Ухвала

від 18.01.2024 по справі 910/19229/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.01.2024Справа № 910/19229/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Державного підприємства «Київське лісове господарство»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно консалтингова група»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло»

про визнання договору недійсним

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

18.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Київське лісове господарство» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно консалтингова група» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» про визнання договору недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Договір №21/04 від 21.04.2023 на проведення оцінки майна було укладено між відповідачами із порушенням вимог статей 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і порушує майнові права позивача, як власника майна, щодо якого було проведено оцінку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2023 відкрито провадження у справі №910/19229/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Крім того, вказаною ухвалою суду було задоволено клопотання позивача про витребування доказів; зобов`язано відповідачів надати суду у строк до 17.01.2024 належним чином засвідчену копію Договору №21/04 від 21.04.2023 на проведення оцінки майна, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно консалтингова група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло».

27.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

27.12.2023 від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

27.12.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача 2 надійшла заява та клопотання про залишення без розгляду поданої позивачем позовної заяви, визнавши подання позивачем позову зловживанням процесуальними правами. У вказаних заявах відповідач 2 також просив суд постановити окрему ухвалу щодо зловживання процесуальними правами представником позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 постановлено здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін (з проведенням судового засідання), судове засідання призначено на 17.01.2024.

01.01.2024 позивачем подано заяву про залишення без розгляду поданої відповідачем 2 заяви про залишення позову без розгляду.

02.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

04.01.2024 відповідачем 2 подано заяву про неможливість подання доказів які витребовуються судом.

05.01.2024 відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2, в тому числі, просив суд повернути позовну заяву без розгляду, визнавши подання позивачем позову зловживанням процесуальними правами.

09.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на повідомлення відповідача 2 про неможливість подання доказів.

11.01.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 17.01.2024 судом було розглянуто вище вказані клопотання та заяви сторін та відмовлено в їх задоволенні, про що зазначено у протоколі судового засідання від 17.01.2024; постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 14.02.2024.

Суд зазначає, що частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 §1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин даної справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

Крім того, згідно ч.ч.1, 2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

З урахуванням наведеного, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо необхідності та доцільності з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, повторно витребувати у відповідача 1 (Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно консалтингова група») копію Договору №21/04 від 21.04.2023 на проведення оцінки майна, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно консалтингова група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 81, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи №910/19229/23 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 14.02.2024 о 10:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно консалтингова група» надати суду у строк до 09.02.2024 належним чином засвідчену копію Договору №21/04 від 21.04.2023 на проведення оцінки майна, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно консалтингова група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло».

4. Зобов`язати сторін направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

5. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, яка розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Спичак