Постанова

від 10.01.2024 по справі 520/23807/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2024 р. Справа № 520/23807/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023, суддя Мороко А.С., повний текст складено 02.10.23, по справі № 520/23807/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2021 № 00230970728; № 00231000728; № 00231010728.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2021 № 00230970728, яким Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3085082,5 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2021 № 00231000728, яким Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2619416 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2021 № 00231010728, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "K.I.T. LTD" застосовано штрафні санкції за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДПС) у розмірі 1020 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апелянт зазначає, що шляхом збільшення залишків товарних запасів на складі підприємства ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» по бухгалтерським рахункам 201 «Сировина й матеріали» позивачем здійснено збільшення від`ємного значення з ПДВ. При цьому, податковому органу не надано можливості перевірити наявність таких залишків.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, Головним управлінням ДПС у Харківській області з 10.09.2021 по 16.09.2021 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке сформовано за рахунок періоду виникнення від`ємного значення: квітень 2019 - липень 2021.

За наслідками перевірки складено акт від 23.09.2021 № 16560/20-40-07-28-09/30290694, яким зафіксовано наступні порушення: п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» занижено податкове зобов`язання з ПДВ за липень 2021 на загальну суму 5087482 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2021 на суму 2619416 грн. та заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2021 у сумі 2468066; п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Отже, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності; п. 121.1 ст.121 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» не надано контролюючому органу в ході перевірки оригіналів/копій документів, що передбачає штраф в розмірі 1020 грн.

За наслідками зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.10.2021:

- № 00230970728, яким ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3085082,5 грн. за порушення підприємством п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України;

- № 00231000728, яким ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 2619416 грн.;

- № 00231010728, яким до ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями відповідача, оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на проведення позивачем інвентаризації та надання відповідних документів, складених за результатами інвентаризації, висновки податкового органу щодо неможливості підтвердження фактичних залишків придбаних товарно-матеріальних цінностей та їх використання в господарській діяльності є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

При цьому, проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім того, положення пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України вказують на те, що контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, відповідно до абз. 6 п. 7 якого проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. Інвентаризація має розпочатися в термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.02.2020 по справі № 807/1556/17.

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ виробничо-комерційним підприємством "K.I.T. LTD" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 від 18.08.2021 № 9237816288.

Від`ємне значення сформоване у розмірі 2619416 за рахунок товарних залишків на складі підприємства.

З метою перевірки дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке сформовано за рахунок періоду виникнення: квітень 2019 - липень 2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ВКП «K.I.T. LTD».

У ході проведення перевірки податковим органом листом № 1777/Ж12/20-40-07-28-15 від 10.09.2021 повідомлено позивача про необхідність надання оригіналів документів (за переліком), що пов`язані з нарахуванням та сплатою ПДВ за період з 01.04.2019 по 31.07.2021 (т.1 а.с. 39-41).

Крім того, Головним управлінням ДПС у Харківській області позивачу направлено запит про необхідність надання у строк до 17:00 год. 16.09.2021 року оборотно - сальдових відомостей та карток рахунків по рахункам бухгалтерського обліку ( в розмірі календарних місяців): 20,23, 26, 28, 70, 90, який отримано директором ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» 16.09.2021.

10.09.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано запит на адресу позивача № 1776/Ж12/20-40-07-28-15 (т. 1 а. с. 198) з вимогою провести до 16.09.2021 року інвентаризацію основних засобів, залишків товарно - матеріальних цінностей.

На виконання вимоги Головного управління ДПС у Харківській області відповідно до наказу від 15.09.2021 на ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» створено інвентаризаційну комісію, якою проведено інвентаризацію залишків ТМЦ по рахункам 103, 104, 105, 106, 201, на підтвердження чого надано інвентаризаційні описи № 1, № 2 від 16.09.2021 (т. 1 а. с. 56-61).

Із матеріалів справи встановлено, що підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем розміру від`ємного значення суми ПДВ стала неможливість підтвердити залишки товарно-матеріальних цінностей у складських та виробничих приміщеннях з огляду на відсутність у фахівців Головного управління ДПС у Харківській області самостійно перевірити наявність залишку товару під час проведення інвентаризації; ненадання підприємством документального підтвердження наявності залишків ТМЦ на кінець перевіряємого періоду по рахунку 201; сумніви у реальності здійснення інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей вагою 206979,454 кг лише складом інвентаризаційної комісії, зважаючи на кількість та характер товару.

Втім, колегія суддів таку позицію вважає помилковою, виходячи з наступного.

В силу положень пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014.

Відповідно до п. 5 розділу І Положення № 879 інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:

виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктом 7 розділу І Положення № 879 передбачено, що проведення інвентаризації є обов`язковим, у тому числі на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Отже, зі змісту вказаних вище норм Положення № 879 встановлено, що присутність посадових осіб органу, який оформив вимогу про проведення інвентаризації, не є обов`язковою.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі № 820/817/17.

Таким чином, оскільки в даному випадку ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» виконано вимоги контролюючого органу щодо проведення інвентаризації та надано контролюючому органу відповідні документи, складені за результатами її проведення, у контролюючого органу були відсутні підстави для висновку про неможливість підтвердження фактичних залишків придбаних товарно-матеріальних цінностей та імпортованого товару на складі та виробничих приміщеннях підприємства з наведеної підстави.

Доводи податкового органу щодо наявності сумнівів про реальність здійснення інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей вагою 206979,454 кг лише складом інвентаризаційної комісії, зважаючи на кількість та характер товару, вказаному в ньому, колегія суддів не приймає, оскільки такі посилання носять характер припущень, що не підтверджені належними доказами.

Стосовно посилання податкового органу на ненадання позивачем документального підтвердження наявності залишків ТМЦ на кінець перевіряємого періоду по рахунку 201, що свідчить про не підтвердження залишків ТМЦ відповідно до інвентаризаційного опису від 16.09.2021 на суму 25437410 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, перевіркою був охоплений період з квітня 2019 по липень 2021, а тому обсяг залишків ТМЦ підприємство повинно підтвердити станом на 31.07.2021, з огляду на що були сформовані та надані контролюючому органу оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 «Сировина й матеріали» станом на 31.07.2021.

У той же час, залишки ТМЦ, які підтверджені інвентаризаційним описом № 1 від 16.09.2021, складаються із залишків ТМЦ станом на 31.07.2021, які не були реалізовані на дату проведення інвентаризації та товарних позицій, придбаних у період з 01.08.2021 по 16.09.2021, та нереалізованих у цей період, що підтверджується залученими позивачем митними деклараціями, видатковими накладними (т. 1 а.с. 125-174).

Пунктами 1, 3 розділу IV Положення № 879 передбачено, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов`язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Таким чином, наявний обов`язок платника податків відображувати у інвентаризаційних документах залишки ТМЦ того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Отже, висновки податкового органу щодо нестачі ТМЦ станом на 31.07.2021 сформовані на підставі аналізу інвентаризаційного опису № 1 від 16.09.2021, яким зафіксовано залишки ТМЦ станом на 16.09.2021, що складаються із залишків ТМЦ, які не були реалізовані на дату проведення інвентаризації та товарних позицій, придбаних у період з 01.08.2021 по 16.09.2021 та нереалізованих у цей період.

Інших доказів наявності нестачі ТМЦ у позивача у липні 2021 не надано.

Також слід вказати, що надаючи оцінку інвентаризаційному опису № 1 від 16.09.2021, фактично контролюючий орган вийшов за межі податкового періоду охопленого перевіркою з 01.04.2019 по 31.07.2021, за результатами якого позивачем було задеклароване від`ємне значення з ПДВ за липень 2021.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що за вимогою податкового органу позивач мав провести інвентаризацію основних засобів, залишків товарно-матеріальних цінностей підприємства, тобто суцільну перевірку.

Пунктом 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п. 20 розділу II, п. І розділу ІV Положення № 879 про інвентаризацію бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Зважаючи на викладене, висновок про визнання товарів використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, може бути зроблений лише за результатами інвентаризації, якою виявлено нестачу ТМЦ; доказом наявності (залишку) або відсутності (нестачі) ТМЦ є сам результат інвентаризації - інвентаризаційний опис (акт інвентаризації), у разі виявлення нестачі - також звіряльна відомість і протокол.

Отже, нарахування ПДВ при «умовному продажі» можливе у разі, якщо товари використовуються в операціях, що не с господарською діяльністю платника податків; при цьому товари вважаються використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, тоді, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової інвентаризації виявлено нестачу придбаних таким платником товарів.

Разом з тим, вибіркова інвентаризація під час перевірки не проводилась, та, відповідно, виявлення нестач не здійснювалось, а тому, відсутні передбачені законом підстави для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за операціями, що не були господарською діяльністю платника податку за перевіряємий період.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскільки платником податку під час проведення перевірки у виконання пп. 20.1.9 п. 20.1 cт. 20 ПК України проведено інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, тим самим підтверджено наявність товарних залишків у розмірі 25437410 грн., з огляду на що є безпідставними висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2021 на суму 2619416 грн. та заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

Таким чином, враховуючи, що встановлені відповідачем за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2021 № 00230970728, № 00231000728 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2021 № 00231010728, яким до ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, підставою винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу щодо порушення позивачем п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме: до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України не надано посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судовим розглядом встановлено, що у відповідності до п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України позивач 04.10.2021 контролюючому органу були подані заперечення на акт перевірки від 23.09.2021 № 16560/20-40-07-28-09/30290694, до яких було додано оборотно-сальдові відомості по рахунку 201 станом на 31.07.2021, картки по рахункам 201, 231, 26, 281, 701, 702, 901, 902 з відповідними оборотно-сальдовими відомостями.

Зазначені документи були отримані відповідачем 07.10.2021 (т. 1 а.с. 54), а отже до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 26.10.2021.

У свою чергу, згідно з п.п. 86.7.2, 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Натомість, податковим органом не забезпечено реалізацію права позивача приймати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки всупереч вимогам ст. 86 Податкового кодексу України.

Разом з тим, податковим органом не надано пояснень неможливості дослідження та надання оцінки наданим позивачем зазначених вище бухгалтерських документів при прийняття спірних податкових повідомлень рішень, та доказів надання відповіді на заперечення позивач на висновки акту перевірки.

Щодо твердження відповідача стосовно ненадання платником податків у ході перевірки оригіналів документів/копій документів на запити податкового органу від 10.09.2021 та від 16.09.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (п. 44.3 ст. 44 ПК України).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Пунктом 82.5 ст. 82 Податкового кодексу України передбачено, що у разі порушення посадовими (службовими особами) контролюючого органу строку, визначеного абзацом другим пункту 85.4 статті 85 цього Кодексу, за заявою платника податків проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж п`ять робочих днів.

Із матеріалів справи встановлено, що запит контролюючого органу про надання оборотно-сальдових відомостей та карток відмови рахунків бухгалтерського обліку до 17.00 год. 16.09.2021 вручений директору підприємства 16.09.2021 року (т. 1 а.с. 197).

Таким чином, враховуючи, що відповідно до змісту акту від 23.09.2021 № 16560/20-40-07-28-09/30290694 перевірка позивача була завершена 16.09.2021, зазначений запит був вручений позивачу безпосередньо в день звернення перевірки, а отже в порушення п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України менше, ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Стосовно ненадання ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» документів первинного обліку на запит Головного управління ДПС у Харківській області від 10.09.2021 слід вказати, що у межах строку проведення перевірки контролюючим органом не зафіксовано таких обставин, оскільки акт про ненадання первинних документів № 4181/20-40-07-28-09/30290694 сформовано лише 17.09.2021.

При цьому, платником податків при поданні 04.10.2021 заперечень на акт перевірки від 23.09.2021 № 16560/20-40-07-28-09/30290694, ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» надано відповідні документи бухгалтерського обліку підприємства, як докази наявності залишків ТМЦ, однак, не були враховані відповідачем під час формування висновків щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства.

За наведених обставин колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо не доведення відповідачем порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 121 ст. 121 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків в ході перевірки оригіналів документів/копій документів.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 26.10.2021 № 00231010728 є таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином, врахуючи відсутність у відповідача підстав для висновку про неможливість підтвердження ТОВ ВКП «K.I.T. LTD» фактичних залишків придбаних товарно-матеріальних цінностей та їх використання в господарській діяльності, з огляду на проведення позивачем інвентаризації та надання відповідних документів, складених за результатами інвентаризації, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 по справі № 520/23807/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов А.О. Бегунц Постанова складена в повному обсязі 18.01.24.