Постанова

від 11.11.2024 по справі 920/1052/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р. Справа№ 920/1052/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Суліма В.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши у письмовому проваджені матеріали справи за апеляційною скаргою Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп"

на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2024

у справі №920/1052/23 (суддя - Котельницька В.Л.)

за позовом Керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Шосткинська міська рада

про стягнення 134 557,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Керівник Шосткинської окружної прокуратури Сумської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - позивач, Інспекція) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" (далі - відповідач, АГ "Шосткинський агролісгосп", скаржник) відповідно до якого просить стягнути з відповідача 134 557,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Шосткинської міської ради UA458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 40367,38 грн - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 26 911,59 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 67 278,97 грн -до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%).

Предметом позову є стягнення матеріальних збитків, завданих невстановленими особами навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев, тобто внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України (кримінальне провадження №12020200110000130 від 29.01.2020), що у свою чергу стало можливим у результаті не вчинення посадовими особами ДП «Шосткинський агролісгосп» передбачених законодавством дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу.

Короткий зміст оскаржуваних рішень суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23 позов задоволено. Стягнуто з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» 134557,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Шосткинської міської ради UA458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 40367,38 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 26911,59 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 67278,97 грн. - до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%). Стягнуто з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» на користь Сумської обласної прокуратури 2684,00 грн. судового збору.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 12 дерев порід береза, а відтак відповідач має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев, у сумі 134557,94 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Шосткинське дочірне агролісогосподарське підприємство "Шосткинський агролісгосп" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Стягнути з Сумської обласної прокуратури на користь Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» 4026,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права, зокрема, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:

- судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні були зроблені передчасні та помилкові висновки в частині дослідження на предмет належності та допустимості окремих доказів, зокрема, протоколу огляду місця події від 28.01.2010, що в свою чергу мало наслідком ухвалення рішення не на користь відповідача;

- судом першої інстанції не були враховані вимоги п.6.1. Роз`яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27 червня 2001 року зі змінами та доповненнями «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» в частині того що, судам слід перевіряти, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані у акті.

Короткий зміст відзиву Державної екологічної інспекції у Сумській області на апеляційну скаргу

29.02.2024 року через підсистему «Електронний суд» від Державної екологічної інспекції у Сумській області надійшов відзив на апеляційну скаргу Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп", відповідно до якої останній просить апеляційну скаргу Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" на Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23 залишити без задоволення; Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23 залишити без змін.

Зокрема, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що відповідач не заперечує та не спростовує факту вчинення самовільного (незаконного) порубу 12 дерев породи «береза» в кварталі 110 виділ 16 ШДАП «Шосткинський агролісгосп» у 2020 році за відсутності спеціального дозволу (лісорубного квитка) на вказану рубку на цій ділянці.

Крім того, відповідачем не наданого жодного доказу, який би спростував факт не заподіяння відповідачем збитків навколишньому природному середовищу в наслідок не забезпечення ним охорони лісових насаджень на підставі чого третіми особами без отримання спеціального дозволу (лісорубного квитка) було зрубано 12 (дванадцять) дерев породи «береза» в кв. 110 вид.16 ШДАП «Шосткинський агролісгосп».

Позивач вказав, що вимоги п.6.1. Роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27 червня 2001 року зі змінами та доповненнями «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища», спрямовані на дослідження судами відповідних відомостей, саме в актах перевірки складених посадовими особами органу державного нагляду (контролю) та відповідно, на думку позивача вказані вимоги не застосовуються на процесуальні документи складені правоохоронними органами, які в своїй діяльності не керуються вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та відповідно не було враховано відповідачем.

Короткий зміст відзиву заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури на апеляційну скаргу

04.03.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" на Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23 залишити без задоволення; Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23.

Зокрема, заступник керівника Шосткинської окружної прокуратури у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що протокол огляду місця події від 28.01.2020 є належним доказом з огляду на те, що він безпосередньо стосується предмета доказування, а саме є процесуальним документом, складеним під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2020 за №12020200110000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, який фіксує місце та факт вчинення незаконної порубки дерев, яка відбулась внаслідок невжиття постійним лісокористувачем заходів з охорони лісових насаджень, що є підставою для стягнення з нього шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, з огляду на вказану бездіяльність.

