачем в ході проведення перевірки порушень вимог земельного законодавства, самовільного зайняття ПрАТ «Івано-Франківськторф» земельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), які розташовані в урочищі «Під Бором» за межами населеного пункту с. Верхній Струтин Рожнятівського району, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 09.03.1997 між Верхньострутинською сільською радою (орендодавець) та ВАТ «Івано-Франківськторф» (орендар), правонаступником якого є ПрАТ «Івано-Франківськторф» було укладено договір на право тимчасового користування землею/в тому числі на умовах оренди, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове довгострокове користування терміном на 10 років земельну ділянку торф`яного родовища "Під бором" площею 241,7 га. Зазначений договір був зареєстрований у Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за №1 у Верхньострутинській сільській раді Рожнятівського району Івано-Франківської області.

05.03.2001 р., Верхньострутинська сільська рада прийняла рішення про продовження терміну користування ВАТ «Івано-Франківськторф» земельною ділянкою торф`яного родовища "Під бором" площею 241,7 га до 2020 року, у зв`язку з чим сторони внесли зміни до договору від 09 березня 1997 р., виклавши п. 1.2 цього договору у такій редакції: "Земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування терміном до 2020 р. для видобутку торфу згідно з рішенням сесії Верхньострутинської сільської ради. Додаток до договору зареєстровано у Книзі записів договорів на право тимчасового користування за № 2 у Верхньострутинській сільській раді Рожнятівського району Івано-Франківської області.

09.01.2004 між Верхньострутинською сільською радою (орендодавець) та ВАТ «Івано-Франківськторф» був укладений договір оренди землі, за умовами якого Верхньострутинська сільська рада передала, а орендар, ВАТ «Івано-Франківськторф» прийняв у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, площею 222,3250га, яка знаходиться на території Верхньострутинської сільської ради в урочищі "Під Бором". Зазначений договір визнаний недійсним у судовому порядку рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2014 у справі № 909/794/14, з тих підстав, що станом на момент укладення договору оренди від 09.01.2004 сільська рада не являлася розпорядником зазначених земель в урочищі "Під Бором", а отже при укладанні договору вийшла за межі наданих їй законом повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що порядок укладення договору від 09.03.1997 та додатку до договору на право тимчасового користування землею регулювався Земельним кодексом України від 18.12.1990 № 561-ХІІ, який був чинний до 01.01.2002 до прийняття нового Земельного кодексу України, тому передача в користування земельної ділянки відбулась у відповідності до вимог Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2002) рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

У пункті 7 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, передбачених раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Отже, право користування земельною ділянкою, яке виникло у ПрАТ «Івано-Франківськторф» до набрання чинності ЗК України - 01 січня 2002 року, збереглося у нього після цієї дати. (Дана правова позиція викладена у п. 36 постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 квітня 2021 року у справі № 916/608/19).

Земельний кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2002, на відміну від попереднього, не передбачає можливості набуття та здійснення такого права на землю як право тимчасового користування землею, а містить положення про набуття та здійснення права оренди землі.

Однак, Земельним кодексом України в редакції від 13 березня 1992 року та від 25 жовтня 2001 року забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві тимчасового користування землею. При цьому в будь-якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

Разом з тим перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою з 01.01.2002 визначений у статті 140 ЗК України (від 25.10.2001 № 2768-ІІІ) і є вичерпним: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Враховуючи вищенаведене та оскільки договір від 09.03.1997 та додаток до договору на право тимчасового користування землею у судовому порядку не визнавалися недійсними та не були розірваними, у суду немає підстав вважати, що ПрАТ «Івано-Франківськторф» станом на час здійснення відповідачем державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства не був землекористувачем земельної ділянки площею 241,7 га торф`яного родовища «Під бором».

Вказані обставини встановлені у постанові Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі №909/671/20, залишеною без змін Верховним Судом у складі суддів Касаційного господарського суду за наслідками перегляду вказаної справи у касаційному порядку.

Також судом встановлено, що на розгляді у Господарському суді Івано-Франківської області перебувала справа №909/351/20 за позовом приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" до Верхньострутинської сільської ради про тлумачення договору.

