Постанова

від 17.01.2024 по справі 580/1071/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 580/1071/20

адміністративне провадження № К/9901/4354/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 (головуючий суддя А.Ю., судді Безіменна Н.В., Бєлова Л.В.)

у справі №580/1071/20

за позовом ОСОБА_1

до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області,

третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1,

про визнання протиправними рішень та висновків, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив:

1.1. визнати протиправними рішення та висновки, що викладені у листі Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 28.11.2019 № 16.03-27/1837 та у листі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 23.12.2019 № 01-08/Г-11 Із-123 щодо неможливості оплати листків непрацездатності серії АДФ № 785475, серії АДФ № 736316, серії АДФ № 747994;

1.2. зобов`язати Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області протягом десяти робочих днів після набрання рішенням законної сили здійснити фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.11.2019 6/7/944 в сумі 13991,04 грн.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправною відмову у фінансуванні заяви-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6/7/944 від 14.11.2019, викладену у листі Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області № 16.03-27-1837 від 28.11.2019.

2.2. Зобов`язано Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області вирішити питання щодо фінансування заяви-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 № 6/7/944 від 14.11.2019, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

2.4. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

4.1. Відповідно до листка непрацездатності Філії №1 Черкаського міського консультативно-діагностичної поліклініки від 30.04.2019 серії АДФ №785475 позивач з 27.04.2019 до 27.05.2019 перебував на амбулаторному лікуванні.

4.2. Відповідно до листка непрацездатності КНП Перша Черкаська міська лікарня від 21.06.2019 серії АДФ №736316 позивач з 28.05.2019 до 21.06.2019 перебував на стаціонарному лікуванні.

4.3. Відповідно до листка непрацездатності Філії №1 Черкаського міського консультативно-діагностичної поліклініки від 21.06.2019 серії АДФ №747994 позивач з 22.06.2019 до 31.07.2019 перебував на амбулаторному лікуванні.

4.4. З метою оплати вказаних листів непрацездатності позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 сформовано заяву-розрахунок від 14.11.2019 № 6/7/944, яку направлено до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області.

4.5. Листом від 28.11.2019 №16.03-27-1837 Черкаське міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області повернуто вказані листки непрацездатності ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вони не підлягають оплаті.

4.6. У цьому листі вказано, що листки непрацездатності серії АДФ №785475, серії АДФ № 736316, серії АДФ № 747994 видані з порушенням пунктів 2.1 та 4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455.

4.7. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно листків непрацездатності тимчасова непрацездатність позивача тривала більше п`яти днів, а отже з шостого дня обов`язок виплати відповідних коштів покладений на Фонд соціального страхування України, робочим органом якого є Управління, і основним завдання цього Управління є надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг. При цьому зазначено, що підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, визначених статтею 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідачі не встановили. Водночас судом першої інстанції враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.07.2020 у справі №812/1267/17, згідно якої лікарі несуть відповідальність за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

6. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що лікарняний позивача перевищував чотири місяці, що суперечить приписам п.4.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджену наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455 (далі - Інструкція №455). Суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог з огляду на правомірність дій відповідача. З посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №712/13983/17, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні правовідносини між Фондом та позивачем, оскільки такі правовідносини існують лише зі страхувальником (роботодавцем).

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 залишити в силі.

7.1. Вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.10.2020 у справі №712/13983/17, заливши поза увагою питання належного позивача. Також посилається на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, не врахував правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 17.07.2020 у справі №812/1267/17, в якій зазначено, що саме лікарі несуть відповідальність згідно із законодавством України за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, тоді як вичерпні підстави для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності передбачені статтею 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо необхідності оплати усіх листків непрацездатності, за умови відсутності підстав, передбачених статтею 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та щодо питання повернення без оплати заяв-розрахунків роботодавців органами фонду соціального страхування.

8. У відзиві на касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду у Черкаській області просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Переглядаючи судові рішення у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

11. Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-XIV) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

12. Роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом (пункту 1 частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV).

13. Положеннями статті 18 Закону №1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

14. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

15. Частиною 1, абзацами 1, 2 частини 2 статті 22 Закону №1105-XIV передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

16. Фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви (частина 1 статті 34 Закону №1105-XIV).

17. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ІНФОРМАЦІЯ_1 сформовано заяву-розрахунок від 14.11.2019 № 6/7/944, яку направлено до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, однак останнім було відмовлено у її прийнятті.

18. Вимоги позивача пов`язані із необхідністю здійсненням фінансування сум, зазначених у заяві-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.11.2019 № 6/7/944.

19. У позовній заяві ОСОБА_1 пов`язує протиправні дії відповідача із порушенням його прав - невиплатою органом виконавчої дирекції Фонду відповідного матеріального забезпечення.

20. Частиною 5 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

21. За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

22. Метою правосуддя є захист порушених прав, свобод та інтересів, належних особі, яка звертається за захистом. Водночас, за змістом положень КАС України правом на звернення до суду в інтересах інших осіб наділено обмежене коло суб`єктів у випадках, встановлених законом.

23. Такими суб`єктами є, зокрема уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, які повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, що підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб. У визначених законом випадках до суду з позовною заявою звертається прокурор (стаття 53 КАС України).

24. Відповідно до вимог Закону №1105-XIV матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності) (стаття 30).

25. Правове регулювання спірних правовідносин дає підстави для висновку, що Фонд має обов`язок забезпечувати фінансування для надання матеріального забезпечення роботодавця, який, у свою чергу, повинен спрямувати отримані кошти на виплату працівнику матеріального забезпечення.

26. Такі публічно-правові відносини виникають між Фондом соціального страхування та роботодавцем. При цьому, Фонд не має будь-яких обов`язків перед працівником щодо надання страхових виплат (матеріального забезпечення).

27. Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.10.2020 у справі №712/13983/17, який був доречно застосований до спірних правовідносин судом апеляційної інстанції.

28. Колегія суддів враховує доводи позивача, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі застосував висновки Верховного Суду та залишив без вирішення питання заміни належного позивача, про що також зазначалось Верховним Судом.

29. Відповідно до частини 1 статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

30. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала (частина 2 статті 48 КАС України).

31. При цьому, встановлення належності позивача, відповідача та їх заміна чи залучення у разі необхідності є обов`язком суду.

32. Проте судом першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримано, питання щодо залучення до справи належного позивача судом не вирішувалося, згода позивача на її заміну іншою особою не з`ясовувалася, а ІНФОРМАЦІЯ_1 взяв участь у розгляді справи лише як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

33. Статтею 48 КАС України передбачена можливість заміни первинного позивача, залучення іншого відповідача чи його заміна лише судом першої інстанції. Особа, що залучається до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, має процесуальні права та процесуальні обов`язки позивача, визначені КАС України. Після заміни сторони, вступу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

34. Під час розгляду справи судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що позивач просив зобов`язати відповідача здійснити фінансування сум, визначених у заяві-розрахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 без визначених законом підстав для такого звернення до суду в інтересах третьої особи.

35. ІНФОРМАЦІЯ_1 брав участь у розгляді справи як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, хоча були підстави для вирішення судом першої інстанції питання заміни позивача або, у разі незгоди ОСОБА_1 з такою заміною - для залучення ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у справі як третьої особи, яка заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

36. Такий підхід до вирішення питання про залучення належного позивача в аналогічних правовідносинах був застосований у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №712/13983/17.

37. Судом апеляційної інстанції, не дивлячись на врахування висновків по справі №712/13983/17, залишено поза увагою доводи відповідача у додатку до апеляційної скарги щодо відсутності правовідносин між Фондом соціального страхування та ОСОБА_1 , оскільки такі правовідносини існують лише зі страхувальником (роботодавцем).

38. Відповідно до наданих повноважень частиною 3 статті 317 КАС України суд апеляційної інстанції не усунув вказане процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції.

39. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

40. За таких обставин рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

41. Інші доводи касаційної скарги не можуть бути оцінені з огляду на невирішене питання щодо заміни належного позивача в суді першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач В.М. Шарапа

Судді А.А. Єзеров

В.М. Кравчук