Вказаний протокол огляду місця події від 28.01.2020 є допустимим доказом з огляду на те, що він складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження та одержаний прокурором відповідно до постанови прокурора у цьому кримінальному провадженні про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від

21.08.2023.

Той факт, що протокол не містить відомостей про вимірювальні засоби за допомогою яких проводились заміри діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев жодним чином не свідчить про його неналежність та недопустимість.

Заступник керівника Шосткинської окружної прокуратури зазначив, що фактично відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції лиш ставив під сумнів, подані Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області, письмові докази без достатнього обґрунтування своєї позиції з цього приводу та без їх спростування, зокрема шляхом подання своїх письмових доказів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2024 справу №920/1052/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Шапрана В.В., Ходаківської І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 витребувано справу у Господарського суду Сумської області, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги.

20.02.2024 справа надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024, у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В., у відпустці, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 прийнято справу №920/1052/23 за апеляційною скаргою Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Ткаченко Б.О., суддів: Сулім В.В., Ходаківська І.П.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Державною екологічною інспекцією у Сумській області 08.06.2022 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 12 сироростучих дерев породи береза на території Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (далі за текстом ДП «Шосткинський агролісгосп») на ділянці № 3 кварталу 110 виділ 16 в межах Воронізької селищної ради (на даний час територія Воронізького Старостинського округу Шосткинської міської ради) за межами населених пунктів.

Відповідно до цього розрахунку, проведеного на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, загальна сума шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної, тобто в порушення вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України та ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», рубки дерев становить 136289,33 грн.

Вказаний розрахунок здійснено в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2020 за №12020200110000130, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей

вчинення кримінального правопорушення стало повідомлення 28.01.2020 лісничого ДП «Шосткинський агролістосп» щодо незаконної порубки невідомими особами дерев породи береза.

Крім цього, факт вчинення незаконної порубки дерев у кварталі 110 виділ 3 на території Воронізького старостинського округу Шосткинської міської ради підтверджується заявою ДП «Шосткинський агролістосп» про самовільний поруб дерев від 30.01.2020 на адресу Шосткинського відділу поліції ГУНП у Сумській області, протоколом огляду місця події - місця незаконної порубки дерев від 28.01.2020 з фото таблицею до нього, відомостями книги обліку лісопорушень ДІ «Шосткинський агролістосп», протоколами допиту працівників (головного лісничого та лісничого) ДП «Шосткинський агролісгосп», заявою представника ДП «Шосткинський агролісгосп» про залучення цього підприємства до кримінального провадження у якості потерпілого від 16.08.2022, протоколом допиту представника потерпілого від 16.08.2022.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови слідчого проведено судову економічну експертизу за результатами якої складено висновок експерта №CE-19/119-22/9252-EK від 17.08.2022.

За результатами проведення експертизи встановлено, що вищевказаний розрахунок розміру шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, проведений Державною екологічною інспекцією у Сумській області, арифметично підтверджується у сумі 134557,94 грн.

За наявною у Шосткинської окружної прокуратури Сумської області інформацією дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо розрахунків розміру збитків відповідачем у порядку адміністративного судочинства не оскаржувались, вказана шкода до цього часу не відшкодована.

На час подання позову до суду досудове розслідування у вказаному кримінальному провадження триває, особа (особи) яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена.

Шкода завдана навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вирубування дерев має бути відшкодована постійним лісокористувачем - ДП «Шосткинський агролісгосп» з огляду на те, що земельна ділянка на якій здійснено самовільну порубку дерев перебуває у постійному користуванні ДП «Шосткинський агролістосп» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №293498.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийняті постанови

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога», перебування колегії суддів у відпустці та інші чинники.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів Держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме не відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок протиправної бездіяльності у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу, що в свою чергу призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» розуміється орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Суд першої інстанції правомірно погодився з висновками заявника, що порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що внаслідок ненадходження суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України належить 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, суми збитків завданих навколишньому природному середовищу є джерелом формування спеціального фонду державного та місцевих бюджетів.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Вказані фонди утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, лісорозведення на землях державної та комунальної форм власності, здійснення лісовпорядкування, викуп земельних ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства або створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Отже, ненадходження та несвоєчасне надходження сум збитків (шкоди), завданих навколишньому природному середовищу, ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища та інших природоохоронних заходів у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування.

Ураховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Органом, уповноваженим у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області з огляду на наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 167 Цивільного кодексу України встановлено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 вказаного положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.п.10,11 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція відповідної області пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, з огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Сумській області уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, остання є органом уповноваженим на захист інтересів держави та відповідно позивачем у даному випадку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем з дати проведення розрахунку шкоди, а саме з червня 2022 року і до цього часу не було вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним вирубуванням дерев, зокрема, звернення до суду з відповідним позовом, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у сфері охорони довкілля.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає що лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Встановивши наявність порушень інтересів держави у сфері захисту довкілля Шосткинською окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції у Сумській області спрямовано лист від 11.08.2023 № 55/1-4293 вих 23 щодо самостійного звернення до суду з позовом про стягнення з ДП «Шосткинський агролісгосп» нарахованої нею шкоди, завданої навколишньому природному середовищу та причин не звернення до суду з вказаним позовом.

У відповідь на вказаний лист Державна екологічна інспекція у Сумській області листом від 14.08.2023 № 1688/10-22 повідомила, що самостійно не буде звертатися з вказаним позовом до суду через відсутність коштів для сплати судового збору.

Вказане свідчить про нездійснення Державною екологічною інспекцією у Сумській області як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Шосткинською окружною прокуратурою повідомлено позивача про намір реалізувати представницькі повноваження шляхом звернення до суду з позовом про стягнення з ДП «Шосткинський агролісгосп» 134557,94 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції визнав наявність виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, в межах повноважень, передбачених ст.131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Сумській області 08.06.2022 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 12 сироростучих дерев породи береза на території Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (далі за текстом ДП «Шосткинський агролісгосп») на ділянці № 3 кварталу 110 виділ 16 в межах Воронізької селищної ради (на даний час територія Воронізького Старостинського округу Шосткинської міської ради) за межами населених пунктів.

Відповідно до цього розрахунку, проведеного на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, загальна сума шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної, тобто в порушення вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України та ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», рубки дерев становить 136289,33 грн.

Вказаний розрахунок було здійснено в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2020 за №12020200110000130, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення стало повідомлення від 28.01.2020 лісничого ДП «Шосткинський агролісгосп» щодо незаконної порубки невідомими особами дерев породи береза.

Судом першої інстанції встановлено, що факт вчинення незаконної порубки дерев у кварталі 110 виділ 3 на території Воронізького Старостинського округу Шосткинської міської ради підтверджується заявою ДП «Шосткинський агролісгосп» про самовільний поруб дерев від 30.01.2020, направленою на адресу Шосткинського відділу поліції ГУНП у Сумській області, протоколом огляду місця події (місця незаконної порубки дерев) від 28.01.2020 з фото таблицею до нього, відомостями книги обліку лісопорушень ДП «Шосткинський агролісгосп», протоколами допиту працівників (головного лісничого та лісничого) ДП «Шосткинський агролісгосп», заявою представника ДП «Шосткинський агролісгосп» про залучення цього підприємства до кримінального провадження у якості потерпілого від 16.08.2022, протоколом допиту представника потерпілого від 16.08.2022.

Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до рапорту ст. слідчого Шосткинського ВП від 29.01.2020 при проведенні огляду місця події 28.01.2020 було використано вимірювальний засіб рулетку металеву, яка належить Державній екологічній інспекції у Сумській області, і має інвентарний номер 111361255, що спростовує доводи відповідача про проведення замірів пнів невстановленими вимірювальними засобами.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови слідчого було проведено судову економічну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта № СЕ-19/119-22/9252-ЕК від 17.08.2022.

За результатами проведення експертизи встановлено, що вищевказаний розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев, проведений Державною екологічною інспекцією у Сумській області, арифметично підтверджується у сумі 134557,94 грн.

Дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо розрахунків розміру збитків відповідачем у порядку адміністративного судочинства не оскаржувались, вказана шкода до цього часу не відшкодована.

Судом першої інстанції встановлено, що досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадження триває, особа (особи) яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України поряд з навколишнім природним середовищем як сукупністю природних і природно-соціальних умов та процесів також підлягає такий природний ресурс як ліс.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. ст. 86 , 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтею 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 19 Лісового кодексу України, встановлено, що постійні лісокорнстувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості фунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до видів діяльності ДП «Шосткинський агролісгосп» належать лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних із ними послуг.

Згідно з п. 3.1 Статуту ДП «Шосткинський агролісгосп» (в редакції на час вчинення незаконної порубки дерев) основною метою діяльності Дочірнього підприємства є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Відповідно до п. 3.2 Статуту предметом діяльності ДП «Шосткинський агролісгосп» для реалізації зазначеної мети с спеціалізоване ведення лісового господарства у району.

Пунктом 2.10 Статуту передбачено, що ДП «Шосткинський агролісгосп» набуває статутусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України.

Пунктом 2.11 визначено, що ДП «Шосткинський агролісгосп» здійснює володіння та користування землею, іншими природними ресурсами межах статутних повноважень згідно з законодавством України.

Надання ДП «Шосткинський агролісгосп» земель лісового фонду здійснюється у встановленому законодавством порядку (п.2.12 Статуту).

Рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» дочірнім агролісогосподарським підприємствам Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиагроліс» для ведення лісового господарства надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області, зокрема ДП «Шосткинський агролісгосп» 10663,3 га, в тому числі 10330,4 га лісів та інших лісовкритих площ.

Земельна ділянка на якій здійснено самовільну порубку дерев перебуває у постійному користуванні ДП «Шосткинський агролісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 293498. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5925355:300:08:012:0390, її площа складає 79,0576 га.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Шосткинський агролісгосп», розробленого ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Державного агентства лісових ресурсів України, загальна площа земель лісового фонду цього лісогосподарського підприємства становить 12226,8 га., у тому числі на території Воронізької селищної ради 997 га. (квартали 107-121).

Відповідно до вказаного проекту, таксаційного опису, поквартальних підсумків земель лісогосподарського призначення за категоріями ДП «Шосткинський агролісгосп» до земель лісогосподарського призначення, які перебувають у користування ДП «Шосткинський агролісгосп» входить квартал 110, розташований на території Воронізьської сільської ради (на даний час території Воронізького старостинського округу Шосткинської міської ради) площею 79 га до складу якого в свою чергу входить виділ 3 площею 4,8 га.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 зазначеного закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством Українидисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.1.1. Положення про лісову охорону Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», затвердженого рішенням Сумської обласної ради від 14.11.2001, лісова охорона підприємства ОКАП «Сумиоблагроліс» - спеціалізована служба, яка створена відповідно до рішення обласної ради і діє в межах лісового фонду ОКАП «Сумиоблагроліс», районних агролісогосподарських підприємств для організації і забезпечення здійснення комплексу спеціалізованих лісоохоронних, лісогосподарських, інженерно-технічних та інших заходів, спрямованих на збереження від знищення, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, боротьбу з браконьєрством, а також розширене відтворення, раціональне використання лісосировинних ресурсів.

Згідно з п. 1.3. Положення, положення про лісову охорону Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс» регламентує обов`язки, права, порядок проходження служби, соціальний захист працівників лісової охорони, які працюють в ОКАП «Сумиоблагроліс» та районних агролісогосподарських підприємствах області, співзасновником яких є ОКАП «Сумиоблагроліс», та затверджується обласною радою.

Відповідно до п.1.2 Статуту та інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником ДП «Шосткинський агролісгосп» є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс».

Пунктом 1.4 вказаного Положення встановлено, що до складу лісової охорони входять працівники обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», працівники агролісгоспів та агролісництв області, що входять до переліку посад лісової охорони, згідно з додатком, зокрема директор, головний лісничий, головний інженер, інженер лісового господарства, інженер лісових культур, інженер з охорони та захисту лісу, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу, лісник дочірніх агролісогосподарських підприємств.

Пунктом 3.12 положення передбачено, що лісова охорона організовує га здійснює охорону лісів від самовільних порубів, пошкоджень, розкрадання та інших правопорушень.

Отже, суд першої інстанції погодився з прокурором, що ДП «Шосткинський агролісгосп», яке в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, в порушення вимог ст. ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст.ст.86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень на підвідомчій території, тобто не забезпечивши належну охорону лісів допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев.

З огляду на зазначене та положення ст. ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст.ст.68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суд першої інстанції також погодився з прокурором, що відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 12 дерев порід береза, а відтак відповідач має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев, у сумі 134557,94 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне вирубування дерев, а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана шкоди та шкодою, вини. Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вина та протиправна поведінка ДП «Шосткинський агролісгосп» полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов`язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулось незаконне вирубування дерев, чим спричинено шкоду, визначену вищевказаним розрахунком Державної екологічної інспекції у Сумській області та арифметично підтверджену висновком експерта.

Також наявний причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, який полягає у завданні шкоди навколишньому природньому середовищу (незаконне вирубування дерев третіми особами) саме протиправною поведінкою відповідача (внаслідок протиправної бездіяльності - не виконання обов`язку щодо охорони і збереження лісу).

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, які підтверджуються матеріалами, доданими до позовної заяви, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв`язку з чим позов задовольняється як законний та обґрунтований.

Стосовно доводу апеляційної скарги, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні були зроблені передчасні та помилкові висновки в частині дослідження на предмет належності та допустимості окремих доказів, зокрема, протоколу огляду місця події від 28.01.2010, що в свою чергу мало наслідком ухвалення рішення не на користь відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає, що протокол огляду місця події від 28.01.2020 року є належним та допустимим доказом по справі № 920/1052/23, оскільки складений відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України під час досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження та одержаний прокурором відповідно до постанови прокурора у цьому кримінальному провадженні про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 21.08.2023.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що факт того, що протокол не містить відомостей про вимірювальні засоби за допомогою яких проводились заміри діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев жодним чином не свідчить про його неналежність та недопустимість.

Стосовно доводу апеляційної скарги, що судом першої інстанції не були враховані вимоги п.6.1. Роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27 червня 2001 року зі змінами та доповненнями «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» в частині того що, судам слід перевіряти, яким чином (зокрема із застосуванням яких вимірювальних засобів) проводилися заміри пнів та чи відображені ці дані у акті, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи поряд з іншим мають право подавати докази, подавати заяви та клопотання, користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Крім цього, за змістом ст. 1172 цього кодексу юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також, за загальним правилом застосуванням як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч. 2 ст. 614, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника.

Згідно з п. 1.6 роз?яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання вирішення спорів, пов?язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища» від 27.06.2001 Nє 02-5/744 вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Тобто, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 15.02.2018 у справі №927/1096/16, від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 09.08.2018 у справі №909/976/17, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 20.09.2018 у справі №909/495/17, від 20.12.2018 у справі №909/1193/17, 20.12.2018 у справі №924/12/18, 07.06.2019 у справі №914/1960/17, від 22.07.2019 у справі №909/374/18, що стосуються вирішення спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев.

Під час розгляду справи судом першої інстанції з огляду на презумпцію вини правопорушника у справах цієї категорії, ДП «Шосткинський агролісгосп», будучи наділеним законодавством відповідними правами, не надав суду докази та не звернувся до суду з відповідним клопотанням про їх витребування на підтвердження своєї позиції - проведення в ході здійснення досудового розслідування замірів пнів незаконно зрубаних дерев неналежним вимірювальним засобом.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб?єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції лише ставив під сумнів, подані Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області, письмові докази без достатнього обґрунтування своєї позиції з цього приводу та без їх спростування, зокрема шляхом подання своїх письмових доказів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає доведеними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 134 557,94 грн заборгованості.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, а оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Шосткинський агролісгосп" на рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 10.01.2024 у справі №920/1052/23- залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Шосткинським дочірнім агролісогосподарським підприємством "Шосткинський агролісгосп".

4. Матеріали справи №920/1052/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Сулім

І.П. Ходаківська