Рішення

від 29.02.2024 по справі 520/33351/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 лютого 2024 року № 520/33351/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України код ЄДРПОУ 40116086 (п.і. 01601, м. Київ, вулиця Богомольця, б. 10) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб);

- зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України код ЄДРПОУ 40116086 (п.і. 01601, м. Київ, вулиця Богомольця, б. 10) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб);

- визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 01.11.2017 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2017 рік (16 діб);

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області, код ЄДРПОУ 40108599 (п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 01.11.2017 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2017 рік (16 діб).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що бездіяльність відповідачів щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за певні періоди під час його роботи у вказаних органах є протиправною та такою, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.11.2023 року адміністративну справу за вищевказаним позовом прийнято до розгляду, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача вказано, що позивач проходив службу в лавах відповідача з 07.11.2015 до 19.10.2016 та у цей період часу отримував відповідне грошове забезпечення. Відповідачем було направлено у відповідь на адресу представника позивача відповідь із викладенням відповідей на поставлені останнім питання. В той же час представником відповідача вказано, що Департамент не мав правових підстав для проведення індексації грошового забезпечення позивачу в період з 07.11.2015 до 19.10.2016, у зв`язку з відсутністю на момент виникнення спірних правових відносин законодавчого врегулювання, що унеможливлювало її здійснення. Також представником відповідача вказано, що з огляду на приписи ч.10 ст. 93 Закону №580-VIII та п. 8 розділу ІІІ Порядку №260 виплата грошової компенсації передбачена виключно за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, а грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року. Крім того представником відповідача вказано, що належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 в частині компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб) є Головне управління Національної поліції в Харківській області, оскільки позивач зі служби в поліції звільнився, перебуваючи на посаді саме у вказаному органі.

Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача вказано, що позивач проходив службу в лавах відповідача з 07.11.2015 до 19.10.2016 та у цей період часу отримував відповідне грошове забезпечення. Представником відповідача зазначено, що індексація грошового забезпечення поліцейських стала проводитись лише з 01.11.2017, тобто після внесення змін до Порядку № 1078. Відповідно до постанови КМУ від 18.10.2017 № 782 з метою проведення індексації грошового забезпечення поліцейським, внесені зміни до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, доповнено абзац п`ятий такою категорією осіб як поліцейські, тому нарахування індексації розпочато з 01.11.2017. Отже, індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.10.2016 по 30.10.2017 не проводилась, однак заявник просить провести індексацію грошового

забезпечення і за 01.11.2017, тобто за той день коли індексація грошового забезпечення булла проведена. Також представником відповідача зазначено, що питання виплати грошової компенсації за невикористану частину відпустки поліцейським, які звільняються, врегульовані нормами пункту 8 розділу ІІІ Порядку № 260, які є спеціальними за своєю правовою природою та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Позивачем вказано, що йому не була виплачена компенсація за невикористані відпустки у 2017 році у кількості 16 діб. Тобто спірними правовідносинами у вказаній справі є не виплата компенсації за невикористану відпустку саме у році звільнення. З огляду на інформацію надану УКЗ ГУНП в Харківській області у випадку б звільнення позивача 31.12.2017 року він мав право на компенсацію невикористаної частини щорічної відпустки за 2017 рік у кількості 16 діб, проте з огляду на стаж служби позивача та обставини його звільнення до закінчення повного року служби, він мав право на отримання компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки підлягало 12 діб. Водночас, з отриманої з Управління фінансового забезпечення ГУНП в Харківській області інформації та доказів, що її підтверджує, вбачається, що в грудні 2017 року ОСОБА_1 нараховано компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 01.01.2017 до 19.12.2017 у сумі 4636,83 грн (з урахуванням військового збору 1,5%). Отже, у даному випадку відповідачем не допущено бездіяльності.

Ухвалою суду від 18.01.2024 року у задоволенні заяв представника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України та представника Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , починаючи з 07 листопада 2015 року по 19 грудня 2017 року проходив службу в Національній поліції України, зокрема з 07 листопада 2015 року до 19 жовтня 2016 року в Управлінні внутрішньої безпеки в Харківській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, а з 20 жовтня 2016 року по 19 грудня 2017 року у Головному управлінні національної поліції в Харківській області та у відповідності до Наказу ГУНП в Харківській області від 19 грудня 2017 року № 721 о/с «По особовому складу» звільнений зі служби згідно із п. 2 ч. 1 ст. 77 законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, через хворобу.

Під час проходження служби в Національній поліції України, на позивача розповсюджувались всі права і гарантії передбачені законодавством щодо нарахування та виплати грошового забезпечення поліцейських, зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).

У позовній заяві позивачем вказано, що йому під час проходження публічної служби в Управлінні внутрішньої безпеки в Харківській області ДВБ НПУ протиправно не проводилась індексація грошового забезпечення з 07.11.2015 р. по 19.10.2016 року, а як наслідок останньому не здійснювались виплати належних йому сум грошового забезпечення. Також позивачем вказано, що за час проходження служби в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України позивачем не використано щорічні оплачувані відпуски за 2015 (3 доби) та 2016 (30 діб) роки, тоді як Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції України протиправно не виплачена компенсація за невикористану частину щорічної відпустки. Також в порушення чинного законодавства, Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області також не проводилась індексація грошового забезпечення позивача з 20.10.2016 р. по 01.11.2017 року, а як наслідок останньому не здійснювались виплати належних йому сум. Крім того під час проходження служби позивачем не використано 16 діб чергової оплачуваної відпустки за 2017 рік, тоді як Головним управлінням Національної поліції України в Харківській області протиправно не виплачена компенсація за невикористану частину щорічної відпустки.

Вважаючи свої права порушеними з приводу вказаного питання позивач через свого представника звернувся до відповідачів.

Листом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 04.10.2023 року №125аз, 126аз/42-05ЦА/02-2023 представника позивача було повідомлено про те, що ОСОБА_1 проходив службу в Департаменті з 07.11.2015 року до 19.10.2016 року. Із посиланням на положення законодавства вказано, що право на індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 набув після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №782, тобто з 24.10.2017 року, а отже за період проходження служби в Департаменті із 07.11.2015 до 19.10.2016 індексація грошового забезпечення не проводилась згідно із вимогами чинного на той час законодавства України. Також стосовно невикористаних днів чергових оплачуваних відпусток та їх компенсації за період з 07.11.2015 до 16.10.2016 вказано, що згідно із довідкою відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття Департаменту від 04.10.2023 №349 кількість невикористаних ОСОБА_1 щорічних чергових оплачуваних відпусток за період з 07.11.2015 до 31.12.2015 становить 3 (три) доби та за період з 01.01.2016 до 19.10.2016 становить 30 (тридцять) діб. Згідно з наказом ДВБ НПУ від 20.10.2016 №160 о/с полковник поліції ОСОБА_1 , звільнений з посади оперуповноваженого відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Харківській області та переведений для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Харківській області з 20.10.2016 року. В той же час вказано, що компенсація за невикористану відпустку законодавцем передбачена лише у тому випадку , якщо поліцейський звільняється зі служби в поліції, але ОСОБА_1 зі служби в поліції не звільнявся, а був переведений для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Харківській області . Відтак компенсація за невикористані дні відпусток здійснюється тим органом поліції, з якого ОСОБА_1 звільнявся зі служби в поліції та на разі правові підстави для компенсації такої відпустки Департаментом відсутні.

Також листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.10.2023 №160аз/119/29-2023 представника позивача повідомлено про те, що грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 20.10.2016 по 01.11.2017 у відповідності до законодавства не підлягало індексації. Відповідно до постанови КМУ від 18.10.2017 №782, з метою проведення індексації грошового забезпечення поліцейських, внесені зміни до п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, доповнено абзац п`ятий такою категорією осіб як поліцейські, у зв`язку з цим нарахування індексації розпочато з 01.11.2017 року. Також повідомлено, що під час проходження служби в ГУНП Харківській області з 20.10.2016 по 19.12.2017 ОСОБА_1 щорічну чергову основну та додаткову відпустки за 2017 рік використав частково, невикористана частина 01 доба основної відпустки та 15 діб додаткової відпустки. Інформація про використання чергової та додаткової відпустки за 2016 рік знаходиться в ДВБ Національної поліції України. Наказом ГУНП Харківській області від 19.12.2017 № 721 о/с ОСОБА_1 звільнено з поліції за п.2 ч.1 ст.77 (через хворобу), з 19.12.2017, з виплатою компенсації за невикористану щорічну оплачувану відпустку за період з 01.01.2017 по 31.05.2017 у кількості 12 діб. Грошові кошти за невикористану відпустку 12 діб отримав у грудні 2017 року. Відповідно до ч.10 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію», за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Пунктом 8 розділу III Наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення зі служби. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. Відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС № 260-2016, які і є спеціальним законодавством, грошова компенсація за невикористану відпустку за попередні роки не передбачена.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них в частині щодо надання оцінки бездіяльності Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р. та бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 01.11.2017 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Як передбачено приписами ч.1 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з ч.5 ст.94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Приписами ст.1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до приписів ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою КМ України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Суд зазначає, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Посилання представників відповідачва на обставини того, що індексація грошового забезпечення поліцейських повинна здійснюватися лише після 24 жовтня 2017 року, тобто з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України №782, є необґрунтованими та такими, що не підлягають врахуванню, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Крім того, в силу положень частини другої статті 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 під час проходження служби не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року. В той же час таку індексацію позивачу вже було нараховано та виплачено з 01.11.2017 року.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по 31.10.2017 року (включно), а отже бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р. та бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 31.10.2017 р. є протиправною.

З огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача суд доходить висновку, що належним способом відновлення його порушених прав є зобов`язання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р. та зобов`язання Головного управління національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 31.10.2017 р.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб) та бездіяльності Головного управління національної поліції в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2017 рік (16 діб) суд зазначає таке.

Згідно із статтею 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи, встановлено Законом України "Про відпустки" від 15.11.1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР).

Згідно із ст.4 Закону № 504/96-ВР встановлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв`язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв`язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки б ез збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.

Приписами ч.1 ст.24 Закону №504/96-ВР визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено в Законі України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Так, відповідно до положень ст.59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 ст.92 Закону № 580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Приписами ч.ч. 1, 2, 3 та 4 ст.93 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п`ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п`ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.

Відповідно до ч.ч. 8, 9, 10 та 11 ст.93 Закону № 580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Положеннями ст.94 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання) визначено Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 за № 260 (далі - Порядок № 260).

Так, п. 3 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з положеннями п. 8 розділу ІІІ Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 листопада 2021 року у справі № 360/1874/20, право працюючої особи на відпочинок у формі відпустки закріплено Конституцією України. Особу не може бути позбавлено такого права. Види відпусток, які можуть надаватися поліцейським, визначені у статті 92 Закону № 580-VIII. Її аналіз дозволяє зробити висновок, що поліцейським можуть бути надані такі відпустки: щорічні чергові оплачувані відпустки, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII, а саме: до яких поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, Вероховний Суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.

Отже, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

Враховуючи відсутність правового врегулювання даного питання положеннями Закону України "Про Національну поліцію" і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону України "Про відпустки".

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про відпустки" і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Таким чином, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам постанови Верховного Суду від 19 січня 2021 року по справі №160/10875/19.

Позивачем у позовній заяві вказано, що з листів відповідача йому стало відомо про те, що за період роботи у Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України він має невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб) та за період роботи Головному управлінні Національної поліції в Харківській області він має невикористану частину щорічної відпустки за 2017 рік (16 діб).

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає таке.

З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що згідно з довідкою відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття Департаменту від 04.10.2023 № 349 кількість невикористаних ОСОБА_1 щорічних чергових оплачуваних відпусток за період із 07.11.2015 до 31.12.2015 становить 3 (три) доби та за період з 01.01.2016 до 19.10.2016 становить 30 (тридцять) діб.

Компенсацію за вказану невикористану частину відпустку позивачу нараховано не було.

Також судом зі змісту наявних в матеріалах справи доказів, а саме з отриманої з Управління фінансового забезпечення ГУНП в Харківській області інформації та доказів, що її підтверджує (від 11.12.2023 № 2821/119-29/02-2023), вбачається, що в грудні 2017 року ОСОБА_1 нараховано компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 01.01.2017 до 19.12.2017 у сумі 4636,83 грн (з урахуванням військового збору 1,5%), що також підтверджується довідкою № 859 від 13.10.2023 про нараховане грошове забезпечення за період з січня 2017 по січень 2018 року.

При цьому матеріали справи свідчать, що відповідно до інформації, наданої УКЗ ГУНП в Харківській області з 25 квітня до 11 травня 2017 ОСОБА_1 перебував в щорічній черговій оплачуваній відпустці 17 діб (з урахуванням 3 святкових днів), що підтверджується витягом з наказу ГУНП в Харківській області від 20.04.2017 № 236 о/с (невикористана частина - 31 доба); з 05 жовтня до 20 жовтня 2017 ОСОБА_1 перебував в щорічній черговій оплачуваній відпустці 16 діб, що підтверджується витягом з наказу ГУНП в Харківській області від 26.09.2017 № 637 о/с (невикористана частина - 16 діб, залишок відпустки за повний календарний рік служби).

Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Харківській області у поданому до суду відзиві на позов вказано, що у разі звільнення позивача 31.12.2017 року кількість днів відпустки, на які останній має право у вигляді компенсації, за 2017 рік складала б 16 діб. В той же час представником відповідача вказано, що стаж служби позивача в поліції складав 29 років 08 місяців 10 днів, у зв`язку з чим він мав право на щорічну оплачувану відпустку (основну та додаткову) у загальній кількості 45 діб. Оскільки ОСОБА_1 звільнився зі служби в поліції з 19.12.2017, то компенсація відпустки розраховується за повних 11 місяців служби, що складає 12 діб (45 (кількість діб відпустки) / 12 (календарних місяців) * 11 (повних місяців служби) = 41,25 - тобто 4 доби за 1 повний місяць). Відповідно до довідки УКЗ ГУНП в Харківській області за повний 2017 рік позивач має невикористану відпустку (основну та додаткову) у загальній кількості 16 діб. Отже за повних 11 місяців ОСОБА_1 мав право при звільнені на компенсацію за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки у кількості 12 діб (16-4=12). Відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 19.12.2017 № 721 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, компенсації за невикористану частину щорічної чергової оплачуваної відпустки підлягало 12 діб.

Також судом зі змісту поданих до суду доказів встановлено, що відповідачем було виплачено позивачу нараховано компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 01.01.2017 до 19.12.2017 у сумі 4636,83 грн (з урахуванням військового збору 1,5%), що також підтверджується довідкою № 859 від 13.10.2023 про нараховане грошове забезпечення за період з січня 2017 по січень 2018 року.

Відтак в цій частині порушення прав позивача не відбулось.

Натомість, як свідчать матеріали справи, компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 07.11.2015 до 19.10.2016 року позивачу нараховано та виплачено не було.

Враховуючи доводи представника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України стосовно належного відповідача в частині виплати компенсації за невикористану частину відпустки, а також з огляду на позицію Верховного Суду, наведену судом вище, обставини того, що позивачу саме при звільненні мала бути виплачена компенсацію за невикористану частину відпустки, що в свою чергу включає і період з 07.11.2015 до 19.10.2016 року, суд приходить до висновку про те, що саме Головним управлінням Національної поліції в Харківській області було допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб), у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області відновити порушені права позивача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601), Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40116086, п.і. 01601, м. Київ, вулиця Богомольця, б. 10) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р.

Зобов`язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40116086, п.і. 01601, м. Київ, вулиця Богомольця, б. 10) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 19.10.2016 р.

Визнати протиправними бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 01.11.2017 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб).

Зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, п.і. 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, б. 13) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення у вигляді індексації грошового забезпечення з 20.10.2016 по 01.11.2017 р. і компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015 рік (3 доби) і 2016 рік (30 діб).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.