03.09.2020 Господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення у справі №909/351/20, яким позов приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" до Верхньострутинської сільської ради про тлумачення договору задоволено. Розтлумачено положення Договору про право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/ від 09 березня 1997 р. (із врахуванням змін від 05 березня 2001 р.) у частині терміну надання приватному акціонерному товариству "Івано-Франківськторф" земельної ділянки торф`яного родовища "Під Бором" площею 241,7 га для тимчасового довгострокового користування наступним чином: за Договором про право тимчасового користування землею/в тому числі на умовах оренди/ від 09 березня 1997 р. (із врахуванням змін від 05 березня 2001 р.) приватному акціонерному товариству "Івано-Франківськторф" надано право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою торф`яного родовища "Під Бором" площею 241,7 га із 09 березня 1997 р. терміном до 2020 р., тобто до 31 грудня 2020 р.

За приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, в межах розгляду цієї справи, не підлягають доказуванню та встановленню судом обставини, щодо наявності у ПрАТ «Івано-Франківськторф» права користування земельною ділянкою загальною площею 241,7 га торф`яного родовища «Під бором» згідно договору від 09.03.1997 та додатку до договору терміном до 2020 р., оскільки такі встановлені постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у справі №909/671/20 залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2022 у справі №909/671/20.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача про самовільне зайняття ПрАТ «Івано-Франківськторф» зелельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), які розташовані в урочищі «Під Бором».

Крім того, надаючи правову оцінку спірному припису, суд також вважає за необхідне зазначити таке.

В силу вимог абзацу 3 частини 1 статті 10 Закону №963-IV до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Отже, припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Обов`язковою підставою для винесення припису та його невід`ємною ознакою є те, що припис спрямований на усунення встановлених контролюючим органом порушень вимог законодавства, а також припис не є способом притягнення порушника до відповідальності і не є різновидом санкцій. Тобто необхідною умовою винесення припису є усунення об`єктом контролю порушення законодавства у випадку виконання вимог припису.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для позивача, полягає в тому, що позивачу приписано: «в тридцяти денний термін усунути порушення земельного законодавства». Додатково про обов`язковий характер даного припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Водночас, виконати вимогу припису «в тридцяти денний термін усунути порушення земельного законодавства» позивач об`єктивно позбавлений можливості, оскільки не зрозуміло в чому полягає її зміст і яким способом, діями така вимога підлягає виконанню.

Оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обов`язку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2019 у справа №806/1723/18.

Отже, спірний припис, як акт індивідуальної дії винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим.

За встановлених в ході розгляду справи обставин у їх сукупності, суд вважає, що спірний припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 05.11.2019 №573/0/92-19-ДК/0220Пр/03/01-19 прийнятий без урахування всіх необхідних обставин, що мають значення для його прийняття, необґрунтований, безпідставний, позаяк відповідачем не доведено факту самовільного зайняття ПрАТ «Івано-Франківськторф» зелельних ділянок площею 172,1564 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0006), площею 38,7587 га (кадастровий номер 2624880901:01:004:0005), які розташовані в урочищі «Під Бором», натомість розглядом цієї справи встановлено, що станом на час здійснення відповідачем державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, ПрАТ «Івано-Франківськторф» користувалось зазначеними земельними ділянками на підставі чинного договору від 09.03.1997 та додатку до договору від 05 березня 2001 р., яким ПрАТ "Івано-Франківськторф" надано право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою торф`яного родовища "Під Бором" площею 241,7 га із 09 березня 1997 р. терміном до 31 грудня 2020 р.

Вказане дає суду підстави для висновку, що обставини, які були підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного припису, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, отже спірний припис не відповідає критеріям правомірності, прийнятий не на підставі і в спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Інші аргументи і доводи сторін не спростовують викладених висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області підлягає стягненню сплачений, згідно платіжного доручення №2008000369 від 12.11.2019 (т.1, а.с.3), судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 05.11.2019 №573/0/92-19-ДК/0220Пр/03/01-19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39767437) на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськторф" (код ЄДРПОУ - 05489158) сплачений судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківськторф" (код ЄДРПОУ - 05489158), адреса: вул. Б.Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, 76007;

відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39767437), адреса: вул. Сахарова, 34, м.Івано-Франківськ, 76014.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.