Ухвала

від 18.01.2024 по справі 520/33351/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

18 січня 2024 року Справа № 520/33351/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяви представників Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України код ЄДРПОУ 40116086 (п.і. 01601, м. Київ, вулиця Богомольця, б. 10) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб);

- зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України код ЄДРПОУ 40116086 (п.і. 01601, м. Київ, вулиця Богомольця, б. 10) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб);

- визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 01.11.2017 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2017 рік (16 діб);

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 01.11.2017 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2017 рік (16 діб).

Ухвалою суду від 27.11.2023 року адміністративну справу за вищевказаним позовом прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України через канцелярію суду було подано, зокрема, заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якому останній просить суд позов ОСОБА_1 залишити без розгляду. В обґрунтування поданої до суду заяви вказано, що з огляду на зміст спірних правовідносин, даний спір повинен розглядатися у межах місячного строку, проте позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали звернутися його до суду у строки, встановлені законодавством. Також, представником відповідача наголошено на обставинах викладення ст. 233 КЗпП України в новій редакції та помилковості доводів позивача стосовно того, що порушення своїх прав йому стало відомо 04.10.2023 року, тобто в день отримання відповіді відповідача на його запит. Так, представником відповідача вказано, що моментом коли позивач дізнався про порушене, на його думку, право є дата остаточного розрахунку із ним при звільненні. Грошове забезпечення позивачу було остаточно виплачено 19.10.2019 року, а отже звернення останнього до суду через сім років та два місяці відбулося поза межами строків, визначених нормами законодавства. Крім того, представником відповідача наголошено на обставинах того, що позивач попередньо звертався до суду з даним позовом, проте ухвалою суду у справі №520/30448/23 причини пропуску позивачем строку звернення до суду були визнані неповажними, але жодних нових доводів або доказів позивачем до суду надано не було. Водночас, представником відповідача вказано, що при зверненні до суду з позовом у даній справі позивачем не було надано заяви про поновлення строку та позовній заяві не наведено обставин, які б унеможливлювали б подання ним позову у визначений законодавством строк.

Також, представником відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області через канцелярію суду було подано, зокрема, заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якому останній просить суд позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без розгляду. В обґрунтування поданої до суду заяви вказано, що з огляду на зміст спірних правовідносин, даний спір повинен розглядатися у межах місячного строку, проте позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали звернутися його до суду у строки, встановлені законодавством. Представником відповідача зазначено, що звернення позивача до суду відбулось після спливу тримісячного терміну після закінченням карантинних заходів на території країни. Також, представником відповідача наголошено на обставинах викладення ст. 233 КЗпП України в новій редакції. Так, представником відповідача вказано, що моментом коли позивач дізнався про порушене, на його думку, право є дата остаточного розрахунку із ним при звільненні. Остаточний розрахунок із позивачем було проведено в кінці січня 2018 року, а отже фактично наприкінці січня 2018 року йому стало відомо про всі сумі, які йому були виплачені при звільненні, а отже звернення останнього до суду відбулося поза межами строків, визначених нормами законодавства. Крім того, представником відповідача наголошено на обставинах того, що позивач попередньо звертався до суду з даним позовом, проте ухвалою суду у справі №520/30448/23 причини пропуску позивачем строку звернення до суду були визнані неповажними, але жодних нових доводів або доказів позивачем до суду надано не було. Водночас, представником відповідача вказано, що при зверненні до суду з позовом у даній справі позивачем не було надано заяви про поновлення строку та позовній заяві не наведено обставин, які б унеможливлювали б подання ним позову у визначений законодавством строк.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і поданих заяв про залишення позову без розгляду, суд встановив наступне.

Згідно із положеннями ч.1 та ч.2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною третьою та п`ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час, положеннями ч.ч. 1 та 2 ст.233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Суд зазначає, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Так, Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Офіційне тлумачення положенням вказаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9-рп/2013, з огляду на позицію та правові висновки якого щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.

З матеріалів справи встановлено доводи позивача стосовно того, що починаючи з 07 листопада 2015 року по 19 грудня 2017 року він проходив службу в Національній поліції України, зокрема з 07 листопада 2015 року до 19 жовтня 2016 року в Управлінні внутрішньої безпеки в Харківській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, а з 20 жовтня 2016 року по 19 грудня 2017 року у Головному управлінні національної поліції в Харківській області та у відповідності до Наказу ГУНП в Харківській області від 19 грудня 2017 року № 721 о/с «По особовому складу» звільнений зі служби згідно із п. 2 ч. 1 ст. 77 законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, через хворобу

Отже на момент звільнення позивача зі служби в поліції частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 27.04.2023 року у справі №420/14777/22 та від 28.09.2023 по справі №140/2168/23.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки станом на момент звільнення позивача зі служби в поліції діяла норма щодо необмеженості будь-яким строком строку звернення до суду стосовно подачі позовів про стягнення належної позивачу при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, то у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заяви представників відповідачів про залишення позову без розгляду є таким, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 243, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяв представника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та представника Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Мельников Р.В.