Ухвала

від 16.01.2024 по справі 953/10009/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/10009/23

н/п 1-кс/953/356/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання представника власникамайна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 проскасування арештумайна покримінальному провадженню№ 12022220000000756 від 30.11.2022, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2023,

за участю сторін:

адвоката - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

09 січня 2024 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12022220000000756 від 30.11.2022, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2023.

В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_4 зазначає, що в провадженні СУ ГУ НП у Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12022220000000756 від 30.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження було проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 та вилучено майно, а саме: Акт прийому передачі матеріальних цінностей б/н між БО «БФ «Серця України» та військовою частиною НОМЕР_1 ; Акт прийому передачі гуманітарної допомоги від 15.11.2023 між БО «БФ «Серця України» та військовою частиною НОМЕР_2 ; Акт прийому передачі матеріальних цінностей б/н між БО «БФ «Серця України» в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 та НОМЕР_3 ; Акт прийому передачі матеріальних цінностей б/н між директором БО «БФ «Серця України» ОСОБА_7 та військовою частиною НОМЕР_1 ; Перелік водіїв від директора департаменту дорожніх та авіаційних перевезень О. Задорожній на 3х арк.; Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на автомобіль Suzuki Swift; Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на автомобіль Volkswagen Caddy; Звернення командирів ВЧ НОМЕР_2 від 08.11.2023 №2124/1769; Письмо БО «БФ «Серця України» на ОСОБА_8 19.05.1985; Письмо БО «БФ «Серця України» на ОСОБА_9 20.07.1982; Витяг з розпорядження від 02.12.2022 №888 КОДА; Супровідний лист від 04.02.2023 №145 від командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_10 з запитом на 1-му аркуші; Супровідний лист від 15.02.2023 №182 від командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_10 з запитом на 1-му аркуші; Супровідний лист від 01.01.2023 №41 від командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_10 з запитом на 1-му аркуші ; Супровідний лист від 03.02.2023 №109 від командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_10 з запитом на 1-му аркуші; Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на автомобіль Mercedes Benz UA 3732 ЕМ; Акт прийому передачі гуманітарної допомоги від 06.03.2023; Ноутбук Macbook Pro серійний номер СО2TROGOG8WN з зарядним пристроєм і чохлом ; Мобільний телефон iPhone 11Pro: IMEI1: НОМЕР_4 IMEI2: НОМЕР_5 з номером НОМЕР_6 пароль НОМЕР_7 . Грошові кошти, а саме: 1) 203500 (двісті три тисячі п`ятсот ) доларів США купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США 2) 7150 (сім тисяч сто п`ятдесят) доларів США купюрами номіналом по 50 (п`ятдесят) доларів США 3) 10600 (десять тисяч шістсот) Євро купюрами номіналом по 100 (сто) Євро 4) 8000 (вісім) тисяч Євро купюрами номіналом по 50 (п`ятдесят) Євро 5) 1200 (одна тисяча двісті) Євро купюрами номіналом по 200 (двісті) Євро 6) 1500 (одна тисяча п`ятсот) Євро купюрами номіналом по 500 (п`ятсот) Євро 7) 440500 (чотириста сорок тисяч п`ятсот) гривень купюрами номіналом та їхні серійні номери зафіксовано під час відео зйомки.

На вищевказане майно накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2023 по справі № 953/10009/23, провадження 1- кс/953/9665/23.

Так як ОСОБА_3 не був повідомлений про розгляд питання про арешт вищевказаного майна і не був присутній під час відповідного розгляду даного питання, подається дане клопотання про скасування арешту з підстав необґрунтованості арешту та відсутності потреби у його арешті на даний час для цілей кримінального провадження.

В даному випадку матеріали справи містять вичерпні відомості щодо відсутності ознак будь-якого кримінального правопорушення зі сторони ОСОБА_3 , на це майно наявні всі необхідні документи, що підтверджують його законне походження.

Крім того, відсутні будь-які підстави вважати дане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та відсутня потреба для проведення будь-яких слідчих (процесуальних) дій з даним майном.

У зв`язку з вищевикладеним просить скасувати арешт на вищевказане майно, що накладений на підставі ухвали від 14.12.2023 року справа № 953/10009/23.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні 12.01.2024 року подане клопотання підтримав у повному обсязі, зазначив, що вилучені грошові кошти не мають жодного відношення до діяльності благодійного фонду.

Після відновлення стадії судового розгляду у зв`язку з надходженням клопотання від захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке було передано після судового засідання через нестабільну роботу підсистеми «Електронний суд» 11.01.2024 року, 12.01.2024 року, у судове засідання призначене на 16.01.2024 року адвокат ОСОБА_4 не з`явився, подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність у зв`язку із зайнятістю, наполягає на задоволенні з підстав зазначених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні 16.01.2024 року підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Прокурор у судове засідання 12.01.2024 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 16.01.2024 року прокурор ОСОБА_6 зазначив про вирішення даного клопотання на розсуд суду, зазначив, що досудове розслідування триває, в ході розслідування у даному кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 332 КК України з`ясовується причетність Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» до даного кримінального правопорушення, в ходіобшуку таопису грошовихкоштів,які буливилучені 07грудня 2023року вході проведенняобшуку замісцем мешкання ОСОБА_3 заадресою: АДРЕСА_2 ,не буловиявлено індивідуальновизначені ознакигрошових коштів,які буливикористані уякості неправомірноївигоди ОСОБА_11 . Також прокурором зазначено, що відомості про вчинення будь-якого кримінального правопорушення Благодійною організацією «Благодійний фонд «Серця України» чи її посадовими або службовими особами наразі відсутні. Стороною обвинувачення не зазначено яке саме доказове значення вилучені грошові кошти за місцем мешкання ОСОБА_3 мають у даному кримінальному провадженні.

Слідчий ОСОБА_12 у судовомузасіданні 12.01.2024року заперечувавпроти задоволенняклопотання,зазначив,що досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває, постановою слідчого вищевказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, потреба у накладенні арешту на майно на теперішній час не відпала. Крім того постановою слідчого від 26.12.2023 року призначено комп`ютерно-технічну експертизу вилученого в ході проведення обшуку ноутбуку Macbook Pro серійний номер СО2TROGOG8WN, щодо наявної в ньому інформації діяльності БО «БФ «Серця України», з метою встановлення відомостей, що мають значення для досудового розслідування. Щодо арешту грошових коштів зазначив, про те що в ході обшуку та опису грошових коштів не було виявлено індивідуально визначені грошові кошти, які були використані у якості неправомірної вигоди, при цьому слідчий не зазначив, яке саме доказове значення вилучені грошові кошти мають у даному кримінальному провадженні.

У судове засідання призначене на 16.01.2024 року слідчий не з`явився, від слідчого надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши всі надані до суду матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022220000000756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

На підставіухвали слідчогосудді Київськогорайонного судум.Харкова від27.11.2023року буловстановлено пронаявність підставдля проведенняобшуку укримінальному провадженні№ 12022220000000756,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань30.11.2022,за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України,та згідно інформації з УСБУ в Харківській області було встановлено, що директором благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України», ЄДРПОУ 39565792, є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Фактичним керівником зазначеного фонду є його син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного судум.Харкова від14.12.2023в межахрозслідування кримінальногопровадження № 12022220000000756 від 30.11.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332КК України накладено арешт на майно, що було вилучено під час обшуків, за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Зокрема, накладено арешт із забороною відчуження, користування та розпорядження на тимчасово вилучене 07 грудня 2023 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , майно, а саме: витяг з розпорядження Київської обласної державної адміністрації на водія ОСОБА_13 № 416 від 18.07.2022; витяг з розпорядження Київської обласної державної адміністрації на водія ОСОБА_14 № 832 від 22.08.2023; витяг з розпорядження Київської обласної державної адміністрації на водія ОСОБА_15 № 1353 від 30.11.2023; витяг з розпорядження Київської обласної державної адміністрації на водія ОСОБА_16 № 888 від 02.12.2022; письмо від Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України»» до Київської обласної військової адміністрації вих. № 05/09-1 від 05.09.2022 з додатком на 1-му акр. зі списком осіб; акт прийому-передачі матеріальних цінностей б/н між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Серця України»» та військовою частиною НОМЕР_1 ; акт прийому-передачі гуманітарної допомоги від 15.11.2023 між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Серця України»» та військовою частиною НОМЕР_2 ; акт прийому-передачі матеріальних цінностей б/н між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Серця України»» в особі ОСОБА_17 та військовою частиною НОМЕР_1 ; акт прийому-передачі матеріальних цінностей б/н між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Серця України»» в особі ОСОБА_7 та військовою частиною НОМЕР_1 ; перелік водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ для надання можливості виїзду за межі України, від директора департаменту Дорожніх і авіаційних перевезень, ОСОБА_18 на 3-х аркушах; декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на автомобіль Suzuki Swift; декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на автомобіль Volkswagen Caddy; звернення командира військової частини НОМЕР_2 від 08.11.2023 № 2124/1769; письмо Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; письмо Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; письмо Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» на ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; супровідний лист від 04.02.2023 № 145 від командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_20 із запитом на 1-му аркуші на засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» ОСОБА_21 ; супровідний лист від 15.02.2023 № 182 від командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_20 із запитом на 1-су аркуші на засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» ОСОБА_21 ; супровідний лист від 09.01.2023 № 41 від командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_20 із запитом на 1-му аркуші на засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» ОСОБА_21 ; супровідний лист від 03.02.2023 № 138 від командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_20 із запитом на 1-му аркуші на засновника Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України»» ОСОБА_21 ; декларацію про перелік товарів, що визнається гуманітарної допомогою на автомобіль Mercedes-Benz № НОМЕР_8 ; акт прийому-приймання гуманітарної допомоги від 06.03.2023 між ГО «Іршавські Промені» та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Серця України»; ноутбук MacBook Pro, серійний номер СО2TR0G0G8WN із зарядним пристроєм та чохлом; мобільний телефон iPhone 11 Pro, imei1: НОМЕР_4 imei2: НОМЕР_5 , з номером мобільного телефону НОМЕР_6 ; грошові кошти, а саме: 203500 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США; 7150 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США; 10600 Євро купюрами номіналом по 100 Євро; 8000 Євро купюрами номіналом по 50 Євро; 1200 Євро купюрами номіналом по 200 Євро; 1500 Євро купюрами номіналом по 500 Євро; 440500 гривень різними купюрами.

Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2023 про накладення арешту встановлено, що постановою слідчого СУ ГУ Національної поліції в Харківській області ОСОБА_12 від 08.12.2023 року вказані предмети та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022220000000756 від 30.11.2022.

З матеріалів, долучених до клопотання вбачається, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000756 від 30.11.2022 внесені за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий суддя, при розгляді клопотання про арешт майна дослідивши матеріали клопотання, дійшла висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту та долучені до нього документи, які дослідженні під час судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022220000000756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, що було вилучено під час обшуків, за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказане клопотання ухвалою слідчого судді від 14 грудня 2023 року було задоволено. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на підставу для арешту забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Проте в частині підстав накладення арешту на грошові кошти слідчим суддею зазначено, що станом на час розгляду вказаного клопотання ОСОБА_3 підозра у цьому кримінальному провадженні не пред`явлена, тому слідчий суддя вважає, що арешт майна у цьому випадку не може бути накладений з метою подальшої конфіскації.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на майно особи, яка не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим по кримінальному провадженню та не несе відповідальність за завдану ними шкоду, може бути накладено лише з метою забезпечення збереження речових доказів та за наявності достатніх підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор та слідчий під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна обґрунтовуючи позицію, в розумінні вимог ст. 132 КПК України, зазначили про те, що орган досудового розслідування визнав своєю постановою вищезазначене майно речовим доказом, проте не надали достатніх і належних доказів тих обставин, на які посилалися, зокрема, не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином дане майно, а саме грошові кошти мають відношення до кримінального провадження № 12022220000000756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення вони могли зберегти та чи можна взагалі їх використовувати як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Всупереч положенням ст. ст. 98, 170 КПК України прокурором, слідчим не надано жодних доказів того, що грошові кошти в тій сумі, яка була вилучена під час проведення обшуку, могли бути набуті кримінально протиправним шляхом внаслідок подій, які встановлені в ході розслідування кримінального провадження № 12022220000000756 від 30.11.2022.

Всупереч положенням ст. ст. 170, 171 КПК України органом досудового розслідування не надано даних про проведення досудового розслідування відносно Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» чи її посадових або службових осіб. Зазначено про здійснення перевіки причетності до кримінального провадження № 12022220000000756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у якому повідомлено про підозру ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 332 КК України.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасниками процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Визнання стороною обвинувачення арештованого майна, а саме грошових коштів речовим доказом у кримінальному провадженні не може бути єдиною умовою для накладення на нього арешту, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Прокурором, слідчим не було доведено необхідність продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на грошові кошти з метою збереження речових доказів, оскільки не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе їх використання.

З урахуванням того, що станом на час розгляду клопотання про скасування арешту органом досудового розслідування не доведено належними та допустимими доказами обставини, яке відношення мають вилучені грошові кошти до розслідування кримінального провадження № 12022220000000756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022 за підозрою ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 332 КК України, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування не доведено необхідності у подальшому арешті грошових коштів, що було вилучено під час обшуків, за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 16 КПК України одним з принципів кримінального провадження є недоторканість права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна необхідно враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно із положеннями ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при вирішенні питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на приписи пункту 18 частини 1 статті 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутності передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи те, що з моменту накладення арешту на грошові кошти стороною обвинувачення не надано доказів повідомлення про підозру посадовим чи службовим особам Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України», як і не надано даних про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, а також не доведено необхідність продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на грошові кошти з метою збереження речових доказів, оскільки не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе їх використання тобто не доведено наявності достатніх підстав вважати, що воно (майно) відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено,що кожна фізична та юридична особамає право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як вінтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відомостей, що вказане майно, а саме вилучені грошові кошти є об`єктом, предметом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, у кримінальному провадженні досудове розслідування по якому триває слідчим суддею на підставі данних наданих стороною обвинувачення не встановлено, як і не виявлено даних, які б надали можливість беззаперечно стверджувати, що дане майно набуте кримінально протиправним шляхом.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюється з 30.11.2022 року, та за час його проведення посадовим чи службовим особам Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» про підозру не повідомлено та наразі не встановлено їх причетності до отримання неправомірної вигоди ОСОБА_11 .

Також не встановлено даних, що вилучені грошові кошти мають значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, що на теперішній час вони потрібні для виконання будь-яких слідчих (розшукових) процесуальних дій, в межах кримінального провадження, слідчому судді не надано.

Статтею 2 КПК України закріплено, що завдання кримінального провадження є захист особи, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного і неупередженого розслідування з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений чи засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права яка є однією з засад демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п.42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява №48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп.69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п.50, Series A №98).

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України (ч.2 ст.1 КПК України).

Питання арешту майна, а саме його накладення, скасування є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п.7 ч.2ст.131 КПК України).

При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження є неможливим, якщо потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи, зокрема підозру посадовим особам або засновнику Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» на теперішній час не повідомлено у кримінальному провадженні № 12022220000000756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022.

Без зазначення, що саме це майно було набуто кримінально-протиправним шляхом, на переконання слідчого судді неможливо дотриматись необхідного балансу та можливого обґрунтованого пропорційного співвідношення між обмеженням права власності та завданнями кримінального провадження.

Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що на теперішній час, в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що, відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для задоволення клопотання заявника, та скасування арешту з грошових коштів у сумі : 203500 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США; 7150 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США; 10600 Євро купюрами номіналом по 100 Євро; 8000 Євро купюрами номіналом по 50 Євро; 1200 Євро купюрами номіналом по 200 Євро; 1500 Євро купюрами номіналом по 500 Євро; 440500 гривень різними купюрами, які були вилучені під час проведення обшуку 07 грудня 2023 року за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Скасування арешту з майна, за вказаних вище обставин, на теперішній час не створює будь-яких перешкод для подальшого розслідування кримінального провадження № 12022220000000756, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2022 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та скасування арешту з такого майна не може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу не зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

Враховуючи, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснюється з 30.11.2022 року, прокурором не надано доказів того, що на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, посадовим особам або засновнику Благодійної організації «Благодійний фонд «Серця України» повідомлено про підозру у кримінальному провадженні, так само, як і доказів відповідності арештованого майна, а саме грошових коштів критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на грошові кошти, відпала потреба, у зв`язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 14.12.2023 року на зазначене майно, підлягає скасуванню, а клопотання задоволенню частково.

В іншій частині майна на яке накладено арешт, стороною обвинувачення зазначено про призначення комп`ютерно-технічної експертизи вилученого в ході проведення обшуку ноутбуку Macbook Pro серійний номер СО2TROGOG8WN, щодо наявної в ньому інформації діяльності БО «БФ «Серця України», з метою встановлення відомостей, що мають значення для досудового розслідування та не заперечення сторони захисту щодо її проведення, а також дослідженні інших документів та інформації вилучених в ході проведення обшуку задоволенню на даному етапі не підлягає у зв`язку з передчасністю.

Таким чином, на даний час такий ступінь втручання у права і свободи особи не виправдовує потреб досудового розслідування, оскільки згідно з ст. 2 КПК України, з метою його забезпечення кримінального провадження, має бути застосовано такий спосіб обтяження, який є пропорційним його завданням.

Керуючись ст. 170-173,174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12022220000000756 від 30.11.2022, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2023 задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.12.2023 на грошові кошти, а саме: 203500 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США; 7150 доларів США купюрами номіналом по 50 доларів США; 10600 Євро купюрами номіналом по 100 Євро; 8000 Євро купюрами номіналом по 50 Євро; 1200 Євро купюрами номіналом по 200 Євро; 1500 Євро купюрами номіналом по 500 Євро; 440500 гривень різними купюрами, які були вилучені під час проведення обшуку 07 грудня 2023 року за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 ,

В іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1