Рішення

від 15.01.2024 по справі 154/50/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

154/50/23

2/154/49/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Володимир

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Каліщука А.А. ,

за участю секретаря судового засідання Кравчук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Фермерське господарство «Західний Буг», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавого комітету Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Приватного підприємтсва «Фермерське господарство «Західний Буг», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавого комітету Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим 0720583200:00:001:0431, загальною площею 2,7771 га з ціловим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», яка знаходиться на території Зимнівської сільської ради, Володимирського району, Волинської області.

Дану земельну ділянку вона мала намір передати в оренду фермерському господарству від якого дізналась, що ця земельна ділянка перебуває в оренді у ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» на підставі договору оренди № 1791 від 18.05.2020.

Зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 18.05.2020 з ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» вона не підписувала, підпис у договорі їй не належить. Нікого не уповноважувала на укладення договору оренди землі. У неї не було волевиявлення на укладення цього договору.

Просить усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою з кадастровим 0720583200:00:001:0431, загальною площею 2,7771 га з ціловим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», яка знаходиться на території Зимнівської сільської ради, Володимирського району, Волинської області, шляхом повернення їй ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» земельної ділянки.

Скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) з індексним номером 52860441 від 26.06.2020.

11.01.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.04.2023 призначено у справі судову почеркознавчу екпертизу.

Ухвалою суду від 16.10.2023 закрито підготовче провадження.

Ухвалою суду від 30.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки залишено без розгляду.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, однак подали заяву в якій просять позовні вимоги задовольнити, розгляд справи проводити у їхній відсутності.

Представник ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату проведення судового розгляду, не подавав заяв про відкладення розгляду справи, а також не повідомив про поважні причини неприбуття, а тому розгляд справи проводиться у його відсутності.

Представник Виконавчого комітету Оваднівської сільської Володимирського району Волинської області в судове засідання не з`явився, однак подав заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Дослідивши і оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір, пов`язаний з правом оренди земельної ділянки.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.1 ст.ст. 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зч.1,2ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст. 93 ЗК України та ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької і іншої діяльності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим 0720583200:00:001:0431, загальною площею 2,7771 га з ціловим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», яка знаходиться на території Зимнівської сільської ради, Володимирського району, Волинської області.

Дана обставина підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Із змісту наданого суду договору оренди землі № 1791 від 18.05.2020 вбачається, що він укладений між ОСОБА_1 та ПП «Фермерське господарство «Західний Буг», предметом якого є вищевказана земельня ділянка.

Юридичний факт реєстрації речового права ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» на земельну ділянку позивача підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №214167415 від 26.06.2020.

Дана реєстрація була здійснена на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) з індексним номером 52860441 від 26.06.2020 за яким було зареєстровано договір оренди землі № 1791 від 18.05.2020.

Мотиви суду та застовані норми права.

Згідно зст. 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексуінших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є спрямованість волі сторін на укладення договору.

Позов позивач обгрунтовує тим, що у неї не було волевиявлення на укладення із ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» договору оренди землі № 1791 від 18.05.2020, оскільки вона не погоджувала з даним підприємством істотних умов договору, не підписувала його, підпис у договорі належить не їй, а тому даний договір вважає неукладеним.

Такі доводи позивача повністю підтверджені в судовому засіданні висновком судової почеркознавчої експертизи від 20.07.2023.

Зокрема, із даного висновку встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Орендодавець» у договорі оренди землі № 1791 від 18.05.2020, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Суд вважає, що вказаний висновок експерта є належним, достовірним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження того, що позивач 18.05.2020 не підписувала договір оренди землі із ПП «Фермерське господарство «Західний Буг», а тому вона не виявляла свою волю до вчинення цього правочину та набуття цивільних прав та обов`язків за цим договором.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Оскільки ОСОБА_1 не підписувала даний договоір оренди землі, тобто не виявляла свою волю до вчинення правочину (договору оренди землі) та набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, тому цей правочин є такими, що не вчинений, права та обов`язки за такими правочинами не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У випадку не вчинення правочину, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки, а не з позовом про визнання правочину недійсним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок, а не визнання провичну недійсним.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. в справі № 145/2047/16-ц, а тому відповідно до ч.3 ст. 263 ЦПК України суд при виборі і застосуванні норми права до даних спірних правовідносин застосовує висновок викладений у цій постанові Верховного Суду.

Судом встановлено, що 05.09.2023 припинено право оренди спірної земельної ділянки, з підстав розірвання договору ПП «Феремерське господарство «Західний Буг». Дана обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

Однак після припинення права оренди земельної ділянки, відповідач не повернув позивачу спірну земельну ділянку, що підтверджується заявою позивача, в якій вона зазначає дану обставину.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підтвердження повернення спірної земельної ділянки відповідач не надав суду жодних належних, допустимих, достатніх доказів. Сам лише факт припинення права оренди спірної земельної ділянки, без надання письмових доказів повернення земельної ділянки (акти прийому-передачі чи інші документи), не доводить реального повернення земельної ділянки позивачу.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 12, 81 ЦПК України відповідач у передбачений законом спосіб, не спростував доводи позивача про те, що земельна ділянка не повернута йому відповідачем.

Оскільки ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки №1791 від 18.05.2020 не укладала із ПП «Фермерське господарство «Західний Буг», внаслідок чого не набуто прав, обов`язків за такими правочинами, а також і не виникли правовідносини за ними, однак дана земельна ділянка перебуває без правової підстави у користуванні даного підприємства та з урахуванням наведеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, суд прийшов до висновку, що право позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою є порушеним, а тому його слід захистити, усунувши перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні належною їй земельною ділянкою, зокрема шляхом поверення їй ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» такої ділянки.

Оскільки позов задоволено та враховуючи, що позивач поніс витрати на оплату судового збору в розмірі 1984,80, котрі документально підтвердженні, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України дані витрати підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12,81,89,265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою, шляхом повернення їй ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» земельної ділянки з кадастровим 0720583200:00:001:0431, загальною площею 2,7771 га з ціловим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», яка використовується ПП «Фермерське господарство «Західний Буг» на підставі неукладеного договору оренди землі № 1791 від 18.05.2020.

Стягнути ізПП «Фермерське господарство «Західний Буг» в користь ОСОБА_1 1984,80 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає у АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «Фермерське господарство «Західний Буг», КОД ЄДРПОУ 41490962, Волинська область, м. Володимир, вул. Ганни Жешко, 9.

Повне судове рішення складено 18.01.2024.

Головуючий:/підпис/

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя А.А Каліщук