Постанова

від 18.01.2024 по справі 300/3150/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3150/23 пров. № А/857/20650/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Затолочного В.С., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року про закриття провадження, головуючий суддя Остап`юк С.В., постановлена у м. Івано-Франківськ, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до МВС України, Луганського ДУВС імені Е.О. Дідоренка, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » за № 686 о/с від 28.04.2023 року; поновити на посаді ректора Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка або рівнозначній посаді; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, закрито.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що даний спір між сторонами є публічно-правовим, оскільки позивачем оскаржується наказ центрального органу виконавчої влади МВС України. ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка відноситься до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Отже даний спір спрямований на захист публічно-правових відносин.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір між сторонами не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом, оскільки Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та його керівник ректор у спірних правовідносинах не належать до суб`єктів владних повноважень, які виконують відповідні владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта цих відносин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 463/6961/18, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб`єкта владних повноважень.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що оспорюваним наказом ОСОБА_1 звільнено з посади ректора Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_2 .

Тобто, спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття наказу про звільнення позивачки з посади ректора Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_2 .

Отже, за своєю правовою природою, відносини, які склалися між сторонами, пов`язані з трудовими правовідносинами, фактично існує трудовий спір.

Як уже зазначалось вище судом апеляційної інстанції, необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Згідно відомостей з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка за організаційно-правовою формою є державної організацією, засновником якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до Статуту Луганського державного університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка університет є державним закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, який перебуває у сфері управління МВС, є бюджетною установою. Університет є юридичною особою, яка утворена у формі державної установи. Безпосереднє управління діяльності університету здійснює ректор, який діє на засадах єдиноначальності, призначається на посаду та звільняється з посади Міністерством внутрішніх справ України.

Аналіз вищенаведеного надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що відповідач у справі Міністерство внутрішніх справ України не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України та не виконує окремих владних управлінських функцій або делегованих повноважень під час винесення оспорюваного наказу в частині звільнення позивача з посади ректора Луганського державного університету внутрішніх справ імені ОСОБА_2 .

Ректор університету призначається на посаду та звільняється з неї наказом з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів про працю.

Отже, ректора університету не належить до посад публічної служби у розумінні п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, оскільки звільнення з посади регламентовано виключно нормами КЗпП України, а спірні правовідносини щодо роботи на посаді ректора університету не пов`язані із проходженням публічної служби.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України до юрисдикції загальних судів відносяться, зокрема, справи, які розглядаються у порядку цивільного судочинства, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позовні вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень та спірні правовідносини не пов`язані із проходженням позивачем публічної служби, а спір у цій справі стосується приватноправових (трудових) відносин, отже, захист прав має здійснюватися у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, апеляційна скарга не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 308,311, 312, 315, 316, 321, 322,325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року про закриття провадження у справі №300/3150/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. С. Затолочний М. А. Пліш