Постанова

від 17.01.2024 по справі 910/8110/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. Справа№ 910/8110/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Кравчука Г.А.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Леськов В.П.,

від відповідача - Пахомова О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу

Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 (повний текст додаткового рішення складено 11.10.2023)

у справі № 910/8110/23 (суддя Чебикіна С.О.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рендалл"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про зобов`язання поставити товар вартістю 40 462 162,06 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Рендалл" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зобов`язання поставити товар вартістю 40 462 162,06 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року задоволено повністю. Зобов`язано Акціонерне товариство "Укртрансгаз" поставити (відвантажити) Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНДАЛЛ" товар вартістю 40 462 162, 06 грн. з ПДВ згідно договору від 02.01.2023 року №2201000001 та Специфікації до зазначеного Договору. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНДАЛЛ" 606 932 грн. 43 коп. судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рендалл" про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рендалл" 64 400 грн. 00 коп. витрат на професійну правову допомогу.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сума витрат на правничу допомогу є адекватною та співмірною зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги.

Не погодившись із прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Кравчук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 910 398 грн. 65 коп.

24.10.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі з врахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8110/23.

Також, не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рендалл" про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що додаткове рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, ухвалене в порушення норм процесуального права. Зокрема скаржник вважає, що задоволений судом першої інстанції розмір витрат є завищеним і необґрунтованим з точки зору об`єктивності, необхідності і розумності несення таких витрат та не відповідає фактично наданим послугам адвоката. Скаржник також звертає увагу, що інформація, яка міститься в наданому позивачем акті, не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному з видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того на думку скаржника перелік наданих послуг адвокатом, зазначений в акті, містить види робіт, що не стосуються судового розгляду спору в суді, оскільки ряд дій, зазначених в акті не мають посилання на справу №910/8110/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8110/23.

09.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/8110/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/8110/23 та призначено розгляд справи на 17.01.2024 року.

30.11.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити додаткове рішення без змін.

В судовому засіданні 17.01.2024 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року задоволено повністю. Зобов`язано Акціонерне товариство "Укртрансгаз" поставити (відвантажити) Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНДАЛЛ" товар вартістю 40 462 162, 06 грн. з ПДВ згідно договору від 02.01.2023 року №2201000001 та Специфікації до зазначеного Договору. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНДАЛЛ" 606 932 грн. 43 коп. судового збору.

Також, колегія суддів зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року у справі №910/8110/23 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року у справі №910/8110/23 залишено без змін.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи у позовній заяві позивачем зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат на правову допомогу становить 115 000, 00 грн., який складається з 60 000, 00 грн. за подання та підготовку позовної заяви та 55 000, 00 грн. за ведення справи в суді першої інстанції. (т.1, а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі 910/7520/20).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених позивачем судових витрат долучено до матеріалів справи свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видані адвокатам Леськову В.П. (№ 306 від 29.04.2003 року, т.2, а.с. 59) та Пікалову В.С. (ПТ № 4104 від 26.08.2022 року, т.1, а.с. 144); ордерів серія ВІ № 1145129 (т.1, а.с. 145), серія АА №1320142 (т.2, а.с. 58), виданих АО "Стоїк" на надання правничої допомоги ТОВ "Рендалл" адвокатами Леськову В. П. та Пікалову В. С.; акту виконаних робіт від 15.09.2023 року (т.2, а.с. 189), у якому сторони визначили конкретні види наданих послуг адвоката за кожним етапом підготовка та подача позову погодили, що загальна вартість послуг, наданих адвокатом на етапі підготовки та подачі позову до суду, а також на етапі представництва інтересів позивача в суді першої інстанції по справі №910/8110/23 становить 64 400, 00 грн.; договору про надання правової допомоги від 27.04.2023 року, укладеного ТОВ "Рендалл" з АО "Стоїк". (т.1, а.с. 141-143); рахунку від 08.06.2023 року (т.2, а.с. 190); рахунку від 18.09.2023 року (т.2, а.с. 191); кредитове повідомлення про сплату 17 500, 00 грн. (т.2, а.с. 192); платіжна інструкція №62 від 15.09.2023 року про сплату 42 500, 00 грн. (т.2, а.с. 193).

Згідно з п. 1.1. договору довіритель доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання про надання юридичних послуг в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1. договору визначено, що виконавець зобов`язується на підставі цього договору надавати довірителю юридичну допомогу з приводу представництва його інтересів у справі щодо зобов`язання АТ «Укртрансгаз», його філій, службових осіб поставити довірителю товари за договором від 02.01.2023 року №2201000001, який був укладений між ТОВ «Рендалл» та Філією Філії «Управління «Укргазтехзв`язок» АТ «Укртрансгаз».

Відповідно до п. 2.2. договору завданням виконавця є збір документів, їх опрацювання, аналіз, підготовка позову до Господарського суду м. Києва, забезпечення підготовки письмових пояснень, заперечень, скарг, представництва інтересів довірителя у судових засіданнях (як особисто виконавцем, так і вказаними виконавцем особами) з метою задоволення позовних вимог довірителя або укладення мирової угоди. Представництво інтересів довірителя може здійснюватися як в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді так і в будь-яких інших судах України всіх інстанцій. Також, виконавець може представляти інтереси довірителя в будь-яких правоохоронних та інших органах України з метою домогтись виконання АТ «Укртрансгаз» своїх зобов`язань за вказаним вище Договором.

Згідно з п. 2.3. договору виконавець зобов`язується сам особисто (в особі голови об`єднання Васильєва В.А.), або через залучених ним інших юристів, адвокатів, зокрема, залучених на підставі договорів субвиконання, представляти інтереси довірителя та вживати всіх можливих заходів для виконання цього договору та захисту прав та інтересів довірителя. Сторони погодили, що виконання робіт особами, яким вони передоручені виконавцем, є належним виконанням умов цього договору зі сторони виконавця і довіритель з цим повністю погоджується.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що оплата всіх необхідних платежів, пов`язаних з виконанням цього договору, таких як оплата судового збору, вартості експертиз чи досліджень, вартість інформаційних витрат, авансування інших витрат, відряджень за межі м. Києва здійснюється за рахунок коштів довірителя і не включається до складу винагороди виконавця.

Відповідно п. 4.1.1. договору сторони погодили, що за підготовку позову та організації його подачі до суду клієнт сплачує виконавцю плату в розмірі 60 000,00 грн.

Згідно з п. 4.1.2. договору за представництво в суді першої інстанції клієнт сплачує виконавцю 50 000,00 грн.

В матеріалах справи наявний акт виконаних робіт від 15.09.2023 року до договору про надання правової допомоги від 27.04.2023 року, укладений між ТОВ «Рендалл» та АО «Стоїк». (т.2, а.с. 189).

Відповідно до п. 1 акту, даним актом сторони підтверджують, що виконавцем було здійснено наступні види юридичної роботи з метою підготовки та подачі позову до суду:

- підготовка проектів листі та претензій від позивача до відповідача та його філії, які надалі підписувались та надсилались ТОВ «Рендалл» вказаним особам;

- збір письмових доказів для підготовки позову, адвокатські запити;

- пошук судової практики в аналогічних справах, формування правової позиції, узгодження її із позивачем;

- підготовка тексту позову, його узгодження із ТОВ «Рендали» та організація подачі позову до суду.

По факту на вказану роботу виконавцем було витрачено близько 16 години. При мінімальній вартості роботи в 2 300 грн. за 1 годину, сторонами визначена загальна вартість послуг виконавця на етапі підготовки і подачі позову до суду - 36 800 грн. (2 300 грн. х 16 годин).

Пунктом 2 акту визначено, що на етапі представництва інтересів по судовій справі виконавцем виконано наступне:

- підготовка та організація розсилки і подача до суду відповіді на відзив по судовій справі 910/8110/23 - орієнтовний витрачений час 2 години;

- участь адвоката в судовому засіданні 28.06,2023 р. - 2 години (враховуючи час підготовки до суду, участь в судовому засіданні);

- участь адвоката в судовому засіданні 31.07.2023 р. - 2 години (враховуючи час підготовки до суду, участь в судовому засіданні);

- участь адвоката в судовому засіданні 02.08.2023 р. - 2 години (враховуючи час підготовки до суду, участь в судовому засіданні);

- участь адвоката в судовому засіданні 06.09.2023 р. - 2 години (враховуючи час підготовки до суду, участь в судовому засідання);

- участь адвоката в судовому засіданні 13.09.2023 р. - 2 години (враховуючи час підготовки до суду, участь в судовому засідання);

На представництво інтересів позивача в суді І інстанції виконавцем витрачено близько 12 годин, при вартості послуг 2 300 грн. за одну годину, загальна вартість послуг на етапі ведення справи в суді першої інстанції склала 27 600 грн. (12 годин х 2 300 грн.).

Згідно з п. 3. акту сторони домовились, що загальна вартість послуг, наданих виконавцем довірителю на етапі підготовки і подачі позову до суду, а також на етапі представництва інтересів позивача в суді першої інстанції по справі №910/8110/23 за позовом ТОВ «Рендалл» до АТ «Укртрансгаз» склала 64 400 грн.

Пунктом 4 акту сторони домовились, що вартість послуг встановлена цим актом, є остаточною за вказаний період і дане положення має пріоритет над положеннями пп. 4.1.1. і 4.1.2. договору.

Даним актом сторони узгодили зменшити вартість послуг, порівняно із визначеною договором, адже остання визначалась приблизно і не враховувала фактичного строку розгляду справи та фактично витраченого представниками виконавця часу.

Як вже вказувалось матеріали справи містять докази оплати позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 60 000, 00 грн., а саме кредитове повідомлення про сплату 17 500, 00 грн. (т.2, а.с. 192); платіжна інструкція №62 від 15.09.2023 року про сплату 42 500, 00 грн. (т.2, а.с. 193).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до протоколів судового засідання від 28.06.2023 року (т.2, а.с. 61-62), від 31.07.2023 року (т.2, а.с. 125-126), від 02.08.2023 року (т.2, а.с. 136-137), від 06.09.2023 року (т.2, а.с. 153-154), від 13.09.2023 року (т.2, а.с. 162-165), адвокат Леськов В.П. представляв інтереси позивача.

Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив від 22.06.2023 року підписана адвокатом Владислав Пікалов (т.2, а.с. 49-51), заява про ознайомлення з матеріалами справи підписана адвокатом Леськов В.П. із відміткою про ознайомлення з матеріалами справи 27.07.2023 року (т.2, а.с. 79), клопотання про долучення та витребування доказів підписане адвокатом Леськов В.П. (т.2, а.с. 82-85), клопотання про долучення доказу підписане адвокатом Леськов В.П. (т.2, а.с. 122-123).

Отже, колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про, що вже колегією суддів зазначалось вище. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. (зазначений правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі №910/7520/20 та від 24.01.2022 року №911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів дослідивши надані позивачем докази понесення витрата на правову допомогу в розмірі 64 400, 00 грн. погоджується з місцевим господарським судом, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 64 400, 00 грн. є адекватними та співмірними зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги.

Зокрема, колегія суддів враховує, що предмет спору у даній справі є зобов`язання відповідача поставити (відвантажити) Товариству з обмеженою відповідальністю "РЕНДАЛЛ" товар вартістю 40 462 162, 06 грн.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в позовній заяві позивачем було зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат на правову допомогу становить 115 000, 00 грн., який складається з 60 000, 00 грн. за подання та підготовку позовної заяви та 55 000, 00 грн. за ведення справи в суді першої інстанції. (т.1, а.с. 8).

Однак, як вбачається з наданого позивачем акту сторони узгодили зменшити вартість послуг, порівняно із визначеною договором, що спростовує доводи скаржника про те, що задоволений судом першої інстанції розмір витрат є завищеним і необґрунтованим з точки зору об`єктивності.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Колегія суддів також не погоджується з доводами скаржника, що перелік наданих послуг адвокатом, зазначений в акті, містить види робіт, що не стосуються судового розгляду спору в суді, що спростовується змістом самого акту, який викладено вище та переліком фактично наданих послуг позивачу, що також зазначено вище.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що сторони в договорі врахували витрати, які не мають бути включені до складу винагороди адвоката, а саме в пункті 2.4. договору передбачено, що оплата всіх необхідних платежів, пов`язаних з виконанням цього договору, таких як оплата судового збору, вартості експертиз чи досліджень, вартість інформаційних витрат, авансування інших витрат, відряджень за межі м. Києва здійснюється за рахунок коштів довірителя і не включається до складу винагороди виконавця.

Також, колегія суддів звертає увагу скаржника, що позовні вимоги в даному випадку задоволено повністю.

В той же час, колегія суддів зазначає, що за результатами апеляційного перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року у справі №910/8110/23, його залишено без змін.

Отже, місцевий господарський суд ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення правомірно врахував даний факт, та цілком обґрунтовано дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі № 910/8110/23.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному додатковому рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, додаткове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 240, 244, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року у справі №910/8110/23 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023року у справі № 910/8110/23 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8110/23.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.01.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Кравчук