Постанова

від 18.01.2024 по справі 910/1888/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2024 р. Справа№ 910/1888/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши в письмовому провадженні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023

у справі № 910/1888/23 ( суддя - Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс"

про стягнення 191 306,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" (далі - відповідач, ТОВ "Торговий дім "Фелікс") про стягнення 191 306,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 714/ВЗЗ-2022 від 31.10.2022.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/1888/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 8 876 грн 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 133 грн 15 коп. У інший частині в задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався встановленням обставини щодо неправомірності нарахування позивачем пені за прострочення поставки 5 000 комплектів спальних мішків, та з огляду на те, що товар мав бути поставлений в строк до 20.12.2022, початковою датою порушення строку поставки є 21.12.2022.

Також судом першої інстанції відхилено твердження відповідача щодо неможливості належного виконання зобов`язань за договором № 714/ВЗЗ-2022 від 31 жовтня 2022 року, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин у період з 20.12.2022 по 26.12.2022.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2022 у справі № 910/1889/23 повністю. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апелянта зводяться до того, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення взагалі не взяв до уваги та повністю проігнорував умови п.8.9 Договору від 31.10.2022 №714/В33-2022, наявність уточненого періоду дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до Сертифікату Сумської ТПП №5900-23-1339 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 19.03.2023 №118.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2022 у справі № 910/1889/23 повністю. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що лист позивача від 30.11.2.022 № 78/8/2-2313 мав назву «Про надання інформації». Він не містив жодного слова про перенесення строку поставки Товару, а дата 20.12.2022 була вирвана з контексту судом першої інстанції. Оскільки в останньому абзаці зазначеного листа йшлося про таке: «Відповідно до вимог п. 2.3. наказу №є 309 від 02.03.2021 Міністерства фінансів України, з урахуванням строків взяття фінансових зобов`язань просимо вас здійснити усі поставки, відповідно до Договорів до 20.12.2022».

Зокрема скаржник зазначає, що у своєму листі від 30.11.2022 № 78/8/2-2313 позивач посилається на Наказ Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012, а саме, - на пункт 2.3., в якому зазначено, що підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів/розміщені в електронній системі закупівель, опрацьовуються органом Казначейства:

- за захищеними видатками, які не потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, - протягом 1 операційного дня;

- за захищеними видатками, які потребують проведення процедур закупівель / спрощених закупівель (крім капітальних видатків), - до 3 операційних днів;

- за іншими поточними видатками, крім захищених, та паданням кредитів з бюджету - до 3 операційних днів; за капітальними видатками - до 5 операційних днів.

Орган Казначейства опрацьовує підтвердні документи у визначені цим пунктом строки, але не пізніше останнього робочого дня поточного бюджетного періоду.

Відлік строку опрацювання підтвердних документів органом Казначейства починається з дати, вказаної у полі "Одержано Державною казначейською службою України (органом Державної казначейської служби України)" Реєстру та/або Реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр фінансових зобов`язань), враховуючи день подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов`язань.

За доводами скаржника, не дослідивши належним чином зазначений у листі Наказ Міністерства фінансів України, суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що своїм листом позивач визначив 20.12.2022 кінцевою датою поставки Товару, що, на думку суду, не суперечить умовам Договору.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

03.07.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення відповідної апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що лист позивача від 30.11.2.022 № 78/8/2-2313 мав назву «Про надання інформації». Він не містив жодного слова про перенесення строку поставки Товару, а дата 20.12.2022 була вирвана з контексту судом першої інстанції. Оскільки в останньому абзаці зазначеного листа йшлося про таке: «Відповідно до вимог п. 2.3. наказу № 309 від 02.03.2021 Міністерства фінансів України, з урахуванням строків взяття фінансових зобов`язань просимо вас здійснити усі поставки, відповідно до Договорів до 20.12.2022».

09.10.2023 через відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, відповідно до якого останній заперечує проти задоволення відповідної апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що з урахуванням умов п.8.9. Договору від 31.10.2022 №714/В33-2022, жодних порушень відповідачем строків виконання зобов`язання не відбулось ,а самі зобов`язання виконані в установлені Договором строки.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/1888/23 передано колегії суддів у складі - Майданевич А.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 витребувано справу № 910/1888/23.

22.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/1888/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, суддею Майданевичем А.Г. заявлено самовідвід від розгляду справи № 910/1888/23 з метою недопущення сумнівів в неупередженості, які можуть виникнути у зв`язку з тим, що родич його близької особи розглядав дану справу.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/1888/23 передано колегії суддів у складі - Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 по справі № 910/1888/23. Поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 по справі № 910/1888/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 по справі № 910/1888/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 по справі № 910/1888/23. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/1888/23 передано колегії суддів у складі - Майданевич А.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 витребувано справу № 910/1888/23.

22.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла справа № 910/1888/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, суддею Майданевичем А.Г. заявлено самовідвід від розгляду справи № 910/1888/23 з метою недопущення сумнівів в неупередженості, які можуть виникнути у зв`язку з тим, що родич його близької особи розглядав дану справу.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/1888/23 передано колегії суддів у складі - Ткаченко Б.О. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 прийнято справу № 910/1888/23 за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Фелікс" та Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі №910/1888/23 в одне апеляційне провадження. Задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 по справі № 910/1888/23. Поновлено строк на подання апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 по справі № 910/1888/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 по справі № 910/1888/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 по справі № 910/1888/23. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 31.10.2022 укладено договір № 714/ВЗЗ-2022, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався поставити позивачу готові текстильні вироби, а позивач прийняти та оплатити їх вартість.

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в додатку № 1 до договору.

Сторонами підписано специфікацію, яка є додатком № 1 до договору від 31.10.2022, якою погоджено найменування товару (асортимент) - мішок спальний, ціну за одиницю - 2 050,00 грн, кількість товару - 7 000 шт та загальну вартість товару - 14 350 000,00 грн.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці позивача, яка вручається під особистий підпис відповідачу (представнику відповідача) або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладення, направленим на адресу відповідача, зазначену в розділі 13 договору.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

Пунктом 5.2. договору визначено, що передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А.

Відповідно до пункту 5.6. договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб сторін на відповідній видатковій накладній.

Згідно з підпунктом 6.3.1. договору відповідач зобов`язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим договором.

Позивач рекомендованим поштовим відправленням 17.11.2022 направив на адресу відповідача заявку № 78/8/2-2188 від 16.11.2022 про необхідність поставки 7 000 комплектів спальних мішків у строк до 01.12.2022.

Додатковою угодою № 1 від 12.12.2022 до договору № 714/ВЗЗ-2022 від 31.10.2022 сторони внесли зміни до договору та зменшили обсяг товару до 2 000 комплектів вартістю 4 100 000,00 грн.

Відповідачем поставлено, а позивачем отримано товар у кількості 1 670 комплектів вартістю 3 423 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 82 від 23.12.2022 та товар у кількості 330 комплектів вартістю 676 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 83 від 27.12.2022.

Таким чином, товар у кількості 2 000 комплектів загальною вартістю 4 100 000,00 грн, поставлено відповідачем повністю з урахування змін до договору № 714/ВЗЗ-2022 від 31.10.2022, внесених додатковою угодою № 1 від 12.12.2022.

У той же час позивач стверджує, що враховуючи обумовлений у заявці № 78/8/2-2188 від 16.11.2022 строк поставки спальних мішків у кількості 7 000 комплектів - до 01.12.2022, з урахуванням того, що додаткова угода № 1 до договору, якою сторони дійшли згоди про зменшення обсягу предмета договору до 2 000 комплектів, була підписана лише 12.12.2022, відповідачем, в тому числі, порушено строк поставки непоставленого товару в кількості 5 000 комплектів.

Відповідач повністю заперечує позовні вимоги, зокрема, вважає безпідставним нарахування позивачем пені за порушення строку поставки спальних мішків у кількості 5 000 комплектів, у зв`язку з укладеною сторонами додатковою угодою № 1 від 12.12.2022, якою зменшено обсяг товару до 2 000 комплектів. Також відповідач посилається на лист № 78/8/2-2313 від 30 листопада 2022 року, яким позивач продовжив строк поставки товару до 20.12.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.3. договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у пункті 5.1 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки позивач просить суд стягнути з відповідача 191 306,00 грн пені, нарахованої за порушення строків поставки товару в розмірі 10 250 000,00 грн за період з 02.12.2022 по 11.12.2022, на суму 3 423 500,00 грн за період з 02.12.2022 по 22.12.2022 та на суму 676 500,00 грн за період з 02.12.2022 по 26.12.2022.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позивач листом № 78/8/2-2313 від 30.11.2022, копія якого наявна в матеріалах справи, повідомив відповідача про продовження строку поставки товару до 20.12.2022, а відтак наявні підстави вважати, що позивач мав здійснити поставку готових текстильних виробів до 20.12.2022. Вказане не суперечить умовам договору № 714/ВЗЗ-2022 від 31.10.2022.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що своїм листом позивач визначив 20.12.2022 кінцевою датою поставки Товару, що, на думку суду, не суперечить умовам Договору, колегія суддів дослідивши зміст вказаного листа, дійшла до переконання, що дійсно позивач даним листом скористався своїм правом, визначеним п.5.1. Договору та вніс корегування у заявку, вказавши кінцеву дату поставки 20.12.2022.

Крім того як вірно вказано судом першої інстанції та не заперечується сторонами, на підставі частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторонами у справі додатковою угодою № 1 врегульовано кількість товару, що мала бути поставленою в сторону її зменшення до 2 000 одиниць.

Відповідно, у позивача відсутні правові підстави для твердження про наявність юридичного обов`язку відповідача здійснити поставку в період часу з 01.12.2022 по 12.12.2022 з поставки 7 000 одиниць товару.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не має договірного зобов`язання зі сплати штрафних санкцій, що обраховуються від вартості 7 000 комплектів, оскільки його обов`язки обмежені додатковою угодою № 1 поставкою лише 2 000 одиниць товару.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується із позицією відповідача, викладеною у відзиві на апеляційну скаргу, щодо неправомірного нарахування позивачем пені за порушення строку поставки у кількості 5 000 комплектів спальних мішків, оскільки, як вказано колегією суддів вище, сторони додатковою угодою № 1 від 02.12.2022 погодили зменшити кількість обсягу товару до 2 000 комплектів.

Крім того, відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на наявність форс-мажорних обставин, у зв`язку з довгостроковими відключеннями електроенергії, спричинене ракетними атаками по об`єктам енергетичної інфраструктури України, що унеможливило належним чином виконати свої зобов`язання за спірним договором.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 № 2263-IX. У подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Надалі, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX. Згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, як на момент подання позову, так і на момент проголошення оскаржуваного рішення судом першої інстанції продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 20.05.2023.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідачем у якості доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем та неможливістю виконання своїх зобов`язань за договором від 31.10.2022 надано сертифікат виданий Сумською торгово-промисловою палатою № 5900-22-1635 від 02.12.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини: непередбачувані довгострокові відключення від електропостачання виробничих потужностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" у зв`язку з цілеспрямованими ракетними атаками Російської Федерації по об`єктам об`єднаної енергетичної інфраструктури України, які унеможливили виконання зобов`язань за договором від 31.10.2022 в строк.

Період дії форс-мажорних обставин: 23 листопада 2022 року - тривають на 02 грудня 2022 року.

Також матеріали справи місять сертифікат №5900-23-1339 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), в якому зазначено період дії форс-мажорних обставин: 23 листопада 2022 року - дата закінчення 12 грудня 2022 року.

Тобто, обставини непереборної сили, які унеможливили здійснити своєчасну поставку товару діяли станом 12.12.2023, у той час як відповідач мав здійснити поставку готових текстильних виробів у строк до 20.12.2022, як встановлено вище колегією суддів.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що відповідач виконав усі умови Договору, відповідно до умов п. 8.2. Договору у встановлені строки повідомив позивача про виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор) та відповідно до умов п. 8.3. Договору відповідач підтвердив наявність обставин непереборної сили (форс-мажор) шляхом надання оригіналу Сертифікату №5900-22-1635 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.12.2022 №234, як того вимагав позивач в умовах Договору.

Водночас, проаналізувавши зміст наявного в матеріалах справи Сертифікату Сумської ТП №5900-23-1339 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.03.2023 №118, колегія суддів зазначає, що у відповідача під час виконання зобов`язань за Договором №714/В33-2022 від 31.10.2022 форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривали 20 календарних днів (з 23.11.2022 по 12.12.2022).

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 8.9. Договору від 31.10.2022 №є714/B33-2022, якщо обставини непереборної сили та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають повному або частковому виконанню зобов`язань за цим Договором, час виконання зобов`язань продовжується на час дії таких обставин або усунення їх наслідків.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів констатує, що відповідно до п. 8.9. Договору час виконання зобов`язань продовжується на час дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на 20 календарних днів з дати закінчення (12.12.2022) таких обставин - до 31.12.2022 (враховуючи строк дії Договору).

Водночас, як зазначалось колегією суддів вище та не заперечується сторонами, відповідачем поставлено, а позивачем отримано товар у кількості 1 670 комплектів вартістю 3 423 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 82 від 23.12.2022 та товар у кількості 330 комплектів вартістю 676 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 83 від 27.12.2022.

За таких обставин, з урахуванням умов п. 8.9. Договору від 31.10.2022 №є714/B33-2022, а також наявних у матеріалах справи доказів, колегія суддів дійшла висновку про відсутність порушень відповідачем строків виконання зобов`язання.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, а також враховуючи, що зобов`язання відповідачем виконані в установлені Договором строки, колегія суддів зазначає про передчасність висновку суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У свою чергу, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції в оскаржуваній частині, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення в частині, якою було відмовлено в задоволенні позовних вимог ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, за наведених позивачем доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/1888/23 - залишити без задоволення.

2. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/1888/23 - задовольнити.

4. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 у справі № 910/1888/23 - скасувати.

5. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРОПУ НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фелікс" (14020, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, ідентифікаційний код 41005487) 4304 (чотири тисячі триста чотири) грн. 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва

8. Матеріали справи №910/1888/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім