Ухвала від 18.01.2024 по справі 2-1542-2010

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження № 88-ц/821/2/24 Справа № 2-1542-2010Головуючий по 1 інстанції Грабовий П.С. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Карпенко О.В., Новікова О.М.,

секретар: Новицька Н.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , правонаступник якого ОСОБА_2 ;

відповідач Черкаська міська рада;

третя особа ОСОБА_3 ;

особа, яка подавала апеляційну скаргу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області;

особа, яка подавала заяву про приєднання до апеляційної скарги Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_3 адвоката Бородійчук Марії Володимирівни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступник ОСОБА_2 , до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради про визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно з договором від 28 травня 2009 року Черкаська міська рада, на підставі рішення від 09 квітня 2009 року № 4-1075, передала йому в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 796 кв.м під розташування рибогосподарської дільниці по АДРЕСА_1 .

На вказаній земельній ділянці протягом 2008-2009 років позивачем було збудовано елінг з двома навісами, сарай, огорожу та зроблено вимощення, однак відповідних документів на спорудження цих об`єктів він оформити не встиг. Згідно з експертним будівельно-технічним дослідженням ТОВ «Контакт-Сервіс», конструктивні елементи самовільно побудованих будівель елінгу та сараю, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 виконані з урахуванням державних будівельних норм.

На підставі викладеного, позивач просив суд визнати за ним право власності на елінг з двома навісами, сарай, огорожу та вимощення, розташовані за вказаною адресою.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 лютого 2010 року позов задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на елінг з двома навісами, сарай, огорожу, вимощення, що розташоване по АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області 23.06.2021 було подано апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення районного суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

У липні 2021 року Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області було подано заяву про приєднання до апеляційної скарги.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області та заяву про приєднання до апеляційної скарги Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області задоволено, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 лютого 2010 року - скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступник ОСОБА_2 , до Черкаської міської ради про визнання права власності відмовлено.

16 жовтня 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_3 адвоката Бородійчук М.В. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року.

В обґрунтування заяви зазначає, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову, виходив з того, що рішенням суду першої інстанції було порушено права скаржників внаслідок визнання права власності на частину майна, яке на момент ухвалення рішення, перебувало на балансі ГУ МНС України в Черкаській області, водночас управління не було залучене до участі у справі в суді першої інстанції. Крім того, апеляційний суд зазначав, що задовольняючи позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, місцевий суд не перевірив, чи не порушує це права та законні інтереси інших осіб, у тому числі, попереднього землекористувача, беручи до уваги, що умовами договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем, визначено, що на земельній ділянці вже були розташовані об`єкти нерухомого майна.

Заявниця зазначає, що нововиявленими обставинами є те, що майно, на момент перегляду справи в апеляційному порядку, не перебувало на балансі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області. Вказана інформація зазначена у відповіді Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 15.09.2023 на адвокатський запит ОСОБА_4 .

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області було виявлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:01:028:0081, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0796 га, не рахується, згідно з даними бухгалтерського обліку, за Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області. Також встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться будівля, яка не перебуває на обліку в АРЗ СП ГУ.

Вказана обставина не була встановлена судом, не була і не могла бути відома заявнику, оскільки з`явилася після ухвалення оскаржуваного рішення.

Та обставина, що будівлі, розташовані на земельній ділянці, переданій ОСОБА_1 , не перебувають на обліку АРЗ СП ГУ, є істотною для цієї справи, оскільки спростовує висновок суду про порушене право апелянтів внаслідок визнання права власності на частину майна, яке на момент ухвалення рішення перебувало на балансі ГУ МНС України в Черкаській області.

16 листопада 2023 року на адресу Черкаського апеляційного суду від Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області надійшло клопотання про залишення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що заявником пропущено строки звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами до суду, оскільки в апеляційній скарзі ГУ ДСНС України в Черкаській області повідомляло, що двоповерхова споруда на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:01:028:0081 це будівля, яка знаходиться на місці, де раніше знаходилась будівля з інвентарним номером 10310099, але, так як було проведено реконструкцію цієї будівлі, неможливо виявити наявність нанесеного інвентарного номеру (такі висновки наявні в акті обстеження майна від 05.04.2021, доданого до апеляційної скарги).

Крім того, про те, що будівля з інвентарним номером 10310099 не знаходиться на обліку АРЗ СП, останній листом від 07.03.2023 повідомив адвоката Бородійчук М.Г., у відповіді на адвокатський запит, у межах розгляду цивільної справи №711/4664/22, яка наразі розглядається Соснівським районним судом м. Черкаси, за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , третя особа: Державна служба України з надзвичайних ситуацій про визнання недійсним договору дарування, визнання недійсним свідоцтва на спадщину, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Адвокатський запит стосувався будівель з інвентарними номерами 10330132, 10330133, 10310099. У відповідь на адвокатський запит АРЗ СП було повідомлено, що майно з інвентарним номером 10310099 на балансі АРЗ СП відсутнє.

У клопотанні також зазначено, що відомості щодо відсутності на обліку в АРЗ СП земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:01:028:0081 також не є новими, оскільки в апеляційній скарзі ГУ ДСНС України у Черкаській області також було вказано, що дана земельна ділянка належить до комунальної власності Черкаської міської ради та не передана у власність чи користування.

Таким чином, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подана до суду з пропуском встановленого ЦПК України тридцятиденного строку, що є підставою для залишення такої заяви без розгляду.

Заслухавши доповідача, учасників справи, які з`явились у судове засідання та їх представників, колегія суддів доходить висновку, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до частини третьої статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 426 ЦПК України у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими обставинами до такої заяви додається клопотання про його поновлення.

Статтею 185 ЦПК України передбачено, що якщо позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, суддя постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У статті 175 ЦПК України закріплено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а в статті 177 ЦПК України зазначено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

З наведених підстав апеляційний суд звертає увагу, що стаття 185 ЦПК України не надає процесуальних повноважень суду постановити ухвалу про залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без руху з причин пропуску строку звернення до суду з такою заявою.

Отже, вирішуючи питання щодо дотримання строку звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суди мають керуватися статтями 126, 127, 424 ЦПК України.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 травня 2023 року у справі № 338/706/18.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України).

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пункту 6 частини третьої статті 426 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинна відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.

До заяви додається, зокрема у разі пропуску строку на подання заяви, - клопотання про його поновлення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності у цивільному процесі, відповідно до прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та у межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із такого: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) потрібно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 935/2232/19.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

За статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть за наявності поважних причин його пропуску.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2022 року у справі № 61-6675св22.

Як зазначалось вище, ЦПК України визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (пункт 1 частини першої статті 424 ЦПК України), але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили (пункт 1 частини другої статті 424 ЦПК України).

Колегією суддів встановлено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить конкретних посилань на те, яке саме майно, на момент перегляду рішення суду першої інстанції, не перебувало на балансі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області. Як на підставу вказаних доводів заявник надає лист Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області «Про розгляд адвокатського запиту» від 15.09.2023, в якому зазначено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:01:028:0081, за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться двоповерхова будівля, яка не перебуває на обліку АРЗ СП ГУ, а також вказано, що земельна ділянка 7110136700:01:028:0081, площею 0,0796 га не рахується, згідно з даними бухгалтерського обліку, в АРЗ СП ГУ.

Із матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:01:028:0081 розміщена двоповерховою будівля, на місці якої раніше знаходилася будівля з інвентарним номером 10310099 (гаражем для пожкатера). Виявити наявність нанесеного інвентарного номеру на двоповерховій будівлі не було можливим, оскільки будівля, після проведеної реконструкції, має змінені експлуатаційні та геометричні характеристики.

Однак, із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ні апеляційна скарга Головного управління ДСНС України у Черкаській області, ні заява Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про приєднання до апеляційної скарги, ні постанова апеляційного суду від 16.12.2021 не містять тверджень про те, що двоповерховий елінг «Е», що очевидно раніше був гаражем для пожкатера з інвентарним номером 10310099, наразі перебуває на балансі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, так само як і відсутні посилання на те, що на балансі АРЗ СП перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 7110136700:01:028:0081.

Натомість, у постанові Черкаського апеляційного суду від 16.12.2021 колегією суддів, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зазначено, що відповідно до акта обстеження майна, що перебуває на балансі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення та яке розташоване по вул. Набережній, 85 в м. Черкаси з виїздом на місце від 05 квітня 2021 року комісією встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:01:028:0081 розташовано три споруди: навіс цегляний, навіс металевий та гараж для пожежного катера. Навіс з інвентаризаційним номером 10330132 обліковується на момент обстеження згідно інвентаризаційних відомостей за АРЗ СП. На боковій стіні зліва від входу нанесений інвентарний номер 10330132 (фото № 1, 2, 3, 4). Навіс металевий з інвентаризаційним номером 10330133 обліковується на момент обстеження згідно інвентаризаційних відомостей за АРЗ СП. На внутрішній стороні нанесений інвентарний номер 10330133 (фото № 5, 6, 7). Згідно з інвентаризаційною відомістю на пожежний катер «Прометей» станом на 18 березня 2010 року на балансі ГУ МНС України в Черкаській області знаходилася будівля з інвентарним номером 10310099. Проте комісією встановлено, що на зазначеній ділянці розташована двоповерхова споруда, на місці якої раніше знаходилася будівля з інвентарним номером 10310099. Виявити наявність нанесеного інвентарного номеру не вбачається за можливе, оскільки будівля після проведеної реконструкції має змінені експлуатаційні та геометричні характеристики. Після проведення утеплення, наявність інвентарного номеру визначити неможливо (фото № 8, 9, 10, 11, 12) (т. 2 а.с. 109-121).

У постанові судом також було встановлено, що актом прийому-передачі основних засобів та товарно-матеріальних цінностей ТУ МНС України у Черкаській області передало на баланс, а АРЗ СП ТУ МНС України у Черкаській області прийняло основні засоби та товарно-матеріальні цінності (т.1 а.с. 28). Згідно інвентаризаційної відомості №1 від 01 грудня 2012 року на баланс АРЗ СП ТУ МНС України було передано зокрема навіс металевий інвентаризаційний номер 10330133, навіс цегляний інвентаризаційний номер 10330132 (т.2 а.с. 30).

Крім того, інформація про те, яке майно обліковується за адресою АДРЕСА_2 , та яке майно перебуває на балансі АРЗ СП ГУ ДСНС України, була надана адвокату Бородійчук М.В. листом АРЗ СП ГУ ДСНС України від 07.03.2023 у відповідь на адвокатський запит від 01.03.2023.

Відтак, вказані вище обставини, поза розумним сумнівом, були відомі представнику заявника, а отже і самому заявнику ще задовго до направлення адвокатом Бородійчук М.В. адвокатського запиту до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, отримання адвокатом відповіді на адвокатський запит та, відповідно, звернення представником ОСОБА_3 із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами до Черкаського апеляційного суду.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що представник ОСОБА_3 адвокат Бородійчук М.В. пропустила встановлений пунктом першим частини першої статті 424 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, при цьому питання про поновлення пропущеного процесуального строку не порушувала.

Таким чином, заяву, яка подана з пропуском встановленого строку, необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 268, 424, 126 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Заяву представника ОСОБА_3 адвоката Бородійчук Марії Володимирівни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступник ОСОБА_2 , до Черкаської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Судді Ю.В. Сіренко

О.В. Карпенко

О.М. Новіков