Ухвала

від 18.01.2024 по справі 910/3533/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/3533/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 (у складі колегії суддів: Майданевич А.Г. (головуючий), Коротун О.М., Сулім В.В.)

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 (суддя Усатенко І.В.)

у справі № 910/3533/23

за позовом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАКОМ-2000»

про стягнення 1 760 150,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

01.01.2024 Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) через систему «Електронний суд» подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/3533/23.

Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтями 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Відповідно до частини п`ятої статті 44 ГПК юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом частини першої статті 56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 ГПК установлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

За змістом частини 1 статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За вимогами пункту 3 статті 1312 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з частиною четвертою статті 60 ГПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як представника в господарському, судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Із огляду на матеріали касаційної скарги її підписано представником АРМА - Гаврищук Е.В.

До матеріалів касаційної скарги на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, додано довіреність у порядку передоручення, якою Гаврищук Е.В. уповноважено представляти інтереси АРМА в судах України.

Однак додана до касаційної скарги довіреність не містить відомостей на підтвердження того, що Гаврищук Е.В. є адвокатом. Інших документів на підтвердження повноважень Гаврищук Е.В. як адвоката та представника АРМА до скарги не додано.

Документів на підтвердження повноважень у Гаврищук Е.В. діяти у судовому процесі в порядку самопредставництва АРМА на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, до матеріалів касаційної скарги

Відповідно до статті 291 ГПК особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

До матеріалів касаційної скарги АРМА не додано належних доказів надіслання копій касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу АРМА оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтями 290, 291 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

На виконання вимог цієї ухвали скаржникові слід надати Суду: документ(и), що підтверджує(ють) наявність у Гаврищук Е.В. повноважень на підписання та подання касаційної скарги у порядку самопредставництва АРМА відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або повноважень у Гаврищук Е.В. на підписання та подання касаційної скарги у порядку представництва АРМА як адвоката; доказів належного виконання вимог статті 291 ГПК.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі № 910/3533/23 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

4. Звернути увагу учасників судового провадження на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та використання функціоналу «Електронного кабінету».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік