Ухвала

від 17.01.2024 по справі 487/5705/16-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/5705/16-ц

Провадження № 8/487/2/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2024 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря судового засідання Радченко К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленимиобставинами рішенняЗаводськогорайонного судум.Миколаєва від 31.10.2019 року за позовом Автогаражного кооперативу «Парма» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа за позовом Автогаражного кооперативу «Парма» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії.

06.10.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленимиобставинамирішенняЗаводськогорайонного судум.Миколаєва від 31.10.2019 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням суду від 21.07.2016 року у справі №487/1004/16 (Суддя Біцюк А.В.) суд встановив, що АГК «Парма» : 1) по договору від 22.08.1993 року придбало у МП «Парма» у власність металевий бокс за 250000 крб, що підтверджується квитанцією від 22.08.1993 року; 2) цей гараж придбаний в 1993 році, АГК «Парма» встановив, після 11.03.2008 року на місце, де до нього знаходився металевий гараж, який належав колишньому члену кооперативу ОСОБА_2 ; 3) колишній голова АГК «Парма» ОСОБА_3 влітку 2009 року познайомився з ОСОБА_1 і приблизно в 2007-2009 роках було передано в користування гараж № НОМЕР_1 в АГК «Парма». Договір оренди гаражу між сторонами в письмовій формі не оформлювався. Вказаний факт суд встановив на підставі рішення правління АГК «Парма» від 31.08.2015 року. Тобто суддя Біцюк А.В. підтвердив, що в рішенні від 21.07.2016 року він встановив, що ОСОБА_1 було передано в тимчасове користування саме гараж, придбаний АГК «Парма» у МП «Парма» по договору від 22.08.1993 року. На час розгляду справи №487/1004/16, на яку посилався суд в даній справі і так само під час розгляду даної справи №487/5705/16, судом не було встановлено, що предметом усного договору оренди між ОСОБА_1 і АГК «Парма», укладеним приблизно в 2007-2009 роках, був не гараж, придбаний АГК в 1993 році у МП «Парма», а зовсім інше індивідуально визначене майно металевий гараж, придбаний у гр. ОСОБА_4 згідно розписки від 02.09.2006 року. На підставі викладено просив суд переглянути справу за ново виявленими обставинами, скасувати рішення суду від 31.10.2019 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити АГК «Парма» в позові.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив розглянути заяву без його участі, заявлені вимоги підтримав.

Представник АГК «Парма» у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали цивільної справи №487/5705/16-ц, суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено,що рішеннямЗаводського районногосуду м.Миколаєва від 31.10.2019рокупозовні вимоги Автогаражного кооперативу «Парма» задоволено.Витребувано зчужого незаконноговолодіння ОСОБА_1 металевий гаражнийбокс № НОМЕР_1 розташований натериторії автогаражного кооперативу«Парма» заадресою:м.Миколаїв,вул.Індустріальна,10,зобов`язано ОСОБА_1 повернути автогаражному кооперативу«Парма» металевийгаражний бокс№ НОМЕР_1 розташований натериторії автогаражного кооперативу«Парма» заадресою:м.Миколаїв,вул. Індустріальна,10.Постановою Миколаївськогоапеляційного судувід 27лютого 2020рішення Заводськогорайонного судум.Миколаєва від 31.10.2019залишено беззмін.

Новововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.1 ч.2ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в п.5 своєї постанови №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами`зазначив, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог ЦПК України, не є нововиявленими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 4ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, N 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, N 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.08.2018 у справі № 552/137/15-ц.

Вказаних обставин заявником не доведено.

Відповідно до частини 6статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися па припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не наведено обставин, із наявністю яких закон пов`язує необхідність перегляду та скасування судового рішення, а тому заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 423, 424, 425, 429 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленимиобставинами рішенняЗаводськогорайонного судум.Миколаєва від 31.10.2019 року за позовом Автогаражного кооперативу «Парма» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В.О. Гаврасієнко