Постанова

від 15.01.2024 по справі 910/12960/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р. Справа№ 910/12960/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Остапенка О.М.

Копитової О.С.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" - Гур`єв А.А. ордер АХ №1166718 від 12.01.2024р.;

від ТОВ "Мережа Ланет" - Дешунін С.В. ордер АІ №1251868 від 14.07.2022р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської спілки (далі - ГС) "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

на рішення господарського суду м.Києва від 21.09.2023р.

(повний текст складено 05.10.2023р.)

та на додаткове рішення господарського суду м.Києва від 17.10.2023р.

(повний текст складено 24.10.2023р.)

у справі №910/12960/21 (Котков О.В.)

за позовом ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Мережа Ланет"

про стягнення 844 458,56 грн.

та за зустрічним позовом ТОВ "Мережа Ланет"

до ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"

про стягнення 440 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 21.09.2023р. у справі №910/12960/21 в первісному позові відмовлено повністю.

Додатковим рішенням господарського суду м.Києва від 17.10.2023р. у справі №910/12960/21 заяву ТОВ "Мережа Ланет" від 26.09.2023р. про розподіл судових витрат у справі №910/12960/21 задоволено; стягнуто з ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" на користь ТОВ "Мережа Ланет" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 500,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними рішенням та додатковим рішенням, ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 21.09.2023р. та на додаткове рішення господарського суду м.Києва від 17.10.2023р., в якій просить скасувати оскаржувані рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; ???судові витрати покласти на ТОВ «Мережа Ланет».

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Мережа Ланет" просить повністю відмовити ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" на рішення господарського суду м.Києва від 21.09.2023р. та на додаткове рішення господарського суду м.Києва від 17.10.2023р. у справі №910/12960/21 та призначено її розгляд на 15.01.2024р.

15.01.2024р. до початку судового засідання до апеляційного суду від представника ТОВ "Мережа Ланет" надійшов відзив на апеляційну скаргу ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", в якому Товариство клопоче про поновлення строку для подання відзиву.

Колегія суддів задовольняє клопотання представника ТОВ "Мережа Ланет" про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав", як обґрунтоване, поновлює строк для подання відзиву та приєднує його до матеріалів справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду м.Києва від 01.12.2021р. у справі №910/12960/21 було відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до ТОВ "Мережа Ланет" про стягнення 844 458,56 грн., відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Мережа Ланет" до ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про стягнення 440 000,00 грн.

Додатковим рішенням господарського суду м.Києва від 12.01.2022р. було стягнуто з ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" на користь ТОВ "Мережа Ланет" 27 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з ТОВ "Мережа Ланет" на користь ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" 16 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022р. апеляційні скарги ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" та ТОВ "Мережа Ланет" було залишено без задоволення, рішення господарського суду м.Києва від 01.12.2021р. у справі №910/12960/21 - без змін.

29.08.2022 року на виконання вищезазначеного додаткового рішення господарським судом м.Києва було видано відповідні накази.

Постановою Верховного Суду від 01.11.2022р. касаційну скаргу ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" було задоволено частково, рішення господарського суду м.Києва від 01.12.2021р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022р. у справі №910/12960/21 скасовано у частині розгляду первісного позову та в частині розподілу судових витрат.

Ухвалою місцевого суду від 15.11.2022р. було прийнято справу №910/12960/21 до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 06.12.2022р. у справі № 910/12960/21 було відмовлено ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" в задоволенні заяви б/н від 17.11.2022р. про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023р. апеляційну скаргу ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" було задоволено, ухвалу місцевого суду від 06.12.2022 р. у справі № 910/12960/21 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено заяву ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду м.Києва від 29.08.2022р. у справі №910/12960/21 про стягнення з ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" на користь ТОВ "Мережа Ланет" 27 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з ТОВ "Мережа Ланет" на користь ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою місцевого суду від 27.03.2023р. було поновлено провадження у справі №910/12960/21, призначено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 01.06.2023р. місцевим судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу №910/12960/21 до судового розгляду по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2020р. між ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (Спілка) та ТОВ "Мережа Ланет" (Провайдер) було укладено договір №20082800 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення (далі - договір).

Розділом 1 договору погоджено сторонами основні визначення:

Провайдер - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка здійснює кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав і є користувачем згідно ст. 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Об`єкти прав - об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строк майнових прав на які не сплив до моменту їх використання Провайдером.

Абонент - унікальний споживач (фізична чи юридична особа, фізична особа-підприємець) послуг Провайдера з надання доступу до пакетів телепрограм (передач) організацій мовлення, які містять у собі об`єкти авторського права і суміжних прав, незалежно від технології надання послуг.

Кількість абонентів - середня кількість Абонентів у звітному кварталі, яка визначається як середній показник Абонентів на перший та останній день звітного кварталу.

Територія - (Україна, місто) територія дії дозволу за цим договором..

Тариф - розмір щомісячної винагороди (відрахування на користь правовласників) за використання Об`єктів прав за кожного абонента, затверджений у відповідності до процедури переговорів, передбаченої Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", за якою рішення оформлене Протоколом переговорів щодо остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення від 09 квітня 2020 року.

Щоквартальна винагорода (відрахування) за цим Договором розраховується як добуток кількості абонентів за звітний період на Тарифи, зазначені у Додатку №3 до цього Договору, та на три місяці звітного кварталу.

Для цілей оподаткування будь-яка винагорода (відрахування) за використання Об`єктів прав за цим Договором, що належить до виплати Провайдером на користь Спілки, є роялті та не є об`єктом оподаткування ПДВ згідно абз. 2 пп. 196.1.6. п. 196.1. ст. 196 Податкового кодексу України та відповідно до п. 14.1.225 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України.

Пунктом 2.1. договору, сторонами погоджено предмет договору, відповідно до якого на умовах, визначених цим договором, спілка надає провайдеру дозвіл на використання об`єктів прав шляхом кабельної ретрансляції на територію, а провайдер зобов`язується виплачувати спілці щоквартальну винагороду (відрахування) відповідно до умов цього договору.

Збір винагороди (відрахування) здійснюється спілкою з метою справедливого розподілу доходу правовласникам, які передали та які не передали спілці управління своїми правами (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.4. договору, провайдер виплачує спілці винагороду (відрахування) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, в розмірі та порядку, визначеному цим договором, для виплати доходу від прав правовласникам.

Розділом 3 договору визначено:

Провайдер зобов`язаний: сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок спілки суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до цього договору; в день укладення цього договору довідково надати спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються провайдером, станом на 10.04.2020 року та інформацію про кількість абонентів за перший квартал 2020 року; щоквартально надавати спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються провайдером, та інформацію про кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни; інформація надається спілці у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього договору;

Спілка зобов`язана: прийняти від провайдера винагороду (відрахування), сплачену відповідно до п. 3.1.1 цього договору; у випадку пред`явлення до провайдера будь-яких претензій, скарг, вимог, позовних заяв тощо з боку будь-яких третіх осіб щодо виплати будь-яких компенсацій та/або платежів та/або винагороди (відрахувань) за кабельну ретрансляцію об`єктів прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, визначену сторонами в п. 2.1 цього договору, та за умови виконання провайдером умов цього договору щодо виплати винагороди за відповідні звітні періоди, врегулювати такі претензії, скарги, вимоги, позовні заяви тощо за власний рахунок та власними силами, не залучаючи при цьому провайдера і звільняючи його від будь-якої відповідальності; у разі порушення спілкою умов цього пункту та у разі стягнення з провайдера будь-яких сум компенсацій, збитків, штрафів тощо, у тому числі уповноваженими державними органами та/або будь-якими третіми особами за результатами судового розгляду відповідних спорів щодо виплати винагороди (відрахувань) за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, спілка зобов`язується беззаперечно відшкодувати провайдеру повний розмір таких сум компенсацій, збитків, штрафів тощо, а також всі понесені провайдером судові витрати, включаючи витрати на адвокатів та правову допомогу, шляхом утримання провайдером відповідної суми при здійсненні наступних виплат відрахувань (винагороди); самостійно розподіляти отриману винагороду (відрахування), сплачену провайдером, за звітний період відповідно до положень і процедур, що затверджені її органами управління та відповідно до законодавства; провайдер не несе відповідальність за такий розподіл; письмово повідомити провайдера протягом 10 календарних днів з моменту настання події про будь-які рішення судів, органів управління спілки чи рішення органів державної влади, які впливають на обсяг прав та обов`язків спілки у сфері кабельної ретрансляції; під час укладання договорів з будь-якими провайдерами щодо надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, та під час строку дії таких договорів застосовувати однаковий тариф для всіх провайдерів без надання будь-яких знижок, понижуючих коефіцієнтів та інших дій, спрямованих на зміну затвердженого тарифу, окрім випадків зміни розміру тарифу відповідно до чинного законодавства України або умов цього договору.

Розділом 4 договору визначені права сторін:

Провайдер має право використовувати шляхом кабельної ретрансляції об`єкти прав з дотриманням умов цього договору та вимог законодавства України про авторське право і суміжні права,

Спілка має право здійснювати контроль за використанням провайдером прав шляхом: розгляду інформації провайдера щодо переліку програм організацій мовлення, що ретранслюються провайдером та доступ до яких надається абонентам; моніторингу переліку програм організацій мовлення, що ретранслюються провайдером та доступ до яких надається абонентам, зокрема із залученням власним коштом третіх осіб.

Договір є укладеним та набуває чинності в дату його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, разом із тим сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами з 10 квітня 2020 року (п. 5.1. договору).

Пунктом 5.2. договору визначено, що строк дії цього договору встановлюється з дати його укладення і до 31 грудня 2025 року за умови, що спілка буде мати статус акредитованої організації колективного управління для сфери використання об`єктів авторського права і суміжних прав шляхом кабельної ретрансляції у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, Провайдером було надано Спілці звіт про кабельну ретрансляцію до договору від 28.08.2020р. №20082800 та інформацію про кількість абонентів провайдера до договору від 28.08.2020р. №20082800.

Відповідно до наданої ТОВ "Мережа Ланет" інформації, кількість абонентів Провайдера за звітний ІІ квартал 2020 становить 50 000 абонентів.

Спір за первісним позовом виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача (Спілки), Товариство надало інформацію про кількість абонентів (50 000) за підписом неуповноваженої особи, а справжня кількість абонентів є більшою, ніж зазначена в наданій інформації, а саме - 121 300, і тому винагорода за звітний період має бути більшою, недоплачена винагорода становить 768 144,00 грн. Крім того, з Товариства підлягає стягненню пеня у розмірі 41 873,26 грн., 3% річних у розмірі 9084,31 грн. та інфляційні втрати у розмірі 25 356,99 грн.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду м.Києва від 01.12.2021р. у справі №910/12960/21 було відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до ТОВ "Мережа Ланет" про стягнення 844 458,56 грн., відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Мережа Ланет" до ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" про стягнення 440 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022р. апеляційні скарги ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" та ТОВ "Мережа Ланет" було залишено без задоволення, рішення господарського суду м.Києва від 01.12.2021р. у справі №910/12960/21 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 01.11.2022р. касаційну скаргу ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" було задоволено частково, рішення господарського суду м.Києва від 01.12.2021р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022р. у справі №910/12960/21 скасовано у частині розгляду первісного позову та в частині розподілу судових витрат.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 01.11.2022р. вказав на те, що попередні судові інстанції не визначилися належним чином з кількістю абонентів, інформацію щодо якої провайдер (Товариство) мав за вимогами Договору надавати Спілці, а це, в свою чергу, було визначальним для розгляду первісного позову в даній справі. При цьому суди не звернули уваги на наведене положення частини першої статті 75 ГПК України і не застосували його у вирішенні цієї справи. Поряд з тим суди не розглядали й питання щодо відмови від визнання обставин (частина друга тієї ж статті ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

В обґрунтування первісних позовних вимог позивач посилався на наявні судові рішення, в яких визначено, що кількість абонентів у відповідача (провайдера) становить 121 300 осіб, та на наявну відкриту інформацію щодо кількості таких абонентів понад 120 тис. осіб.

Умовами договору передбачено, що Провайдер зобов`язаний у день укладення цього договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються провайдером, станом на 10.04.2020р., та інформацію про кількість абонентів за I квартал 2020 року і щоквартально надавати спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються провайдером, та інформацію про кількість абонентів, якщо у звітному періоді відбулися зміни.

За поданою Провайдером інформацією про кількість абонентів від 28.08.2020р. кількість суб`єктів провайдера за звітний ІІ квартал 2020 року становить 50 000 абонентів.

Позивач за первісним позовом зазначав, що ТОВ "Меража Ланет" було подано до господарського суду м.Києва заяву про забезпечення позову (а.с. 59-63 т. 1), в якій Товариство зазначає, що середня кількість абонентів становить 121 300 осіб. Також посилається на наявні судові рішення - ухвали господарського суду м.Києва від 20.04.2022р. у справі №910/6001/21, від 27.04.2021р. у справі №910/6562/21, від 07.05.2021р. у справі №910/7271/21 (а.с. 64-79 т. 1), в яких зазначено: "У поданій заяві заявник вказує, що середня кількість абонентів, яким надаються послуги з перегляду програм, право на ретрансляцію яких ТОВ "Мережа Ланет" має на підставі договору, становить 121 300 осіб".

Разом з тим, із ухвал господарського суду м.Києва у справі №910/6001/21 від 20.04.2022р., у справі №910/6562/21 від 27.04.2021р., у справі №910/7271/21 від 07.05.2021р. вбачається, що в усіх цих ухвалах судом встановлено, що заявником жодними доказами не підтверджено середню кількість абонентів яким надаються послуги з перегляду програм.

Місцевим судом правильно встановлено, що з наявної у матеріалах справи копії заяви Товариства про забезпечення позову вбачається, що останній зазначає про середню кількість абонентів 121 300 осіб. Натомість, матеріали справи не містять доказів того, що кількість абонентів Товариства становить 121 300 осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", обов`язкове колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідний випадок встановлено, зокрема, ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за приписом якої обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом; обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Місцевим судом правильно встановлено, що, згідно з наявною у матеріалах справи копією заяви Товариства про забезпечення позову, останнім зазначається про середню кількість абонентів, що становить 121 300 осіб. При цьому, у відзиві Товариство повідомило, що "приблизна кількість користувачів, яким надається послуга з перегляду іноземних каналів телебачення, становить близько 50 тисяч осіб". Отже, Товариством (відповідачем за первісним позовом) повідомляється про те, що інформація надана ним лише про частину абонентів, якими переглядаються іноземні канали телебачення, тобто вказана ним кількість абонентів - 50 000 - по-перше, є приблизною ("близько 50 тисяч"), по-друге, вона не є тією середньою кількістю абонентів, яку Товариство мало б надавати (повідомляти) Спілці за договором.

Також, судом першої інстанції правильно вказано, що наявні у мережі Інтернет інтерв`ю ОСОБА_1 не є належним, допустимим та достовірним доказом того факту, що відповідач не надає актуальну кількість абонентів.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того факту, що кількість абонентів ТОВ "Мережа Ланет" становить 121 300 абонентів, навіть, із врахуванням принципу вірогідності доказів, на який посилався позивач за первісним позовом.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні (від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України») зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Місцевий суд законно і обгрунтовано повністю відмовив ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" у задоволенні первісного позовну, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення ТОВ "Мережа Ланет" прав спілки та охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2023 року через систему "Електронний суд" ТОВ "Мережа Ланет" до місцевого суду було подано заяву б/н від 26.09.2023 року про розподіл судових витрат, в якій заявник просив стягнути з ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" на корсить ТОВ "Мережа Ланет" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 500,00 грн. Вказана заява сформована в системі "Електронний суд" 26.09.2023р.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 03.10.2023р. у справі № 910/12960/21 розгляд заяви ТОВ "Мережа Ланет" б/н від 26.09.2023 року про розподіл судових витрат було призначено на 17.10.2023р..

Відповідно до вимог ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Клопотання про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021р. у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч.ч. 6, 7 і 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до ч. 3 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, заявником було надано: - копію договору (угоди) про надання правової допомоги від 01.03.2021р., укладеного між адвокатом Дешуніним С.В. і ТОВ "Мережа Ланет"; - копію додаткової угоди № 2 від 01.12.2022р.; - копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.09.2023р., в якому наведено детальний опис наданих послуг із зазначенням витраченого часу та вартості послуг, загальна вартість яких складає 41 500,00 грн.

Зі змісту вказаного акту прийому-передачі наданих послуг від 25.09.2023р. вбачається, що адвокатом за період з 01.12.2022 року по 25.09.2023 року, на виконання умов договору (угоди) про надання правової допомоги від 01.03.2021р. та додаткової угоди №2 від 01.12.2022р., була надана професійна правнича допомога при повторному розгляді у господарському суді м.Києва справи №910/12960/21. Сума винагороди, що підлягає сплаті на користь адвоката за фактично надану професійну правничу допомогу складає 41 500,00 грн. У акті наведено детальний опис наданих послуг, вказано час витрачений адвокатом на надання послуг та їх вартість.

З матеріалів справи вбачається, що ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та заперечень стосовно заявлених витрат місцевому суду не подавала, таке клопотання в матеріалах справи відсутнє.

З огляду на вищевикладене, виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, з огляду на відмову судом першої інстанції в первісному позові повністю, місцевий суд законно і обґрунтовано задовольнив заяву ТОВ "Мережа Ланет" від 26.09.2023р. про розподіл судових витрат у справі, стягнувши з ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" на користь ТОВ "Мережа Ланет" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 500,00 грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, зміни чи скасування рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 21.09.2023р. та додаткове рішення господарського суду м.Києва від 17.10.2023р. у справі №910/12960/21- без змін.

Справу №910/12960/21 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 17.01.2024р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді О.М. Остапенко

О.С. Копитова