Справа № 466/11722/23
Провадження № 2/466/635/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2024 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Репети К.М.,
справа 466/11722/23,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення переплати за житлово-комунальні послуги,-
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
в с т а н о в и в :
08.11.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовною заявою до ЛКП «Варшавське-407» код. ЄДРПОУ 22333469 та просить суд ухвалити рішення яким:
1. визнати бездіяльність ЛКП ,, Варшавське - 407", щодо:
а) несвоєчасного надання відповідей на його звернення і відмову у ненадані;
б) ненадання акту обстеження по факту проживання за адресою: - АДРЕСА_1 ;
в) ненадання відповіді і відмова їх надати щодо ціноутворення та об`єму виконаних робіт і їх актів по місячно за період з вересня 2020 року по жовтень 2023 року про наданих послугах - являється вчинок відповідача - протиправним.
2. Зобов`язати ЛКП, "Варшавське - 407" скласти акт фактичного проживання, фактичного ціноутворення, фактичних наданих послуг, фактичних об`ємів виконаних робіт і надати йому, якою угодою (колективною через уповноваженого по будинку, персональною від кожного мешканця будинку при на надані послуг, керується ЛКП ,,Варшавське - 407" за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Зобов`язати ЛКП „Варшавське - 407" зробити правильний перерахунок наданих послуг по місячно вказавши про наданих послуг. Скласти кошторис. За період з 01.10.2022 р. по сьогоднішній період часу, зробивши перерахунок по фактичних послугах, за даний період.
4. Визнати неправомірними дії ЛКП, Варшавське - 407" щодо нарахування оплати за надання послуг з утримання будинкової території і будинку по АДРЕСА_1 за період з жовтня 2020 року по жовтень 2023 року.
5. Зобов`язати відповідача зробити перерахунок нарахувань за надання послуг по утриманню прибудинкової території і будинку з врахуванням ненаданих послуг за період з жовтня 2020 року по жовтень 2023 року по місячно.
6. Стягнути з ЛКП „Варшавське - 407" за завдану йому моральну шкоду в його користь у розмірі 20 000 грн.
7. Стягнути з ЛКП „Варшавське - 407" в його користь, переоплату яка виникла по вині відповідача, по фактичному проживанню і оплату за невиконану роботу, на які нараховувалась оплата, в розмірі 20 662.84 грн. за період з 01.10.2020 р. по 30.09.2022 р.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що "ЛКП Варшавське-407 повинен надавати послуги з утримання будинкової території і будинку по АДРЕСА_1 . Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо зменшення нарахувань за надання послуг за адресою - АДРЕСА_1 , проживання фактичного осіб по даній адресі. У зв`язку із зміною проживання зареєстрованих осіб, оскільки з жовтня 2020 р. по сьогодні, фактично не проживають за даною адресою дочка позивача: ОСОБА_3 і онук ОСОБА_4 .
Зокрема позивач 30.08.2022 року звернувся до відповідача з проханням провести перерахунок оплати послуг у зв`язку із зміною кількості прописаних за адресою: АДРЕСА_1 осіб. Однак відповідач відмовився у проведенні перерахунку оплати, у тому числі переплату не наданих послуг. Також позивач звернувся до відповідача з зверненням, щодо зменшення нарахувань за надані по факту послуги у зв`язку із зміною місць проживання доньки та внука протягом останніх трьох років та смерті дружини, а саме змінити реєстрації, щодо трьох осіб зареєстрованих за вказаною адресою. В подальшому звернувся до відповідача 26.09.2022 р. та 18.10.2022 р., однак не отримав своєчасно відповіді, запитуваних інформацій та перерахунку оплачених послуг. На усі свої звернення отримав відповіді у двох листах від 03.11.2022 р. та 05.12.2022 р.
Таким чином, в зв`язку з наведеними обставинами позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 справу передано судді Невойту П.С.
Ухвалою суду від 19 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху, і позивачу надано десятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня отримання позивачем копії вказаної ухвали.
09 лютого 2024 року, на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, позивачем ОСОБА_1 частково усунуто недоліки.
Ухвалою від 09.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.
Представником відповідача - директором ЛКП «Варшавське-407» Гадьо О.С. 05.03.2024 року наадресу суду подано відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на викладені в ньому мотиви.
06.07.2024 року від позивача ОСОБА_1 поступила відповідь на відзив від 26.06.2023 року, в якому останній просив відмовити в долученні відзиву покликаючись на викладені в ній мотиви.
В судовому засіданні на неодноразову пропозицію суду позивач не надав усних пояснень, заявляв різні клопотання, а тому суд продовжив розгляд справи. В останнє судове засідання позивач не прибув. Подав заяву про те, що 15.05.2024 року він не зможе прибути в судове засідання, а 16.05. вільний. Однак, не зазначив причину неможливості прибуття в судове засідання 17.05.2024 о 14.20 год., на яку отримав повістку. З урахуванням наведено, суд вважає за необхідене продовжити судовий розгляд.
Представник відповідача директор ЛКП «Варшавське-407» Гадьо О.С. в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила відмовити у їх задоволенні посилаючись на мотиви викладені у відзиві. В останнє судове засідання не прибула, не повідомила причину неявки, хоча була повідомлена належним чином (том 2 арк.спр.243).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 19.02.1997 та зареєстрованого у ЛОДК БТІ та ЕО 25.03.1997 р. в реєстрову книгу №34 за реєстровим номером №21983, співвласниками квартири АДРЕСА_3 були ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (том 1 арк.спр.71).
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), виданого 29.08.2022 р. актовий запис №5105 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 арк.спр.62).
У відповідності до свідоцтва про право на спадщину, серії та номер: 1-359, виданого 26.09.2023 р. державним нотаріусом Третьої львівської державної нотаріальної контори Львівської області, ОСОБА_1 з урахуванням відмови від прийняття спадщини донькою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_5 успадкував 1/4 частку квартири АДРЕСА_3 після смерті дружини, що також стверджується витягом з Державного реєстру речових прав №337451928 від 29.06.2023 року (том 1 арк.спр. ,72,74.)
Як вбачається з відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб №121569 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 4 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (том 1 арк.спр.83).
Щодо визнання бездіяльності відповідача при наданні відповідей на звернення ОСОБА_1 , то суд зазначає таке.
Так, позивач зазначає, що 26.09.2022 р. та 18.10.2022 р. звертався до ЛКП «Варшавське- 407» з письмовими зверненнями, однак не отримав своєчасно відповіді.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами щодо зменшення нарахувань за надання послуг за адресою - АДРЕСА_1 з врахуванням того, що за цією адресою фактично не проживають дочка позивача: ОСОБА_3 і онук ОСОБА_4 та дружина, яка померла, однак відповідач відмовився у проведенні перерахунку оплати. Також звертався щодо зміни реєстрації, щодо трьох осіб зареєстрованих за вказаною адресою.
Судом встановлено, що позивач звертався з письмовими заявами до ЛКП щодо питань, зазначених вище та отримав письмові відповіді:
вх. № з267вх від 31.08.2022 надано письмову відповідь за № 267 від 28.09.2022 (том 1 арк.спр. 168);
вх. № з269вх від 01.09.2022 надано письмову відповідь за № 269вих від 08.09.2022 (том 1 арк.спр. 165-167);
вх. № з292вх від 12.09.2022 надано письмову відповідь за № з292вих від 19.09.2022 (том 1 арк.спр. 163-164);
вх. № з316вх від 26.09.2022 надано письмову відповідь за № 316 вих від 21.10.2022 (том 1 арк.спр. 153-162).
вх.. № 348 від 19.10.2022 надано письмову відповідь за № 348 від 22.10.2022 (том 1 арк.спр. 169-171).
Враховуючи те, що позивачем до позовної заяви долучено не повну копію листа №з292вих. від 19.09.2022, відповідачем додано до відзиву належним чином завірену копію.
Отже, відповідачем розглянуто наведені звернення позивача у встановлений ст.20 Закону України «Про звернення громадян» строк. Всі описані звернення, разом з наданими на них відповідями, позивачем долучено до позовної заяви. Наведене свідчить про безпідставність вимоги позивача в частині визнання бездіяльності відповідача щодо несвоєчасного надання відповідей на звернення.
Позовні вимоги: визнати бездіяльність відповідача щодо ненадання акта обстеження по факту проживання та зобов`язання відповідача скласти акт фактичного проживання не підлягають до задоволення з наступного.
Позивач мотивує про обов`язок відповідача скласти акт про фактичне проживання ОСОБА_8 без реєстрації.
Відповідно до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 (далі Порядок) особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
Пунктом 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022 визначено підстави зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування):
1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;
2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);
3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;
4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.
Ухвалою Львівської міської ради № 3404 від 17.05.2018 затверджено Перелік адміністративних послуг, які надаються через Центр надання адміністративних послуг м.Львова, суб`єктами надання яких є Львівська міська рада та її виконавчі органи (Додаток 1) та органи виконавчої влади (Додаток 2).
Пунктом 36 Додатку 1 Переліку адміністративних послуг, які надаються через Центр надання адміністративних послуг м.Львова, суб`єктами надання яких є Львівська міська рада та її виконавчі органи, суб`єктом надання адміністративної послуги «реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи» визначено районні адміністрації.
Ухвалою Львівської міської ради № 2632 від 06.12.2022 затверджено Переліки адміністративних послуг, які надаються через Центр надання адміністративних послуг м.Львова, суб`єктами надання яких є Львівська міська рада та її виконавчі органи (Додаток 1) та органи виконавчої влади (Додаток 2), Перелік адміністративних послуг, які надаються через районні відділи соціального захисту, суб`єктом надання яких є управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики (додаток 3) та скасовано попередньо затверджені переліки.
Відповідно до обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, прийнятого відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.07.2018 №190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за № 934/32386 не передбачає видачу довідок населенню та встановлення фактів проживання осіб без реєстрації.
Відтак, для надання послуг, що стосуються встановлення фактів проживання громадян та видавання довідок з питань реєстраційного обліку громадян юридична особа повинна бути виконавчим органом територіальної одиниці, якою відповідач не являється.
Про наведене позивача повідомлялось листами № 269 вих від 08.09.2022 (том 1 арк.спр.165-167), № 292 вих від 19.09.2022 (том 1 арк.спр. 163-164) та № 316 вих від 21.10.2022 (том 1 арк.спр. 153-1-162).
Отже, позивач неодноразово був повідомлений про порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, а також про те, що відповідач не уповноважений на складення актів про встановлення факту проживання особи без реєстрації.
01.09.2022 позивач звернувся до Відповідача із зверненням, у якому повідомив, про смерть дружини та з проханням виключити її із розрахунку при нарахуванні оплати за надані житлово-комунальні послуги.
У відповіді на звернення позивачу роз`яснено, про необхідність зняття з реєстрації ОСОБА_7 та надання про це підтвердження відповідачу.
Відповідачем прийнято до відома надані позивачем відомості з Реєстру Львівської міської територіальної громади про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_7 з 01.09.2022, про що заявника було повідомлено листом № 292 вих. від 19.09.2022 (том 1 арк.спр. 163-164).
Отже, позивач, станом на дату подання позовної заяви був ознайомлений з Порядком, звернувшить до органу місцевого самоврядування, отримав витяг з Реєстру Львівської міської територіальної громади № 104324 від 13.09.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_7 знято з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 та в подальшому подав цей витяг в ЛКП для виконання.
Відповідно до 4 Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
ОСОБА_1 не долучив до позовної заяви документів на представлення інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і таких не подав під час судового розгляду, вимагає від відповідача зробити перерахунок за надані послуги, долучивши до позовної заяви фотокопії закордонних паспортів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зі штампами про надання дозволу постійного проживання у Польщі, а також ксерокопію договору оренди житлового приміщення, для проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи наведене, суд вважає вимогу позивача щодо визнання бездіяльністю не складання акта обстеження про встановлення факту проживання за адресою АДРЕСА_1 , безпідставними.
