Ухвала

від 18.01.2024 по справі 163/110/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/110/24

Провадження № 2-а/163/12/24

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2024 року місто Любомль

Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Павлуся О.С., розглянувши впорядку письмовогопровадження вприміщенні судув містіЛюбомль Волинськоїобласті адміністративнусправу запозов ОСОБА_1 до Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії (третя особа - Волинська митниця),

в с т а н о в и в :

В інтересах ОСОБА_1 із цим позовом 15 січня 2023 року до Любомльського районного суду Волинської області звернувся його представник Крет О.І. У позові просить зобов`язати відповідача Сокальський ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції припинити стягнення із заробітної плати у розмірі більше 20 відсотків заробітної плати за один місяць шляхом зняття арешту з коштів, які надходять на банківську картку позивача зі статусом «Заробітна плата», а саме: Одержувач: ОСОБА_1 . Рахунок НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , Банк одержувача АТ КБ «Приватбанк», РНОКПП одержувача НОМЕР_3 , призначення платежу «Заробітна плата» та припинення стягнення з даних коштів.

Вивчення матеріалів позову дає підстави для такого висновку.

Стаття 20 КАС України визначає розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з частиною 1 цієї статті місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб`єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Наведений у ч.1 ст.20 КАС України перелік категорій справ є вичерпним.

Відповідно до ч.2 ст.20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.20 КАС України Вищому антикорупційному суду підсудні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".

Позивач оскаржує бездіяльність органу державної виконавчої служби в рамках виконання судового рішення, прийнятого у справі № 163/1490/22.

Із загальнодоступного Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Любомльського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накладено стягнення у вигляді конфіскації в дохід держави дверних врізних замків та євроциліндрів із захисним штифтом загальною вартістю 1 621 683,71 гривні.

Постановою Волинського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року скасовано постанову Любомльського районного суду в частині не накладення на ОСОБА_1 штрафу та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил в сумі 1 621 683,71 (один мільйон шістсот двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні) 71 копійка.

Постанова в частині накладеного штрафу звернута до примусового виконання.

Постановою державного виконавця Сокальського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 червня 2023 року відкрито виконавче провадження; постановою від 16 серпня 2023 року накладено арешт на майно боржника; постановою від 31 серпня 2023 року визначено поточний рахунок фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій; постановою від 06 вересня 2023 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Зі змісту позовної заяви слідує, що 02 січня 2024 року позивач звернувся до начальника Сокальського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із рядом питанням з метою усунення здійснення подвійного стягнення із його заробітної плати, оскільки за винесеними державним виконавцем постановами перший раз 20 відсотків заробітної плати стягується самим роботодавцем, а другий раз самим банком - коли заробітна плата надходить на картковий рахунок.

Станом на 12 січня 2024 року на зазначену скаргу відповідні зміни у винесені державним виконавцем постанови не внесені, тому позивач звернувся до суду із цим позовом.

За правилами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.02.2019 року у справі № 757/62025/17-ц зазначила, що справи про накладення адміністративного стягнення розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте, цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

Оскільки позивач оскаржує дії державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленим в порядку КУпАП, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

У позовній заяві представник позивача посилається на положення статті 287 КАС України, частиною п`ятою якої передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Як встановлено вище, представник позивач оскаржує бездіяльність Сокальського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, пов`язаної з примусовим виконанням постанови Волинського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у справі № 163/1490/22 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.438 МК України.

Отже, представник позивача оскаржує бездіяльність органу ДВС з примусового виконання постанови суду, ухваленої в порядку КУпАП та Митного кодексу України, а не за наслідками виконання рішення, ухваленого місцевим загальним судом як адміністративним судом.

У зв`язку із цим встановлено підстави для висновку, що поданий в інтересах ОСОБА_1 адміністративний позов не належить до предметної юрисдикції Любомльського районного суду Волинської області як адміністративного суду в порядку статті 287 КАС України.

Статтею 29 КАС України передбачено передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого тільки в разі неналежності такої до територіальної юрисдикції суду.

Водночас, норми КАС України не містять порядку дій суду при поданні адміністративного позову з порушенням правил предметної підсудності, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону відповідно до ч.6 ст.7 КАС України.

Згідно з ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.5 ст.29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.

У частині 1 статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з позовної заяви місцем проживання позивача є село Переспа Червоноградського району Львівської області, місцем знаходження відповідача Сокальського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного між-регіонального управління Міністерства юстиції місто Сокаль Червоноградського району Львівської області.

За таких обставин, беручи до уваги, що інститут предметної юрисдикції розмежовує компетенцію адміністративних судів, тому із застосуванням аналогії закону суд дійшов висновку, що адміністративну справу необхідно передати за предметною та територіальною підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду, оскільки дана справа не належить до юрисдикції Любомльського районного суду Волинської області.

Керуючись ст.ст.20, 25, 29, 249 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальського відділу державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов`язання вчинити дії (третя особа - Волинська митниця) передати на розгляд за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

На ухвалу протягом 15 днів з дня її складання може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий: суддя О.С.Павлусь