Рішення

від 18.01.2024 по справі 907/959/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/959/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/959/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техно-Двір", с. Малехів, Львівського р-н

до Приватного підприємства "Сталь Торг Захід", с. Кам`яниця, Ужгородського р-н

про стягнення суми 91 462,58 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 91 462,58 грн. попередньої оплати за договором поставки №1-19/09/23 від 19.09.2023 р., посилаючись на порушення відповідачем умов договору та положень ст.529 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа № 907/959/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.10.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 11.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що 19 вересня 2023 року між ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» - Постачальник та ТОВ «ТПК «Техно-Двір» було укладено Договір поставки № № 1-19/09/23 із Специфікацією № 1 від 20.09.2023. На виконання умов договору позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 91 462,58 грн. Водночас Відповідач поставку товару в строки визначені договором не здійснив. У зв`язку з чим позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача вказаних коштів.

Відповідач - Приватне підприємство "Сталь Торг Захід", с. Кам`яниця, Ужгородського р-н, згідно з відзивом на позовну заяву від 14.11.2023 р. заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що між ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» та ТОВ «ТПК «ТЕХНО-ДВІР» не було укладено договору поставки № 1-19/09/23 від 19.09.2023, будь-яких інших договорів між позивачем та відповідачем також не укладено.

Зауважує, що між Позивачем та Відповідачем дійсно велися перемовини щодо укладення договору, але не було досягнуто згоди по всім істотним умовам договору. Надана позивачем копія договору є невідомого походження та Відповідач не отримував будь-яких договорів підписаних з боку Позивача.

Крім того, відповідач, вказує на те, що оплата Позивачем будь-якого рахунку не свідчить про укладення договору.

Разом з тим, у поданому відзиві, відповідачем заявлено клопотання про витребування доказів.

У поданій відповіді на відзив позивач, зокрема, вказує на те, що між позивачем та відповідачем велися переговори щодо укладення Договору на поставку металопродукції у вересні 2023 року, що підтверджує відповідач. 20 вересня 2023 року о 13 год. 22 хв. працівником ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» Катериною Буженіною з електронної пошти steeltorgbuzh@gmail.com було направлено електронний лист на електронну пошту нашого працівника kavtdvir.com із вкладеними у листі підписаними та відсканованими документами, а саме: - Договором поставки № 1-19/09/23 від 19.09.2023р, - Специфікацією № 1 від 20.09.2023р. до Договору - рахунком на оплату № 1636 від 20.09.2023р. Того ж дня даний Договір та Специфікація були підписані та в 15 год.02 хв. були направлені на електронну адресу steeltorgbuzh@gmail.com.Отриманий нами рахунок № 1636 від 20.09.2023р. був сплачений частково, згідно умов Специфікації у розмірі 10% від загальної вартості Товару - 91 462, 58 грн. 20 вересня 2023 року.

Таким чином, позивач стверджує, що станом на сьогодні у ТОВ «ТПК «ТЕХНО-ДВІР» та ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» є підписана з обох сторін сканкопія Договору поставки № 1-19/09/23 від 19.09.2023р., яка і була надана суду разом з позовною заявою. Крім того, на думку позивача зазначено, така сканкопія Договору підтверджує виникнення між сторонами договірних відносин.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

За доводами позивача, 19 вересня 2023 року між ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» - Постачальник (далі - Відповідач) та ТОВ «ТПК «Техно-Двір» - Покупець, (далі - Позивач) було укладено Договір поставки № 1-19/09/23 (далі - Договір) із Специфікацією № 1 від 20.09.2023.

В матеріалах справи міститься копія договору поставки № 1-19/09/23, копія специфікації № 1 від 20.09.2023 та копія рахунку на оплату №1636 від 20.09.2023 р.

Також в матеріалах справи міститься платіжна інструкція кредитового переказу коштів №3039 від 20.09.2023 р. згідно якої платником - ТОВ «ТПК «Техно - Двір» здійснено переказ коштів отримувачу - ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» в розмірі 91 462,58 грн. та з призначенням платежу «оплата за листи зг рак на оплату №1636 від 20 вересня 2023р. зг специфікації №1 до дог №1-19/09/2023 від 19 вересня 2023р.ч. ПДВ 20% 15243.76 грн.».

Згідно листа претензії, який надіслано відповідачу, позивач у зв`язку з непоставкою товару просить у термін до 06 жовтня 2023 року здійснити поставку Товару або повернути кошти сплачені як авансовий платіж за Товар в розмірі 91 462, 58 грн.

Як вбачається з відстеження поштового відправлення №79496001680016 вказана претензія отримана відповідачем 03.10.2023 р.

Відповіді на вказану претензію, матеріали справи не містять. Як і не містять доказів поставки товару на суму 91 462, 58 грн. чи повернення вказаної суми.

У зв`язку з чим, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача вказаних коштів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, частини 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з нормою частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов`язання - кредитор вправі вимагати виконання обов`язку від боржника. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

За доводами позивача, 19 вересня 2023 року між ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» - Постачальник (далі - Відповідач) та ТОВ «ТПК «Техно-Двір» - Покупець, було укладено Договір поставки № 1-19/09/23 із Специфікацією № 1 від 20.09.2023.

А саме, позивач, зокрема, вказує на те, що 20 вересня 2023 року о 13 год. 22 хв. працівником ПП «СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД» Катериною Буженіною з електронної пошти steeltorgbuzh@gmail.com було направлено електронний лист на електронну пошту нашого працівника kavtdvir.com із вкладеними у листі підписаними та відсканованими документами, а саме: - Договором поставки № 1-19/09/23 від 19.09.2023р, - Специфікацією № 1 від 20.09.2023р. до Договору - рахунком на оплату № 1636 від 20.09.2023р. Того ж дня даний Договір та Специфікація були підписані та в 15 год.02 хв. були направлені на електронну адресу steeltorgbuzh@gmail.com. Отриманий нами рахунок № 1636 від 20.09.2023р. був сплачений частково, згідно умов Специфікації у розмірі 10% від загальної вартості Товару - 91 462, 58 грн. 20 вересня 2023 року.

В матеріалах справи міститься копія договору поставки № 1-19/09/23, копія специфікації № 1 від 20.09.2023 та копія рахунку на оплату №1636 від 20.09.2023 р.

Натомість, відповідач ставить під сумнів достовірність копії вказаного договору та вказує на те, що між позивачем та відповідачем договори не укладались.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом п. 10 ч. 2 статті 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на встановлені обставини, у суду відсутні правові підстави для визнання обставини укладення між сторонами саме договору поставки № 1-19/09/23 копія якого міститься у матеріалах справи.

Проте, підписання специфікації № 1 сторонами, виставлення відповідачем позивачу рахунку на оплату №1636 від 20.09.2023 р. та факт оплати такого рахунку позивачем, беззаперечно свідчить про укладення договору між позивачем та відповідачем у спрощений спосіб (шляхом обміну листами, направлення позивачем на адресу відповідача рахунку на оплату та сплата такого рахунку тощо).

Вказані обставини сторонами спору не спростовуються та не заперечуються.

За ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 910/12382/17).

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання Відповідачем обов`язку з поставки товару та ним не надано суду жодних доказів у спростування цього.

Згідно листа претензії, який надіслано відповідачу, позивач у зв`язку з непоставкою товару просить у термін до 06 жовтня 2023 року здійснити поставку Товару або повернути кошти сплачені як авансовий платіж за Товар в розмірі 91 462, 58 грн.

Як вбачається з відстеження поштового відправлення №79496001680016 вказана претензія отримана відповідачем 03.10.2023 р.

Відповіді на вказану претензію, матеріали справи не містять, як і не містять доказів поставки товару на суму 91 462, 58 грн. чи повернення вказаної суми.

У зв`язку з чим суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення суми 91 462, 58 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, які фактично зводяться до тверджень про відсутність будь яких договірних відносин між сторонами, судом до уваги не береться, оскільки спростовується матеріалами справи та вищенаведеними висновками суду.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Техно-Двір", с. Малехів, Львівського р-н до Приватного підприємства "Сталь Торг Захід", с. Кам`яниця, Ужгородського р-н про стягнення суми 91 462,58 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СТАЛЬ ТОРГ ЗАХІД" (89114, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, село Кам`яниця, вул. Ужанська, будинок 105, код ЄДРПОУ 44503991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ТЕХНО-ДВІР» (80383, Львівська обл., Львівський р-н, село Малехів, вул. Галицька, будинок 1 Е, код ЄДРПОУ 35313836) суму 91 462,58 грн. (дев`яносто одна тисяча чотириста шістдесят дві гривні 58 коп.) попередньої оплати, а також суму 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.01.2024

Суддя О.Ф. Ремецькі