Відповідно до п. 32 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку, прибудинкової території, поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Про наведене повідомлено позивача, що вбачаєтьсмя з листа №267вих від 28.09.2022 (том 1 арк.спр. 168), тому вимоги в частині ненадання відповіді щодо ціноутворення та виконання робіт є необґрунтованими та безпідставними. Детальніше розяснення з цих питань заявнику було також надане в листі від 22.10.2022 року (том 1 арк.спр. 169-171).
З приводу ціноутворення та виконання робіт з обслуговування будинку та непогодження з таким, оскільки позивач стверджує, що не укладав угоди з відповідачем, а також зазначає, що збори мешканців будинку не проводились, не брав участі в процесі укладення договору і він нікого не уповноважував на укладення від його імені договору про управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 , то слід зазначити таке.
Частиною 1 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.
Пунктом 2 ч.2 ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень про визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VIII від 07.06.2018 та п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управителем багатоквартирного будинку може бути фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Статтею 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VIII від 07.06.2018 визначено порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Частиною 1 даної статті встановлено, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
Так, з наданих представником відповідача письмових доказів вбачається, що між ЛКП «Варшавське-407» та співвласниками будинку АДРЕСА_4 31.05.2019 укладено договір про управління багатоквартирним будинком (том 1 арк.спр. 173-176).
Відтак, згідно ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», управитель не бере участі в процесі організації проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку, проведенні зборів, їх фіксації, складання за їх результатами документів та реєстрації їх.
Прийняття багатоквартирного будинку в управління здійснюється відповідно до Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712 шляхом огляду технічного стану будинку та передачі технічної документації.
При цьому, жодним нормативно-правовим актом не визначено обов`язок управителя перевіряти легітимність уповноваженого співвласниками багатоквартирного будинку та достовірність поданих ним документів для укладення договору надання послуг управління багатоквартирним будинком.
Згідно частини 1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).
У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Отже, чинним законодавством з не передбачено можливості укладення договору про надання житлово-комунальних послуг співвласникам окремої квартири у багатоквартирному будинку без рішення про таке зборами співвласників будинку.
Наведеним спростовуються твердження позивача про його непричетність до укладення Договору.
Верховний Суд України в постанові (у справі № 6-2951цс15) від 20.04.2016 дійшов висновку, що відсутність укладення договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплатити надані йому послуги в межах строку позовної давності.
Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 визначено, що послуга з управління включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном.
Обов`язковими роботами (послугами), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27 липня 2018 року №190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за №934/32386, є:
1. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем:
водопостачання;
водовідведення;
теплопостачання;
гарячого водопостачання;
зливової каналізації;
електропостачання;
газопостачання.
2. Технічне обслуговування ліфтів.
3. Обслуговування систем диспетчеризації.
4. Обслуговування димових та вентиляційних каналів.
5. Технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності).
6. Поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
7. Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем:
водопостачання;
водовідведення;
теплопостачання;
гарячого водопостачання;
зливової каналізації;
електропостачання;
газопостачання.
8. Поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності).
9. Прибирання прибудинкової території.
10. Прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних).
11. Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами.
12. Дератизація.
13. Дезінсекція.
14. Придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
Статтею 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлено, що вартість та перелік послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя.
Пунктом 12 Договору визначено ціну послуги з управління у розмірі 5,09 грн (в.т.ч. ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку відповідно до розрахунку ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком, в т.ч. винагороду управителю в розмірі 18% на місяць від вартості послуг, що містяться у додатку №2 до Договору. Додатково мешканцями оплачуються послуги згідно укладених управителем з підрядними організаціями окремих договорів: на вивезення твердих побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення), на технічне обслуговування ліфтів, освітлення місць загального користування, обслуговування загально будинкових засобів обліку води, електро- та теплоенергії, ліквідація наслідків аварійних ситуацій у внутрішньо будинкових мережах у вечірній та нічний час з 17:00 до 08:00 (п`ятниця з 16:00 до 08:00) у вихідні та святкові дні, дератизація (дезінсекція). Вартість цих послуг розраховується кожного місяця окремо, виходячи з фактичної вартості кожної послуги за відповідний місяць. Сторони погодили, що у випадку зміни вартості складових тарифу на послугу з управління будинком, а саме підняття заробітної плати та розміру прожиткового мінімуму, індексації, встановленого на державному рівні (із змінами та доповненнями) передбачені законодавством, відповідно й змінюється вартість таких послуг, при цьому змінена вартість послуг відображається у рахунках (квитанціях), а додаткової угоди по договору не укладається.
Окрім того, відповідачем та виконавцями комунальних послуг щомісячно на поштову адресу позивача надсилаються квитанції-рахунки на оплату наданих послуг з розбивкою по видах послуг.
Отже, твердження позивача про те, що йому не відомі тарифи, за якими нараховуюсь житлово-комунальні послуги тако є безпідставними.
Щодо невідповідності рівня наданих послуг та права на перерахунок розміру плати за комунальні послуги.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать:
1) житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Постановою КМУ № 151 від 17.02.2010, на яку посилається Позивач, затверджено Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості. Цим Порядком визначено механізм проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Отже, дія Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості поширюється на виконавців комунальних послуг, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а не на управителя багатоквартирного будинку, яким являється Відповідач.
Щодо витрат на технічне обслуговування та ремонту ліфтів.
Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, всім власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності належать всі конструкції та обладнання багатоквартирного будинку, в тому числі і ліфти. Забезпечення належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку здійснює кожен співвласник будинку пропорційно до його частки співвласника (ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
До складу обов`язкового переліку робіт (послуг), які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затверджених наказом Мінрегіону від 27.07.2018 №190 «Про затвердження Обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.08.2018 за № 934/32386, включаються, зокрема, витрати з технічного обслуговування ліфтів, витрати з обслуговування систем диспетчеризації (підтримання в робочому стані систем у ліфті, на вході до ліфта та на робочому місці диспетчера), витрати з поточного ремонту ліфтів, витрати з енергопостачання для ліфтів.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 (далі Правила № 76), встановлено, що утримання і ремонт ліфтів здійснює виконавець зазначених послуг або за договором спеціалізована організація; виконавець послуг має право самостійно утримувати та ремонтувати ліфти за умови наявності відповідних дозволів, отриманих відповідно до постанови КМУ від 26.10.2011 №1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
На час розгляду справи відповідачем укладено додаткова угода до договору з ЛКП «Львівсвітло» № 5 від 01.01.2024 для забезпечення належного утримання і ремонту ліфтів.
Водночас пунктом 5.3 Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 № 73, відповідальність за якість та безперебійність подачі електроенергії до ліфтового обладнання покладено на власника ліфта.
Відповідно до підпункту 2 частини 3 статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлення цін/тарифів на комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування.
На виконання обов`язку, визначеного п. 6 ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачем укладено з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до частини 1. ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
Абзацом 2 ч.5 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
Порядок здійснення перерахунку вартості послуг з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 482.
Згідно з п.4. Порядку здійснення перерахунку вартості послуг з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 482 перерахунок здійснюється: за ініціативою управителя; у разі прийняття управителем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії споживача, або у разі, коли претензія споживача вважається відповідно до законодавства визнаною управителем.
Порядком проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145 (далі Порядок №1145) встановлено порядок перевірки якості надання послуг з: централізованого водопостачання, з централізованого водовідведення, з постачання гарячої води, з постачання теплової енергії, з поводження з побутовими відходами, з управління багатоквартирним будинком.
У разі надходження від споживача акта-претензії визначеної форми, складеного за результатами перевірки якості послуги згідно з Порядком №1145 та прийняття управителем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або у разі, коли претензія споживача вважається визнаною управителем, перерахунок здійснюється протягом місяця, що настає за місяцем, у якому отримано управителем акт-претензію, або дати, коли претензія споживача вважається визнаною управителем.
Так, позивачем не надано належних доказів, а судом не встановлено того, що позивач чи/або інші співвласники будинку АДРЕСА_4 зверталися до відповідача з вимогою перевірки повноти надання та якості послуг. Таке підтверджується журналом обліку актів-претензій.
Вимоги щодо проведення перерахунку в присутності позивача розрахунку за надані житлово-комунальні послуги також не підлягають до задоволення. Так, кількість зареєстрованих у квартирі осіб може впливати на суму нарахувань за надання комунальних послуг. Разом з тим, позивач, не зважаючи на неодноразові письмові роз`яснення щодо порядку реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання, ігноруючи своє право на зняття з реєстрації осіб, вимагає від відповідача здійснити перерахунок за послуги, яких він не надає. Однак, надавши витяг з Реєстру Львівської міської територіальної громади № 104324 від 13.09.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_7 знято з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , відповідач вчинив належні дії, які в подальшому вплинули на суму нарахувань за надання комунальних послуг.
Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 визначено, що послуга з управління включає: поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку з урахуванням обов`язкового переліку робіт та послуг, що затверджується Мінрегіоном.
Обов`язковими роботами (послугами), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.07.2018 №190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №934/32386, які виконуються згідно визначеної графіками періодичності чи за настанням певних умов (наприклад аварії), а не на власний розсуд.
Визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком та внесення змін до Договору відповідно до статті 10 Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» належить виключно до повноважень зборів співвласників будинку.
Згідно додатку №2 до Договору витрати на поточний ремонт будинку на 1 м.кв. загальної площі квартири, нежитлового приміщення встановлено у розмірі 1,19 грн.
На виконання ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач з дати укладення Договору веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні.
Відтак, роботи з поточного ремонту проводиться в межах сум, визначених додатком №2 до Договору в міру їх надходження.
Для реалізації необхідних робіт мешканці будинку можуть скористатись коштами на накопичувальному рахунку будинку (інформацію про стан рахунку мешканці можуть отримувати звернувшись безпосередньо у ЛКП «Варшавське-407»).
Щодо стягнення з відповідача переоплати, яка виникла по фактичному проживанню і оплату за невиконану роботу, на які нараховувалась оплата за період з 01.10.2020 по 30.09.2023 в розмірі 20 662,84 грн.
Пунктом 11 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на індивідуального споживача покладено обов`язок інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;
Отже, переоплата, яка виникла на думку позивача могла виникнути з його вини у зв`язку з невиконанням обов`язку, встановленого п.11 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Якщо така може існувати, то могла бути здійснена позивачем на користь виконавців комунальних послуг, яким управитель, а саме відповідач ЛКП «Варшавське-407» не являється, оскільки вартість послуг з управління вираховується шляхом множення ціни за управління, визначеної Договором за 1 м.кв., на загальну площу житлового чи нежитлового приміщення, і не залежить від кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Враховуючи вищенаведене, вслід відмовити у задоволенні позовної стягнення з відповідача заявленої у позові суми в розмірі 20 662,84 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, крім того, відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово- комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13.
Тому заява позивача про припинення платежів за надані житлово-комунальні послуги суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на встановлені судом обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, що не підтверджені належними та достатніми у їх сукупності доказами, суд приходить до висновку про безпідставність заявленого позову, що не підлягає до задоволення.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд приходить такого.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У пункті 5 вищевказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, N 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду й те, що, хоча до практики Європейського Суду з прав людини, судом й визнано презумпцію моральної шкоди, що полягає й у тому, що у разі порушення майнових або немайнових прав середня нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку, людина відчуває страждання (моральну шкоду), однак у цій справі позивачем не надано жодного доказу в частині обґрунтування суми відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 263-266, 268 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЛКП «Варшавське-407» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. та стягнення переплати за житлово-комунальні послуги в розмірі 20 662,84 грн. - відмовити.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: ЛКП «Варшавське-407» код. ЄДРПОУ 22333469, юридична адреса: м.Львів, вул. Варшавська, 64.
Повний текст рішення виготовлений 21.05.2024.
Суддя П. С. Невойт
Суд | Шевченківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 14.06.2024 |
Номер документу | 119681863 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Шевченківський районний суд м.Львова
Невойт П. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні