Ухвала

від 18.01.2024 по справі 904/5096/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.01.2024 року м. Дніпро Справа № 904/5096/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відстрочення оплдати судового зборуза подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023р. (суддя Бєлік В.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 20.12.2023р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Дніпро", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВИШНЕВЕ", с. Вишневе, Криничанський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором поставки дизельного палива № ДТ-1602/2023 від 16.02.2023р., у загальному розмірі 132 114,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД-ДНІПРО (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ВИШНЕВЕ (далі - Відповідач) заборгованість за Договором поставки № ДТ-1602/2023 від 16 лютого 2023 у загальному розмірі 132 114,03 грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 100 000,00 грн., пеня в сумі 29 282,18 грн., інфляційні втрати у розмірі 977,28грн., 3% річних у розмірі 1 854,57 грн..

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ВИШНЕВЕ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНД-ДНІПРО суму основної заборгованості у розмірі 100 000,00 грн., пеню в розмірі 28 536,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 977,28 грн., 3% річних у розмірі 1 770,41 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 667,15 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким закрити провадження в частині стягнення суми основоного боргу, у розмірі 60000,00 грн, у зв`язку із відсутністю предмету спору та відмовити у задоволенні позову про стягнення пені та 3% річних, шляхом їх зменшення до суми 1000 грн..

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/5096/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 у справі № 904/5096/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

17.01.2024р. матеріали справи № 904/5096/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.

З 05.10.2021р. офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.

18.10.2023 р. введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023р. № 3200-IX. Зокрема, приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 8 ст. 6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, з початку функціонування підсистем ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку змінився порядок подання апеляційних і касаційних скарг, надіслання судових рішень, тощо.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" підписана адвокатом Шпаком В.І., у якого є свій Електронний кабінет.

Здійснивши запит на отримання інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС (відповідь № 426607 додано до матеріалів справи) судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" (код ЄДРПОУ 30012544) не виконано вимоги ч. 6 ст. 6 ГПК України та не зареєстровано Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Одночасно з цим, відповідно до абзацу 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України, процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Згідно з абз. 2 ст. 174 ГПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу але не зареєструвала його, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Крім того, за положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2023р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2684, 00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на дату подання позовної заяви) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовною заявою, розмір судового збору, що підлягав сплаті становив 2 684 грн. 00 коп..

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що законом України від 26.05.2021р. № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021р. подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

З огляду на те, що скаржником у даній справі апеляційна скарга подана в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягає ним сплаті за подання апеляційної скарги має бути розрахований судом із застосуванням понижуючого коефіцієнта, передбаченого ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апелянт згідно апеляційної скарги просить скасувати рішення суду в повному обсязі, то судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті, у розмірі 3220,80 грн. ( 2 684,00 х 150% = 4026,00 х 0,8).

Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Натомість, в апеляційній скарзі заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано посиланням на ст.8 Закону України "Про судовий збір", важке матеріальне становище підприємства та неможливість сплатити суму судового збору, що підлягає сплаті.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Вказані зміни до Закону України "Про судовий збір" внесені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII та набрали чинності з 15.12.2017р..

Аналіз вказаної правової норми дає підстави зазначити, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться лише фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

Суд звертає увагу скаржника, що ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених ч. 1 ст. 8 цього Закону. При цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для відстрочення сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.

Оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених в заявленому клопотанні.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 29 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати або звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001р. зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Частиною 2 ст.260 ГПК України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та сплатити судовий збір у сумі 3220,80 грн. та докази реєстрації ТОВ "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" електронного кабінету, відповідно до ст. 6 ГПК України.

У разі, якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 ГПК України).

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234-235, 258, 260 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 у справі № 904/5096/23 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3220 грн. 80 коп. та доказів реєстрації ТОВ "Агрофірма "ВИШНЕВЕ" електронного кабінету, відповідно до ст. 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв