Ухвала

від 17.01.2024 по справі 420/126/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/126/24

УХВАЛА

17 січня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛО ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

До суду з позовом звернувся адвокат Юрін Андрій Вячеславович, діючий в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛО ІНВЕСТ» (далі - позивач, ТОВ «КОЛО ІНВЕСТ») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 9030671/44443576 від 20 червня 2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу зареєструвати Податкову накладну № 1 від 03 травня 2023 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛО ІНВЕСТ», в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

Ухвалою суду від 08.01.2024 року позовну заяву залишено без руху, зобов`язавши позивача надати письмові пояснення щодо інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та надання належних, допустимих та достатніх доказів на їх підтвердження. Даною ухвалою відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «КОЛО ІНВЕСТ» про поновлення пропущеного строку звернення до суду у зв`язку з тим, що наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду з позовом не підтверджують об`єктивну неможливість чи ускладнення для позивача своєчасно звернутись до суду, а тому не можуть бути визнані поважними.

На виконання вказаної ухвали суду від 11.01.2024 року представником позивача надано до суду заяву про поновлення строків для звернення до адміністративного суду, в якій щодо інших обставин поновлення строків звернення до суду покликається на те, що в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжений до 14 лютого 2024 р.У зв`язку з обставинами непереборної сили та регулярними обстрілами міста Одеси та Одеської області, господарську діяльність Позивача було значно ускладнено та, у зв`язку з цим, керівник товариства Піпа О. В. довгий час не мав можливості доступу до робочого комп`ютеру, який знаходиться за юридичною адресою Позивача, тому що перебував у відрядженні у більш безпечному місці. Ці дані підтверджують, що існувала (і існує наразі) реальна небезпека для життя людей при виконанні робіт, зокрема при знаходженні в офісних приміщеннях, що зумовило неможливість своєчасного ознайомлення ОСОБА_1 із Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №56467/44443576/2 від 12 липня 2023 року та звернення до суду із даним позовом. Разом з цим, за вищезазначений період було зупинено реєстрацію великої кількості податкових накладних Позивача. У зв`язку з необхідністю судового врегулювання виниклого спору між Позивачем та податковими органами, ОСОБА_1 вирішив звернутися за правовою допомогою до кваліфікованого спеціаліста. Через велике завантаження адвокатів та складність ситуації Позивача щодо поновлення строків для звернення до адміністративного суду, адвокати відмовлялись представляти інтереси останнього у судді. Тільки 22.12.2023 р ОСОБА_1 уклав Договір про надання правової допомоги №22/12-23 від 22 грудня 2023 року з адвокатом Юріним Андрієм Вячеславовичем, вже з пропущеним строком звернення до суду.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів представника позивача, суд враховує наступне.

Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі № 357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі № 663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 826/11545/17, від 9 листопада 2018 року у справі № 334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Як вже зазначалось в ухвалі суду від 08.01.2024 р. про залишення позову без руху, спеціальним строком для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення є тримісячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу (постанова Верховного Суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18).

При цьому, судом встановлено, а позивачем не заперечується, що при зверненні до суду 29.12.2023 року з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування Рішення № 9030671/44443576 від 20 червня 2023 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем пропущений тримісячний строк звернення, який обчислюється з 12.07.2023 року, тобто дати отримання Рішення ДПС України, прийнятого за результатами розгляду скарги на оскаржуване рішення, та закінчився 12.10.2023 року.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, надалі Указами Президента України був продовжений строк дії воєнного стану в Україні, наразі Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.11.2023 № 734/2023, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, до 14 лютого 2024 року.

У постанові від 28.11.2022 у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Відтак, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до положень статей 12-2 та 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", суди Одеської області не припиняли, не призупиняли своєї діяльності та продовжували здійснювати правосуддя.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22 дійшла висновку, що:

- введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку;

- сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

Натомість, представником позивача не наведено жодних конкретних доводів та не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду у вищенаведений період саме у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні.

При цьому, суд зауважує, що представником позивача у вказаній заяві зазначено, що " ... за вищезазначений період було зупинено реєстрацію великої кількості податкових накладних Позивача", що свідчить про здійснення господарської діяльності товариства та відповідно складення та направлення через електронний кабінет платника податків засобами електронного зв`язку податкових накладних для реєстрації в ЄДРП, чим спростовується довід позивача про неможливість доступу керівника товариства до комп`ютера.

Щодо покликання представника позивача, що через велике завантаження адвокатів та складність ситуації позивача щодо поновлення строків для звернення до адміністративного суду, адвокати відмовлялись представляти інтереси останнього у судді, суд зазначає, що труднощі в пошуку кваліфікованого спеціаліста для оформлення позовної заяви належним чином не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень в судовому порядку в межах встановленого законодавством строку звернення до суду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 серпня 2018 року у справі № 826/4213/18.

Щодо інших доводів позивача на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме, перебуванням директора ТОВ «КОЛО ІНВЕСТ» у період з 16.06.2023 р. по 08.07.2023 р. та з 18.09.2023 р. по 30.09.2023 р. на амбулаторному (стаціонарному) лікуванні, а також у період з 10.07.2023 р. по 13.09.2023 р. та з 02.10.2023 р. по 03.12.2023 р. у відрядженні, а також, що директор ТОВ «КОЛО ІНВЕСТ» не є спеціалістом в галузі права та не має профільної юридичної освіти, співробітники позивача також не мають правових знань, а тому не можуть представляти інтереси останнього в адміністративному суді та належним чином обґрунтувати свою правову позицію, то вказаним доводам позивача була надана правова оцінка в ухвалі суду від 08.01.2024 року, якою відмовлено у задоволенні заяви представника ТОВ «КОЛО ІНВЕСТ» про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнавши вказані обставини неповажними причинами пропуску такого строку.

Підсумовуючи вищевказане та враховуючи, що перелічені в заяві від 11.01.2024 року про поновлення пропущеного процесуального строку обставини поважності поновлення строку звернення до суду вже були предметом дослідження судом в ухвалі від 08.01.2024 р., а інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнані неповажними, то суд дійшов висновку про те, що строк звернення до суду пропущений з причин, які виникли з волі позивача, а, отже, не є поважними.

Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано та судом не знайдено.

Суд зауважує, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами строку, встановленого статтею 122 КАС України, а зазначені у заяві від 11.01.2024 року підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суддя приходить до висновку про повернення позивачу позовної заяви згідно приписів ч. 2 ст. 123 КАС України.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалила:

У задоволенні заяви позивача від 11.01.2024 року про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛО ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна