ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1895/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.
за участю представника позивача - Тимчука О.П. довіреність б/н від 25.10.2023, витяг з ЄДР від 25.10.2023, положення про департамент АТ,,Акціонерний банк ,,РАДАБАНК" від 30.09.2022, наказ №131/1-К від 30.09.2022
/інші учасники справи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, але не скористались правом на участь в судовому засіданні/
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2023, проголошене о 12:59:40 суддею Цісельським О.В. у м. Одесі, повний текст якого складено та підписано 03.02.2023
у справі №916/1895/22
за позовом Акціонерного товариства ,,Акціонерний банк ,,РАДАБАНК"
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий будинок ,,АРТІЛЬ";
2) ОСОБА_2 ;
3) ОСОБА_1 ;
про стягнення 925 957,11 грн.,
та за зустрічним позовом
1) ОСОБА_2 ;
2) ОСОБА_1 ;
до відповідача Акціонерного товариства ,,Акціонерний банк ,,РАДАБАНК"
про визнання договорів поруки припиненими та
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2022 року Акціонерне товариство "Акціонерний банк (далі - АТ «АБ) "Радабанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Торговий будинок "Артіль", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №32821/ЮКР/0 від 24.11.2021, яка станом на 05.10.2022 становить 925 957,11 грн., що складаються з простроченої заборгованості по кредиту у сумі 666 400 грн. та простроченої заборгованості по процентам за період з 14.02.2022 по 24.09.2022 у сумі 259 557,11 грн.
В обґрунтування вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором №32821/ЮКР/0 від 24.11.2021, а також договорів поруки №32821/ЮКР/0-П1 та №32821/ЮКР/0-П2 від 24.11.2021.
18.10.2022 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до суду із зустрічним позовом до АТ «АБ "Радабанк", в якому просили суд визнати поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П2 та поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П1 припиненими.
Позивачі за зустрічним позовом зазначили, що порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання та, зважаючи на наведені ними нормами законодавства, строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Вказане, на їх думку, означає, що зі спливом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не вправі. За висновком позивачів за зустрічним позовом, порука є строковим зобов`язанням, і незалежно від того, встановлений її строк договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб`єктивне право кредитора.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/1895/22 первісний позов задоволено повністю та стягнуто солідарно з ТОВ "Торговий будинок "Артіль", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ "АБ "Радабанк" прострочену заборгованість а також по 4629,79 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено повністю та покладено судові витрати за зустрічним позовом на них.
Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Торговий будинок "Артіль" свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не виконало, внаслідок чого у відповідача-1 станом на 05.10.2022 утворилась прострочена заборгованість по тілу кредиту в розмірі 666 400,00 грн. та прострочена заборгованість по процентах за період з 14.02.2022 по 24.09.2022, яка становить 259 557,11 грн. Крім того, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поручилися перед банком за виконання ним боргових зобов`язань за кредитним договором №32821/ЮКР/0 від 24.11.2021 в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги АТ "АБ "Радабанк" в частині солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості підлягають задоволенню.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання поруки за договором від 24.11.2021 №32821/ЮКР/0-П2 та за договором від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П1 припиненими, суд дійшов висновків, що оскільки позивачами за зустрічним позовом не доведено пропуск відповідачем за зустрічним позовом трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором для звернення із вимогою до поручителів, то вказане є підставою для відмови в задоволенні їх зустрічного позову.
Із вказаним рішенням не погодився ТОВ "Торговий будинок "Артіль", який 01.03.2023 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просив зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову..
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий будинок "Артіль" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/1895/22 - без змін.
У червні 2023 року з апеляційною скаргою на зазначене рішення звернувся ОСОБА_2 та просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/1895/22; у задоволенні позовних вимог АТ "Акціонерний банк "Радабанк" відмовити у повному обсязі, а зустрічний позов про визнання договорів поруки припиненими - задовольнити.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2023р. у справі №916/1895/22 без змін.
19.10.2023 до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на теж саме рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 звернулась ОСОБА_1 та просить його скасувати, а в позові відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає лише про те, що нею договір поруки від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П2 не підписувався, а тому вважає, що відсутнє у позивача права вимоги за ним.
Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує її доводи та зазначає про те, що апелянт під час укладання договору поруки та інших супутніх документів особисто підписував їх, дані підписи не викликають сумнівів, а зазначення апелянтом про не підписання відповідного договору здійснюється ним виключно з метою затягування виконання рішення, а тому просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевірила законність і обґрунтованість оскарженого рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2021 загальними зборами учасників ТОВ «Торговий будинок «Артіль» було прийнято рішення про отримання кредитних коштів в АТ «АБ «Радабанк», що підтверджується копією Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Торговий будинок «Артіль» № 4 від 04.10.2021.
18.10.2021 ТОВ «Торговий будинок «Артіль» (відповідач-1) звернулося до АТ «АБ «Радабанк» (позивач) із клопотанням на отримання кредиту в загальній сумі 3 000 000,00 грн. строком на 36 місяців з процентною ставкою 15%.
24.09.2021 між АТ «АБ «Радабанк» (кредитор) та ТОВ «Торговий будинок «Артіль» (позичальник) укладено кредитний договір №32821/ЮКР/0, відповідно до п.1.1 якого кредитор, за наявності вільних грошових коштів, зобов`язується на умовах цього договору надати позичальнику кредит в сумі 3 000 000,00 грн, зі сплатою процентів у розмірі 15% річних в розмірі та порядку, визначених даним договором. Процентна ставка за даним договором є фіксованою, при цьому процентна ставка підлягає щорічному перегляду шляхом укладення додаткового договору до цього договору.
Позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок кредиту, сплатити проценти і комісії за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпеченості, цільового використання, строковості, відкличності, повернення та плати за користування.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що погашення кредиту здійснюється згідно з викладеним графіком. Кінцевий термін погашення повної суми кредиту 22 листопада 2024 року (повне погашення кредиту). У разі, якщо вказаний кінцевий термін погашення частки кредиту є святковим, вихідним або неробочим (небанківським) днем в Україні, кінцевою датою погашення відповідної частки кредиту вважається перший наступний за ним робочий (банківський) день в Україні.
Відповідно до п. 3.1 договору кредитні кошти призначені на/для купівлі обладнання: високопродуктивний повно кольоровий мережевий принтер Ricoh Pro™ С9200 з іншими комплектуючими за договором поставки № 29092021/2 від 29.09.2021 укладеним з ТОВ «МЕГАТРЕЙД ІТ» ( код за ЄДРПОУ 36415474).
Видача Кредиту на вищезазначені цілі здійснюється шляхом перерахування всієї суми кредиту на поточний рахунок позичальника чи шляхом перерахування суми кредиту за реквізитами, вказаними в заяві позичальника про видачу кредитних коштів з урахуванням вимог п. 1.1 та п. 1.2 цього договору.
Видача кредиту здійснюється після належного оформлення та підписання сторонами цього договору, договорів забезпечення, передбачених п.2.1 цього договору, договору банківського рахунку, передбаченого п.6.14 цього договору, договорів страхування, передбачених п.6.3.3 цього договору, сплати позичальником платежів, передбачених зазначеними договорами.
Видача кредиту здійснюється на підставі заяви позичальника про видачу кредитних коштів. Заява про видачу кредитних коштів має містити номер та дату заяви, посилання на цей договір, суму кредитних коштів, рахунок, на який мають бути направлені кредитні кошти.
Заява на отримання кредитних коштів повинна бути підписана уповноваженою особою позичальника та скріплена печаткою позичальника (за наявності).
Датою надання траншу вважається дата перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника чи дата перерахування коштів за реквізитами, вказаними в заяві постачальника про видачу кредитних коштів (п. 3.2 кредитного договору №32821/ЮКР/0 від 24.09.2021).
Датою повного погашення кредиту вважається дата зарахування на відповідні рахунки кредитора:
- кредиту в розмірі фактичної заборгованості;
- нарахованих/обчислених процентів, комісійних винагород, неустойки, визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 3.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного дня, починаючи з дати надання кредиту на суму непогашеної заборгованості за кредитом згідно з методом факт/факт (метод «факт/факт» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та році) за формулою: Сума процентів за один календарний день = Сума заборгованості по кредиту на кінець цього дня * річна процентна ставка/фактична кількість днів у році * 100%. При розрахунку строку користування кредитом враховується дата надання кредиту і не враховується дата погашення кредиту.
Сплаті підлягають проценти за траншем: першого разу - нараховані за фактичну кількість днів користування кредитом: для кредитів, видача яких відбулася у період з 1 по 24 число поточного місяця - нараховані з дати надання кредиту по 24 число поточного місяця, для кредитів, видача яких відбулася у період з 25 по останню календарну дату поточного місяця - нараховані з дати надання кредиту по 24 число місяця наступного за місяцем, у якому таке надання відбулося, у подальшому (крім останнього разу) - нараховані за фактичну кількість днів користування кредитом з кожного 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця, а у разі повного погашення позичальником заборгованості за кредитом - нараховані за фактичну кількість днів користування кредитом за період з 25 числа попереднього місяця по дату, що передує даті погашення кредиту включно
Згідно з п.3.6 договору при порушенні позичальником строку погашення кредиту або його частини відповідно до графіку, встановленого у п. 1.2 цього договору, наступного робочого дня сума заборгованості, що не погашена у встановлений п. 1.2 цього договору строк, вважається простроченою, а на суму простроченої заборгованості нарахування процентів здійснюється з розрахунку:
- 30% процентів річних на суму простроченої заборгованості з першого дня порушення строку погашення кредиту (його частки) до повного погашення простроченої заборгованості або по 30-й день (включно) наявності простроченої заборгованості;
- 40 % процентів річних на суму простроченої заборгованості починаючи з 31-го дня наявності простроченої заборгованості та до повного погашення простроченої заборгованості.
Повним погашення простроченої заборгованості вважається приведення заборгованості за кредитом у відповідність до п. 1.2 цього договору.
При порушенні позичальником зобов`язання по погашенню процентів, комісійних винагород згідно з умовами цього договору кредиту, відповідно до п. 1.2. цього договору, позичальник додатково до суми погашення кредиту, процентів, нарахованих за процентною ставкою, зазначеною в п. 3.6 цього договору, зобов`язаний на вимогу банку, сплатити штрафні санкції, передбачені розділом 9 цього договору, розраховані з першого дня порушення строку погашення кредиту (його частки), процентів, комісій по день, що передує дню усунення вказаного порушення та нести відповідальність за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України.
Пунктом 3.7 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання позичальником зобов`язань по сплаті процентів, комісійних винагород, відповідно до умов цього договору, термін погашення кредиту вважається таким, що настав, в день, вказаний в повідомленні, направленому кредитором позичальнику згідно з пунктом 7.7 договору, та позичальник зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, комісійну винагороду та обчислену кредитором неустойку, а також інші платежі, що вказані у цьому договорі.
Сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості за цим договором: в першу чергу погашається прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; в другу чергу погашається прострочена заборгованість за нарахованими відповідно до умов цього договору комісійними винагородами; в третю чергу погашається прострочена заборгованість за кредитом; в четверту чергу погашається строкова заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; в п`яту чергу погашається строкова заборгованість за нарахованими відповідно до умов цього договору комісійними винагородами; в шосту чергу погашається строкова заборгованість за кредитом; в сьому чергу погашається заборгованість за неустойкою, обчисленою кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором.
Належність заборгованості позичальника до строкової (такої, що погашена в передбачений цим договором строк, або строк погашення якої ще не настав) та простроченої (такої, строк погашення якої вже настав, або погашена з порушенням строків, передбачених цим договором) визначається кредитором самостійно на підставі банківського законодавства, якщо інше не встановлено цим договором (п. 3.10 кредитного договору №32821/ЮКР/0 від 24.09.2021).
Відповідно до п. 6.1 договору, позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити погашення одержаного кредиту у повній сумі та сплату нарахованих процентів, комісійних винагород на умовах, передбачених цим договором. В порядку, передбаченому пунктами 1.3, 3.4, 3.5 цього договору, сплачувати проценти та комісії за кредит. Погашати (повертати) в терміни, визначені п.1.2 цього договору, заборгованість за кредитом.
Окрім того, позичальник зобов`язався погашати кредит відповідно до графіку погашення, встановленого у п. 1.2 цього договору, тобто повертати банку суму кредиту (його часток), таким чином, щоб фактичний залишок заборгованості за кредитом не перевищував залишкову суму кредиту, встановлену на відповідну дату (п. 6.4 договору).
В свою чергу п. 8.1 кредитного договору встановлено, що позичальник має право звертатися до кредитора з питанням про перенесення термінів (строків) платежів за кредитним договором у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин, пов`язаних з веденням господарської діяльності. Таке звернення повинно бути направлене кредитору в письмовій формі не пізніше ніж за 7 банківських днів до настання терміну (строку) платежу з наданням документів, що об`єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості. Факт звернення до кредитора з питанням про перенесення термінів (строків) платежів за кредитним договором не звільняє позичальника від обов`язку здійснення таких платежів в терміни (строки), що встановлені цим договором. Зміна термінів (строків) здійснення платежів можлива лише на підставі додаткової угоди до цього договору, підписаної обома сторонами.
Зміни та доповнення до цього договору вносяться за домовленістю сторін та оформляються сторонами в письмовій формі як у вигляді одного документа - додаткового договору (угоди) про внесення змін та доповнень до цього договору, так і шляхом обміну листами, якщо інше не передбачено цим договором. Зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесенні за домовленістю сторін шляхом викладення цього договору в новій редакції. Зміни та доповнення до цього договору набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін (п. 12.1).
Як визначено пунктами 12.4, 12.5 цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами зобов`язань, відповідно до умов цього договору. Недійсність окремих положень цього договору не тягне за собою недійсність договору в цілому, оскільки можна припустити, що цей договір міг би бути укладений без включення до нього таких положень.
На підставі умов кредитного договору позичальник звернувся до банку із заявою вих. №24 від 26.11.2021 про надання кредиту в розмірі 3 000 000,00 грн. за кредитним договором №32821/ЮКР/0 від 24.11.2021 та просив зарахувати його на зазначений рахунок.
Відповідно до поданої 26.11.2021 заявки банк надав позичальнику транш кредиту в розмірі 3 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №28575 від 26.11.2021.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед кредитором між кредитором, позичальником та гр. ОСОБА_2 (поручитель, відповідач-2) 24 листопада 2021 року було укладено договір поруки №32821/ЮКР/0-П1.
Відповідно до умов цього договору поручитель зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань. Поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до позичальника, так і до поручителя, чи до обох одночасно. Надання поруки поручителем за позичальника є безумовним та безвідкличним (п.1.1).
В цьому договорі терміни боргові зобов`язання та кредитний договір вживаються у такому значені: «Кредитний договір» - кредитний договір №32821/ЮКР/0 від 24.11.2021, укладений між кредитором та позичальником з усіма існуючими та майбутніми змінами, доповненнями та додатками; «Боргові зобов`язання» - зобов`язання позичальника перед кредитором щодо повернення суми кредиту, плати за користування кредитом (проценти, комісії), штрафних санкцій (пені, штрафи), витрат (судові, поштові, відрядження та інші.) та збитків кредитора (включаючи, але не обмежуючись, неодержані доходи) у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань перед кредитором за кредитним договором та інших платежів, якщо такі матимуть місце (п. 1.2 договору поруки №32821/ЮКР/0-П1 від 24.11.2021).
Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що за цим договором порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати позичальником кожного і всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі, валюті, строку і порядку, як встановлено у кредитному договорі. Порукою забезпечені вимоги кредитора щодо: повного повернення кредиту у сумі 3 000 000,00 грн. не пізніше 22 листопада 2024 року відповідно до Графіку платежів, встановленого кредитним договором; сплати процентів за користування кредитними коштами за ставкою 15% річних та за підвищеною ставкою у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором; сплати комісій, встановлених кредитним договором, у т.ч. але не виключно, за видачу кредиту, за обслуговування кредиту, за внесення змін та доповнень до кредитного договору та інше; оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банка України, яка діє на дату нарахування, від суми прострочених до виконання зобов`язань. Порука розповсюджується стосовно пені, нарахованої як на суму кредиту, так і на проценти за користування кредитом; оплати штрафів, витрат та збитків кредитора, що виникають внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору, поручителем умов цього договору поруки; сторони погодили, що в разі зміни у бік збільшення розміру кредиту та/або процентів користування кредитними коштами, розмір яких не передбачений умовами кредитного договору, збільшення терміну повернення кредитних коштів, такі зміни потребують погодження поручителя, про що укладається додатковий договір до цього договору чи отримується письмове погодження поручителя. Поручитель здійснює погашення заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту. Послідовність погашення заборгованості визначена кредитним договором.
Відповідно до п.п 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 договору поручитель зобов`язаний у випадку невиконання позичальником зобов`язань перед кредитором за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом 7 (семи) днів з дати отримання письмової вимоги кредитора. Погашення здійснюється поручителем шляхом перерахування в безготівковій формі або шляхом внесення готівкових коштів на рахунок IBAN: № НОМЕР_1 в АТ «АБ «Радабанк».
У разі невиконання позичальником забезпеченого порукою зобов`язання повністю або частковою відповідати перед кредитором як солідарний боржник всім майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення.
Згідно п.п.2.3.1, 2.3.2 п. 2.3 договору поруки кредитор має право у випадку невиконання позичальником зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, заявити поручителю вимогу про погашення заборгованості. Подання кредитором поручителю вимоги щодо виконання частини боргових зобов`язань не позбавляє кредитора права у будь-який час подати поручителю вимогу щодо погашення іншої частини боргових зобов`язань.
У випадку не виконання поручителем вимогу кредитора у добровільному порядку у строк встановлений у пункті 2.1.1, звернутися за стягненням заборгованості до суду, у т.ч. за рахунок будь-якого майна поручителя.
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання боргових зобов`язань за кредитним договором та за цим договором Порука припиняється у випадку виконання у повному обсязі боргових зобов`язань за кредитним договором (п. 3.1, 3.2 договору поруки №32821/ЮКР/0-П1 від 24.11.2021).
Відповідно до п. 4.6 договору поручитель та позичальник залишаються зобов`язаними перед кредитором до того моменту поки зобов`язання за кредитним договором не будуть виконані у повному обсязі.
Аналогічні умови містить договір поруки №32821/ЮКР/0-П2 від 24.11.2021, укладений між АТ «Акціонерний банк «Радабанк», ТОВ «Торговий будинок «Артіль» та ОСОБА_1 (поручителем, відповідачем-3).
В договорах поруки міститься відмітка про ознайомлення з їх умовами позичальника, скріплена його підписом та печаткою.
Судом першої інстанції за результатом розгляду справи встановлено, що ТОВ "Торговий будинок "Артіль" не виконало свого зобов`язання за кредитним договором, а саме - не повернуло надані банком у користування кредитні кошти у строки, погоджені сторонами у графіку погашення кредиту, який викладений в кредитному договорі, а також прострочило сплату процентів за користування цими коштами. Перевіривши розрахунок сум основного боргу, відсотків за користування кредитними коштами та прострочених відсотків, наданий позивачем суд встановив, що розрахунок банку є вірним, відповідає умовам кредитного договору, а також підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим первісний позов було задоволено,
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акціонерний банк «Радабанк», в якому вони просили суд визнати поруку ОСОБА_1 за договором поруки від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П2 та поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П1 припиненою було судом першої інстанції було відмовлено.
За результатами розгляду судом апеляційної інстанції апеляційних скарг ТОВ "Торговий будинок "Артіль" та ОСОБА_2 в межах їх доводів вказане рішення було залишено без змін.
Наразі відповідне рішення суду першої інстанції переглядається в апеляційному порядку у зв`язку із зверненням з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка зазначає, про те, що нею договір поруки від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П2 не підписувався, а тому вважає, що відсутнє у позивача права вимоги за ним.
Колегія суддів розглянула такі доводи апелянта та зазначає наступне.
За змістом ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Порука відповідно до норм ч. 1 ст. 546 ЦК України є одним із видів забезпечення виконання зобов`язань з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні договорів, насамперед інтересів кредитора. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.
Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Таким чином, договір поруки є двостороннім правочином, який укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем.
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).
Як передбачено ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин завжди має бути правомірною дією, не може суперечити закону, інакше він не буде дійсним, законодавцем встановлено презумпцію правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний недійсним у судовому порядку.
В своїй постанові від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17 Верховний Суд зробив правовий висновок, підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
Презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).
Необхідно зауважити, що статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20, від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 27.07.2021 у справі № 910/9177/20, від 21.09.2021 у справі № 910/2920/20 (910/14219/20).
З огляду на наведені законодавчі приписи, відповідач - ОСОБА_1 , яка вважає, що договір поруки від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П2 нею не підписувався, не позбавлена можливості звернутися до суду із відповідним позовом про спростування такого правочину. Однак, як свідчать наявні матеріли справи, вона не зверталась до суду із відповідними вимогами про визнання договору поруки недійним.
При цьому, питання (не) дійсності укладеного між сторонами договору не є предметом даного спору, в якому вирішується питання щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором №32821/ЮКР/0 від 24.11.2021, зобов`язання за яким було забезпечено порукою.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання в судовому порядку недійсним договору поруки від 24.11.2021 № 32821/ЮКР/0-П2, зазначений довір містить підпис ОСОБА_1 , суд першої інстанції вірно зазначив, що остання, як поручитель поручилась перед банком за виконання відповідачем-1 боргових зобов`язань за кредитним договором № 32821/ЮКР/0 від 24.11.2021 в повному обсязі, а тому позовні вимоги АТ «АБ «Радабанк» щодо солідарного стягнення з неї простроченої заборгованості за кредитом та простроченої заборгованості по процентам, враховуючи встановлення наявності такої заборгованості, прввомірно задоволено судом.
Інших доводів, щодо незаконності оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить.
Враховуючи приписи ст. 269 Господарського процесуального кодексу України щодо меж апеляційного перегляду, а також закріплений ст. 14 Кодексу принцип диспозитивності, перегляд оскаржуваного судового рішення в апеляційному порядку здійснено в межах вимог заявника апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 у справі №916/1895/22 - без змін.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
На підставі ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.01.2023 року у справі №916/1895/22 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст. 288 ГПК України.
Повний текст складено 18.01.2024 о 12.50.
Головуючий суддя Разюк Г.П.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Савицький Я.Ф.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 19.01.2024 |
Номер документу | 116380233 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Разюк Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні