Ухвала

від 19.01.2024 по справі 947/14841/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/14841/23

Провадження № 1-кс/947/1057/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №12023162260000064 від 02.02.2023 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Орловець, Городищенського району, Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, неповнолітних дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,-

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.365 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №12023162260000064 від 02.02.2023 року відносно ОСОБА_4 ..

Досудовим розслідуванням встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023162260000064 від 02.02.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

За обставинвикладених уписьмовому виглядіу клопотанні, ОСОБА_4 ,19.09.2023року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

09.01.2024 року було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру за ч. 3 ст. 365 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 28.09.2023 у справі № 947/14841/23 (провадження № 1-кс/947/12124/23) стосовно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 18.11.2023 з визначеним розміром застави у 1863 (одну тисячу вісімсот шістдесят три) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5000292 (п`ять мільйонів двісті дев`яносто дві) гривні та покладено на підозрюваного строком на 2 (два) місяці, в межах строку досудового розслідування, процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Надалі, ухвалою суддів Одеського апеляційного суду від 11.10.2023 у справі у справі № 947/14841/23 (провадження № 11-сс/813/1648/23) вищевказану ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 скасовано та постановлено нову ухвалу із застосуванням до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн зі звільненням із під варти та покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з Одеської області без дозволу, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками, визначеними слідчим, прокурором; за наявності здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу визначено до 18.11.2023 включно, у тому числі обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Надалі, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.11.2023 у справі № 947/14841/23 (провадження № 1-кс/947/14437/23) постановлено продовжити строк дії визначених ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.10.2023 року обов`язків до 12 січня 2024 року включно, за виключенням випадків необхідності звернення за медичною допомогою на підставі наданої стороною захисту медичної документації, який в подальшому було продовжено.

У даному кримінальному провадженні виконано ряд слідчих дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому, проте завершити досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні до закінчення строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків не являється можливим, оскільки необхідно виконати ряд процесуальних дій, проведення яких потребує додаткового часу, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати. Відповідно до чого прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно підозрюваного ОСОБА_4 підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання в частині надання дозволу на виїзд за межі Одеської області для здійснення лікування.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника та пояснив, що обмеження виїзду за межі Одеської області істотно впливає на його життєдіяльність.

Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).

Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув`язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).

Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

Як встановлено в судовому засіданні 19.09.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України.

09.01.2024 року було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру за ч. 3 ст. 365 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.10.2023 року були покладені процесуальні обов`язки строком до 18.11.2023 року.

При обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу були встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

На даний час вказані ризики не змінилися, за такого, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити до 18 лютого 2024 року включно строк дії обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.01.2024 року про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Щодо покладення на підозрюваного обов`язку не відлучатися за межі Одеської області, то у його задоволенні було відмовлено відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12.01.2024 року. Доказів порушення процесуальних обов`язків підозрюваним з боку слідчого судді не встановлено. Можливість виїзду на лікування була прямо передбачена попередніми ухвалами слідчого судді. У зв`язку з зазначеним цей обов`язок не підлягає покладенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження №12023162260000064 від 02.02.2023 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строк дії визначених ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 12 січня 2024 року обов`язків року обов`язків до 18 лютого 2024 року включно, а саме:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками, визначених слідчим, прокурором.

У разі порушення підозрюваним ОСОБА_4 вказаних обов`язків, а також його процесуальних обов`язків підозрюваного з явки за першою вимогою слідчого, прокурора чи суду, або не повідомлення ним про зміну місця свого проживання слідчому, прокурору чи суду, внесену заставу, ким би її не було внесено, буде звернуто у доход держави, та вирішено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На ухвалу протягом п`яти днів з моменту її оголошення до Одеського апеляційного суду може бути подано апеляцію, подача якої не зупиняє дії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1