Постанова

від 16.01.2024 по справі 704/1141/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/180/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №704/1141/21 Категорія: 311000000 Костенко А. І. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Новікова О.М., Фетісової Т.Л.

секретар Новицька Н.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - адвоката Банар Валерій Васильович;

відповідачі - Відділ культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради, КЗ «Тальнівська школа мистецтв» Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області;

представник відповідача Відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради - Старовойтова Любов Вікторівна;

особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Банар Валерій Васильович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Банар Валерія Васильовича на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради, КЗ « Тальнівської школи мистецтв» Тальнівської міської ради про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

17.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 05.09.2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи та викладача класу баян Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради, що підтверджується записом № 26 в трудовій книжці НОМЕР_1 . 22.11.2021 року ОСОБА_1 було звільнено новопризначеним в.о. директора JI. Столярською із займаної посади заступника директора з навчально-виховної роботи та викладача класу баян та з посади концертмейстера за сумісництвом згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул, тобто за відсутність 15.11.2021 року на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, що підтверджується наказами Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради № 78-к та № 79-к від 22.11.2021 року.

Позивач вважає, що її звільнення з посади є незаконним виходячи із наступного. 15.11.2021 року о 8 год. 00 хв., позивач зателефонувала на той час директору музичної школи ОСОБА_2 , якій повідомила, що вона та її донька ОСОБА_3 захворіли через що позивач не зможе вийти на роботу, так як буде проходити разом з донькою обстеження в КНП «Уманська дитяча лікарня». 15.11.2021 року з 10 год. 00 хв., по 13 год. 00 хв., позивач, разом з донькою, проходила обстеження у КНП «Уманська дитяча лікарня», що підтверджується висновками обстеження лікаря ОСОБА_4 , від 15.11.2021 року, які додаються. Того ж дня працівниками відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради було складено акт про відсутність позивача на робочому місці 15.11.2021 року. 16.11.2021 року, до позивача зателефонувала начальник відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради Старовойтова Л.В. , і запитала про відсутність позивача на робочому місці 15.11.2021 року, на що позивач відповіла, що 15.11.2021 року о 9 год. 02 хв., вона зателефонувала на той час директору музичної школи ОСОБА_2 , якій повідомила що їй негайно потрібно їхати до медичного закладу в м. Умань на обстеження, оскільки позивачу та її доньці зле, а тому не мала можливості написати заяву про надання відпустки за власний рахунок 15.11.2021 року. Після чого 22.11.2021 року в.о. директора музичної школи Столярська Л.С., ознайомила позивача з наказом про її звільнення, на що позивач надала пояснення та написала заяву про причини відсутності її на робочому місці 15.11.2021 року та додала до неї висновки медичного обстеження у КНП «Уманська дитяча лікарня» від 15.11.2021 року, що підтверджують поважність відсутності позивача на робочому місці. Дану заяву в.о. директора музичної школи Столярська Л.С. , прийняла та належним чином зареєструвала у вхідній кореспонденції за № 143. Однак, відповідач не перевіряв надані позивачем пояснення та не давав оцінки причинам її неявки на роботу у визначений в акті день. Таким, чином позивач вважає, що причина її відсутності на робочому місці є поважною, та не може бути використана як підстава для її звільнення, а тому наказ про її звільнення є незаконним, та таким, що порушує її трудові права та інтереси. Відповідач перед застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення, яке є крайнім заходом дисциплінарної відповідальності несумлінного працівника, не перевіряв та не давав оцінки причинам не явки на роботу у визначений в акті день.

Також, позивач вказує, що перед виданням наказу про звільнення за прогул роботодавцеві необхідно письмово звернутися до органу управління, щоб отримати згоду на звільнення працівника, що передбачено п. 3.3 Статуту Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, який затверджений рішенням Тальнівської міської ради від 20.01.2021 № 4/8-11. Однак, відповідач не звернувся до органу управління та не отримав від нього згоди на звільнення позивача, звільнив позивача їз займаної посади, що в свою чергу є порушенням порядку звільнення працівників, який передбачений Статутом.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач не врахувавши поважності причин відсутності позивача на робочому місці та не дотримавшись порядку звільнення працівників, який передбачений статутом Тальнівської дитячої музичної школи, незаконно звільнив позивача із займаної посади чим порушив її трудові права та інтереси, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 14 березня 2023 року задоволено клопотання позивача про замінену у цивільній справі № 704/1141/21 за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, первісного відповідача: Тальнівську дитячу музичну школу Тальнівської міської ради на належного відповідача Відділ культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради.

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 01 червня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача КЗ «Тальнівська школа мистецтв» Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області.

Рішенням Маніськівського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , до Відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради, КЗ "Тальнівська школа мистецтв" Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позов заявлений позивачем до неналежних відповідачів, які повинні відповідати за позовом з підстав, які в ньому викладені, а тому суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог до вказаних позивачем відповідачів.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника Банар В.В. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Маньківського районного суду від 07.11.2023 року у справі № 704/1141/21, а позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що КЗ «Тальнівська школа мистецтв» Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області не є правонаступником ліквідованої Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області.

Вказує, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням (оновленням) іншої, яка буде виконувати повноваження установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що Тальнівська міська рада не обґрунтувала доцільності відмови від виконання завдань та функцій Дитячої музичної школи, а поклала виконання вказаних обов`язків на Школу мистецтв. Крім того, майно Тальнівської дитячої музичної школи було передано на баланс Тальнівської школи мистецтв.

Щодо належного відповідача з оплати вимушеного прогулу, скаржник посилається на п. 6.15 Статуту Тальнівської дитячої музичної школи згідно якого розпорядником бюджетних коштів закладу є відділ культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради в особі начальника відділу, який відповідно до Бюджетного кодексу України уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету, а тому вважає, що відділ культури туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради був органом управління Тальнівської школи мистецтв та є органом управління Тальнівської школи мистецтв, а також є розпорядником коштів, а тому і має виступати відповідачем по справі.

15 грудня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від Відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації в особі начальника Л. Старовойтової надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити скаржнику в задоволенні апеляційної скарги повністю.

Відзив мотивований тим, що КЗ «Тальнівська школа мистецтв» Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області є новоствореною юридичною особою, має власний ідентифікаційний код юридичної особи - 444794703 зареєстрований 04.05.2022 року. Зазначається, що даний заклад не є правонаступником Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, відношення до ліквідованої Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, яка являлась юридичною особою публічного права та мала власний ідентифікаційний код юридичної особи 24356629, здійснювала діяльність з 25.06.1996 року до 09.09.2022 року не має.

Відповідач вказує, що Відділ культури не є роботодавцем, з яким позивач перебувала у трудових відносинах, оскільки Відділ культури в межах повноважень, визначених законодавством та засновником Тальнівською міською радою, виконував владні функції, що характеризуються наданням окремих управлінських послуг для Музичної школи.

19 грудня 2023 року КЗ «Тальнівська школа мистецтв» в особі директора Л. Діхтяренко подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги скаржника. У відзиві відповідач посилається на постанову ВПВС від 17.04.2018 року та вказує, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмовити в задоволенні позову. Вважає, що КЗ «Тальнівська школа мистецтв» Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області не має прав надавати оцінку діям Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області та відповідати за їх дії. Вказує, що в позові та додатках, відсутні докази того, що до участі в справі було залучено ліквідаційну комісію Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, яка діяла в період з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача - адвоката Банара В.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника Відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради - Старовойтову Л.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При розгляді справи судом встановлено, що з 05.09.2018 року ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи та викладача класу баян Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради, що підтверджується записом № 26 в трудовій книжці НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 7), копією наказу від 04.09.2018 року № 43-к (т. 2 а.с. 53) та копією наказу від 13.10.2021 року № 55-к (т. 2 а.с. 54).

15.11.2021 року комісією складено акт, згідно якого зафіксовано, що станом на 15 год. 30 хв., 15.11.2021 року заступник директора з навчально-виховної роботи, викладача класу баяна Тальнівської дитячої музичної школи ОСОБА_1 , відстуня на робочому місці без поважної причини (т. 2 а.с. 45).

16.11.2021 року ОСОБА_1 , надала письмові пояснення начальнику відділу культури, туризму та з питань діяльності ЗМІ Тальнівської міської ради про причини відсутності на робочому місці 15.11.2021 року (т. 2 а.с. 46).

22.11.2021 року позивач надала заяву директору Тальнівської дитячої музичної школи та додала до неї висновки медичного обстеження у КНП «Уманська дитяча лікарня» від 15.11.2021 року (т. 1 а.с. 10-12).

Відповідно до наказів директора Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області № 78-к та № 79-к від 22.11.2021 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади заступника директора з навчально-виховної роботи та викладача класу баян та з посади концертмейстера за сумісництвом згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул тобто за відсутність 15.11.2021 року на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин (т. 1 а.с. 8, 9).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись в суд з даним позовом, відповідачами зазначила Відділ культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради та КЗ "Тальнівська школа мистецтв" Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, мотивуючи це тим, що Відділ культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради здійснював оплату заробітної плати працівників, приймав та звільняв з роботи працівників Тальнівської дитячої музичної школи та виніс наказ про звільнення позивача.

Крім того, позивач вважає , що у зв`язку з ліквідацією Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради, КЗ "Тальнівська школа мистецтв" Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області є правонаступником ліквідованої дитячої музичної школи.

Колегія суддів звертає увагу, що предметом даного позову є поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Отже, визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.

Законодавством не визначено перелік поважних причин відсутності на роботі, тому, вирішуючи це питання щодо працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази із числа передбачених ЦПК України.

Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які виключають вину працівника.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 (провадження № 61-10432св21).

При цьому, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Як зазначалося вище, позивача ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади заступника директора з навчально-виховної роботи та викладача класу баян та з посади концертмейстера за сумісництвом Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до п. 1.3 Розділу 1 Статуту Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, заклад заснований на комунальній власності Тальнівської міської територіальної громади, в особі Тальнівської міської ради.

Відповідно до п. 1.4 Розділу 1 Статуту, заклад підзвітний і підконтрольний Тальнівській міській раді, перебуває в управління відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради (далі - Орган управління).

Згідно з п. 1.5 Розділу 1 Статуту, заклад є юридичною особою, діє на підставі Статуту, має самостійний кошторис, самостійний баланс та інші атрибути юридичної особи.

Як встановлено п. 3.3 Розділу 3 Статуту, безпосереднє управління закладом здійснює директор. Директор в межах наданих йому повноважень, здійснює кадрову політику закладу, призначає на посади та звільняє з посад заступників директора, педагогічних та інших працівників закладу, визначає їх функціональні обов`язки, застосовує заходи заохочення та дисциплінарні стягнення до працівників закладу за погодженням з органом управління.

При розгляді справи судом першої інстанції вірно встановлено та зазначено у рішенні, що з наказів № 78-к та № 79-к від 22.11.2021 року про звільнення ОСОБА_1 , вбачається, що останні були видані директором Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, а тому твердження позивача, що вказані накази видавались Відділом культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради не відповідають дійсності. Таким чином з викладеного вбачається, що відділ культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради не може бути належним відповідачем по даній справі, з чим і погоджується колегія суддів.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Відповідно до ч. 5 ст. 104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини першої цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи (ч. 2 ст. 110 ЦК України).

Відповідно до рішення Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області від 24.02.2022 року № 24/8-14 про ліквідацію Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 24356629), міська рада вирішила припинити діяльність юридичної особи Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області шляхом її ліквідації, створити комісію з ліквідації та установити, що з моменту набрання чинності цим рішенням до голови ліквідаційної комісії переходять повноваження щодо управління справами Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області відповідно до чинного законодавства (т. 1 а.с. 95).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 42023791607 від 09.09.2022 року та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.09.2022 року, Тальнівська дитяча музична школа Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 24356629) припинена як юридична особа в зв`язку з її ліквідацією 09.09.2022 року (т. 1 а.с. 97, 98-101).

КЗ "Тальнівська школа мистецтв" Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області створена на підставі рішення Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області від 24.02.2022 року № 24/8-13 про створення Комунального закладу "Тальнівська школа мистецтв" Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області (т. 2 а.с. 32-33). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.06.2023 року, державна реєстрація КЗ "Тальнівська школа мистецтв" проведена 04.05.2022 року (т. 2 а.с. 1-3).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку що КЗ "Тальнівська школа мистецтв" Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області не є правонаступником ліквідованої Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, з чим і погоджується колегія суддів.

Отже, твердження позивача про те, що КЗ "Тальнівська школа мистецтв" Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області є правонаступником ліквідованої Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради, оскільки ліквідація Тальнівської дитячої музичної школи фактично не відбулася, а відбулась реорганізація, не підлягають до задоволення, оскільки не підтверджуються жодними належними доказами відповідно до матеріалів справи, що і було зазначено судом першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК) та, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму.

Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та за відсутності визначеної процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов заявлений до Відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради та КЗ "Тальнівська школа мистецтв" Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є таким, що задоволенню не підлягає.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що «Тальнівська школа мистецтв» Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області та Відділ культури туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради є належними відповідачами по справі, колегія суддів виходить із наступного

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про позашкільну освіту» трудові відносини в системі позашкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

З преамбули Закону України «Про освіту» вбачається, що цей Закон регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти є орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 14 Закону України «Про освіту» державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними і фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.

Фінансування позашкільної освіти здійснюється за кошти засновника, державного та/або місцевих бюджетів, батьків, з інших джерел, не заборонених законодавством.

Органи місцевого самоврядування створюють умови для доступності позашкільної освіти шляхом формування, утримання та розвитку мережі закладів позашкільної освіти відповідно до освітніх, культурних, духовних потреб та запитів населення.

За змістом частин третьої, шостої та восьмої статті 22 Закону «Про освіту» заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.

Статтею 24 Закону України «Про освіту» передбачено, що система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

У статті 25 Закону України «Про освіту» визначені права і обов`язки засновника закладу освіти, відповідно до якої засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа), серед іншого, приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом; укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти; розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти; затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством; реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

Заклад позашкільної освіти є юридичною особою. Форма власності закладу позашкільної освіти визначається відповідно до законодавства (частина перша статті 12 Закону України «Про позашкільну освіту»). Заклад позашкільної освіти діє на підставі статуту, що затверджується засновником закладу (частина перша статті 13 Закону України «Про позашкільну освіту»).

Як вбачається з матеріалів справи, Статуту Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, а саме п.1.2 Тальнівська дитяча музична школа (далі - Заклад) є закладом позашкільної освіти сфери культури і здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про культуру», інших законів України, актів Президента України, КМУ, наказів Міністерства культури та інформаційної політики України, наказів Міністерства освіти і науки України, наказів Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, рішень виконавчого комітету Тальнівської міської ради, наказів начальника відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради і цього Статуту.

Відповідно до п. 1.3 Статуту заклад заснований на комунальній власності Тальнівської міської територіальної громади, в особі Тальнівської міської ради (далі -Засновник), код ЄДРПОУ 36566327, юридична адреса: 20400, України, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 30-Б.

Згідно п. 1.4 заклад підзвітний і підконтрольний Тальнівській міській раді.

Заклад є юридичною особою, діє на підставі Статуту, має самостійний кошторис, самостійний баланс та інші атрибути юридичної особи (п. 1.5 Статуту)( т. 1, а.с. 175).

Відповідно до п. 3.1 Статуту управління закладом в межах повноважень, визначених законодавством та статутом, здійснюють: засновник (Тальнівська міська рада), керівник (директор), колегіальний орган управління (педагогічна рада); колегіальний орган громадського самоврядування; піклувальна рада (у разі створення); інші органи, передбачені Законом України «Про позашкільну освіту».

Згідно п. 3.2 Статуту, засновник закладу або уповноважений ним орган: затверджує статут закладу та зміни до нього, здійснює контроль за його дотриманням; укладає строковий трудовий договір (контракт) з директором закладу обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та статутом закладу, та розриває його з підстав та у порядку, що визначені законодавством статутом закладу; затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу у випадках порядку, що визначені законодавством, здійснює контроль за фінансовою господарською діяльністю.

Засновник не має права втручатися в діяльність закладу, що здійснюється в ним в межах його автономних прав, визначених законом та статутом.

Згідно п. 3.3 безпосереднє управління закладом здійснює директор. Директор забезпечує освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу. Директор призначається Засновником закладу відповідно до статті 26 Закону України «Про освіту» та статуту з числа претендентів, вільно володіють державною мовою та мають вищу освіту.

Відповідно до п. 9.1 діяльність закладу може бути припинена у випадку його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Припинення діяльності закладу може бути здійснено на підставі рішення Засновника, у встановленому законодавством України порядку або на підставі рішення суду в порядку та випадках, що передбачені законодавством України (п. 9.2 Статуту).

Згідно п. 9.5 Статуту реорганізація чи ліквідація закладу вважається завершеною, а заклад таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

У разі припинення діяльності закладу працівникам, які звільняються гарантується додержання їхніх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, з 09.09.2022 року «Тальнівська дитяча музична школа Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області» Код ЄДРПОУ 24356629, в якій на посаді заступника директора працювала позивач та була звільнена з роботи, припинила своє існування, як юридична особа. Даний учбовий заклад було припинено в зв`язку з ліквідацією без правонаступництва. Тобто, права та зобов`язання «Тальнівська дитяча музична школа Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області», в тому числі і вимоги позивача припинилися з моменту внесення до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осі-підприємців, громадських формувань, вищевказаного запису.

Відповідно до п. 9.7 Статуту, у разі припинення закладу всі активи передаються одному або кільком закладам позашкільної мистецької освіти або зараховуються до доходу бюджету Тальнівської міської територіальної громади.

З урахуванням наведених вище положень Статуту, Тальнівська дитяча музична школа Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області була заснована та фінансувалася Тальнівською міською радою, була підзвітна та підконтрольна Тальнівській міській раді. При цьому, Статут Тальнівської дитячої музичної школи Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області не передбачає, що за зобов`язання музичної школи несе відповідальність Відділ культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради. Такої умови не містить і Положення про Відділ культури туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради, затверджене рішенням Тальнівської міської ради від 17.12.2020 року №1/8-22.

Що стосується КЗ «Тальнівська школа мистецтв» Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області, то остання є новоствореною юридичною особою, має власний ідентифікаційний код юридичної особи - 44794703, зареєстрований 04.05.2022 року. Таким чином, вказаний заклад не є правонаступником Тальнівської дитячої музичної школи, відношення до ліквідованої Тальнівської дитячої музичної школи, яка являлась юридичною особою та мала власний ідентифікаційний код юридичної особи 24356629, здійснювала діяльність з 26.06.1996 року до 09.09.2022 року не має.

Отже, пред`явлення позовних вимог позивачем саме до Відділу культури та туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради та КЗ «Тальнівська школа мистецтв» Тальнівської міської ради Звенигородського району Черкаської області вимог про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - адвоката Банар В.В. слід залишити без задоволення, а рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2023 року - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Банар Валерія Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 17 січня 2024 року.

Судді