Рішення

від 10.01.2024 по справі 920/1052/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.2024м. СумиСправа № 920/1052/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1052/23

за позовомКерівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області (вул. Свободи, буд. 65, м. Шостка, Сумська обл., 41100)

в інтересах держави в особі позивача:

Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул.Першотравнева, буд. 29, м. Суми, 40009; код за ЄДРПОУ 37970834),

до відповідачаШосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (провул. Глухівський, буд. 10, смт.Вороніж, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41140; код за ЄДРПОУ 14005298),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

Шосткинська міська рада (41100, вул. Садовий бульвар, 14, м.Шостка, Сумська обл., код за ЄДРПОУ 36080075),

про стягнення 134557,94 грн

за участю представників сторін:

від позивача:Матюха Д. М. (самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ),

від відповідача:Шкатула В.П. (адвокат, ордер ВМ №1043217 від 22.11.2023),

від третьої особи:не прибув,

прокурор:Карпенко Д.В. (службове посвідчення від 01.03.2023 №074993),

справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження,

установив:

05.09.2023 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 134557,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Шосткинської міської ради UA458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 40367,38 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 26911,59 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 67278,97 грн -до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%).

06.09.2023 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Шосткинське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Шосткинський агролісгосп», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: провул. Глухівський, буд. 10, смт. Вороніж, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41140.

Ухвалою від 11.09.2023 залишено без руху позовну заяву від 31.08.2023 №5511-4648вих-23 Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Сумській області до відповідача: Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп», про стягнення 134557,94 грн (вх №3392 від 05.09.2023) у справі №920/1052/23; установлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

15.09.2023 електронною поштою та 18.09.2023 засобами поштового зв`язку прокурор надіслав лист від 14.09.2023 №5511-4877вих23, за яким прокурор подав платіжну інструкцію від 13.09.2023 №1559 як доказ сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. Зазначений доказ долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою від 21.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1052/23 в порядку спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.11.2023, 10:30; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Шосткинську міську раду.

13.10.2023 відповідач надіслав відзив від 10.10.2023 №363 (вх №6477), за яким відповідач просить відмовити в задоволенні позову прокурора.

19.10.2023 позивач подав відповідь на відзив від 19.10.2023 №2258/10-23 (вх №6613), в якій позивач позов прокурора підтримав та зазначив про необґрунтованість заперечень відповідача, викладених у відзиві.

Прокурор надав відповідь на відзив від 17.10.2023 №55/1-5554вих23 (вх №6607 від 18.10.2023 - електронною поштою, вх №6658 від 20.10.2023 - поштою), в якій додатково обґрунтував позов, з огляду на заперечення відповідача, та просить позовну заяву задовольнити.

31.10.2023 відповідач надіслав заперечення від 27.10.2023 №396 (вх №6866/23), в яких відповідач зазначає про відсутність підстав для застосування до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» цивільно-правової відповідальності у порядку ст. 1166 ЦК України і просить відмовити у задоволенні позову прокурора.

06.11.2023 відповідач електронною поштою надіслав клопотання від 06.11.2023 №406 (вх №6984/23) про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 06.11.2023 долучено до матеріалів справи заяви по суті справи, подані сторонами спору та в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України, постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх №6984/23 від 06.11.2023) та оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 27.11.2023, 12:00.

Ухвалою від 07.11.2023 у справі №920/1052/23 повідомлено відповідача та третю особу про оголошено в судовому засіданні 06.11.2023 перерву до 27.11.2023, 12:00.

22.11.2023 представник відповідача електронною поштою надіслав клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх №4563), відповідно до якого просив забезпечити проведення судового засідання у справі №920/1052/23 у режимі відеоконференції, визначивши Шосткинський міськрайонний суд Сумської області як суд, відповідальний за проведення відеоконференції.

Ухвалою від 23.11.2023 у справі №920/1052/23 задоволено клопотання від 22.11.23 б/н представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (вх №4563 від 22.11.2023) у справі №920/1052/23; доручено Шосткинському міськрайонному суду Сумської області забезпечити участь представника відповідача Шкатули В`ячеслава Петровича у судовому засіданні, призначеному на 27.11.2023, 12:00 у справі №920/1052/23, в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.

У судовому засіданні 27.11.2023 в поярку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 10.01.2024, 12:15, в режимі відеоконференції з представником відповідача в Шосткинському міськрайонному суді.

Ухвалою від 28.11.2023 у справі №920/1052/23 повідомлено третю особу про оголошено в судовому засіданні 27.11.2023 перерву до 10.01.2024, 12:15, та доручено Шосткинському міськрайонному суду Сумської області забезпечити участь представника відповідача Шкатули В`ячеслава Петровича у судовому засіданні, призначеному на 10.0.2024, 12:15, у справі №920/1052/23 в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду.

02.01.2024 представник позивача подав клопотання про призначення експертизи (вх №96, 97), в якому представник відповідача просив:

-призначити інженерно-екологічну експертизу та на вирішення експерта поставити наступні питання:

1)чи підтверджується документально правильність даних, наведених у протоколі огляду місця події від 28.01.2020 з розрахунком розміру шкоди, що був складений 08.06.2022 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Тетяною Деуленко з приводу діаметру, ступеня ушкоджень та кількості дерев?

2)чи підтверджується документально розмір матеріальної шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в результаті незаконної рубки 12 дерев породи береза на ділянці №3 у кварталі 110 виділ 16 в сумі 136289,33 грн., встановленої відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції в Сумській області від 08.06.2022?

-проведення інженерно-екологічної експертизи доручити експертній установі - Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (місто Харків, вул. Золочівська, 8-А);

-витрати за проведення інженерно-екологічної експертизи покласти на ДП «Шосткинський агролісгосп»;

-провадження у справі №920/1052/23 зупинити до одержання результатів експертизи.

05.01.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав заперечення (вх №35), в якому позивач просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі експертизи.

08.01.2024 прокурор надіслав заперечення від 04.01.2024 №5511-51вих24 на клопотання про призначення експертизи, за яким просив відмовити у задоволенні клопотання Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» про призначення експертизи.

У судовому засіданні 10.01.2024 встановлено:

Представники позивача та відповідача, прокурор у судове засідання прибули, представник третьої особи в судове засідання не прибув, будь-яких заяв та/або клопотань не подав, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача підтримав клопотання про призначення експертизи, а прокурор та представник позивача заперечували проти задоволення зазначеного клопотання.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення експертизи (вх №96, 97 від 02.01.2024).

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, просили позовну заяву задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до частини першої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічного засобу.

Згідно зі ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10.01.2024 на підставі ч. 1 ст 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме не відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок протиправної бездіяльності у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу, що в свою чергу призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» розуміється орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Суд погоджується з висновками заявника, що порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що внаслідок ненадходженя суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України належить 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, суми збитків завданих навколишньому природному середовищу є джерелом формування спеціального фонду державного та місцевих бюджетів.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Вказані фонди утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, лісорозведення на землях державної та комунальної форм власності, здійснення лісовпорядкування, викуп земельних ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства або створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Отже, ненадходження та несвоєчасне надходження сум збитків (шкоди), завданих навколишньому природному середовищу, ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища та інших природоохоронних заходів у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Органом, уповноваженим у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області з огляду на наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 вказаного положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.п.10,11 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, з огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Сумській області уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, остання є органом уповноваженим на захист інтересів держави та відповідно позивачем у даному випадку.

Судом встановлено, що позивачем з дати проведення розрахунку шкоди, а саме з червня 2022 року і до цього часу не було вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним вирубуванням дерев, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у сфері охорони довкілля.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає що лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Встановивши наявність порушень інтересів держави у сфері захисту довкілля Шосткинською окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції у Сумській області спрямовано лист від 11.08.2023 № 55/1-4293 вих 23 щодо самостійного звернення до суду з позовом про стягнення з ДП «Шосткинський агролісгосп» нарахованої нею шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та причин не звернення до суду з вказаним позовом.

У відповідь на вказаний лист Державна екологічна інспекція у Сумській області листом від 14.08.2023 № 1688/10-22 повідомила, що самостійно не буде звертатися з вказаним позовом до суду через відсутність коштів для сплати судового збору.

Вказане свідчить про нездійснення Державною екологічною інспекцією у Сумській області як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Шосткинською окружною прокуратурою повідомлено позивача про намір реалізувати представницькі повноваження шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з ДП «Шосткинський агролісгосп» 134557,94 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Враховуючи зазначене, суд визнає наявність виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, в межах повноважень, передбачених ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

В ході розгляду справи судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Сумській області 08.06.2022 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 12 сироростучих дерев породи береза на території Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (далі за текстом ДП «Шосткинський агролісгосп») на ділянці № 3 кварталу 110 виділ 16 в межах Воронізької селищної ради (на даний час територія Воронізького Старостинського округу Шосткинської міської ради) за межами населених пунктів.

Відповідно до цього розрахунку, проведеного на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, загальна сума шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної, тобто в порушення вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України та ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», рубки дерев становить 136289,33 грн.

Вказаний розрахунок було здійснено в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2020 за №12020200110000130, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення стало повідомлення від 28.01.2020 лісничого ДП «Шосткинський агролісгосп» щодо незаконної порубки невідомими особами дерев породи береза.

Судом встановлено, що факт вчинення незаконної порубки дерев у кварталі 110 виділ 3 на території Воронізького Старостинського округу Шосткинської міської ради підтверджується заявою ДП «Шосткинський агролісгосп» про самовільний поруб дерев від 30.01.2020, направленою на адресу Шосткинського відділу поліції ГУНП у Сумській області, протоколом огляду місця події (місця незаконної порубки дерев) від 28.01.2020 з фото таблицею до нього, відомостями книги обліку лісопорушень ДП «Шосткинський агролісгосп», протоколами допиту працівників (головного лісничого та лісничого) ДП «Шосткинський агролісгосп», заявою представника ДП «Шосткинський агролісгосп» про залучення цього підприємства до кримінального провадження у якості потерпілого від 16.08.2022, протоколом допиту представника потерпілого від 16.08.2022.

Судом також встановлено, що відповідно до рапорту ст.слідчого Шосткинського ВП від 29.01.2020 при проведенні огляду місця події 28.01.2020 було використано вимірювальний засіб рулетку металеву, яка належить Державній екологічній інспекції у Сумській області, і має інвентарний номер 111361255, що спростовує доводи відповідача про проведення замірів пнів невстановленими вимірювальними засобами.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови слідчого було проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № СЕ-19/119-22/9252-ЕК від 17.08.2022.

За результатами проведення експертизи встановлено, що вищевказаний розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, проведений Державною екологічною інспекцією у Сумській області, арифметично підтверджується у сумі 134557,94 грн.

Дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо розрахунків розміру збитків відповідачем у порядку адміністративного судочинства не оскаржувались, вказана шкода до цього часу не відшкодована.

Судом встановлено, що досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадження триває, особа (особи) яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України поряд з навколишнім природним середовищем як сукупністю природних і природно-соціальних умов та процесів також підлягає такий природний ресурс як ліс.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. ст. 86 , 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтею 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 19 Лісового кодексу України, встановлено, що постійні лісокорнстувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості фунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до видів діяльності ДП «Шосткинський агролісгосп» належать лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних із ними послуг.

Згідно з п. 3.1 Статуту ДП «Шосткинський агролісгосп» (в редакції на час вчинення незаконної порубки дерев) основною метою діяльності Дочірнього підприємства є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Відповідно до п. 3.2 Статуту предметом діяльності ДП «Шосткинський агролісгосп» для реалізації зазначеної мети с спеціалізоване ведення лісового господарства у району.

Пунктом 2.10 Статуту передбачено, що ДП «Шосткинський агролісгосп» набуває статутусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України.

Пунктом 2.11 визначено, що ДП «Шосткинський агролісгосп» здійснює володіння та користування землею, іншими природними ресурсами межах статутних повноважень згідно з законодавством України.

Надання ДП «Шосткинський агролісгосп» земель лісового фонду здійснюється у встановленому законодавством порядку (п.2.12 Статуту).

Рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиагроліс» для ведення лісового господарства надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області, зокрема ДП «Шосткинський агролісгосп» 10663,3 га, в тому числі 10330,4 га лісів та інших лісовкритих площ.

Земельна ділянка на якій здійснено самовільну порубку дерев перебуває у постійному користуванні ДП «Шосткинський агролісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 293498. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5925355:300:08:012:0390, її площа складає 79,0576 га.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Шосткинський агролісгосп», розробленого ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Державного агентства лісових ресурсів України, загальна площа земель лісового фонду цього лісогосподарського підприємства становить 12226,8 га., у тому числі на території Воронізької селищної ради 997 га. (квартали 107-121).

Відповідно до вказаного проекту, таксаційного опису, поквартальних підсумків земель лісогосподарського призначення за категоріями ДП «Шосткинський агролісгосп» до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користування ДП «Шосткинський агролісгосп» входить квартал 110, розташований на території Воронізьської сільської ради (на даний час території Воронізького старостинського округу Шосткинської міської ради) площею 79 га до складу якого в свою чергу входить виділ 3 площею 4,8 га.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 зазначеного закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством Українидисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.1.1. Положення про лісову охорону Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», затвердженого рішенням Сумської обласної ради від 14.11.2001, лісова охорона підприємства ОКАП «Сумиоблагроліс» - спеціалізована служба, яка створена відповідно до рішення обласної ради і діє в межах лісового фонду ОКАП «Сумиоблагроліс», районних агролісогосподарських підприємств для організації і забезпечення здійснення комплексу спеціалізованих лісоохоронних, лісогосподарських, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, боротьбу з браконьєрством, а також розширене відтворення, раціональне використання лісосировинних ресурсів.

Згідно з п. 1.3. Положення, положення про лісову охорону Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» регламентує обов`язки, права, порядок проходження служби, соціальний захист працівників лісової охорони, які працюють в ОКАП «Сумиоблагроліс» та районних агролісогосподарських підприємствах області, співзасновником яких є ОКАП «Сумиоблагроліс», та затверджується обласною радою.

Відповідно до п.1.2 Статуту та інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником ДП «Шосткинський агролісгосп» є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс».

Пунктом 1.4 вказаного Положення встановлено, що до складу лісової охорони входять працівники обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», працівники агролісгоспів та агролісництв області, що входять до переліку посад лісової охорони, згідно з додатком, зокрема директор, головний лісничий, головний інженер, інженер лісового господарства, інженер лісових культур, інженер з охорони та захисту лісу, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу, лісник дочірніх агролісогосподарських підприємств.

Пунктом 3.12 положення передбачено, що лісова охорона організовує га здійснює охорону лісів від самовільних порубів, пошкоджень, розкрадання та інших правопорушень.

Отже, суд погоджується з прокурором, що ДП «Шосткинський агролісгосп», яке в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, в порушення вимог ст. ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст.ст.86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень на підвідомчій території, тобто не забезпечивши належну охорону лісів допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев.

З огляду на зазначене та положення ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд також погоджується з прокурором, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 12 дерев порід береза, а відтак відповідач має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев, у сумі 134557,94 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне вирубування дерев, а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана шкоди та шкодою, вини. Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Суд доходить висновку, що вина та протиправна поведінка ДП «Шосткинський агролісгосп» полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов`язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулось незаконне вирубування дерев, чим спричинено шкоду, визначену вищевказаним розрахунком Державної екологічної інспекції у Сумській області та арифметично підтверджену висновком експерта.

Також наявний причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, який полягає у завданні шкоди навколишньому природньому середовищу (незаконне вирубування дерев третіми особами) саме протиправною поведінкою відповідача (внаслідок протиправної бездіяльності - не виконання обов`язку щодо охорони і збереження лісу).

З огляду на зазначене суд зазначає, що у даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, які підтверджуються матеріалами, доданими до позовної заяви, в зв`язку з чим позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв`язку з чим позов задовольняється як законний та обґрунтований.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У поданому позові прокурор просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції від 13.09.2023 №1559, поданої прокурором як доказ сплати судового збору, прокурор сплатив 2684,00 грн судового збору.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України прокурору за рахунок відповідача відшкодовується 2684,00 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (провул. Глухівський, буд. 10, смт. Вороніж, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41140; код за ЄДРПОУ 14005298) 134557,94 грн (сто тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят сім грн 94 коп.) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Шосткинської міської ради UA458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 40367,38 грн (сорок тисяч триста шістдесят сім грн 38 коп.) - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 26911,59 грн (двадцять шість тисяч дев`ятсот одинадцять грн 59 коп.) - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 67278,97 грн (шістдесят сім тисяч двісті сімдесят вісім грн. 97 коп.) - до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%).

3.Стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (провул. Глухівський, буд. 10, смт. Вороніж, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41140; код за ЄДРПОУ 14005298) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд 33; код за ЄДРПОУ 03527891) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька