Рішення

від 08.01.2024 по справі 911/3191/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3191/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження»

до Обухівської міської ради Київської області

про стягнення 38 773,54 грн

Без виклику учасників судового процесу;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Обухівської міської ради Київської області про стягнення 38 773,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно отримав від позивача кошти в розмірі 25 394,10 грн. У зв`язку із цим позивачем подано даний позов про стягнення з відповідача 25 394,10 грн коштів отриманих без достатніх підстав, 11 373,70 грн інфляційних втрат, 2 005,74 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.10.2023 у справі № 911/3191/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» залишено без руху.

26.10.2023 від позивача надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 24.10.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. з 25.10.2023 по 01.11.2023 у щорічній відпустці, питання про відкриття провадження у справі № 911/3191/23 вирішується після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2023 було відкрито провадження у справі № 911/3191/23. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.11.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Київська, буд. 10, м. Обухів, Київська обл., 08700.

Зазначене поштове відправлення було вручено відповідачу 17.11.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням.

01.12.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2023 про відкриття провадження у справі № 911/3191/23 було встановлено відповідачу строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, але не пізніше 07.12.2023 для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Оскільки відзив на позовну заяву надійшов до суду із дотриманням строків, встановлених Господарським судом Київської області в ухвалі про відкриття провадження у справі від 07.11.2023, відзив відповідача прийнятий судом до розгляду та долучений до матеріалів справи.

04.01.2023 до суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду із даною позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» (далі позивач) стверджує, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було оприлюднено на сайті інформацію щодо проведення земельних торгів, предметом яких був продаж права оренди земельної ділянки, за наступними лотами:

- Лот № 1. Земельна ділянка кадастровий номер 3223182001:01:025:0001. загальною площею 0,0658 га, розташована за адресою: 09750, вул. Заводська с. Григорівка Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, із цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; нормативна грошова оцінка земельної ділянки 36 3861,37 грн. Стартова ціна права оренди земельної ділянки 18 193,07 грн; розмір гарантійного внеску: 5 457,92 грн; крок торгів: 90,97 грн; розмір реєстраційного внеску: 1 050,00 грн; строк оренди: 25 років.

- Лот № 2. Земельна ділянка кадастровий номер 3223182001:01:025:0007, загальною площею 0,1119 га, розташована за адресою: 09750, вул. Заводська с. Григорівка Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, із цільовим призначенням земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; нормативна грошова оцінка земельної ділянки 30 939,28 грн. Розмір гарантійного внеску: 9 281,78 грн, крок торгів: 154,70 грн; розмір реєстраційного внеску: 1 050,00 грн; строк оренди: 25 років.

Як зазначає позивач, відповідно до умов проведення торгів, кожен бажаючий мав право підготувавши відповідну заяву, звернутись до організатора земельних торгів та вжити інших заходів, необхідних для прийняття участі у земельних торгах.

Позивач стверджує, що ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» було зацікавлено у придбанні прав оренди на вказані земельні ділянки. З цією метою представник позивача (керівник ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження») ознайомився з самими земельними ділянками, а також з документами, що були наявні у виконавця земельних, зокрема з проектом договору оренди земельної ділянки, що планувався до підписання за результатами проведення земельних торгів.

Згідно пояснень позивача, з метою дотримання вимог Земельного кодексу України та інших нормативних актів, прийнятих на його виконання, позивачем було підготовлено пакети документів (по кожному лоту окремо). Відповідні документи, разом з платіжними документами про сплату гарантійного та реєстраційного зборів були передані ТОВ «Лендсервіс».

Після перевірки документів на предмет відповідності вимогам, викладеним організатором земельних торгів Обухівською міською радою Київської області (далі відповідач), позивачем було укладено договір з ТОВ «Лендсервіс» про відшкодування витрат, отримано довідку про отримання документів, вхідний квиток, інформацію про торги, договір про відшкодування витрат виконавцю робіт з проведення земельних торгів. Таким чином, як зазначає позивач, за результатами перевірки поданих документів, виконавець торгів визнав їх достатніми та належними для реєстрації позивача в якості учасника земельних торгів, за результатами чого позивачу було видано квиток учасника по лоту № 1 та по лоту № 2.

За ствердженням позивача, 22.12.2020 відбулись земельні торги, за результатами яких по лоту № 1 та по лоту № 2 переможцем, що запропонував найвищу ціну було визнано ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження».

Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що на виконання приписів Земельного кодексу України, позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 25 394,10 грн.

На підтвердження вказаних відомостей позивачем долучено до позовної заяви копії платіжної квитанції № 31331996 від 24.12.2020 на суму 15 933,70 грн із призначенням платежу: « 101; 38766909; 18010600. Орендна плата з юридичних осіб. Протокол земел. торгів № 266.20 від 22.12.2020; ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» ч/з Конош Р.С. (№РН 70837256)», та платіжної квитанції № 30130946 від 24.12.2020 на суму 9 460,40 грн із призначенням платежу: « 101; 38766909; 18010600. Орендна плата з юридичних осіб. Протокол земел. торгів № 265.20 від 22.12.2020; ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» ч/з Конош Р.С. (№РН 70837256)».

Як зазначив позивач, з метою вирішення питання щодо укладення договорів оренди земельних ділянок з Обухівською міською радою Київської області, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою про зобов`язання укласти договори оренди землі.

Однак, як зазначив позивач, рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, відмовлено у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що обставини у своїй сукупності, а також відсутність у матеріалах справи доказів, на підтвердження заявлених позовних вимог, унеможливлюють встановлення обставин дотримання процедури проведення земельних торгів по спірнім земельним ділянкам, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що спірні земельні торги є такими, що відбулися. Таким чином, з огляду на наведене позовні вимоги про визнання договорів оренди укладеними у редакції позивача є необґрунтованими. Таким чином, на думку позивача, суд встановив відсутність будь-яких правових підстав, що випливають з проведення торгів.

Судом встановлено, що 05.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Обухівської міської ради Київської області про зобов`язання Обухівську міську раду Київської області підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 265.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції; зобов`язати Обухівську міську раду Київської області підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 266.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції.

Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 13.09.2021 у справі № 911/385/21 встановив, що рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 02.07.2020 № 1702.55.VII. «Про підготовку лота та проведення земельних торгів» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0658 га, по вул. Заводська с. Григорівка, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за рахунок земель комунальної власності Григорівської сільської ради з подальшим продажем права оренди на земельних торгах. Товариству з обмеженою відповідальністю «Ландсервіс», визначеному на конкурсних умовах, забезпечити підготовку лота та проведення земельних торгів.

Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.10.2020 № 2011.58.VII. «Про затвердження проекту землеустрою та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки», зокрема: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0658 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої по вул. Заводська с. Григорівка Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182001:01:025:0001; доручено ТОВ «Лендсервіс», визначеному на конкурсних умовах, забезпечити та провести земельні торги з продажу права оренди даної земельної ділянки; затверджено стартовий розмір річної плати за оренду земельною ділянкою 5% від нормативної грошової оцінки, діючої на момент проведення торгів; встановлено крок торгів 0,5 відсотка від стартової ціни лота, визначеної на момент проведення торгів; встановлено строк оренди земельної ділянки 25 років.

Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26.10.2020 № 2082.59.VII. «Про затвердження проекту землеустрою та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки», зокрема: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1119 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої по вул. Заводська с. Григорівка Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182001:01:025:0007; доручено ТОВ «Лендсервіс», визначеному на конкурсних умовах, забезпечити та провести земельні торги з продажу права оренди даної земельної ділянки; затверджено стартовий розмір річної плати за оренду земельною ділянкою 5% від нормативної грошової оцінки, діючої на момент проведення торгів; встановлено крок торгів 0,5 відсотка від стартової ціни лота, визначеної на момент проведення торгів; встановлено строк оренди земельної ділянки 25 років.

З урахуванням зазначених рішень, на офіційному сайті Держгеокадастру розміщені оголошення про проведення земельних торгів, із змісту яких вбачається, що: час проведення аукціону 22.12.2020; лот № 60068, аукціон № 29843 (кадастровий номер 3223182001:01:025:0001) та лот № 60070, аукціон № 29843 (3223182001:01:025:0007); результати торгів розмір річної плати за користування земельною ділянкою 18 920,83 грн та 31 867,48 грн відповідно.

Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження», та зазначене не заперечується Обухівською міською радою Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» є переможцем зазначеного аукціону.

23.12.2020 ТОВ «Лендсервіс» повідомило листом Обухівську міську раду Київської області, зокрема, про проведення відповідних земельних торгів та надання останньому лист з проханням підписати протоколи земельних торгів, договори оренди з переможцем торгів.

Рішенням Обухівської міської ради Київської області від 28.01.2021 №130/233-4-VIII, зокрема, відмовлено у затверджені протоколу проведення земельних торгів (аукціону) у зв`язку з порушенням вимог абз. 1 ч. 3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ч. 1 та ч. 2 ст. 136 Земельного кодексу України при прийнятті рішень Григорівської сільської ради про продаж права оренди землі на аукціоні: № 130/265.20 з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:025:0001 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі від 22.12.2020, лот 60068, аукціон 29843 та укладенні договору оренди строком на 25 років з переможцем ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження»; № 130/266.20 з продажу права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:025:0007 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі від 22.12.2020, лот 60070, аукціон 29843 та укладенні договору оренди строком на 25 років з переможцем ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження».

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» до Обухівської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити дії, визнати договори укладеними залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, набрало законної сили 22.11.2022.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Аналогічну позицію щодо преюдиціальної дії рішень суду наведено у п. 2.6 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 р. по справі № 5020-660/2012 та від 06.03.2014 р. по справі № 910/11595/13.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21, яке набрало законної сили , має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, з огляду на відмову у задоволенні Господарським судом Київської області позовних вимог ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» у справі № 911/385/21, звернувся до Обухівської міської ради Київської області із претензією № б/н від 14.06.2023 про повернення коштів (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до змісту претензії № б/н від 14.06.2023, за результатами земельних торгів, що відбулись 22.12.2020, в земельних торгах по лоту № 60068, аукціон № 29843 та по лоту № 60070, аукціон № 29843, на земельні ділянки: кадастровий номер 3223182001:01:025:0001, площею 0,0658 га, та кадастровий номер 3223182001:01:025:0007, площею 0,1119 га, переможцем, що запропонував найвищу ціну, було визнано ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження». Протоколи земельних торгів № 130/265.20 від 22.12.2020 та № 130/266.20 від 22.12.2020. Позивач у претензії зазначив, що ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» на виконання чинного законодавства сплатило орендну плату за вказані земельні ділянки на користь Обухівської міської ради Київської області в розмірі 9 460,40 грн по лоту № 60070 та 15 933,70 грн по лоту № 60068. З урахуванням того, що судом відмовлено у задоволенні позову про визнання договорів укладеними, позивач у претензії зазначив, що отримані відповідачем кошти є такими, що отримані без достатніх правових підстав. Позивач у претензії, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України та з урахуванням того, що вказані кошти сплачувались в якості орендної плати (авансу), однак договори оренди укладені не були у зв`язку з відмовою Обухівської міської ради Київської області в укладенні договорів оренди зазначив, що вказані кошти є такими, що отримані без достатньої правової підстави та повинні бути повернуті одразу після їх отримання.

З урахуванням зазначеного вище, позивач у претензії № б/н від 14.06.2023, керуючись ст. 15, 16, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, вимагав відповідача повернути на користь ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» грошові кошти в загальному розмірі 25 394,10 грн, сплачені згідно з квитанціями № 30130946 від 24.12.2020 в сумі 9 460,40 грн та № 301301996 від 24.12.2020 в сумі 15 933,70 грн за реквізитами, зазначеними у претензії. Додатками до претензії є копії квитанцій № 30130946 та № 301301996 від 24.12.2020.

Обухівська міська рада Київської області, у відповідь на вищезазначені вимоги позивача, направила на адресу позивача відповідь на претензію № 2322 від 05.07.2023, в якій, розглянувши претензію ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» від 14.06.2023 про повернення коштів, повідомила наступне. Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.10.2020 № 2011.58.VII. «Про затвердження проекту землеустрою та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки», зокрема: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0658 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої по вул. Заводська с. Григорівка Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182001:01:025:0001; доручено ТОВ «Лендсервіс», визначеному на конкурсних умовах, забезпечити та провести земельні торги з продажу права оренди даної земельної ділянки; затверджено стартовий розмір річної плати за оренду земельною ділянкою 5% від нормативної грошової оцінки, діючої на момент проведення торгів; встановлено крок торгів 0,5 відсотка від стартової ціни лота, визначеної на момент проведення торгів; встановлено строк оренди земельної ділянки 25 років. Також рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 26.10.2020 № 2082.59.VII. «Про затвердження проекту землеустрою та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки», зокрема: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1119 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої по вул. Заводська с. Григорівка Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223182001:01:025:0007; доручено ТОВ «Лендсервіс», визначеному на конкурсних умовах, забезпечити та провести земельні торги з продажу права оренди даної земельної ділянки; затверджено стартовий розмір річної плати за оренду земельною ділянкою 5% від нормативної грошової оцінки, діючої на момент проведення торгів; встановлено крок торгів 0,5 відсотка від стартової ціни лота, визначеної на момент проведення торгів; встановлено строк оренди земельної ділянки 25 років.

Як зазначив відповідач у відповіді на претензію, рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21 за позовом ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» до Обухівської міської ради Київської області, третя особа ТОВ «Лендсервіс», про зобов`язання відповідача підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 265.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах Договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції; зобов`язання відповідача підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 266.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах Договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції, позов залишено без задоволення. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21 залишено без змін. У зв`язку із наведеним, як зазначив відповідач у відповіді на претензію, а також того, що між Обухівською міською радою Київської області та ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» не було підписано протоколів проведення земельних торгів (аукціону) та договорів оренди відповідних земельних ділянко земельних ділянок, у Товариство не було підстав виконувати ч. 26 ст. 137 Земельного кодексу України.

Разом з цим відповідач у відповіді на претензію № 2322 від 05.07.2023 повідомив позивача, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» у разі визнання в судовому порядку договору оренди землі недійсними, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди не повертається.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, вимоги претензії позивача № б/н від 14.06.2023 про повернення коштів відповідачем не виконана, а грошові кошти в загальному розмірі 25 394,10 грн позивачу не повернуті.

З урахуванням зазначеного вище, позивач, з посиланням на приписи ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 25 394,10 грн коштів, отриманих без достатніх правових підстав, а також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за весь час неповернення коштів інфляційні збитки в сумі 22 373,70 грн та 3 % річних в сумі 2 005,74 грн за період з 24.12.2020 до 11.08.2023.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» заперечує в повному обсязі у зв`язку з наступним.

Так відповідач не заперечує, що рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.10.2020 № 201 1.58. VII та рішенням від 26.10.2020 № 2082.59. VII. «Про затвердження проекту землеустрою та проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки» були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 3223182001:01:025:0001, площею 0,0658 га, та земельної ділянки кадастровий номер 3223182001:01:025:0007, площею 0,119 га, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташовані по вул. Заводська с. Григорівка Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області. Вказаними рішеннями, як зазначив відповідач, доручено ТОВ «Лендсервіс», визначеному на конкурсних умовах, забезпечити та провести земельні торги з продажу права оренди вказаних земельних ділянок, затверджено стартовий розмір річної плати за оренду земельних ділянок у розмірі 5% від їх нормативної грошової оцінки, діючої на момент проведення торгів, встановлено крок торгів 0,5 відсотка від стартової ціни лота, визначеної на момент проведення торгів, а також строк оренди земельної ділянки 25 років.

Згідно пояснень відповідача, рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» до Обухівської міської ради Київської області, третя особа ТОВ «Лендсервіс», про зобов`язання відповідача підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 265.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах Договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції; зобов`язання відповідача підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 266.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах Договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції, позов залишено без задоволення.

Виходячи з вищенаведеного, а також того, що між Обухівською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» не було підписано протоколів проведення земельних торгів (аукціону) та договорів оренди відповідних земельних ділянок, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» не було підстав виконувати ч. 26 ст. 137 Земельного кодексу України, а саме сплачувати грошові кошти в розмірі 38 773,54 грн. З урахуванням зазначеного вище, на переконання відповідача, підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні, у зв`язку із чим відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Крім того у письмових пояснення відповідач зазначив, що у відзиві на позов відповідачем жодним чином не підтверджується обставина отримання Обухівською міською радою Київської області грошових коштів у сумі 38 773,54 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов`язання виникає між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами, зобов`язаною та управненою сторонами зобов`язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2020 позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти в загальній сумі 25 394,10 грн, що підтверджується копіями платіжної квитанції № 31331996 від 24.12.2020 на суму 15 933,70 грн та платіжної квитанції № 30130946 від 24.12.2020 на суму 9 460,40 грн.

При цьому, як було встановлено судом раніше, в призначенні платежу платіжної квитанції № 31331996 від 24.12.2020 зазначено: « 101; 38766909; 18010600. Орендна плата з юридичних осіб. Протокол земел. торгів № 266.20 від 22.12.2020; ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» ч/з Конош Р.С. (№РН 70837256)».

В призначенні платіжної квитанції № 30130946 від 24.12.2020 зазначено: « 101; 38766909; 18010600. Орендна плата з юридичних осіб. Протокол земел. торгів № 265.20 від 22.12.2020; ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» ч/з Конош Р.С. (№РН 70837256)».

Згідно вказаних платіжних інструкцій № 31331996 та № 30130946 від 24.12.2020 отримувачем грошових коштів є Обухівська УК/с. Григорівка/18010600.

Суд зазначає, що 14.01.2011 Міністерством фінансів України видано Наказ № 11 «Про бюджетну класифікацію», пунктом 1 якого затверджено Класифікацію доходів бюджету; Функціональну класифікацію видатків та кредитування бюджету; Економічну класифікацію видатків бюджету; Відомчу класифікацію видатків та кредитування державного бюджету; Класифікацію кредитування бюджету; Класифікацію фінансування бюджету за типом кредитора; Класифікацію фінансування бюджету за типом боргового зобов`язання; Класифікацію боргу за типом кредитора; Класифікацію боргу за типом боргового зобов`язання, що додаються.

Так, відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.2011, код класифікації доходів бюджету: 18010600; найменування класифікації доходів бюджету: орендна плата з юридичних осіб.

Як було встановлено судом раніше, ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Обухівської міської ради Київської області про зобов`язання Обухівську міську раду Київської області підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 265.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції; зобов`язати Обухівську міську раду Київської області підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 266.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах Договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» до Обухівської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити дії, визнати договори укладеними залишено без задоволення.

Таким чином, судом встановлено та не заперечується сторонами, що станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом ні протоколи проведення земельних торгів (аукціону) № 265.20 та № 266.20 від 22.12.2020, ні договори оренди земельних ділянок щодо яких були проведені земельні торги між сторонами укладені не були. Протилежного суду не доведено.

При цьому, як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, враховуючи, що між Обухівською міською радою Київської області та ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» не було підписано протоколів проведення земельних торгів (аукціону) та договорів оренди відповідних земельних ділянок, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» не було підстав виконувати ч. 26 ст. 137 Земельного кодексу України, а саме сплачувати грошові кошти в розмірі 38 773,54 грн.

Відомостей про те, що між сторонами укладені будь-які договори оренди земельних ділянок, на виконання яких 24.12.2020 позивачем перераховано оренду плату в загальній сумі 25 394,10 грн матеріали справи також не містять та сторонами зворотного не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що з огляду на те, що між сторонами не було укладено договори оренди земельних ділянок за наслідками проведення земельних торгів, а також у зв`язку із тим, що рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, позов ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» до Обухівської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити дії, визнати договори укладеними залишено без задоволення, позивач звернувся до відповідача із претензією № б/н від 14.06.2023 про повернення коштів.

Відповідно до змісту претензії, за результатами земельних торгів, що відбулись 22.12.2020, в земельних торгах по лоту № 60068, аукціон 29843 та по лоту № 60070, аукціон № 29843, на земельні ділянки: кадастровий номер 3223182001:01:025:0001, площею 0,0658 га, та кадастровий номер 3223182001:01:025:0007, площею 0,1119 га, переможцем, що запропонував найвищу ціну, було визнано ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження». Протоколи земельних торгів № 130/265.20 від 22.12.2020 та № 130/266.20 від 22.12.2020. Позивач у претензії зазначив, що ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» на виконання чинного законодавства сплатило орендну плату за вказані земельні ділянки на користь Обухівської міської ради Київської області в розмірі 9 460,40 грн по лоту № 60070 та 15 933,70 по лоту № 60068. З урахуванням того, що судом відмовлено у задоволенні позову про визнання договору укладеним, позивач у претензії зазначив, що отримані відповідачем кошти є такими, що отримані без достатніх правових підстав. Позивач у претензії про повернення коштів, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України та з урахуванням того, що вказані кошти сплачувались в якості орендної плати (авансу), однак договір оренди укладений не був у зв`язку з відмовою Обухівської міської ради Київської області, зазначив, що вказані кошти є такими, що отримано без достатньої правової підстави та повинні бути повернуті одразу після їх отримання.

З урахуванням зазначеного вище, позивач у претензії № б/н від 14.06.2023, керуючись ст. 15, 16, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, вимагав відповідача повернути на користь ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» грошові кошти в загальному розмірі 25 394,10 грн, сплачені згідно з квитанціями № 30130946 від 24.12.2020 в сумі 9 460,40 грн та № 301301996 від 24.12.2020 в сумі 15 933,70 грн за реквізитами, зазначеними у претензії.

Як було встановлено судом раніше, Обухівська міська рада Київської області, у відповідь на вищезазначені вимоги позивача, направила на адресу позивача відповідь на претензію № 2322 від 05.07.2023, в якій, розглянувши претензію ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» від 14.06.2023 про повернення коштів, повідомила, що рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21 за позовом ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» до Обухівської міської ради Київської області, третя особа ТОВ «Лендсервіс», про зобов`язання відповідача підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 265.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах Договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції; зобов`язання відповідача підписати протокол проведення земельних торгів (аукціону) № 266.20 від 22.12.2020 та визнати укладеним на відповідних умовах Договір оренди земельної ділянки у відповідній редакції, позов залишено без задоволення. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2021 у справі № 911/385/21 залишено без змін. У зв`язку із наведеним, як зазначив відповідач у відповіді на претензію, а також того, що між Обухівською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» не було підписано протоколів проведення земельних торгів (аукціону) та договорів оренди відповідних земельних ділянко земельних ділянок, у Товариство не було підстав виконувати ч. 26 ст. 137 Земельного кодексу України.

Разом з цим відповідач у відповіді на претензію № 2322 від 05.07.2023 повідомив позивача, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» у разі визнання в судовому порядку договору оренди землі недійсними, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди не повертається.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 23.12.2020 у справі № 910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів. Тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наявні в матеріалах справи платіжні квитанції № 30130946 від 24.12.2020 та № 301301996 від 24.12.2020 (призначення платежу у вказаних квитанціях), претензію ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» № б/н від 14.06.2023 про повернення коштів та відповідь Обухівської міської ради Київської області на претензію позивача № 2322 від 05.07.2023, суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 25 394,10 грн були сплачені на користь відповідача в якості орендної плати згідно протоколів земельних торгів № 266.20 та № 265.20 від 22.12.2020.

Проте, як було встановлено судом та не спростовано сторонами, вимоги претензії позивача № б/н від 14.06.2023 про повернення коштів відповідачем не виконані, а грошові кошти в загальному розмірі 25 394,10 грн позивачу не повернуті.

З урахуванням зазначеного вище, позивач, з посиланням на приписи ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України, звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 25 394,10 грн коштів, отриманих без достатніх правових підстав, а також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за весь час неповернення коштів інфляційні збитки в сумі 22 373,70 грн та 3 % річних в сумі 2 005,74 грн за період з 24.12.2020 до 11.08.2023.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Такий правовий висновок викладений раніше у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених ч. 2 статті 11 ЦК України.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Відповідно до приписів ст. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Судом було встановлено, що 24.12.2020 ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» здійснило перерахування грошових коштів у розмірі 25 394,10 грн в якості орендної плати згідно протоколів земельних торгів № 266.20 та № 265.20 від 22.12.2020 на користь відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними квитанціями № 31331996 від 24.12.2020 на суму 15 933,70 грн та № 30130946 від 24.12.2020 на суму 9 460,40 грн.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.

Судом було встановлено та не заперечується сторонами, що станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом ні протоколи проведення земельних торгів (аукціону) № 265.20 та № 266.20 від 22.12.2020, ні договори оренди земельних ділянок щодо яких були проведені земельні торги між сторонами укладені не були. Протилежного суду не доведено.

При цьому, як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, враховуючи, що між Обухівською міською радою Київської області та ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» не було підписано протоколів проведення земельних торгів (аукціону) та договорів оренди відповідних земельних ділянок, у ТОВ «Інтернет мережа відеоспостереження» не було підстав виконувати ч. 26 ст. 137 Земельного кодексу України, а саме сплачувати грошові кошти в розмірі 38 773,54 грн.

Відомостей про те, що між сторонами укладені будь-які договори оренди земельних ділянок, на виконання яких 24.12.2020 позивачем перераховано оренду плату в загальній сумі 25 394,10 грн матеріали справи також не містять та сторонами зворотного не доведено.

Отже, в матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами зобов`язальних відносин, на виконання яких могли бути перераховані вказані грошові кошти.

Позиція відповідача щодо не підтвердження обставини отримання Обухівською міською радою Київської області грошових коштів у сумі 38 773,54 грн спростовуються наявними в матеріалах справи платіжними квитанціями № 31331996 від 24.12.2020 та № 30130946 від 24.12.2020 на суму 9 460,40 грн, а також претензією позивача щодо повернення коштів № б/н від 14.06.2023 та відповіддю Обухівської міської ради Київської області на претензію позивача № 2322 від 05.07.2023.

Також суд звертає увагу відповідача, що позивачем було сплачено на користь відповідача грошові кошти в якості орендної плати згідно протоколів земельних торгів № 266.20 та № 265.20 від 22.12.2020 в загальному розмірі 25 394,10 грн, а не в сумі 38 773,54 грн як стверджує відповідач.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази наявності між сторонами договірних відносин, як і відсутні будь-які первинні документи на підтвердження правомірності утримання відповідачем перерахованих позивачем грошових коштів, суд приходить до висновку, що відповідач набув грошові кошти без достатньої правової підстави в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, а відтак зобов`язаний повернути позивачу безпідставно отримані кошти в загальному розмірі 25 394,10 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача із претензією № б/н від 14.06.2023 про повернення коштів.

Обухівська міська рада Київської області, у відповідь на вищезазначені вимоги позивача, направила на адресу позивача відповідь на претензію № 2322 від 05.07.2023.

Судом встановлено, що претензія позивача № б/н від 14.06.2023 про повернення коштів не містить кінцевого строку повернення безпідставно набутих коштів.

Таким чином, з огляду на не зазначення позивачем у претензії № б/н від 14.06.2023 кінцевого строку повернення відповідачем безпідставно набутих грошових коштів, а також відсутність в матеріалах справи доказу із підтвердженням коли саме відповідач отримав претензію позивача про повернення коштів (рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із зазначенням відповідної календарної дати вручення відповідачу претензії, відомості про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідача тощо), враховуючи відповідь відповідача на претензію № 2322 від 05.07.2023 та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що строк повернення відповідачем безпідставно набутих коштів є таким, що настав на 7-й календарний день від дати відповіді на претензію.

При цьому відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, строк повернення відповідачем безпідставно набутих коштів в сумі 25 394,10 грн є таким, що настав 12.07.2023 (7-денний строк почався на наступний календарний день від дати відповіді на претензію 06.07.2023 та закінчився 12.07.2023).

Станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повернення відповідачем безпідставно набутих коштів в загальній сумі 25 394,10 грн. Протилежного суду не доведено. Доказів повернення грошових коштів в зазначеній сумі суду не надано.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Крім того ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 25 394,10 грн нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку із несвоєчасним поверненням відповідачем безпідставно набутих коштів, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за весь час неповернення коштів інфляційні збитки в сумі 22 373,70 грн та 3 % річних в сумі 2 005,74 грн за період з 24.12.2020 до 11.08.2023.

Наразі суд зазначає, що позивачем не вірно визначено період прострочення зобов`язання, а саме його початок.

Як було зазначено судом раніше, з огляду на не зазначення позивачем у претензії № б/н від 14.06.2023 кінцевого строків повернення відповідачем безпідставно набутих коштів, враховуючи відповідь відповідача на претензію № 2322 від 05.07.2023 та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк повернення відповідачем безпідставно набутих коштів є таким, що настав 12.07.2023. Отже, прострочення з повернення безпідставно набутих коштів почалось з 13.07.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Суд, здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановленої судом дати виникнення прострочення грошового зобов`язання, дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягають, а позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 62,62 грн.

Суд також наголошує на тому, що відповідач розрахунок не оспорив, заявлені суми до стягнення не спростував, контррозрахунку до суду не подав.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновку суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 762,18 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Обухівської міської ради Київської області (місцезнаходження: вул. Київська, буд. 10, м. Обухів, Київська обл., 08700; код ЄДРПОУ 35161650) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернет мережа відеоспостереження» (місцезнаходження: вул. Каштанова, буд. 7-Г, м. Обухів, Київська обл., 08702; код ЄДРПОУ 38766909) 25 394,10 грн безпідставно набутих коштів, 62,62 грн 3 % річних та 1 762,18 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко