Ухвала

від 17.01.2024 по справі 466/11722/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11722/23

Провадження № 2/466/635/24

У Х В А Л А

«17» січня 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Конова Х.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 20000,00грн. та стягнення переплати за житлово-комунальні послуги в розмірі 20662,84грн.

встановив:

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 20000,00грн. та стягнення переплати за житлово-комунальні послуги в розмірі 20662,84грн.

В судовому засіданні 17.01.2024 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Ковальчука О.І., мотивуючи його тим, що судом порушено процесуальні права позивача, а також порушено процес ведення судового засідання. Наведені факти викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді у розгляді даної справи.

Заслухавши думку позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Ковальчука О.І. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Положеннями ст. 36 ЦПК України передбачено перелік обставин, які дають підстави для відводу (самовідводу) судді й посилання, які містяться в заяві позивача ОСОБА_1 таких підстав не дають.

Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві позивача ОСОБА_1 про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено.

Разом з тим, у запобігання недопущення в подальшому затягування розгляду справи та подання нових заяв про відвід судді, а також беручи до уваги недовіру позивача до судді Ковальчука О.І., з метою недопущення в подальшому виникнення будь-яких сумнівів з боку позивача в об`єктивності та неупередженості судді у вирішенні спору, запобіганню написання безпідставних і необґрунтованих скарг, вважає за доцільне заявити самовідвід.

Так, зі змісту заяви про відвід вбачається, що судом порушено процесуальні права позивача, а також порушено процес ведення судового засідання, тобто у позивача виникли сумніви у неупередженості судді і його об`єктивності, дані сумніви є очевидними з боку стороннього спостерігача, а тому позивач вважає, що суддя не може об`єктивно розглядати справу та прийняти законне і обґрунтоване рішення у ній.

Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштайн проти Швейцарії» тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

За практикою Європейського суду з прав людини важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно з п.2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Враховуючи наведене, з метою забезпечення об`єктивного розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів щодо прямої чи побічної зацікавленості судді у результатах її розгляду, його упередженості чи необ`єктивності, дотримання гарантій справедливого розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, вважаю, що заява про самовідвід судді Шевченківського районного суду м.Львова Ковальчука О.І. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд

постановив:

визнати відвід, заявлений позивачем ОСОБА_1 у справі №466/11722/23 за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 20000,00грн. та стягнення переплати за житлово-комунальні послуги в розмірі 20662,84грн. - необґрунтованим.

Заяву судді Ковальчука Олега Ігоровича про самовідвід - задовольнити.

Відвести суддю Ковальчука Олега Ігоровича від розгляду цивільної справи №466/11722/23 за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 20000,00грн. та стягнення переплати за житлово-комунальні послуги в розмірі 20662,84грн.

Матеріали справи №466/11722/23 за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 20000,00грн. та стягнення переплати за житлово-комунальні послуги в розмірі 20662,84грн., передати на новий розгляд іншому судді Шевченківського районного суду м.Львова, якого визначити автоматизованою системою документообігу суду в порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. І. Ковальчук