Ухвала

від 17.01.2024 по справі 127/34803/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 127/34803/21

провадження № 61-7458св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Комунальний заклад «Вінницький ліцей № 23», директор Комунального закладу «Вінницький ліцей № 23» ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року у складі судді Дернової В. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Панасюка О. С., Ковальчука О. В., Шемети Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

21 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, за яким просила визнати незаконним і скасувати наказ директора Комунального закладу «Навчально - виховного комплексу ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназії № 23 Вінницької міської ради» ОСОБА_3 від 08 листопада 2021 року № 258-к про відсторонення від її роботи; зобов`язати Комунальний заклад «Навчально - виховний комплекс ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія № 23 Вінницької міської ради» поновити на її роботі шляхом допуску до роботи на посаді вчителя географії; стягнути з Комунального закладу «Навчально - виховного комплексу ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназії № 23 Вінницької міської ради» на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення та в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що працює у Комунальному закладі «Навчально - виховний комплекс ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія № 23 Вінницької міської ради» на посаді вчителя географії. На виконання вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) від 04 листопада 2021 року № 2153 та постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, директор Комунальному закладі «Навчально - виховний комплекс ЗОШ І?ІІІ ступенів - гімназія № 23 Вінницької міської ради» 08 листопада 2021 року видала наказ № 258-к про відсторонення її від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Зазначала, що вказаний наказ не відповідає вимогам закону, є упередженим та порушує її конституційне право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Крім цього, стаття 46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) не містить такої підстави для відсторонення як відсутність щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Відповідно до рішення Вінницької міської ради 16 сесії 8 скликання від 24 грудня 2021 року № 742т змінено повне найменування Комунального закладу з «Навчально - виховний комплекс ЗОШ І-ІІІ ступенів - гімназія № 23 Вінницької міської ради» на «Вінницький ліцей № 23» (далі - КЗ «ВЛ № 23»).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року у позові відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що стаття 46 КЗпП України передбачає можливість відсторонення працівників від роботи в інших випадках, передбачених законодавством, чинне законодавство України не містить норм щодо примусової вакцинації, а тому у разі відмови чи ухилення від обов`язкової вакцинації дозволяє відсторонювати таких працівників без виплати заробітної плати. Втручання у приватне життя у вигляді обов`язку зробити щеплення ґрунтується на законі (таким законом в Україні є Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»), а тому не є порушенням статті 8 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Держава, передбачивши відсторонення працівників освіти від виконання обов`язків, які ухиляються чи відмовляються від профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й дітей; втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має виправдану мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та цілком необхідним у демократичному суспільстві. Інформація щодо щеплення не є інформацією про діагноз чи методи лікування, не передбачає розкриття відомостей про стан здоров`я та не порушує таємницю про стан здоров`я. Саме життя, здоров`я і безпека людини, а не право на працю, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні, а тому відсторонення від роботи має наслідком втрату працівником заробітної плати, однак це є прямим наслідком свідомого рішення позивачки відмовитися від виконання юридичного обов`язку (щеплення), метою якого є захист здоров`я. Оскільки за ОСОБА_1 збереглося робоче місце, трудовий договір з нею не припинений, то підстав вважати порушеним спірним наказом її право на працю немає.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року в частині вимог ОСОБА_1 до директора КЗ «ВЛ № 23» ОСОБА_3 скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. В решті рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що держава, встановивши відсторонення педагогічних працівників від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й самих дітей. Право позивачки на працю у навчальному закладі середньої освіти було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивачка відмовилася від обов`язкового щеплення. Втручання у вигляді обов`язковості певних щеплень ґрунтується на законі, має законну мету, є пропорційним для досягнення такої мети, та є цілком необхідним у демократичному суспільстві.

Разом з тим, апеляційний суд закрив провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до директора КЗ «ВЛ № 23» ОСОБА_3, оскільки директор КЗ «ВЛ № 23» ОСОБА_3 не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою КЗ «ВЛ № 23», тобто юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем. Спір у позивачки виник саме з КЗ «ВЛ № 23», яка є юридичною особою, самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, то саме вона має відповідати за цим позовом.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 15 травня 2023 року звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.Разом із касаційною скаргою подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Як на підставу касаційного оскарження заявниця зазначає застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, постановах Верховного Суду у справах № 613/1947/21, № 565/1559/21, № 607/20853/21, № 279/6558/21, № 295/17426/21, № 130/3550/21, № 688/51/22, № 464/9030/21, № 144/1793/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 містить клопотанняпро розгляд прави за участю сторін.

У липні 2023 року КЗ «ВЛ № 23»в особі директора ОСОБА_3 подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначило про необґрунтованість та безпідставність доводів касаційної скарги, а також про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 травня 2023 року касаційну скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено; касаційну скаргу залишено без руху, запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 816,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) відкрито касаційне провадження у справі № 127/34803/21 за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 127/34803/21 із Вінницького міського суду Вінницької області; надано відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У липні 2023 року матеріали справи № 127/34803/21 надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Щодо клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд прави за участю сторін

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить розгляд справи здійснювати за участю представника позивачки.

Зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивачки і тому категорично заперечує проти розгляду цієї справи без участі сторін.

Згідно з частиною 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Отже, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Приписи частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки Верховним Судом не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і така необхідність відсутня, а тому підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розгляд справи за участю представника позивачки відсутні.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Вінницький ліцей № 23», директора Комунального закладу «Вінницький ліцей № 23» ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 24 січня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник